Рішення № 25504377, 01.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.12 Справа№ 5015/2398/12

За позовом: прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,до відповідача:Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів,про: стягнення заборгованостіСуддя Т. РимЗа участю представників:прокурора:Татарин Ю.Б.,позивача:не з'явився,відповідача:Куцак В.Л. -довіреність від 16.01.2012 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про стягнення заборгованості. Ухвалою від 14.06.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 09.07.2012 р. Розгляд справи відкладався на 01.08.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №4346/Ф від 04.11.2008 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Зокрема, за період з 01.01.2011 р. до 30.04.2012 р. виникла заборгованість на загальну суму 154 324,21 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3 648,82 грн. пені, 1 102,94 грн. - інфляційних втрат, 1 703,78 грн. -3% річних.

Прокурором подано заяву про уточнення позовних вимог у зв'язку з перерахунком позивачем розміру пені. Згідно з цією заявою просить стягнути з відповідача 154 324,21 грн. основного боргу, 1 102,94 грн. інфляційних втрат, 1 703,78 грн. -3% річних, 2 576,93 грн. пені. У відповідності з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" подану заяву суд розцінює як формування позивачем нової ціни позову, виходячи з якої й вирішує спір.

Відповідач у поданому відзиві не заперечив щодо стягнення 154 324,21 грн. основного боргу, 1 102,94 грн. інфляційних втрат та 1 703,78 -3% річних. Пояснив, що борг виник у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням коштів з державного бюджету України. Крім того, просить зменшити пеню.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №4346/Ф від 04.11.2008 р. (надалі -Договір). За цим договором теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Факт включення відповідачу системи теплопостачання в опалювальному сезоні 2010/2011 рр. підтверджується актом від 15.10.2010 р., а в сезоні 2011/2012 рр. -актом від 14.10.2011 р. За спожиту теплову енергію виставлялись рахунки.

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за теплову енергію від 05.07.2012 р. За цим актом заборгованість відповідача перед позивачем становить 154 324,21 грн.

Внаслідок несплати відповідачем вартості теплової енергії за період з 01.01.2011 р. до 30.04.2012 р. виникла заборгованість у сумі 154 324,21 грн. Доказів погашення заборгованості у сумі 154 324,21 грн. відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 5.1 Договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності -розрахунковим способом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення 154 324,21 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 102,94 грн. -інфляційних втрат, 1 703,78 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За таких обставин, коли сторонами погоджено нарахування пені, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пунктів 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Суд зважає на те, що КЕВ м. Львова є бюджетною організацією та фінансується з державного бюджету, виникнення боргу пов'язано із несвоєчасним перерахуванням коштів з державного бюджету. Тому визнає такі обставини винятковими та зменшує належну до сплату суму пені до суми 100,00 грн. Ця сума пені підлягає до стягнення. В решті вимог суд відмовляє.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (адреса: вулиця Шевченка, будинок 3-А, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79016; ідентифікаційний код 07638027) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вулиця Д. Апостола, будинок 1, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 154 324,21 грн. основного боргу, 100,00 грн. пені, 1 102,94 грн. -інфляційних втрат, 1 703,78 грн. -3% річних

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (адреса: вулиця Шевченка, будинок 3-А, місто Львів, Львівська область, 79016; ідентифікаційний код 07638027) в доход Державного бюджету України 3 144,61 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 03.08.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.