Рішення № 25499420, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/8392-2012 24.07.12

За позовом Київського міського центру зайнятості

До Державної інспекції України з питань праці

Про стягнення 30 923,16 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Корчевський І.М. -по дов. № 08-5060 від 03.07.2012

Від відповідача Кукайло М.О. -по дов. № 2145/02/01-12 від 09.07.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київського міського центру зайнятості про стягнення з Державної інспекції України з питань праці 30 923,16 грн. основного боргу за оплату комунальних послуг, міські, міжміські телефонні переговори, послуги доступу до Інтернету та відшкодування податку за землю, який вник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 352 від 26.03.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/8392-2012 та призначено її до розгляду на 10.07.2012.

Відповідач у поданому 10.07.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, оскільки 22.02.2011 було оголошено про ліквідацію Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю відповідно до Указу президента України від 09.12.2010 № 1085/2010, одночасно було розміщено оголошення у газеті «Урядовий кур'єр»від 22.02.2011 № 33 (4431), в якому зазначалося: «вимоги кредиторів приймаються протягом одного місяця з моменту публікації цього оголошення». У 2010 році, ще до оголошення про ліквідацію Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю керівництвом та головним бухгалтером департаменту було запропоновано зробити акт звірки заборгованості перед Київським міським центром зайнятості, на що керівництво останнього ніяк не відреагувало. В строк, зазначений в оголошенні про ліквідацію, Київський міський центр зайнятості заяву про включення його до списку кредиторів Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю не надав. Після закінчення зазначеного строку така заява також не була подана. 22.11.2011, тобто через 7 місяців після виходу оголошення про ліквідацію, надійшов лист Київського міського центру зайнятості до Міністерства соціальної політики України № 08-9840, в якому зазначалося, що до Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю надсилалась претензія про сплату боргу, однак не було зазначено ні номер цієї претензії ні дата її відправлення. На лист від 22.11.2011 № 08-9840 Державною інспекцією з питань праці була надіслана відповідь, де зазначалось, що станом на вересень 2009 року Держнаглядпраці сплатило кошти згідно виставлених упродовж січня - серпня 2009 року рахунків в повному обсязі. Також було вказано, що з претензією Київського міського центру зайнятості Держнаглядпраці не згоден, оскільки рахунки № 35 від 15.10.2009 та № 32 від 15.10.2009, в яких вказана заборгованість за комунальні послуги станом на 01.09.2009 та за вересень 2009 року, виставлені безпідставно, так як з серпня 2009 року Держнаглядпраці знаходився за іншою адресою (вул. Лук'янівська, 77). 27.12.2011 до Державної інспекції України з питань праці надійшла претензія Київського міського центру зайнятості № 08-10721, в якій зазначалося, що відповідач має заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення № 352 від 26.03.2009 - 30 923 грн. Відповідач у відповідь на дану претензію також була надана відповідь від 24.01.2012 № 164/0/08/21-12, в якій зазначалось, що за даними бухгалтерського обліку Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю кредиторська заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення від 26.03.2009 № 352, відсутня. У місячний термін з моменту публікації оголошення про ліквідацію Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю вимоги Київського міського центру зайнятості та документальне підтвердження кредиторської заборгованості (акти виконаних робіт, акти взаємних звірок розрахунків) також не надходили. Тому, керуючись Порядком обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України № 136 від 09.08.2004, підстав для реєстрації вказаних бюджетних зобов'язань не було. Тому відповідач не в змозі взяти на себе зобов'язання щодо погашення кредиторської заборгованості за договором № 352 від 26.03.2009.

В судовому засіданні 10.07.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/8392-2012 від 17.07.2012, в зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 26.06.2012, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи був відкладений на 24.07.2012.

Позивач в судовому засіданні 24.07.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 24.07.2012 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засідання 24.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.03.2009 між Київським міським центром зайнятості (Фонд) та Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики України (Держнаглядпраці) був укладений договір № 352 (далі - договір).

Предметом договору є надання Київським міським центром зайнятості нежилого приміщення площею 400 кв. м. для перебування працівників Держнаглядпраці з устаткуванням згідно переліку матеріальних цінностей (додаток № 1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Указом Президента України № 386/2011 від 06.04.2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці та установлено, що Державна інспекція України з питань праці є правонаступником прав та обов'язків Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю -урядового органу, що діяв у системі Міністерства праці та соціальної політики України.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем не сплачено надані позивачем послуги, в зв'язку з чим у відповідача за вересень 2009 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30 923,16 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 3.1. договору договір набирає чинності з 01.01.2009 та діє до 31.12.2009.

Умовами п. 2.1. договору визначено, що Держнаглядпраці взяв на себе виконання таких обов'язків:

2.1.7. проводити оплату витрат по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення і його території згідно додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору та буде коригуватися зі зміною тарифів.

2.1.8. на підставі наданих розрахунків окремо сплачувати нараховані фактичні витрати за користування телефонами, згідно рахунку з додатками по міжміським переговорам, наданими в користування Держнаглядпраці Київським міським центром зайнятості.

В додатку № 2 сторони дійшли згоди про розмір сплати наступних послуг: опалення, холодна вода, гаряча вода, електроенергію, експлуатаційні витрати, відшкодування податку за землю, за користування телефонними номерами, міські, міжміські телефонні переговори та послуги відкритого доступу до Інтернету.

Позивач вказує на те, що ним у відповідності до умов договору було виставлено Держнаглядпраці рахунки на оплату комунальних послуг, міські, міжміські телефонні переговори, послуги доступу до Інтернету та відшкодування податку за землю, при цьому документальне підтвердження надання рахунків у позивача відсутнє, оскільки як зазначає позивач рахунки надавались без розписки.

В матеріалах справи наявні наступні рахунки про сплату вищезазначених послуг: № 1 від 15.01.2009 на суму 1 975,75 грн., № 4 від 20.01.2009 на суму 32,64 грн., № 7 від 13.02.2009 на суму 1 207,30 грн., № 9 від 16.03.2009 на суму 679,27 грн., № 11 від 16.04.2009 на суму 991,28 грн., № 12 від 16.04.2009 на суму 15 250,14 грн., № 14 від 05.05.2009 на суму 3 611,66 грн., № 14а від 05.05.2009 на суму 1 307,32 грн., № 14а від 05.05.2009 на суму 164,40 грн., № 15 від 15.05.2009 на суму 1 208,95 грн., № 17 від 05.06.2009 на суму 1 307,32 грн., № 18 від 05.06.2009 на суму 3 776,06 грн., № 19 від 12.06.2009 на суму 1 036,08 грн., № 21 від 06.07.2009 на суму 1 307,32 грн., № 22 від 06.07.2009 на суму 3 776,06 грн., № 23 від 16.07.2009 на суму 1 508,15 грн., № 25 від 06.08.2009 на суму 1 307,32 грн., № 26 від 06.08.2009 на суму 3 776,06 грн., № 27 від 14.08.2009 на суму 1 773,69 грн., № 28 від 02.09.2009 на суму 3 776,06 грн., № 29 від 02.09.2009 на суму 1 307,32 грн., № 31 від 21.09.2009 на суму 373,86 грн., № 32 від 15.10.2009 на суму 299,04 грн., № 33 від 10.10.2009 на суму 11 766,87 грн., № 35 від 15.10.2009 на суму 18 858,92 грн.

Загалом у період з січня по вересень 2009 року Держнаглядпраці було надано послуг на суму 56 835,81 грн.

Позивачем подано копії банківських виписок з особового рахунку, з яких вбачається, що Держнаглядпраці були здійсненні такі оплати: 18.05.2009 в сумі 2 877,85 грн., 27.05.2009 в сумі 9 662,45 грн., 29.05.2009 в сумі 250,00 грн., 15.06.2009 в сумі 3 420,39 грн., 23.06.2009 в сумі 1 463,56 грн., 22.07.2009 в сумі 62,46 грн., 13.08.2009 в сумі 6,03 грн., 27.08.2009 в сумі 4 723,67 грн., 28.08.2009 в сумі 3 446,24 грн., загалом в розмірі 25 912,65 грн.

Оскільки, сплачуючи вищевказані кошти Держнаглядпраці в призначенні платежу зазначав окрім номеру договору й номери рахунків, суд приходить до висновку, що Держнаглядпраці все ж таки було отримано рахунки.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що Держнаглядпраці в порушення умов договору не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за надані послуги за вересень 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 30 923,16 грн.

За відсутності строку виконання зобов'язання, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 28.12.2011 рекомендованою кореспонденцією надіслав на адресу відповідача претензію № 08-10721 від 27.12.2011 про сплату суми боргу в розмірі 30 923,16 грн. в місячний строк.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у визначений термін зобов'язання по сплаті боргу за договором в розмірі 30 923,16 грн. не виконав.

При цьому відповідач надав відповідь за № 164/0/08/21-12 від 24.01.2012 про неможливість прийняти на себе зобов'язання щодо погашення кредиторської заборгованості за договором № 352 від 26.03.2009.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 923,16 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на те, що до відповідача перейшли всі права та обов'язки Держнаглядпраці, в тому числі і за договором № 352 від 26.03.2009 суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не в змозі взяти на себе зобов'язання щодо погашення кредиторської заборгованості за цим договором.

Твердження відповідача про те, що Держнаглядпраці з серпня 2009 року знаходився за іншою адресою не підтверджено належними доказами.

Таким чином, позовні вимоги Київського міського центру зайнятості обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної інспекції України з питань праці (м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567798) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЄДРПОУ 03491091) 30 923 (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 16 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Державної інспекції України з питань праці (м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567798) в доход Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено 02.08.2012.

СуддяВ.В.Сівакова