Рішення № 25499598, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/7179-2012 24.07.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Ніжинський хліб»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ковальчук В.Д. (довіреність № 21 від 24.01.2012р.);

від відповідача: Кожарко О.О. (довіреність від 23.07.2012р.).

В судовому засіданні 24 липня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Ніжинський хліб»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач»(відповідач) заборгованості в сумі 20 783,52 грн. з них основного боргу -20 012,34 грн., пені -535,79 грн., втрат від інфляції -100,18 грн. та 3% річних -135,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 919 від 24 листопада 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.07.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2011 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 919 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується виробити згідно добових заявок, узгоджених Договором та відпустити по товарно-транспортним накладним Покупцеві, хлібобулочні та кондитерські вироби в асортименті та кількості, що надалі іменується товар /по тексу - товар/, на умовах зазначених в договорі, що є обов'язковими для обох сторін.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -20 012,34 грн., однак, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -20 012,34 грн.

З викладеними позивачем в позові твердженнями відповідач не погоджувався та у судовому засіданні 24.07.2012р. подав до суду клопотання про припинення провадження у справі у зв'яжу з відсутністю предмету спору з тих підстав, що ТОВ «Статпостач»розрахувалося з ПАТ «Ніжинський хліб»та сплатило на користь останнього 20 012,34 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 24 листопада 2011 року між сторонами укладено договір № 919 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується виробити згідно добових заявок, узгоджених Договором та відпустити по товарно-транспортним накладним Покупцеві, хлібобулочні та кондитерські вироби в асортименті та кількості, що надалі іменується товар, на умовах зазначених в договорі, що є обов'язковими для обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з лютого 2012 року по березень 2012 року позивач передав товар на загальну суму 20 012,34 грн. (належним чином засвідчена копія розрахунку міститься в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктами 1.2.-1.5. Договору поставки встановлено, що Покупець зобов'язується оплатити вартість товару згідно товарно-транспортних накладних. Товар, що постачається, оплачується за вільними відпускними цінами Постачальника або за ціною, узгодженою протоколом погодження обох сторін. Відстрочка платежу складає п'ять календарних днів. Покупець виконує оплату товару, що постачається, шляхом переказу грошей на рахунок Постачальника, aбо носить оплату готівкою в касу Постачальника

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, що вартість поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку та строки Покупець не здійснив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення боргу за Договором, який виник у відповідача внаслідок неоплати поставленого позивачем товару, розмір якого/боргу/ складає 20 012,34 грн. (сума поставленого та неоплаченого товару).

При цьому, 24.07.2012р. в судовому засіданні до суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі б/н б/д у зв'язку зі сплатою відповідачем на користь позивача суми основного боргу.

В додаток до клопотання відповідачем долучено докази, які свідчать про сплату ТОВ «Статпостач»на користь ПАТ «Ніжинський хліб» 20 012,34 грн., як оплати за хлібопродукти згідно акту з 23.02.2012р. по 31.05.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 1489 від 18.07.2012р. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 20 012,34 грн. підлягає припиненню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 6.2. Договору поставки при несвоєчасній оплаті товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року № 543/96 - BP із наступними змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 535,79 грн. пені за несвоєчасну оплату товару.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 135,21 грн. 3% річних та 100,18 грн. втрат від інфляції за несвоєчасно здійснений розрахунок за товар по Договору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 20 012,34 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів», якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач» (ідентифікаційний код: 37485328, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 17, р/р 26006010144843 в ПАТ «ВТБ Банк», МФ0 321767), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Ніжинський хліб»(ідентифікаційний код: 003810154, адреса: 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, буд. 116, п/р 2600300018640 в ФАТ «Укрексімбанк»м. Чернігів, МФО 353348), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені -535,79 грн. (п'ятсот тридцять п'ять гривень 79 копійок), втрат від інфляції -100,18 грн. (сто гривень 18 копійок), 3% річних -135,21 грн. (сто тридцять п'ять гривень 21 копійку) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

В частині позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Статпостач»(ідентифікаційний код: 37485328, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 17) на користь Публічного акціонерного товариства «Ніжинський хліб»(ідентифікаційний код: 003810154, адреса: 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, буд. 116) основного боргу -20 012,34 грн. (двадцять тисяч дванадцять гривень 34 копійки) провадження у справі № 5011-10/7179-2012 -припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2012р.