Ухвала суду № 25497845, 12.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2012 р. м. Київ К-35166/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010р.

у справі №2а-5024/08/0470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»(надалі -ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську)

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

У листопаді 2005р. позивач звернулася до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №0000231340/0/19153 від 19.07.2005р. та №0000231340/1/24465 від 21.09.2005р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 67088,46грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009р. у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №0000231340/0/19153 від 19.07.2005р. та №0000231340/1/24465 від 21.09.2005р. в частині визначення фінансових санкцій в розмірі 58759,61грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2009р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено перевірку дотримання вимог валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р., про що складено акт від 14.07.2005р. №11-13-43-20-20/05393056.

В ході перевірки, зокрема, встановлено що з урахуванням результатів попереднього акту документальної перевірки від 08.09.2003р. №172-02/3-45-05393056, при виконанні експортних договорів позивачем порушено ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, прострочено дебіторську заборгованість станом на 31.03.2005р. не погашено по:

- контракту №РЕ 397-99/643 від 25.08.1999р. з ЗАТ «Меридиан НП», м.Москва, Росія у сумі 0,50 дол.США (пеня у розмірі 3,72грн.);

- контракту №РЕ 423/99/840 від 10.09.1999р. з фірмою Agency LLC», USA у сумі 2,61 дол.США (пеня у розмірі 19,42грн.);

- контракту №РЕ 85-01 від 17.07.2001р. з ТОВ «Онекс-Торг», м.Москва, Росія у сумі 802,81 рос.руб.(пеня у розмірі 190,19 грн.);

- контракту №РЕ 211-02 від 25.06.2002р. з фірмою Corp.», USA у сумі 768,77 дол.США (пеня у розмірі 5610,17 грн.);

- контракту №РЕ 62-2001/428 від 09.07.2001р. з ТОВ «Ізотермс», Латвія у сумі 3950,34 дол.США (пеня у розмірі 28819,88грн.);

- контракту №РЕ 63-2001/428 від 09.07.2001р. з ТОВ un К», Латвія у сумі 331,71 дол.США (пеня у розмірі 2420,05 грн.);

- контракту №РЕ 180-02 від 31.05.2002р. з фірмою «АЛЬ ОМАР КО», Сірія у сумі 451,0 дол.США (пеня у розмірі 3290,35 грн.);

- контракту № 299-02 від 23.10.2002р. з ТОВ «Тех Арсенал Систем», Росія, м. Москва у сумі 1041,0 дол.США (пеня у розмірі 7596,8 грн.);

- контракту №РЕ 832-98/840 від 28.12.1998р. з фірмою ENERCY HOLDING», USA у сумі 30,80дол.США (пеня у розмірі 230,48 грн.);

- контракту №47-2000/643 від 02.02.2000р. з ТОВ Премєр», Росія у сумі 0,30 дол.США.(пеня у розмірі 2,23грн.).

З урахуванням результатів попереднього акту документальної перевірки від 14.07.2004р. №191-02/3-39-053933056 при виконанні експортних договорів встановлено прострочену дебіторську заборгованість, яка станом на 31.03.2005р. не погашена по:

- контракту №РЕ 200-01 від 25.10.2001р. з ТОВ «Суклейская торгово-оптовая база», Молдова у сумі 166,74 дол.США (пеня у розмірі 1216,19грн.);

- контракту №РЕ 333-03 від 02.01.2003р. з компанією INVESTMENT LTD», USA у сумі 0,22 дол.США (пеня у розмірі 1,60 грн.);

- контракту № РЕ 151-02 від 07.05.2002р. з фірмою TRADING LIMITED», Britian у сумі 266,60 дол.США(пеня у розмірі 1944,55 грн.);

- контракту №РЕ 7-03 від 08.01.2003р. з ТОВ «Роштоф», Білорусь, м. Мінськ у сумі 611,50 дол.США(пеня у розмірі 4459,97грн.);

- контракту №РЕ 86-01 від 18.07.2001р. з фірмою LLC», USA у сумі 4,46 дол.США(пеня у розмірі 32,53 грн.);

- контракту №РЕ 249-02 від 29.08.2002р. з ПП «Металіка-ОСОБА_1», Молдова, м.Кишинів у сумі 461,91 дол.США (пеня у розмірі 3369,13грн.).

Крім того, по контракту №РЕ 68-03 від 20.02.2003р. з фірмою INVESTMENTS LIMITED», P.O. BOX 872, Daly Building, Prince William Street, Charlestown, Nevis, Vest Indies відвантажено продукцію згідно з ВМД від 02.09.2004р. №411476 на суму 193940,00дол.США валютні кошти надійшли 03.12.2004р. у сумі 193940,00 дол. США, з порушенням термінів, передбачених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(пеня у розмірі 6174,51 грн.).

Також, актом перевірки встановлено, що в порушення ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»підприємством не задекларовано у п.5 розділу III «Майно та товари за кордоном»Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами прострочену дебіторську заборгованість. Недостовірна інформація наведена у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами по контрактам: №299-02 від 23.10.2002р. з ТОВ «ТехАрсенал-Систем»у сумі 1041,00 дол. США; №РЕ7-03 від 08.01.2003р. з ТОВ «РОШТОФ»у сумі 611,50дол.США; №249-02 від 29.08.2002р. з ПП «Металіка-ОСОБА_1»у сумі 461,91дол.США; №200-01 від 25.10.2001р. з ТОВ «СТОБ»у сумі 166,74дол.США; №РЕ86-01 від 18.07.2001р. з фірмою is LLC», USA, у сумі 4,46дол.США; № РЕ62-2001/468 від 09.07.2001р. з ТОВ «Ізотермс»у сумі 3950,34дол. США; №РЕ63-2001/428 від 09.07.2001р. з ТОВ «NIALLAT un К»у сумі 331,71дол.США; №180-02 від 31.05.2002р. із фірмою «Аль Омар Ко» у сумі 451,00дол. США.

За наслідками перевірки прийнято рішення від 19.07.2005р. №0000231340/0/19153, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 67088,46грн. у т.ч. пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті - 65388,46грн. та штрафна санкція за порушення порядку декларування 1700,00грн.

В подальшому, в порядку апеляційного узгодження, скаргу платника податків залишено без задоволення та прийнято рішення №0000231340/1/24465 від 21.09.2005р., яким сума штрафних санкцій залишена без змін.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена вище заборгованість за експортними контрактами була погашена позивачем у визначений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строк шляхом зарахування в рахунок погашення заборгованості грошових коштів, сплачених за іншими контрактами, про що наявні у матеріалах справи акти про здійснення заліку зустрічних вимог.

При чому, Узагальнюючим податковим роз'ясненням щодо застосування ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», затвердженим наказом ДПА України від 03.08.2006р. №450, підтверджено можливість здійснення припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків серед тих, які не суперечать Законам України та відповідають міжнародним правилам торгівельної діяльності.

Отже, оскільки відповідно ст.601 Цивільного кодексу України та 217 Цивільного кодексу УРСР (який був чинним на час окремих правовідносин), припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог допускається, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про неправомірність визначення позивачеві штрафних санкцій в розмірі 58759,61грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.В. Приходько

Суддя Н.Є. Маринчак