Рішення № 25499425, 26.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/7183-2012 26.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 909,24 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 909,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 999,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/7183-2012, розгляд справи призначено на 04.07.2012 р.

03.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 01.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7183-2012.

У судове засідання 04.07.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 01.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7183-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 04.07.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 01.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7183-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 04.07.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 01.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/7183-2012, розгляд справи відкладено на 26.07.2012 р.

09.07.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про зменшення позовних вимог.

У судове засідання 26.07.2012 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 26.07.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2008 року між ОСОБА_2 (далі - страхувальник) та Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(назва товариства змінена на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», далі - позивач) було укладено Договір з страхування засобів наземного транспорту та від нещасних випадків № 260557624 (далі -Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1.

09.06.2009 р. о 09 год. 20 хв. ОСОБА_3 в м. Києві на пр. Перемоги, керуючи автомобілем марки «Део», державний номерний знак НОМЕР_2, під час руху не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався попереду, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.07.2009 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., згідно з ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту № 391 про оцінку автомобіля марки «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті вищезазначеного ДТП, складає 6 909,24 грн.

Вказаний у Звіті № 391 розмір матеріального збитку підтверджений електронним розрахунком системи «Аудатекс», рекомендованої Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 44792 від 06.07.2009 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 09.06.2009 р. о 09 год. 20 хв. в м. Києві на пр. Перемоги, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 7 999,00 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 44792 від 06.07.2009 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7 999,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5071 від 21.07.2009 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий запит № 06-37.1/5011-71/7183-2012 про надання інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5494490.

19.07.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь з Моторного (транспортного) страхового бюро України № 17463/7-3-11 від 16.07.2012 р. на судовий запит № 06-37.1/5011-71/7183-2012, з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Део», державний номерний знак НОМЕР_2, на дату вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5494490.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВВ/5494490 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Део», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Део», державний номерний знак НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВА/6954498, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з претензією на суму 7 999,00 грн. № 2056 від 15.06.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вищезазначену претензію отримав, проте в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на неї не дав, відшкодування не здійснив.

09.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 909,24 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому підлягає прийняттю господарським судом міста Києва до розгляду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 909,24 грн. (вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті вищезазначеного ДТП, визначений у Звіті № 391) підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13 Є, ідентифікаційний код: 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 6 909 (шість тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 31.07.2012 р.

Суддя О.В. Нечай