Постанова № 25496710, 27.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2611/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.

при секретарі -Кулішенко Є.С.

за участю: представника позивача -Кобелєва О.О. (за довіреністю),

представника відповідача -Рудь Р.Ю. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 року № 0000552350.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси, правонаступником якої є державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Технології сучасного будівництва»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АРТ МЕХ»за березень 2011 року, ТОВ «Марітайм Сервіс», ТОВ «Будторгтрадішн»за травень 2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт № 973/23-513/33218008 від 21.02.2012 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2011 року на суму 263356,67 грн. та за травень 2011 року на суму 890550,73 грн. На вказаний акт позивачем направлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення, на які 12.03.2012 р. отримано відповідь. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000552350 від 05.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1153907,40 грн. -за основним платежем та на 2,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач із висновками акту перевірки про порушення вказаних норм законодавства не погоджується, вважає їх необґрунтованими і такими, що не відповідають законодавству України, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення вважає таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Як зазначає позивач, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України зроблені з підстав визнання договорів, укладених із контрагентами - ТОВ «АРТ МЕХ», ТОВ «Марітайм Сервіс» і ТОВ «Будторгтрадішн»нікчемними або такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, позивач зважає на те, що до такого висновку податковий орган дійшов не з аналізу господарських договорів та первинної документації, а на підставі висновків, що містяться у актах про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача - ТОВ «АРТ МЕХ», ТОВ «Марітайм Сервіс» і ТОВ «Будторгтрадішн», якими встановлена неможливість фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару контрагентом-постачальником ТОВ «АРТ МЕХ»- ТОВ «Ньюстоун»та визнано останнього вигодоформуючим суб'єктом; встановлена неможливість фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару контрагентом-постачальником ТОВ «Марітайм Сервіс»- ТОВ «Од-будноватор»; встановлено, що основним постачальником ТОВ «Будторгтрадішн» є ПП «ДЕВЕЛОП ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ», яке незаконно сформувало податковий кредит для використання схеми мінімізації та виступає як «податкова яма». На думку позивача, висновки про нікчемність правочинів, укладених постачальниками ТОВ «Технології сучасного будівництва»з їхніми контрагентами не можуть бути підставою для висновків про нікчемність правочинів між позивачем та його постачальниками, оскільки акти перевірок складені після фактичного здійснення господарських операцій, а отже не можуть підтверджувати відсутність у контрагентів позивача основних засобів, технічного персоналу, виробничих активів на момент вчинення господарських операцій. Разом з тим, позивач зазначає, що господарські договори, укладені між позивачем та його контрагентами недійсними не визнавались; поставка товарів за господарськими договорами підтверджується первинними документами, як то, видатковими накладними, документами, що підтверджують факт перевезення товару -ТТН, податковим накладними, оформленими належним чином відповідно до вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які були надані податковому органу під час проведення перевірки. Враховуючи наведене, позивач вважає, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси необґрунтовано зроблено висновки про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, оскільки не наведено жодних обґрунтованих доводів, що ці правочини порушують публічний порядок та не надано жодних доказів щодо наявності наміру у сторін правочинів порушити публічний порядок.

Таким чином, ТОВ «Технології сучасного будівництва» зазначає, що ним правомірно сформовано податковий кредит у березні та травні 2011 року на підставі належним чином виписаних податкових накладних, а висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та помилковими, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі цього акту перевірки, підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.1, а.с.192-197), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, мотивуючи це тим, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси в ході проведення перевірки ТОВ «Технології сучасного будівництва» та його контрагентів правомірно зроблені висновки про включення спірних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість у березні та травні 2011 року за нікчемними угодами, укладеними з ТОВ «АРТ МЕХ», ТОВ «Марітайм Сервіс»і ТОВ «Будторгтрадішн», чим завищено податковий кредит на суму 1153907,40 грн. Таким чином, відповідач вважає що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, є правомірним, а отже скасуванню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та наданих поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва» (надалі - TOB «Технології сучасного будівництва») зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 17.11.2004 року, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.147).

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси, яка у березні 2012 року реорганізована у ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та у період, за який проводилась перевірка, TOB «Технології сучасного будівництва»було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується п.п. 2.4, 2.4.1 акту перевірки (т.1, а.с.13), та не заперечувалось сторонами.

На підставі рішення начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оформленого наказом від 30.01.2012 р. № 231 (т.4, а.с.198), направлень від 30.01.2012 р. №№ 000044/340, 000045/341, згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України начальником відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Машталер Юлею Петрівною та головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси Бурячком Сергієм Васильовичем у період з 02.02.2012 року по 15.02.2012 року проведено документальну виїзну перевірку TOB «Технології сучасного будівництва»з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «АРТ МЕХ»за березень 2011 року, ТОВ «Марітайм Сервіс»і ТОВ «Будторгтрадішн»за травень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт від 21.02.2012 року № 973/23-513/33218008 (т.1,а.с.12-24), яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством: завищено податковий кредит за березень 2011 року на суму 263356,67 грн., відповідно до чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2011 року на суму 263356,67 грн.; завищено податковий кредит за травень 2011 року на суму 890550,73 грн., відповідно до чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2011 року на суму 890550,73 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки TOB «Технології сучасного будівництва»звернулось до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із запереченнями на акт від 27.02.2012 року № 16 (т.4, а.с.204-207), у якому просило скасувати висновки про порушення підприємством п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Листом від 03.03.2012 року № 342/10/23-5 (т.1,а.с.25-30), складеним за результатами розгляду вказаних заперечень, ДПІ у Приморському районі м. Одеси було залишено без змін висновки акту перевірки від 21.02.2012 року № 973/23-513/33218008.

На підставі вищевказаного акту перевірки від 21.02.2012 року № 973/23-513/33218008 ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №0000552350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1153909,40 грн., в тому числі, за основним платежем -1153907,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -2,00 грн. за порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (т.1, а.с.11). Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове рішення отримано позивачем 19.03.2012 року.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість.

В акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що перевіркою встановлено укладення між TOB «Технології сучасного будівництва»та ТОВ «АРТ МЕХ»договору поставки від 01.03.2011 р. б/н, відповідно до умов якого ТОВ «АРТ МЕХ»зобов'язалось поставити будівельні матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети, а позивач -прийняти товар, послуги, та оплатити їх. Сума ПДВ за податковими накладними, виписаними за вказаним договором, була включена TOB «Технології сучасного будівництва»до податкового кредиту, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ за березень 2011 року.

Доходячи висновку про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, відповідач взяв до уваги відомості, зазначені в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «АРТ МЕХ»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за березень 2011 року від 14.06.2011 року № 1714/23-5/37421636 (т.4,а.с.231-234), в якому встановлено, що основним постачальником ТОВ «АРТ МЕХ»є ТОВ «Ньюстоун».

Як зазначено в акті, відносно ТОВ «Ньюстоун»перевіркою ДПІ у Приморському районі м. Одеси (акт від 07.06.2011 року № 1676/23-513/37421835) встановлено: неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю фахівців, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ньюстоун» з постачальниками та покупцями. Враховуючи те, що у ТОВ «Ньюстоун»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно з частинами 1,5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період березень 2011 року мають ознаки нікчемності, в тому числі сума податкового зобов'язання у розмірі - 440175,00 грн. по контрагенту ТОВ «АРТ МЕХ».

Також, в акті зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів податковим органом встановлено, що у ТОВ «АРТ МЕХ»відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «АРТ МЕХ»до підприємств-покупців, оскільки не надано до перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, що свідчить про нікчемність угод за березень 2011 року на суму податкового зобов'язання -442759,31 грн., та на суму податкового кредиту - 440175,00 грн. Наведене, на думку податкового органу, свідчить про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «АРТ МЕХ»здійснюється поза межами правового поля, правочини є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені цими правочинами.

Стосовно документального підтвердження господарських відносин, дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в обліку з підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн» за травень 2011 року, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено укладення TOB «Технології сучасного будівництва»із підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ договорів від 30.03.2011 р. б/н і від 30.04.2011 р. б/н, із ТОВ «Будторгтрадішн» договорів від 30.03.2011 р. б/н і від 30.04.2011 р. б/н, на виконання яких останніми надані послуги з виконання будівельно-монтажних робіт. Сума ПДВ за податковими накладними, виписаними за вказаними договорами, була включена TOB «Технології сучасного будівництва»до податкового кредиту, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ за травень 2011 року.

При цьому, доходячи висновку про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України за вказаний період, відповідач взяв до уваги відомості, зазначені в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.08.2011 р. № 1795/23-5/31502625 «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, що перебувала у взаємовідносинах з ТОВ «Од-будноватор» у період травень 2011 року»(т.4,а.с.235-238), яким встановлено, що основним постачальником підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ є ТОВ «Од-Будноватор». Водночас, в акті вказується, що відносно ТОВ «Од-Будноватор»перевіркою ДПІ у Приморському районі м. Одеси (акт від 27.07.2011 р. № 1909/23-5/37421662) встановлено, що: підприємство не знаходиться за юридичною адресою; відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, отже за нормами ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України вказана угода має ознаки нікчемності на суму податкового зобов'язання 695550 грн.

Разом з тим, відповідачем при проведенні перевірки використано акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.08.2011 р. № 1984/23-513/37170080 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Будторгтрадішн»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за травень 2011 року»(т.4, а.с.222-230), в якому встановлено, що основним постачальником ТОВ «Будторгтрадішн»є ПП «ДЕВЕЛОП ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ». При цьому, відносно ПП «ДЕВЕЛОП ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ»перевіркою ДПІ у Приморському районі м. Одеси (акт від 27.07.2011 р. № 1907/23-513/36794845) встановлено, що згідно автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів»ПП «ДЕВЕЛОП ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ»незаконно сформовано податковий кредит для використання схеми мінімізації та вказане підприємство виступає як отримувач податкової вигоди. Враховуючи те, що у ПП «ДЕВЕЛОП ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ»відсутні необхідні умови для ведення підприємницької діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з ч.ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України правочини з контрагентами за травень 2011 року є такими, що мають ознаки нікчемності. Відповідно до акту перевірки у ТОВ «Будторгтрадішн»також відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно із ч.ч.1,5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України угода, укладена із ПП «ДЕВЕЛОП ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ»має ознаки нікчемності на суму податкового кредиту у розмірі 560032,00 грн. по ПП «ДЕВЕЛОП ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ»та суму податкового зобов'язання -563506,0 грн., в тому числі по TOB «Технології сучасного будівництва»-359393 грн.

У зв'язку з зазначеним, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за березень 2011 року на суму 263356,67 грн. та за травень 2011 року на суму 890550,73 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом встановлено, що TOB «Технології сучасного будівництва», яке здійснює діяльність з будівництва будівель, у період з 2009 року по 2011 роки укладені підрядні договори, а саме:

- із ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець»укладено: договір генерального підряду на капітальне будівництво № 25/01 від 01.02.2009 р. із додатковими угодами до нього (т.2, а.с.147-162), згідно умов якого генпідрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами і коштами, на власний ризик виконати, передбачені договором роботи на об'єкті, яким є будівлі, споруди, інші об'єкти спортивної, соціальної туристичної інфраструктури, а також сфери обслуговування, що підлягають побудові та введенню в експлуатацію за результатами реконструкції та/або ремонту, в т.ч. цілісний майновий комплекс ЦС «Чорноморець», розташований в парку ім. Т.Г. Шевченка у м. Одесі з терміном виконання 30.09.2011 року; договір генерального підряду на капітальне будівництво № 29/01 від 01.02.2009 р. (т.3, а.с.196-209), згідно умов якого генпідрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами і коштами, на власний ризик виконати, передбачені договором роботи на об'єкті, яким є будівлі, споруди, інші об'єкти спортивної, соціальної туристичної інфраструктури, а також сфери обслуговування, що підлягають побудові та введенню в експлуатацію за результатами реконструкції та/або ремонту, в т.ч. футбольна академія, готельний комплекс з відповідною інфраструктурою, басейн, паркинг, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Вавілова, 5а; договір підряду № 21/02/07 від 01.02.2009 р. (т.3, а.с.134-136), згідно умов якого підрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами виконати проектування та будівництво туристично-оздоровчого комплексу на земельній ділянці, виділеній Овідіопольською РДА із земель Дальницької сільради;

- із ТОВ «Сервісний Центр «Чорноморець»укладено: договір генерального підряду б/н від 01.12.2009 р. (т.3,а.с.34-40), згідно умов якого генпідрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось здійснити забезпечення та організацію виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва 17-ти поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 112; договір підряду № 01/03/10 від 01.03.2010 р. (т.3, а.с.88-90), згідно умов якого підрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось з використанням власних матеріалів, виконати та здати будівельні роботи, встановлення, ремонт вентиляції і сантехніки, пожежогасіння у підвалі, на першому і другому поверхах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 88/1;

- із ТОВ «Бізнес Центр «Шевченківський»укладено договір генерального підряду № 01/12/09 від 01.12.2009 р. (т.2,а.с.231-236), згідно умов якого генпідрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось здійснити забезпечення та організацію виконання будівельних робіт у будівлі, розташованій за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2-А;

- із ПАТ «Страхова компанія «Примор'є»укладено договір підряду б/н від 27.12.2010 р. (т.2, а.с.87-89), згідно умов якого підрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами, з використанням власних матеріалів, виконати і здати замовнику будівельні і монтажні роботи в готельному комплексі, розташованому за адресою: Одеська обл., м. Роздільна, вул. Леніна, 45;

- із ЗАТ «Ринок Малиновський»укладено договір підряду б/н від 01.11.2010 р. (т.2, а.с.108-110), згідно умов якого підрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами, з використанням власних матеріалів, виконати і здати замовнику роботи з ремонту і встановлення віконних блоків (металопластикових) у приміщеннях торгівельно-виставкового комплексу «Малиновський», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рекордна, 25-Б;

- із ТОВ «Група управління бізнесом»укладено договір підряду № 13/01/11 від 13.01.2011 р. (т.3,а.с.14-16), згідно умов якого підрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами, з використанням власних матеріалів, виконати і здати замовнику роботи з капітального ремонту у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Гастело, 52;

- із ТОВ «Бугаз Делюкс»укладено договір підряду № 09/02/11 від 09.02.2011 р. (т.3, а.с.102-104), згідно умов якого підрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами, з використанням власних матеріалів, виконати і здати замовнику ремонтні роботи у готелі «Чорне море - Бугаз»;

- із ТОВ «Круіз Делюкс»укладено договір підряду № 01/02/11 від 11.02.2011 р. (т.2,а.с.250, т.3,а.с.1-2), згідно умов якого підрядник - TOB «Технології сучасного будівництва»зобов'язалось власними та/або залученими силами, з використанням власних матеріалів, виконати і здати замовнику роботи з ремонту приміщення кафе, розташованого на третьому поверсі дому №4 по проспекту Шевченка у м. Одесі.

Судом встановлено, що в подальшому, з метою виконання взятих на себе зобов'язань за вказаними договорами підряду та договорами генерального підряду, позивачем укладені господарські договори поставки будівельних матеріалів та інших товарів.

Так, 01.03.2011 року між TOB «Технології сучасного будівництва»(покупець) та ТОВ «АРТ МЕХ»(постачальник) укладений договір поставки (т.2, а.с.75-78), згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві будівельні матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети (товар), послуги, а покупець -прийняти товар, послуги і сплатити за них постачальникові кошти (п.1.1 договору). Предметом договору є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах, комерційних пропозиціях, специфікаціях, тощо постачальника (п.1.3 договору). Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW, склад постачальника, якщо сторонами не буде погоджений інший спосіб постачання (п.2.1 договору). Загальна кількість товару, що підлягає постачанню, його часткове співвідношення за сортами, групами, видами, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначаються у прейскурантах, комерційних пропозиціях, специфікаціях постачальника, які узгоджуються сторонами і є додатками до договору (п.3.1 договору). Кількість товару, який підлягає постачанню за договором, визначається за видатковими накладними на товар за весь час дії договору (п.3.2 договору). Згідно п.4.2 договору, від покупця до постачальника надходить заявка із зазначенням потрібної кількості товару та бажаного терміну його отримання. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною (п.4.3 договору). Сума договору складає 2668107,23 грн., в т.ч. ПДВ (п.7.3 договору). Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, що вказаний у реквізитах постачальника в договорі (п.8.2 договору). Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого постачальником на вартість поставленої партії товару (п.8.3 договору).

До вказаного договору сторонами складено та підписано специфікацію (т.2, а.с.79-80), згідно якої вартість товару складає 1316783,33 грн., в т.ч ПДВ 263356,67 грн.

З метою отримання товарів за вказаним договором TOB «Технології сучасного будівництва»надано ТОВ «АРТ МЕХ»заявки на поставку товару від 04.03.2011 р. на суми 700000,00 грн., 495000,00 грн., 385140,00 грн. із зазначенням необхідної дати поставки (т.4, а.с.66-69).

На виконання вимог цього договору ТОВ «АРТ МЕХ»поставило TOB «Технології сучасного будівництва»товар, визначений у специфікації та заявках, що підтверджується відповідними видатковими накладними: №1 від 10.03.2011 р., №2 від 10.03.2011 р., №11 від 31.03.2011р. (т.1,а.с.35-36,40,43); товарно-транспортними накладними: від 10.03.2011 р. та від 31.03.2011 р. (т.1,а.с.37,41,44), які підписані уповноваженими представниками сторін та подорожніми листами від 10.03.2011 р. та від 31.03.2011 р. (т.2, а.с.81-86).

Разом з цим, матеріали справи містять копії податкових накладних: №1 від 10.03.2011 р., №2 від 10.03.2011 р., №11 від 31.03.2011 р. (т.1, а.с 38-39,42,45), отриманих позивачем від постачальника товару -ТОВ «АРТ МЕХ», які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання матеріалів та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ТОВ «Технології сучасного будівництва»здійснено оплату отриманого від TOB «АРТ МЕХ»товару згідно виписаних ТОВ «АРТ МЕХ»рахунків від 10.03.2011 р. б/н і від 31.03.2011 р. б/н (т.4, а.с.40-41), що підтверджується платіжними дорученнями від 06.04.2011 р. № 864, від 11.04.2011 р. № 866, від 12.04.2011 р. № 893, від 12.04.2011 р. № 894, від 13.04.2011 р. № 898, від 18.04.2011 р. № 967, від 18.04.2011 р. № 966, від 16.08.2011 р. № 1616, (т.4, а.с.42-49).

Також, 30.03.2011 року між TOB «Технології сучасного будівництва»(покупець) та підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ (постачальник) укладені господарські договори поставки (т.2, а.с.140-142, 197-199), згідно умов яких постачальник зобов'язується поставити покупцеві будівельні матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети (товар), а покупець -прийняти товар, послуги і сплатити за них постачальникові (п.1.1 договорів). Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах, комерційних пропозиціях, специфікаціях тощо постачальника (п.1.3 договорів). Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW, склад постачальника, якщо сторонами не буде погоджений інший спосіб постачання (п.2.1 договорів). Загальна кількість товару, що підлягає постачанню, його часткове співвідношення за сортами, групами, видами, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначаються у прейскурантах, комерційних пропозиціях, специфікаціях тощо постачальника, які узгоджуються сторонами і стають додатками до договору (п.3.1 договорів). Кількість товару, який підлягає постачанню за договором, визначається за видатковими накладними на товар за весь час дії договору (п.3.2 договорів). Згідно п.4.2 договорів, від покупця до постачальника надходить заявка із зазначенням потрібної кількості товару та бажаного терміну його отримання. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною (п.4.3 договорів). Сума договорів складає 1000000,00 грн. та 3494218,23 грн., в т.ч. ПДВ (п.7.3 договорів). Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, що вказаний у реквізитах постачальника в договорі (п.8.2 договорів). Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого постачальником на вартість поставленої партії товару (п.8.3 договорів). До вказаних договорів сторонами складені та підписані специфікації (т.2, а.с.143-144, 200-205).

З метою отримання товарів за вказаними договорами TOB «Технології сучасного будівництва»надано підприємству «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ заявки на поставку товару від 29.04.2011 р. на суми 1000000,00 грн., від 05.05.2011 р. на суми: 40219,36 грн., 30002,14 грн., 32595,52 грн., 3429,67 грн., 447927,65 грн., 1246,24 грн., 38982,32 грн., 153017,99 грн., 491374,36 грн., 35169,44 грн., від 16.05.2011 р. на суми: 7894,63 грн., 2863,62 грн., 11754,94 грн., від 18.05.2011 р. на суми: 2776,31 грн., 307,84 грн., 7844,10 грн., від 23.05.2011 р. на суми: 23739,31 грн., 57837,74 грн., 14293,94 грн., 39155,23 грн., 11339,26 грн., 26447,90 грн., 673118,00 грн., із зазначенням необхідних дат поставки - 04.05.2011 р., 11.05.2011 р., 20.05.2011 р., 23.05.2011 р., 27.05.2011 р.(т.4, а.с.70-96).

На виконання вимог цього договору підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ поставило TOB «Технології сучасного будівництва»товар, визначений у специфікації та заявках, що підтверджується відповідними видатковими накладними: від 04.05.2011р. №2/5; від 11.05.2011 р. №№7/5, 8/5,9/5, 10/5, 11/5, 15/5, 12/5,13,14,16,17; від 20.05.2011 р. №№ 20/5, 21/5, 22/5; від 23.05.2011 р. №№ 23/5, 24/5, 25/5; від 27.05.2011 р. №№ 27/5, 28/5, 29/5, 30/5, 31/5, 32/5, 33/5 (т.1, а.с.46-47, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75-76, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122);товарно-транспортними накладними: від 04.05.2011 р., від 11.05.2011 р., від 20.05.2011 р., від 23.05.2011 р. та від 27.05.2011 р. (т.1, а.с.48, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 77, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105,108,111,114,117,120,123), які підписані уповноваженими представниками сторін; та подорожніми листами від 04.05.2011 р., від 11.05.2011 р., від 20.05.2011 р., від 23.05.2011 р., від 27.05.2011 р. (т.2, а.с.145-146, 206-230).

Разом з цим, матеріали справи містять копії податкових накладних: від 04.05.2011 р. №2, від 11.05.2011 р. №№7,8,9,10,11,15,12,13,14,16,17, від 20.05.2011 р. №№ 20,21,22, від 23.05.2011 р. №№ 23,24,25, від 27.05.2011 р. №№ 29,31,32,27,28,30,33 (т.1, а.с. 49-50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 78-79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112,115,118,121,124), отриманих позивачем від постачальника товару -підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ, які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання матеріалів та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ТОВ «Технології сучасного будівництва»здійснено оплату товару, отриманого від підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ згідно виписаних останнім рахунків від 04.05.2011 р. б/н, від 11.05.2011 р. б/н, від 20.05.2011 р. б/н, від 23.05.2011 р. б/н, від 27.05.2011 р. б/н (т.4, а.с.50-54), що підтверджується платіжними дорученнями від 04.05.2011 р. № 1085, від 11.05.2011 р. № 1105, від 19.05.2011 р. № 1143, від 19.05.2011 р. № 1142, від 20.05.2011 р. № 1148, від 20.05.2011 р. № 1149, від 23.05.2011 р. № 1202 (т.4, а.с.55-61).

Крім того, 30.03.2011 року та 30.04.2011 р. між TOB «Технології сучасного будівництва»(покупець) та ТОВ «Будторгтрадішн»(постачальник) укладені господарські договори поставки (т.1, а.с.230-232,237-239), згідно умов яких постачальник зобов'язується поставити покупцеві будівельні матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети (товар), а покупець -прийняти товар і сплатити за них постачальникові (п.1.1 договорів). Предметом договорів є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах, комерційних пропозиціях, специфікаціях тощо постачальника (п.1.3 договорів). Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW, склад постачальника, якщо сторонами не буде погоджений інший спосіб постачання (п.2.1 договорів). Загальна кількість товару, що підлягає постачанню, його часткове співвідношення за сортами, групами, видами, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначаються у прейскурантах, комерційних пропозиціях, специфікаціях тощо постачальника, які узгоджуються сторонами і стають додатками до договору (п.3.1 договорів). Кількість товару, який підлягає постачанню за договором, визначається за видатковими накладними на товар за весь час дії договору (п.3.2 договору). Згідно п.4.2 договорів, від покупця до постачальника надходить заявка із зазначенням потрібної кількості товару та бажаного терміну його отримання. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною (п.4.3 договорів). Сума договорів складає 1000000,00 грн. та 1156359,02 грн., в т.ч. ПДВ (п.7.3 договорів). Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, що вказаний у реквізитах постачальника в договорі (п.8.2 договорів). Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого постачальником на вартість поставленої партії товару (п.8.3 договорів). До вказаних договорів сторонами складені та підписані специфікація, згідно якої вартість товару складає 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 166666,67 грн. (т.1, а.с.233) та специфікація, згідно якої вартість товару складає 1156359,02 грн., в т.ч. ПДВ - 192726,51 грн. (т.1, а.с.240-241)

З метою отримання товарів за вказаними договорами TOB «Технології сучасного будівництва»надано ТОВ «Будторгтрадішн»заявки на поставку товару від 28.04.2011 р. на суму 1000000,00 грн., від 06.05.2011 р. на суми: 18704,33 грн., 310981,32 грн., 53340,07 грн., 98324,76 грн., 673117,00 грн., 1891,54 грн. із зазначенням необхідних дат поставки - 04.05.2011 р., 11.05.2011 р. (т.4, а.с.97-104).

На виконання вимог цього договору ТОВ «Будторгтрадішн»поставило TOB «Технології сучасного будівництва»товар, визначений у специфікаціях та заявках, що підтверджується відповідними видатковими накладними: від 04.05.2011р. №2, від 11.05.2011 р. №№ 13,8,9,10,11,12 (т.1, а.с.125,128,131,134,137,140,143); товарно-транспортними накладними: від 04.05.2011 р. та від 11.05.2011 р. (т.1, а.с.126,129,132,135,138,141,144), які підписані уповноваженими представниками сторін; та подорожніми листами від 04.05.2011 р. та від 11.05.2011 р. (т.1, а.с.234-235, 242-249).

Разом з цим, матеріали справи містять копії податкових накладних: від 04.05.2011 р. №2, від 11.05.2011 р. №№ 13, 8, 9, 10, 11, 12, від 31.03.2011 р. (т.1, а.с.127,130-131,133,136,139,142,145-146), отриманих від постачальника товару - ТОВ «Будторгтрадішн», які також підтверджують факт здійснення вищевказаної господарської операції з постачання матеріалів та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

ТОВ «Технології сучасного будівництва»здійснено оплату отриманого від TOB ТОВ «Будторгтрадішн»товару згідно виписаних ТОВ «Будторгтрадішн»рахунків від 04.05.2011 р. б/н на суму 1000000,00 грн., від 11.05.2011 р. б/н на суму 1156359,02 грн. (т.4, а.с.62-63), що підтверджується платіжними дорученнями від 04.05.2011 р. № 1086 та від 11.05.2011 р. №1106 (т.4, а.с.64-65).

Судом встановлено, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагентів - ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»на кількість товару згідно специфікацій до укладених угод, заявок на поставку товару, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, що поміж іншого, підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (т.4, а.с.111-137, 148-170, 216-221)

Суми податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за березень та за травень 2011 року, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень та травень 2011 року та додатками до них (т.4, а.с.105-110, 138-147).

Як вбачається з вищевказаних первинних документів, за відповідними господарськими операціями позивач придбав у його контрагента товар (будівельні матеріали та малоцінні швидкозношувані предмети) для подальшого використання своїй у господарській діяльності.

Про фактичне отримання та оприбуткування вказаного товару, отриманого від ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн», свідчать, зокрема, видаткові внутрішні накладні №2 від 10.03.2011 р., №11 від 31.03.2011 р. (т.2, а.с. 138-139); від 04.05.2011 р. №2/05, від 27.05.2011 р. № 33/5 (т.2, а.с. 194-196), від 11.05.2011 р. №№7/5 (т.2, а.с. 249), від 11.05.2011 р. № 8/5, 9/5, 16,11/5,12/5,15/5 (т.3, а.с. 13,33,86,87,101,133); №2 від 04.05.2011 р., №№8,9,11,10 від 11.05.2011 р. (т.1, а.с.236, т.2, а.с. 61-64); журнали-ордери та відомості по рахунку: 63 за березень та травень 2011 року, а також, оборотно-сальдові відомості по рахунку:63 за березень та травень 2011 року (т.4, а.с.208-213).

Судом встановлено, що одним з видів діяльності за КВЕД, які здійснює позивач є: 45.21.1 - будівництво будівель.

На підтвердження фактичного використання придбаного позивачем у ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»товару в подальшій господарській діяльності позивача, останнім надано: договори підряду та генерального підряду, укладені позивачем із ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець», ТОВ «Сервісний Центр «Чорноморець», ТОВ «Бізнес Центр «Шевченківський», ПАТ «Страхова компанія «Примор'є», ЗАТ «Ринок Малиновський», ТОВ «Група управління бізнесом», ТОВ «Бугаз Делюкс», ТОВ «Круіз Делюкс», які вже досліджені судом; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт, складені за вказаними вище договорами підряду та генерального підряду, за якими позивач виступає підрядником та генпідрядником; договірна ціна локальні кошториси; підсумкові відомості ресурсів до локальних кошторисів (т.1, а.с.250,т.2, а.с.1-60,90-106,112-137,163-193,237-248, т.3, а.с.3-12,17-32,42-85,91-100,105-132,137-195, 210-248, т.4, а.с.1-20).

При цьому, у вказаних вище договорах підряду та генерального підряду зазначається, що позивач (підрядник/генпідрядник) зобов'язується власними та/або залученими силами, з використанням власних матеріалів, виконати і здати замовнику будівельні/ремонтні роботи.

Разом з тим, як вбачається з досліджених судом товарно-транспортних накладних за вказаними вище договорами поставки, будівельні матеріали та інші товари постачались саме за адресами, на яких позивач здійснював будівельні (ремонтні) роботи за договорами підряду та генерального підряду, про які вже зазначалось судом вище.

Таким чином, вказане свідчить про фактичне використання позивачем товару, отриманого від ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»у подальшій господарській діяльності позивача, а саме при виконанні позивачем будівельних/ремонтних робіт за вказаними договорами підряду та генерального підряду.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість з 01.01.2011 року регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(далі - Закон Про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту визначений ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору;

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, були надані податкові декларації та податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також, судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні та інші супровідні документи, відповідно до договорів на кількість товару, придбаного відповідно до умов укладених договорів поставки, що, поміж іншого, підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних. Крім того, як встановлено судом, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, що також підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Водночас, суд зазначає, що єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товарів від контрагентів-постачальників - ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»та їх подальше використання у власній господарській діяльності позивача.

Слід також зазначити, що в акті перевірки, відповідач вказує на те, що на виконання умов договорів, укладених позивачем із ТОВ «АРТ МЕХ», підприємством «Марітайм Сервіс» у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн», суб'єктами господарювання виписані накладні та податкові накладні на поставку товару; транспортування товару здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних; розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. Тобто, відповідач тим самим підтверджує дійсність вказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про реальність господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагентів-постачальників ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн» будівельних матеріалів та малоцінних швидкозношуваних предметів, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

При цьому, суд зазначає, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Окрім того, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1 а.с.227-229), покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями ті їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.

Окрім того, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог п.198.1. п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємствами, що на момент здійснення господарської діяльності мали статус платника податку на додану вартість.

