Рішення № 25503735, 31.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/5925-2012 31.07.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в особі Київської філії акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ

про стягнення 25847,80 грн.

при секретарі судового засідання Чернявській І.Г.

представники:

від позивача -Поправко Є.О. (дов. № 122 від 08.08.2011 р.);

від відповідача -Синельніков М.О. (дов. від 27.12.2011р.);

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»в особі Київської філії акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»(далі-позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(далі-відповідач) про стягнення 25847,80 грн., з яких 23130,30 грн. заборгованості та 2717,50 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору № 17/0003464021 від 17 серпня 2006 року страхування кредитного портфелю Банку та Додаткових угод до нього відповідачем не сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 23130,30 грн. з огляду на невиконання позичальником договірних зобов'язань за кредитним договором ризики невиконання яких застраховані відповідачем. Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання за Договором 17/0003464021 від 17 серпня 2006 року позивачем нараховано відповідачу 2717,50 грн. пені за період з 25 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року. Всього ціна позову становить 25847,80 грн.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем неналежним чином виконувались умови договору страхування, в т.ч. несвоєчасно повідомлялось про страхові випадки, не направлялись заяви на виплату страхового відшкодування з необхідними документами, передбаченими договором страхування. Крім того, відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 17/0003464021 страхування кредитного портфелю Банку, предметом якого є страхування ризиків Страхувальника, пов'язаних з невиконанням (неналежним виконанням) фізичними особами своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами, укладеними між Страхувальником та Позичальниками, зазначеними в Реєстрі кредитних угод.

За умовами п. 4 вказаного вище Договору страхування, предметом Договору являється страхування ризиків позивача, пов'язаних з невиконанням/неналежним виконанням фізичними особами (позичальниками) своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами та додатковими угодами про надання овердрафту до договорів про відкриття карткових рахунків, укладеними між позивачем та позичальниками (загальна кількість таких угод не обмежена) та зазначеними в Реєстрі кредитних угод. У тому же пункті зазначено, що об'єктом страхування є майнові інтереси Позивача, пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах Позивача, у відповідності з Договором кредитним, укладеним між Позичальником та Позивачем, згідно з «Правилами кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», затверджених протоколом правління від 05.07.2006 року, зі змінами затвердженими Протоколами Правління від 07.06.2006 року та 10.07.2006 року. Страхова сума визначається у розмірі суми кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на підставі конкретних кредитних угод, згідно реєстру кредитних угод, наведених в додатку № 1 до Договору (п. 5.1. Договору страхування).

03 липня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 (Позичальник) укладений Кредитний договір № KRCK/0300/260/07 (Кредитний договір), за яким Позивач надав Позичальнику у користування кредитні кошти в сумі 20000 грн.00 копійок на споживчі цілі без застави зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 9% та сплати щомісячної комісії в розмірі 1% річних зі строком користування коштами з 03.07.2007 року по 02.07.2010 року включно.

Відповідальність Відповідача за кожною кредитною угодою діє з моменту отримання страхового платежу (за реєстром кредитних угод і до повного погашення позичальниками заборгованості по кредитним угодам, зазначеним в реєстрах (п.8.2. Договору страхування).

Позивачем підписаний і надісланий на адресу Відповідача Реєстр кредитних угод за липень місяць 2007 року від 31.07.2007 року, та сплачений страховий внесок відповідно до порядку та в строки згідно п. 7.2. Договору страхування.

Сплату чергового платежу за Кредитним договором Позичальник зобов'язаний був провести 27.08.2007 року, однак своїх зобов'язань не виконав.

Отже, право Банку на вимогу про повернення наданих грошових сум і сплати відсотків за користування та штрафних санкцій, що передбачено пунктом 5.2 Кредитного договору, яким визначено право Банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та можливої неустойки, і достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків, комісій і штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу Позичальнику, якщо Позичальник не виконує умови цього договору, та з боку Позичальника має місце затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, виникло 28.08.2007 року.

Позивачем, направлено Позичальникові листи № 2985 від 20.11.2007 року та № 473 від 28.01.2008 року з вимогою про виконання зобов'язання за Кредитним договором. Зокрема, листом № 473 від 28.01.2008 року позивач звернувся до Позичальника з вимогою щодо повного дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії.

Матеріалами справи в їх сукупності підтверджується невиконання Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим заборгованість Позичальника за кредитом становить 20000,00 грн., за відсотками за користування кредитом 1330,30грн.; комісія за користування кредитом 1800,00 грн., всього 23130,30 грн.

Страховим випадком за Договором страхування (п.6.1.) є невиконання або часткове невиконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту, відсотків та комісій за управління кредитом на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності Позичальника. Під неплатоспроможністю Позичальника Сторони розуміють наявність факту прострочення виконання Позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту відсотків та комісій за управління кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов'язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди.

Тобто, конкретний момент настання страхового випадку сторонами у Договорі страхування не визначений, проте, чітко встановлено, яка саме подія є страховим випадком з фактом настання якої і пов'язано виплату відповідачем позивачу страхового відшкодування.

Згідно з п.11.1.3 договору страхування для виплати страхового відшкодування страхувальник надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку: копію реєстру; копію конкретної угоди; копії документів, що підтверджують листування між страхувальником та позичальником, яке має відношення до цього страхового випадку; копію довідки про обсяг надходжень на зарплатну платіжну картку позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; у разі відсутності зарплатної платіжної картки - копію довідки роботодавця позичальника про заробітну плату позичальника за 6 останніх місяців до дати надання кредиту; інформацію (письмово) про рух коштів на позичковому рахунку (рахунку простроченої заборгованості) та розрахунок нарахованих відсотків (в тому числі прострочених); копію паспорта та ідентифікаційного коду позичальника; усі інші документи, які дають змогу встановити розмір страхового відшкодування та необхідність надання яких письмово обґрунтовується страховиком.

Відповідно до п. 11.1.1 Договору страхування, після настання страхового випадку, позивач зобов'язаний негайно, але в будь-якому разі, не пізніше ніж через 5 робочих днів, письмово повідомити про це відповідача.

Позивачем на адресу Відповідача 29.10.2007 року направлено повідомлення за вихідним номером № 2510 та 30.10.2007 року за вихідним номером № 2593, копії яких наявні в матеріалах справи, про порушення позичальником умов Кредитного договору.

Згідно з п. 10.6.2 Договору страхування, страховик несе фінансову відповідальність по договору страхування в межах обумовленої в ньому страхової суми (згідно Реєстрів).

25.04.2008 року згідно з листом № 1880 позивачем направлені відповідачу інші документи разом із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 23130,30 грн.

Відповідно до пункту 11.1.6 Договору страхування, після отримання заяви Страхувальника про страховий випадок Страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх документів, передбачених у п.п. 11.1.3 - 11.1.4.

Отже, за умовами Договору страхування відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування за заявою вих. № 1880 від 25.04.2008 року на суму 23130,30 грн. протягом 10-ти робочих днів.

Згідно з п.10.4.4 договору страхування, страховик має право повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування у відповідності з чинним законодавством України, при порушенні страхувальником умов цього договору і взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. 10.6.1 договору страхування в разі невиконання вимоги про надання страхувальником інформації про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику та подальшого інформування страховика про будь - яку зміну страхового ризику, страховик може повністю чи частково відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що страховику своєчасно стало відомо про настання страхового випадку або що відсутність у страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування.

Несвоєчасне повідомлення Страхувальником Страховика про настання страхового випадку надає Страховику право, відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо не буде доведено, що відсутність у Страховика відомостей про це не могла вплинути на його обов'язки сплатити страхове відшкодування (п. 11.1.2 Договору страхування).

Відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на п.п. 10.4.4, 11.1.1, 11.1.2 договору страхування, а саме у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про настання страхового випадку (копії листів № 01-б/1613 від 14.04.2008р., № 01-8/1762 від 22.04.2008р. та № 01-б/3564 від 01.08.2008р.).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 898 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про страхування».

Так, відповідно до ст. 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

-навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

-вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

-подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

-одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

-несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

-наявності інших підстав, встановлених законом.

У системному зв'язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому. Сам факт порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, за наявності факту своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для відмови від здійснення страхової виплати.

Статтями 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України «Про страхування»від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР роз'яснено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виходячи зі змісту цих норм, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

Відповідачем в обґрунтування відмови від виплати позивачу страхового відшкодування не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, яким чином несвоєчасне повідомлення позивачем про настання страхового випадку за Кредитним договором, вплинуло на його обов'язок сплатити страхове відшкодування.

Отже, враховуючи що при укладенні Договору страхування № 17/0003464021 від 17 серпня 2006 року (п. 6.1) сторони дійшли згоди яка саме подія є страховим випадком, несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про його настання не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, тому заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором страхування становить 23130,30 грн.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 23130,30 грн. за Договором № 17/0003464021 від 17 серпня 2006 року, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення з відповідача 23130,30 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання зобов'язання за Договором страхування 2717,50 грн. пені за період з 25 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року.

У відповідності до п. 10.5.4 Договору страхування Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у розмірі (яка діяла в період, за який нараховується пеня), від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З позовом про стягнення з відповідача 2717,50 грн. пені за період з 25 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року позивач звернувся до суду 04 травня 2012 року, отже строк позовної давності для вимог про стягнення пені за період з 25 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року, сплинув про що відповідачем у справі зроблено заяву до прийняття рішення.

У поданій позовній заяві та доповненнях до неї позивач не просить відновити строк позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача також не просив суд відновити строк позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2717,50 грн. пені за період з 25 квітня 2008 року по 21 жовтня 2008 року задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 32, 33, 44. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 65, код 30115243) на користь акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»в особі Київської філії акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/7, код 21665873) 23130,30 грн. (двадцять три тисячі сто тридцять грн. 30коп.) страхового відшкодування, 1440,34 грн. (одна тисяча чотириста сорок грн. 34 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.08.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова