Постанова № 25497129, 12.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2012 року 11:50 № 2а-7060/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіфія Транс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0001222230 від 15.05.2012 року, № 0001232230 від 15.05.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України були прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважаючи свої рішення законними та обґрунтованими, прийнятим за результатами перевірки позивача.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що у контрагентів позивача згідно податкової звітності, обробленої за допомогою бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконувались протягом перевіряємого періоду, що підтверджується податковою звітністю ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп". Вказані документи суду не надавалися, під час перевірки не досліджувалися.

Крім того, податковий орган посилається на обставини встановлені досудовим слідством по кримінальній справі № 79-00254, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205 КК України, відносно ОСОБА_1 за фактом створення ним ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр»та придбання ТОВ «Сібер»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненим повторно, а також за фактом створення невстановленими слідством особами ТОВ «Едветайзинг - експерт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «ТД «Біг-Маркет», ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Вестлайн - груп», ТОВ «Сорента»і ТОВ «Асторія Груп»з метою прикриття незаконної діяльності. Відповідач посилається також на те, що розслідуванням кримінальної справи встановлено, що з ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп" мало фінсові відносини ТОВ "Скіфія Транс" яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

За висновками акту перевірки - фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Скіфія Транс" з ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп" носять характер недійсного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечать моральним засадам суспільства (ч.І ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.З ст.203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (загальні умови нечинності правочину).

Відповідач дійшов висновку, про те, що, оскільки правочини між підприємствами є недійсними то первинні бухгалтерські документи підприємств ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп", надані до перевірки, не можуть бути прийняті до уваги, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скіфія Транс" зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.02.2001 р. і є платником податків (код ЄДРПОУ 31303651).

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва на підставі посвідчення УКМ № 097138 та наказу від 27.04.2012р. №492, виданих ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.1.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, на виконання постанови старшого слідчого з СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва майора податкової міліції Скирди Р.В. від 15.03.2012р., проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Асторія Груп" та ТОВ "Вестлайн - груп" за період з 01.03.2011року по 30.06.2011 року та з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року.

В ході перевірки відповідачем було встановлено, що між ТОВ "Скіфія Транс" в особі директора Чебракова С.1. (Замовник) та ТОВ "Асторія-Груп" в особі директора Толстикова П.Н. (Виконавець) було укладено договір на виробництво та розповсюдження рекламно - інформаційних печатних матеріалів від 01.06.2011 р. №7.

Зазначений договір з боку контрагента підписано гр. ОСОБА_2, який значився як директор товариства.

Підприємством ТОВ "Асторія-Груп" було поставлено товар та виконано роботи, на що виписані наступні податкові накладні: №ПН62501 від 26.06.2011 року, № ПН62908 від 29.06.2011 року, №ПН 62104 від 21.06.2011 року.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені ТОВ "Скіфія Транс" до складу податкового кредиту у червні 2011 року у сумі 10600 грн. відображені у Додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкових декларацій з ПДВ за червень 2011 року.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, включення витрат на оплату виконаних контрагентом робіт до складу валових витрат підприємства, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи ТОВ "Асторія-Груп" були видані позивачу наступні первинні документи: рахунок-фактура № 29037 від 29.03.2011 року на загальну суму 78 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 13 000,00 грн.), акт приймання -передачі виконаних робіт до договору № 7 від 01.06.2011 р. від 21.07.2012 року на суму 33000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -5500,00 грн.), акт приймання -передачі виконаних робіт № 7 від 01.06.2011 р. від 30.07.2012 року на суму 30600,00 грн. (в т.ч. ПДВ -5100 грн), податкова накладна № 62104 від 21.06.2011 р. на загальну суму 33000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -5500,00 грн.), податкова накладна № 62908 від 29.06.2011 р. на загальну суму 12000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ -2000,00 грн.)., податкова накладна № ПН62501 від 26.06.2011 р. на загальну суму 18600,00 грн. ( в т.ч. ПДВ -3100,00 грн.).

Вартість за отримані послуги та товар по контрагенту ТОВ "Асторія-Груп" була віднесена підприємством ТОВ "Скіфія Транс" до складу валових витрат у сумі 53000 грн., а саме по періодах: за II кв. 2011р. у сумі 53000,00 грн.

Оплата за отримані послуги та товар була проведена ТОВ "Скіфія Транс" на розрахунковий рахунок ТОВ "Асторія-Груп" в ВАТ КБ "Данієль" МФО 380980, - № 260003270701, на суму 63600 грн., в т.ч. ПДВ -10600 грн., а саме: платіжні доручення: № 381 від 25.06.2011 р. на загальну суму 51600,00 грн., № 383 від 29.06.2011 р. на загальну суму 12000,00 грн.

Станом на дату підписання акту перевірки кредиторська/дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Скіфія Транс" відсутня.

На підставі зазначених документів позивачем сформовано податковий кредит за червень 2011 року на суму 10600,00 грн., а також, включені до складу валових витрат підприємства витрати на оплату виконаних контрагентом робіт за II кв. 2011р. на суму 53000,00 грн.

Взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ "Вестлайн - груп" ґрунтувалися на договорах № 18 від 04.02.2011 р., № 39 від 13.02.2011 року за якими позивач як замовник доручав, а контрагент як виконавець приймав на себе зобов'язання виконати роботи з виробництва та розповсюдження рекламно - інформаційних печатних матеріалів.

Зазначені договори з боку контрагента підписані гр. ОСОБА_3, який значився як директор товариства.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, а також сплати податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи ТОВ "Вестлайн - груп" були видані позивачу наступні первинні документи: акт приймання-передачі робіт від 30.03.2011 р. до договору № 18 від 04.02.2011 р. на суму 78 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -13 000,00 грн.); акт приймання-передачі робіт від 30.04.2011 р. до договору № 39 від 15.02.2011 р. на суму 90 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ -15 000,00 грн.); акт приймання-передачі робіт від 31.05.2011 р. до договору № 39 від 15.02.2011 р. на суму 58 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ -9 700,00 грн.); податкова накладна № 32902 від 29.03.2011 р. на загальну суму 72 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ -12 000,00 грн.); податкова накладна № 33002 від 30.03.2011 р. на загальну суму 6 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ -1 000,00 грн.); податкова накладна № 42808 від 28.04.2011 р. на загальну суму 18 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ -3 000,00 грн.); податкова накладна № 42604 від 26.04.2011 р. на загальну суму 72 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ -12 000,00 грн.); податкова накладна № 52702 від 27.05.2011 р. на загальну суму 58 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ -9700,00 грн.).

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені ТОВ "Скіфія Транс" до складу податкового кредиту у березні 2011 року у сумі 13000 грн., квітні 2011 року у сумі 15000 грн., травні 2011 року у сумі 9700 грн., відображені у Додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень 2011 року.

Вартість за отримані послуги по контрагенту ТОВ "Вестлайн - груп" була віднесена підприємством ТОВ "Скіфія Транс", до складу валових витрат у сумі 113500 грн., а саме по періодах: за І кв. 2011 року у сумі 65000 грн., за II кв. 2011р. у сумі - 48500 грн.

В той же час, позивачем було перераховано на користь контрагента - ТОВ "Вестлайн - груп" кошти на загальну суму 226 200,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 148 від 29.03.2011 р. на загальну суму 72 000,00 грн., № 153 від 30.03.2011 р. на загальну суму 6000,00 грн., № 235 від 26.04.2011 р. на загальну суму 72 000,00 грн., № 245 від 28.04.2011 р. на загальну суму 18 000,00 грн., № 310 від 27.05.2011 р. на загальну суму 58 200,00 грн. та виписками банку по рахункам позивача, які наявні в матеріалах справи.

Станом на дату підписання акту перевірки кредиторська/дебіторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Вестлайн - груп" відсутня.

На підставі зазначених документів позивачем сформовано податковий кредит за березень 2011 року на суму 13000,00 грн., за квітень 2011 року на суму 15000,00 грн., за травень 2011 року на суму 9700,00 грн., а також, включені до складу валових витрат підприємства витрати на оплату виконаних контрагентом робіт за I кв. 2011р. на суму 65000 грн., за ІІ кв. 2011р. на суму 48 500,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 03.05.2012р. № №77/1-22-30-31303651, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення норм податкового законодавства України з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств,

а саме: згідно із внесеними змінами до акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 03.05.2012 року №77/1-22-30-31303651, позивачем порушено п.138.2. ст.138, Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за І-ІІ квартали 2011 року на суму 56 845,00 грн.;

та п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 45 200,00 грн., а саме: за березень 2011 року - на суму 13000,00 грн., за квітень 2009 року -15 000,00 грн., за травень 2009 року - 9700,00 грн., червень 2011 року на суму 5 500,00 грн.; листопад 2011 року на суму 2000,00 грн.

За поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні порушення податкового законодавства полягало в тому, що посадова особа позивача не ідентифікувала та не пересвідчилася в особі, що поставила підпис під договорами та первинними документами.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 03.05.2012р. № №77/1-22-30-31303651, позивачем були подані відповідачу заперечення до акту, за результатами розгляду яких, висновки за результатами перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акта перевірки від 03.05.2012р. № №77/1-22-30-31303651, відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 15.05.2012 р. № 0001232230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 45 200,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 501,00 грн.; від 15.05.2012 р. № 0001222230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 56845,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про помилковість позиції відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, під час здійснення правовідносин позивача із ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп", зазначені контрагенти позивача були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи цих контрагентів не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначених підприємств.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечувалося податковим органом, правовідносини між позивачем та ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп" відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними податковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, копіями платіжних доручень, банківських виписок по особовому рахунку позивача.

Також, в підтвердження реальності (фактичності) вчинених правочинів між ТОВ "Скіфія Транс" та ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп", позивачем до матеріалів справи було надано: копію макета (ескізу) рекламної брошури, розробленої ТОВ "Вестлайн - груп" згідно договору № 39 від 15.02.2011р.; копію брошури, надруковану ТОВ "Вестлайн - груп" згідно договору № 39 від 15.02.2011 р. (тираж 20000 екз.); копію макета (ескізу) рекламної брошури, розробленої ТОВ "Вестлайн - груп" згідно договору № 18 від 04.02.2011р.; копію брошури, надруковану ТОВ "Вестлайн - груп" згідно договору № 18 від 04.02.2011 р. (тираж 20000 екз); копію макета (ескізу) рекламної брошури, розробленої ТОВ "Вестлайн - груп" згідно договору № 39 від 15.02.2011р. і додатку №1 від 04.05.2011р.; копію брошури, надруковану ТОВ "Вестлайн - груп" згідно договору № 39 від 15.02.2011 р. і додатку №1 від 04.05.2011р. (тираж 15000 екз.); копію макета (ескізу) рекламної брошури, розробленої ТОВ "Асторія-Груп" згідно договору № 7 від 01.06.2011 р.; копію брошури, надруковану ТОВ "Асторія-Груп" згідно договору № 7 від 01.06.2011р. і додатку до договору № 1 від 01.06.2011 (тираж20000екз); копію макета (ескізу) рекламної брошури, розробленої ТОВ "Асторія-Груп" згідно договору №7 від 01.06.2011 р. та Додатку № 1 від 23.06.2011 року; копію брошури, надруковану ТОВ "Асторія-Груп" згідно договору № 7 від 01.06.2011 року і додатку до договору №2 від 23.06.2011року (тираж 10000екз); виготовлення та розповсюдження яких було предметом договірних відносин позивача із контрагентами ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп".

Крім того, надано суду копії листів адресованих позивачем ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп" з приводу усунення виявлених порушень та недостатньої кількості рекламних брошур згідно додатків .№ 1,2 від 04.02.2011 року до договору № 18 від 04.02.2011 року; № 1,2 від 15.02.2011 року до договору № 39 від 15.02.2011 року, .№ 1,2 від 15.02.2011 року до договору№ 39 від 15.02.2011 року; .№ 1,2 від 04.05.2011 року до договору № 39 від 15.02.2011 року, .№1,2 від 01.06.2011 року до договору № 7 від 01.06.2011 року; .№ 1,2 від 01.06.2011 року до договору № 7 от 01.06.2011 року; та копії звітів: від 31.03.2011 року про розповсюдження рекламних брошур до Договору № 18 від 04.02.2011 року; копію звіту від 30.04.2011 року про розповсюдження рекламних брошур до Договору № 39 від 15.02.2011 року; копію звіту від 31.05.2011 року про розповсюдження рекламних брошур до Договору № 39 від 15.02.2011 року; копію звіту від 30.06.2011 року про розповсюдження рекламних брошур до Договору №7 від 01.06.2011 року; копію листа про результати інспектування та перевірки розповсюдження рекламних брошур № 2/16 від 16.03.2011 року; копію листа про результати інспектування та перевірки розповсюдження рекламних брошур № 1 від 07.03.2011 року; копію листа про результати інспектування та перевірки розповсюдження рекламних брошур № 1/04 від 08.04.2011 року; копію листа про результати інспектування та перевірки розповсюдження рекламних брошур № 2/04 від 25.04.2011 року; копію листа про результати інспектування та перевірки розповсюдження рекламних брошур № 1/05 від 19.05.2011 року; копію листа про результати інспектування та перевірки розповсюдження рекламних брошур № 1/06 від 10.06.2011 року; копію листа про результати інспектування та перевірки розповсюдження рекламних брошур № 2/06 від 29.06.2011 року.

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видами діяльності ТОВ "Скіфія Транс" є діяльність автомобільного вантажного транспорту, що відповідно підтверджує пов'язаність таких послуг, замовлених в контрагентів ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп", із господарською діяльністю позивача.

Посилання відповідача на те, що контрагенти позивача, - ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп", не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань суд до уваги не приймає. Посилання на облікові документи осіб, що не перевірялися, не мають відповідного підтвердження в матеріалах справи, акті перевірки. Посилання на програмні продукт «система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»створений відповідно до Методичних рекомендацій "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" (затверджені Наказом Державна податкова адміністрація № 266 від 18.04.2008) судом до уваги не приймаються оскільки не створюють доказів у розумінні ст. 83 Податкового кодексу україни ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України. Доказів на підтвердження того, що відповідачем до суду не надано.

Відтак, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про недійсність правочинів, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В Акті перевірки Податковий орган посилається на обставини встановлені досудовим слідством по кримінальній справі № 79-00254, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205 КК України, відносно ОСОБА_1 за фактом створення ним ТОВ «Поспринт», ТОВ «ЮК «Лойєр» та придбання ТОВ «Сібер»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненим повторно, а також за фактом створення невстановленими слідством особами ТОВ «Едветайзинг - експерт», ТОВ «Рек Тайм», ТОВ «ТД «Біг-Маркет», ТОВ «Альфасервіс», ТОВ «Вестлайн - груп», ТОВ «Сорента»і ТОВ «Асторія Груп»з метою прикриття незаконної діяльності.

Слідча версія, що викладена в постанові Слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ від 02 грудня 2011 № 79-00254 є припущенням, що має бути перевіреним до складання обвинувачувального висновку, його затвердження прокурором та під час судового слідства аж до складання вироку та набрання ним законної сили.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В Акті перевірки відсутні відомості щодо постановлення судом вироку у кримінальній справі № 79-00254 та щодо участі Позивача в протиправних діяннях, які досліджуються у вказаній кримінальній справі. До надання суду вироку з кримінальної справи сторона можа посилатися лише на окремі докази з огляду на вимоги ст.ст. 69 70 Кодексу адміністративного судочинства.

Також відповідач, в обґрунтування своєї позиції про порушення позивачем податкового законодавства, надав суду копії протоколів допиту свідків від 08.02.2012 року, від 02.12.2011 року, від 29.11.2011 року, які є частиною кримінальної справи.

Зазаначені показання свідків не можуть вважатися належними доказами незаконності дій ТОВ "Скіфія Транс" та порушень ним податкового законодавства, осільки не стосуються безпосередньоь угод, які досліджувалися, не надають доказів наявності протиправної мети у діях сторін під час їх укладання.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачем правочини з ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп" мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем та ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп".

Судом було рекомендовано відповідачу надати докази про те, що кошти перераховані позивачем на поточні рахунки контрагентів у ВАТ КБ "Данієль" використовувались в злочинних схемах, а саме, незаконно переведені переведені з безготівкової форми в готівку, як про це зазначено в акті перевірки. Зазначені докази у відповідача відсутні.

Листом ВАСУ від 02.06.2011р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність угоди та реальність настання її умов.

Суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ "Асторія-Груп", ТОВ "Вестлайн - груп".

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно п. 138.2. Податкового кодексу України витрати, які враховуються для, визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими ними актами виконаних робіт, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту та включення витрат, понесених ним за відповідними договорами (витрат на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та /або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіфія Транс" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001222230 від 15.05.2012 року, № 0001232230 від 15.05.2012 р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Судові витрати в сумі 1025,47 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скіфія Транс" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій