Рішення № 25504073, 26.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/9185-2012 26.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрполімерконструкція», с.м.т. Баришівка Київської області

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гідробуд-Україна», м.Київ

про: стягнення 293 583,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Керімов О.І. (за довіреністю №б/н від 20.07.2012р.);

від Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція», с.м.т. Баришівка Київської області (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гідробуд-Україна», м.Київ, (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 282 923,00 грн. та пені у розмірі -10 660,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 26.07.2012р.

25.07.2012р. від Позивача надійшов для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ станом на 19.07.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судове засідання призначене на 26.07.2012р. з'явився представник Позивача, надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов в повному обсягу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка на поштовому повідомленні про вручення судової кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений Договір №01/12-11 від 07.12.2011р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в Рахунках-фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно до п.4.1.1 Договору, Покупець направляє Постачальнику письмове замовлення, з зазначенням асортименту та кількості партії продукції. В замовленні також вказується кінцевий пункт доставки, крім випадків передбачених п.4.3. даного договору. Замовлення Покупця є пропозицією (офертою) до поставки партії продукції (щодо асортименту та кількості партії продукції) та його згодою (акцептом) з цінами Постачальника, що діяли на момент замовлення продукції.

Як вбачається з п.4.1.2 Договору, Постачальник протягом нормально необхідного часу направляє Покупцю по факсу рахунок-фактуру з зазначенням вартості вказаної у замовленні продукції, строку її постачання та оплати. Рахунок-фактура є підтвердженням (акцептом) Постачальника замовлення Покупця. Відповідно до п.3 ст.205 ЦК України умови щодо строків поставки і оплати партії продукції, та/або інші умови, визначені рахунком-фактурою, вважаються узгодженими з Покупцем, якщо протягом двох робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від нього не надійде зауважень, про що свідчить підпис Покупця за цим Договором.

Відповідно до п.4.1.3 Договору, достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених в товаросупровідних документах, буде також приймання Покупцем продукції в порядку, передбаченому п.4.4 даного Договору, незалежно від наявності замовлення або підтвердження Покупцем умов поставки, зазначених у рахунку-фактурі.

Згідно до п.4.2 Договору, найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість пар: продукції, терміни поставки та оплати можуть бути узгоджені Сторонами в Специфікація (додатках) до цього договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та е його невід'ємними частинами. Підписання Сторонами Специфікації є достатнім узгодженням умов постачання партії продукції незалежно від порядку узгодження продукцій згідно з п.4.1. даного Договору. Сторони в Специфікаціях (додатках) до цього договору можуть передбачити умови, що відрізняються від умов, передбачених даним Договором.

Пунктом 4.4 Договору, Поставка партії продукції повинна супроводжуватись передачею Покупцю накладної Постачальника та/або акта здавання-приймання вантажу до перевезення, підписання кожного з яких представником Покупця або експедитором (у випадку доставки продукції Перевізником), буде свідчити про отримання Покупцем продукції. Представник Покупця повинен надати Постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей (довіреність ТМЦ). На момент передачі продукції допускається узгодження довіреності ТМЦ від Покупця за факсом, з наступною передачею оригіналу в порядку п.4.5. цього Договору.

Згідно до п.5.1 Договору, оплата продукції Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 90 календарних днів з моменту передачі Продукції, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в Специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Відповідно до п.8.3 Договору, у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати Продукції Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 1% вартості від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач та Відповідач узгодили умови постачання чергової партії продукції за Договором у Специфікації №4 від 01.03.2012р.

Предмет поставки відповідно до п.1. Специфікації:

- труба ПЕ100 SDR11-400*36,3 відр. у кількості 441,000 м. п.

- труба ПЕ100 SDR9-400*44,7 відр. у кількості 24,000 м. п.

Відповідно до п.2. Специфікації загальна вартість продукції складає 472 923,00 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п.3 Специфікації Відповідач зобов'язався здійснити оплату за продукцію у наступному порядку:

- передплата - 200 000,00 грн.;

- залишок - 272 923,00 грн. сплачується до 30.03.2012р.

Відповідно до п.5. Специфікації Позивач зобов'язався поставити продукцію протягом десяти робочих днів від дати отримання передплати.

Для оплати продукції, зазначеної у Специфікації, Позивач виставив рахунок-фактуру № ТД-0000435 від 12.03.2012р., який був направлений Відповідачу 12.03.2012р.

На виконання умов Договору, Позивач здійснив фактичну поставку продукції відповідно до Специфікації та договору у наступному порядку:

1) 13.03.2012р. згідно видаткової накладної № ТД-000104 від 13.03.2012р. поставив товар на суму 41 184,00 грн.;

2) 30.03.2012р. згідно видаткової накладної № ТД-000143 від 30.03.2012р. поставив товар на суму 390 555,00 грн.;

3) 09.04.2012р. згідно видаткової накладної № ТД-000161 від 0.04.2012р. поставив товар на суму 41 184,00грн.

Всього Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 472 923,00 грн.

Факт отримання товару Відповідачем без заперечень та зауважень підтверджується підписаними з боку обох сторін вказаними вище накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.

Станом на 31.03.2012р. за поставлену продукцію Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача перераховано 190 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. (призначення платежів: «плата за труби pax. № ТД-0000435 від 12.03.2012р.)

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію відповідно до Специфікації та Договору склала 282 923, 00 грн.

19.04.2012р. та 22.05.2012р. на адресу Відповідача були направлені претензії, які отримані Відповідачем, про що свідчать відмітки та титульному аркуші претензій, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, 30.06.2012р. сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 282 923,00грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір № 01/12-11 від 07.12.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, Позивач здійснив фактичну поставку продукції відповідно до Специфікації та договору у наступному порядку:

1) 13.03.2012р. згідно видаткової накладної № ТД-000104 від 13.03.2012р. поставив товар на суму 41 184,00 грн.;

2) 30.03.2012р. згідно видаткової накладної № ТД-000143 від 30.03.2012р. поставив товар на суму 390 555,00 грн.;

3) 09.04.2012р. згідно видаткової накладної № ТД-000161 від 0.04.2012р. поставив товар на суму 41 184,00грн.

Всього Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 472 923,00 грн.

Факт отримання товару Відповідачем без заперечень та зауважень підтверджується підписаними з боку обох сторін вказаними вище накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.

Станом на 31.03.2012р. за поставлену продукцію Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача перераховано 190 000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками. (призначення платежів: «плата за труби pax. № ТД-0000435 від 12.03.2012р.)

Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію відповідно до Специфікації та Договору склала 282 923, 00 грн.

19.04.2012р. та 22.05.2012р. на адресу Відповідача були направлені претензії, які отримані Відповідачем, про що свідчать відмітки та титульному аркуші претензій, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, а й підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2012р., який підписаний з боку Позивача та Відповідача без заперечень та зауважень, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 282 923,00 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 8.3. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

При цьому, враховуючи, що визначений у п.8.3 Договору розмір пені за прострочення термінів оплати поставленої продукції, Позивачем здійснено нарахування неустойку відповідно до ч.2 ст.343 Господарського кодексу України.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив що розмір заявленої до стягнення пені не перевищує розмір, який може бути стягнутий за період з моменту прострочення по 02.07.2012р., дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 10 660,00 грн.

Суд відмовляє у задоволенні заяви Позивача про вжиття судом заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти Відповідача в межах ціни позову, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов'язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов'язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку -Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція», с.м.т. Баришівка Київської області (код ЄДРПОУ: 33126404) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гідробуд-Україна», м.Київ (код ЄДРПОУ: 36197536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція», с.м.т. Баришівка Київської області (код ЄДРПОУ: 33126404) основний борг у розмірі -282 923,00 грн. та пеню у розмірі -10660,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гідробуд-Україна», м.Київ (код ЄДРПОУ: 36197536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполімерконструкція», с.м.т. Баришівка Київської області (код ЄДРПОУ: 33126404) судовий збір в розмірі 5 871,66 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 31.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева