Рішення № 25500232, 31.07.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 0513/2518/2012

Справа № 2/0513/742/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого -судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Заговоричевій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта «ім. О.Г.Стаханова»про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 14.11.1985 року по 27.05.1997 року він працював на шахті ім. А.Г. Стаханова в/о «Красноармійськвугілля», правонаступником якого є Державне підприємство «Красноармійськвугілля», у якості ГРОЗ 5 розряда з повним робочим днем у шахті.

В умовах шкідливих факторів на вугільних підприємствах загалом він має стаж роботи 22 роки. В результаті тривалої роботи у шкідливих підземних умовах з тяжкою фізичною працею, висновком від 05.08.1991 року ВКК Донецької обласної клініки профзахворювань йому встановлено професійне захворювання: хронічний пояснічно-крестцева радикуліт у стадії повній клінічної компенсації.

23 грудня 1996 року після проведення Відповідачем розслідування хронічного професійного захворювання комісією було складено акт.

З 23 січня 1997 року обласною МСЕК йому було встановлено 50% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності. Також йому протипоказана тяжка праця. Рекомендоване санаторно-курортне лікування.

Моральна шкода в зв'язку з професійним захворюванням йому не призначалася та не відшкодовувалась.

Проте внаслідок професійного захворювання йому заподіяна моральна шкода, яку він відчував з часу захворювання та продовжує відчувати до теперішнього часу.

Висновком обласної клінічної лікарні професіональних захворювань при обстежені встановлено діагноз хронічна вертеброгенна пояснічно-крестцева радікулопатія у стадії загострення з комірковим мязотенічним та правостороннім корешковим больовим синдромом.

Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала. Згідно ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноваженим ним органом зобов'язані відшкодувати моральну шкоду працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. На підставі рішення Конституційного суду України №20-рп/2008 від 08.10.2008р. громадянам надано право відповідно до змісту ст. 1167 Цивільного кодексу України та ст. 2371 Кодексу законів про працю України відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Заподіяння йому моральної шкоди підтверджується відповідними документами, доданими до позовної заяви. Вважаю, що порушення моїх законних прав призвели до професійного захворювання та й відповідно і до спричинення моральної шкоди з наступних підстав.

Погіршення стану його здоров'я у вигляді загального недомагання, слабкості, біль у спині при незначних навантаженнях, що стало причиною мого звернення до лікарів з початку 1980 року, коли стан мого здоров'я різко погіршився. У цьому зв'язку, йому часто призначалися курси лікування, які він проходив без будь-якого поліпшення його здоров'я як в стаціонарному так і в амбулаторному режимі, встановлено професійне захворювання та визначено у зв'язку з цим 50 % стійкої втрати працездатності, визначена ІІІ група інвалідності. Професійне захворювання, втрата працездатності вимагають від нього додаткових зусиль. Це, знаходження протягом довгого часу за межами свого дому що суттєво негативно змінило його звичний життєвий уклад, сімейно-побутові відносини у тому числі з близькими та родичами. Проблеми зі здоров'ям, які в нього з'явились у зв'язку з професійним захворюванням продовжують викликати у нього сильні фізичні страждання, зумовлені особливостями захворювання, психологічний дискомфорт та значне порушення душевної рівноваги, яке виразилося у почуттях постійного відчаю, турботливості, тривозі, роздратованості, в почуттях страху, пригноблювання. Порушився сон. Він змушений постійно купувати ліки та звертатися до лікарів, став замкнутим, що перешкоджає повноцінному спілкуванню з близькими, родичами, друзями та знайомими. Відтепер йому постійно потрібні значні додаткові зусилля для організації свого життя. Все це постійно негативно впливає на його душевний стан, є причиною сильних моральних страждань.

Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює у 100 000 (сто тисяч) грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходив із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок захворювання, а також з фактичного значного погіршення стану здоров'я.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з професійним захворюванням на виробництві позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 50 % працездатності в зв'язку з професійним захворюванням. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав професійне захворювання і при цьому мала місце протиправність дій відповідача Відокремленного підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова»Державного підприємства «Красноармійськвугілля», пов'язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці", «Правил безпеки у вугільних шахтах", що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 50 %.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору -в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з отриманим професійним захворюванням на виробництві, задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: