Ухвала суду № 25498217, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К/9991/11753/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року

по справі №2а-4283/11/2070

за позовом Спільного Кіпрсько-Українського товариства з обмеженою відповідальністю «Піраміда»(надалі -Спільно Кіпрсько-Українське ТОВ «Піраміда»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У квітні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 15.04.2011р. №0000050842/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2011р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові від 15.04.2011р. №0000050842/0. Стягнуто з Державного бюджету на користь Спільного Кіпрсько-Українського ТОВ «Піраміда»витрати по оплаті судового збору в сумі 03,40грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідачем також було заявлено клопотання про здійснення заміни Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Держаної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові була здійснена планова виїзна перевірка позивача з питання правильності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Промспецконсалтинг», за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., за результати складено акт від 01.04.2011р. №896/42-016/31643375.

15.04.2011р. на підставі зазначеного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000050842/0, яким підприємству Спільне кіпрсько - українське ТОВ «Піраміда»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 01.04.2011р. №896/42-016/31643375 висновки суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ч.1 ст.203 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених СКУ ТОВ «Пірамида»та ТОВ «Промспецконсалтинг»; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого платником занижено податок на додану вартість на спірну суму.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Так, судами попередніх інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що господарські взаємовідносини між СКУ ТОВ «Піраміда»та ТОВ «Промспецконсалтинг»у перевіряємому періоді відбувались на підставі договорів №54-10 від 01.10.2010р., №55-10 від 03.09.2010р. з доповненнями №1 від 03.09.2010р. та №2 від 05.11.2010р.

Згідно умов вказаних договорів, предметом договору №54-10 від 01.10.2010р. є надання послуг з проведення маркетингових досліджень за категорією «Чай», відповідно до того, як це описано в Специфікації до цього договору, предметом договору №55-10 від 03.09.2010р. з доповненнями №1 від 03.09.2010р. та №2 від 05.11.2010р. є поставка інформаційних листівок та презентерів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010р. у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказані періоди за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ «Промспецконсалтинг», які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Спростовуючи вказані доводи податкового органу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між СКУ ТОВ «Піраміда»та ТОВ «Промспецконсалтинг»з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові також не надано до справи рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій, тому висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Дана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2012р. (К/9991/6340/12).

Разом з тим, на підтвердження фактів реальності угод з контрагентом - ТОВ «Промспецконсалтинг», позивачем надано суду: акти здачі -приймання виконаних робіт та послуг, звіти про партії товарів, акти на списання матеріалів, використаних для передпродажної підготовки товарів з метою просування торгової марки, податкові та видаткові накладні, товарно -транспортні накладні, заявки на перевозку вантажу автомобільним транспортом, подорожні листи, накази на приймання та доставку товару, платіжні доручення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції, що матеріалами справи підтверджено реальність укладених позивачем з ТОВ "Промспецконсалтинг" договорів поставки та надання послуг з проведення маркетингових досліджень.

Щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за відповідні періоди по операціям, проведеними на підставі договорів поставки та надання послуг з проведення маркетингових досліджень, укладених з ТОВ "Промспецконсалтинг", слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому у п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами вірно встановлено, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ "Промспецконсалтинг" податкових накладних.

Також судами обгрунтовано зазначено, що сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові - задовольнити.

Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Харкові її процесуальним правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Держаної податкової служби.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Держаної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ М.І. Костенко

_ ___ І.В. Приходько

Суддя Н.Є. Маринчак