Ухвала суду № 25500600, 31.07.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2508/193/2012 Провадження № 22-ц/2590/2458/2012 Головуючий у I інстанції - Іванюк Т. І.Категорія - цивільна Доповідач - Ішутко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіІшутко В.М. суддів: Зінченко С.П., Харечко Л.К., при секретарі: Биховець Н.М. за участю: Представника неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представника третьої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2012 року у справі за позовною заявою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до Козелецької селищної ради, треті особи ОСОБА_8, неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_12 про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання прав забудовника та визнання прав власності,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з ухвалою суду про забезпечення позову, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, як законні представники неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_12 звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в позивачам в забезпеченні позову.

Ухвалою Козелецького районного суду від 05 червня 2012 року заяву ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволено.

Накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

В апеляційній скарзі апелянти посилаються на те, що ухвала суду незаконна, не відповідає матеріалам справи і суперечить вимогам закону.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи та заперечення представника неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представника третьої особи- ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 Постанови № 9 "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року роз'яснив, що при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2012 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулись до суду з позовом до Козелецької селищної ради про скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання прав забудовника та визнання прав власності.

В порядку забезпечення позову просили накласти арешт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, відповідно до поданої заяви про забезпечення позову.

З запереченнями на апеляційну скаргу позивачі надали копію рішення Козелецького районного суду від 18 липня 2012 року, яким позов ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволений, цим же рішенням забезпечення позову залишено до набрання рішенням законної сили. Рішення суду не вступило в законну, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухвали про забезпечення позову.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми законодавства, а саме відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Обставини на які посилаються заявники являються обґрунтованими і особа, яка володіє спірним майном може у будь - який час ним розпорядитися, а саме будинком, який знаходиться в АДРЕСА_1 продати або подарувати його, тому невжиття заходів накладення арешту може в подальшому зробити неможливим виконання рішення суду.

Апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми законодавства та на підставі п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України наклав арешт на житловий будинок.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - відхилити.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 05 червня 2012 року - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: