Ухвала суду № 25501864, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-19119/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республійі Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2009р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2010р.

у справі №2а-8062/08/6/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки»(надалі -КРП «ППВКГ м.Саки»)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республійі Крим (надалі -Сакська ОДПІ в АР Крим)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АР Крим від 25.11.2008р. №0001201503/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2009р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2010р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АР Крим від 25.11.2008р. №0001201503/0 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 21643,44грн. зі збору на геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2007р. Судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції і прийняття нового рішення про відмову в позові повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку КРП «ППВКГ м.Саки»з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету по терміну сплати 19.11.2007р. та 19.02.2008р., про що складений акт №1785/1503/03347678 від 21.11.2008р.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено несвоєчасну сплату сум податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи на 296 календарних дні.

На підставі зазначених висновків прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2008р. №0001201503/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 53137,403грн. позивачеві визначено штраф у розмірі 50% від суми податкового боргу, що становить 26568,71грн.

Єдині правила обчислення і справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету встановлені «Порядком встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. №115, та «Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету», затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23.06.1999р. №105/309.

Відповідно до п.1 Порядку №115, збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції про порядок справляння зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин (пункт 13-1 Порядку №115).

Надрокористувач, зареєстрований в органах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, в якому він зареєстрований, копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла розрахунок. Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, затвердженої наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України від 23.06.1999р. №105/309, сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Згідно з п.15 Порядку №115, надрокористувачі несуть відповідальність за правильність обчислення збору за виконані геологорозвідувальні роботи, повноту і своєчасність його внесення до державного бюджету, а також за правильність обчислення і своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків.

При цьому, контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету покладено на органи державної податкової служби, а контроль за правильністю обчислення збору здійснюють органи державного геологічного контролю та державної податкової служби шляхом проведення перевірок відповідних документ (п.17 Порядку №115).

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 17.1.7 п.17.1 якої обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій було досліджено розрахунки позивача зі сплати збору за геологорозвідувальні роботи за ІІІ та IV квартали 2007р. та копії платіжних доручень, якими підприємство сплачувало відповідні самостійно визначені зобов'язання. При цьому, порушення строків сплати узгодженої суми зобов'язання підтверджено лише по платіжних дорученнях: №1697 від 22.11.2007р. на суму 3000,00грн. (сума штрафу - 10% від погашеної суми податкового боргу становить 300,00грн.); №1716 від 28.11.2007р. на суму 7035,28грн. (сума штрафу - 10% від погашеної суми податкового боргу становить703,53грн.), №337 від 29.02.2008р. на суму 7000,00грн (сума штрафу - 10% від погашеної суми податкового боргу становить 700,00грн.), №366 від 12.03.2008р. на суму 10000,00грн. (сума штрафу - 10% від погашеної суми податкового боргу становить 1000,00грн.), №482 від 28.03.2008р. на суму 11108,72грн. (сума штрафу - 20% від погашеної суми податкового боргу становить 2221,74грн.).

Таким чином, загальна сума обґрунтовано нарахованого штрафу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням складає 4925,27грн.

Відповідно до п.п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття від платника розрахункового документу на виконання.

Згідно з п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення та перерахування сум податку. При чому, п.п.3.1.1. п. 3.1 ст. 3 вказаної норми Закону обумовлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав суб'єктів господарювання.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що власник коштів вільно володіє і на свій розсуд розпоряджається своїми коштами, і будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою власника або за рішенням суду.

За таких обставин, з урахуванням недоведеності податковим органом несвоєчасності сплати позивачем збору за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2007р., суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що застосування штрафних санкцій в сумі 21643,44грн. є безпідставним.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.В. Приходько

Суддя Н.Є. Маринчак