Водночас, стосовно посилання відповідача в акті перевірки на те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «АРТ МЕХ», підприємством «Марітайм Сервіс» у вигляді ТОВ і ТОВ «Будторгтрадішн»мають ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори поставки укладені в письмовій формі, виконання вказаних договорів підтверджується відповідними видатковими накладними, здійснення господарських операцій контрагентами підтверджується виданими податковими накладними, а тому суд робить висновок, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутку у відповідності до ст. 3 ГК України.

Таким чином укладені угоди відповідають загальним вимогам, встановленим Цивільним кодексом України та додержання яких необхідно для чинності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В даному випадку договори поставки, як вже зазначалося вище відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також дані договори судом недійсними не визнавались, а отже є чинними.

В свою чергу, відповідач в акті перевірки зазначав на нікчемність договорів на підставі відсутності ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»за своїм місцем реєстрації.

Згідно довідок з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців станом на 06.07.2012 року, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «АРТ МЕХ», підприємством «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ і ТОВ «Будторгтрадішн», відносно контрагентів позивача не вносилось жодних записів щодо відсутності вказаних юридичних осіб за їх місцезнаходженням (т.4, а.с.176-197).

Крім того, відповідачем в силу ст.71 КАС України не надано жодного доказу того, що на момент видачі податкових накладних ТОВ «АРТ МЕХ», підприємство «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»не знаходились за адресою, що зазначена у податкових накладних. Поряд із тим, суд враховує, що акти перевірки контрагентів, на які посилається відповідач, зазначаючи, що контрагенти не знаходяться за юридичною адресою, складені після отримання позивачем відповідних податкових накладних.

Щодо відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, суд зазначає наступне. Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Разом з цим, на підтвердження наявності можливості транспортування товару від ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»позивачем надано копії договорів оренди транспортних засобів від 03.03.2011 р., від 28.04.2011 р. та акти приймання-передачі цих транспортних засобів (т.2, а.с.65-74), в яких зазначається, що певні транспортні засоби надаються позивачу для використання у господарській діяльності для перевезення будівельних матеріалів; а також, зазначено, що оплата праці водіїв цих транспортних засобів входить в розмір орендної плати. Тобто, поставка товарів, отриманих від контрагентів позивача - ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн», здійснювалась позивачем на умовах самовивозу товарів зі складів постачальників орендованими позивачем транспортними засобами.

Таким чином, посилання в акті перевірки на той факт, що у ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»для здійснення відповідних господарських операцій із позивачем були відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, судом не приймаються до уваги з мотивів безпідставності та недоведеності.

Враховуючи викладене, під час розгляду справи судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що укладені договори не визнані у встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження податку на додану вартість, - судом не встановлено.

Також, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані ТОВ «АРТ МЕХ», підприємством «Марітайм Сервіс» у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн», за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Таким чином, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв'язок між фактом придбання позивачем товару, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо придбання позивачем товару у ТОВ «АРТ МЕХ», підприємства «Марітайм Сервіс»у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн», а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, виходячи з викладеного вбачається, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «АРТ МЕХ», підприємством «Марітайм Сервіс» у вигляді ТОВ та ТОВ «Будторгтрадішн»і правомірність віднесення позивачем спірних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин. А відтак, з огляду на зазначені вище норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд вважає правомірним віднесення TOB «Технології сучасного будівництва»до складу податкового кредиту за березень 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 263356,67 грн. та за травень 2011 року - суми податку на додану вартість у розмірі 890550,73 грн.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем цілком правомірно віднесено суму, сплачену в ціні придбаного товару за вищевказаними договорами поставки до складу податкового кредиту та порушень законодавства, що регулює вказані питання судом не встановлено, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно та безпідставно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 05.03.2012 р. № 0000552350.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 05.03.2012 року № 0000552350 підлягає скасуванню, як таке, що винесене протиправно, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що позивач просив суд, у разі задоволення його позову, стягнути з Державного бюджету України здійснені ТОВ «Технології сучасного будівництва»судові витрати у розмірі 2146 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Платіжним дорученням від 23.03.2012 року №2326 підтверджується сплата позивачем судового збору у сумі 2146 грн. (т.1, а.с.10).

Таким чином, суд вважає, що судові витрати TOB «Технології сучасного будівництва» зі сплати судового збору в сумі 2146 грн. 00 коп. підлягають відповідно до вимог ст. 94 КАС України відшкодуванню з Державного бюджету України, оскільки рішення по даній справі ухвалено на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94,103,158 -163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 р. № 0000552350 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 05.03.2012 р. № 0000552350.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва»(ідентифікаційний код 33218008) судовий збір у розмірі 2146 грн. 00 коп. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27.07.2012 року.

Суддя О.М. Соколенко

27 липня 2012 року.

.