Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
19.03.2012 р. Справа № 2а - 1475/09/1470
Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:
за позовом: Державного підприємства "Миколаївський ремонтно-механічний завод", м. Миколаїв
до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв
Головуючий суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Чайкіна М.С.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення.
Державне підприємство "Миколаївський ремонтно-механічний завод" (надалі -позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.09 р. № 00014936/2 прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
В період з 27.10.08 р. по 05.12.08 р. працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.04.07 р. по 30.06.08 р., про що складено Акт перевірки від 11.12.08 р. № 1190/36/07856371 (надалі -Акт перевірки).
Зокрема, в Акті перевірки відповідач зробив висновки про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.2 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (надалі -Закон № 334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 119388 грн., у тому числі:
- за півріччя 2007 р. податок на прибуток занижено на суму 17712 грн.;
- за III квартал 2007 р. податок на прибуток занижено на суму 22018 грн.;
- за 2007 р. податок на прибуток занижено на суму 1343528 грн.;
- за I квартал 2008 р. податок на прибуток занижено на суму 1224140 грн.
За наслідками перевірки та висновків Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомленням-рішенням від 15.04.09 р. № 00014936/2 (надалі -податкове рішення), яким визначив позивачу суму податкового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 119388 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 542765 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що прийняття оскарженого податкового рішення пов'язано з неправомірністю дії співробітників відповідача, які при проведенні перевірки не прийняли до уваги особливий порядок обліку двигунів на підприємстві.
Крім того, позивач незгоден із застосуванням до нього та нарахуванням штрафної санкції і посилається на пункт 6.1.3 інструкції "Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", у разі коли за даними документальні перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на як припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Також позивач незгоден з порядком визначення йому податковою інспекцією податкового періоду і зазначає, що згідно із статтею 11.1 Закону № 334/94-ВР використовуються наступні податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду. На думку позивача для його підприємства податковим періодами є перший квартал, перше півріччя, три квартали і рік, а не квартали в буквальному розумінні, як вважає відповідач.
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні і вказує на порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР, оскільки він безпідставно включив безкоштовно отриману кабельно-провідникову продукцію у сумі 300462 грн. від ПП ОСОБА_2, уклавши з останнім договір купівлі-продажу від 08.02.07 р. № 37, в якому зазначено, що постачальник зобов'язаний у 2007 р. поставити покупцю паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо, масла, технічні змазки, робочі рідини та інші продукти нафтопереробки) на суму 800000 грн. Поставка кабельно-провідникової продукції даним договором не передбачена та позивач. Під час проведення перевірки позивач не надав розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР.
Відповідач вказує, що у другому кварталі 2007 р. позивач занизив скоригований валовий дохід у сумі 62346 грн. та в порушення підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР включив до валових витрат 8500 грн. витрат по придбанню та наладці комплекту апаратури сповіщення, які відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону № 334/94-ВР підлягали амортизації.
У третьому кварталі 2007 р. позивачем занизив скоригований валовий дохід шляхом списання провідникової продукції, що вплинуло на приріст запасів у сумі 17226 грн.
Крім того, на порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем занижено балансову вартість запасів на складах (місцях зберігання) на кінець 2007 р. на суму 4828750 грн. та відповідно занижено балансову вартість запасів на складах (місцях зберігання) на початок 2008 р., що призвело до заниження скоригованого валового доходу за 2007 р. на суму 4828750 грн.
Під час перевірки перевіряючи ми було встановлено, що ПП ОСОБА_2 надало позивачу накладну від 05.11.07 р. № 72 на суму 420000,48 грн., з переліком кабельно-провідникової продукції, яка поставлялась останнім на завод. При цьому, у письмових поясненнях від 20.11.08 р. стосовно наданої накладної та поставки продукції, головний бухгалтер позивача не змогла надати жодних пояснень по суті господарської операції, оскільки у IV кварталі 2007 р. позивач списав у виробництво провідникову продукцію на суму 37289 грн.
У II кварталі 2008 р. позивач списав у виробництво кабельно-провідникову продукцію, що вплинуло на приріст його запасів на сумі на 27619 грн.
З огляду на викладене відповідач вважає, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.07 р. по 30.06.08 р. встановлено його заниження позивачем на суму 119388 грн.
Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, виходячи з наступного.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були висновки Акту перевірки від 11.12.08 р. № 1190/36/07856371 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07 р. по 30.06.08 р., якими встановлені порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.2 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 119388 грн.
Підставами для висновків Акту перевірки були встановлені фактичні обставини, які свідчать про порушення підприємством позивача пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР в частині господарської операції з придбання автомобільних двигунів від ЗАТ "ІВЕКО Україна" м. Київ.
Перевіркою було встановлено, що на порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем несвоєчасно були включені до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запаси товарно-матеріальні цінностей, отриманих ним у IV кварталі 2007 р. на суму 4828750 грн.
Так, позивачем до перевірки був наданий договір поставки від 10.09.07 р. № 01/09-2007/130 укладений з ЗАТ "ІВЕКО Україна" м. Київ на поставку автомобільних двигунів моделей F4AE048N40ENTC 21.00/00P006 (left) в кількості 61 шт. і автомобільних двигунів моделей F4AE048N40ENTC 21.00/00P007 (right) в кількості 61 шт.
Загальна ціна товарів, що постачаються за цим договором, становить 14138580 грн. з урахуванням ПДВ.
Позивач зобов'язався сплатити продавцю за товар 100% передплату вищевказаної суми не пізніше 5 календарних днів з моменту підписання даного договору.
Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP Київ -у редакції правил ІНКОТЕРМС 2000 р.
Згідно пункту 5.4 договору право власності на куплений товар переходить до позивача з моменту підписання акта прийому-передачі (видачі накладної). В договорі, також, зазначено, що підприємство-постачальник ЗАТ "ІВЕКО Україна" є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах відповідно до пункту 10.1 статті 10 Закону №334/94-ВР.
Згідно пункту 9.1 вказаного договору він набирає законної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до його повного і належного виконання останніми.
На виконання вказаного договору поставки позивач у вересні 2007 р. здійснив попередню оплату на розрахунковий рахунок постачальника в сумі 10000000 грн. платіжними дорученнями від 12.09.07 р. № 1177 на суму 5000000 грн. та від 12.09.07 р. № 1180 на суму 5000000 грн.
Відповідно із підпунктами 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР здійснені позивачем авансові платежі були включені до складу валових витрат підприємства по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" декларації з податку на прибуток підприємства за III квартали 2007 р. в сумі 8846095,98 грн.
В грудні 2007 р. позивач отримав від ЗАТ "ІВЕКО Україна" товарно-матеріальні цінності на суму 4828750 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними:
- від 18.12.07 р. № 1248 на перевезення автомобільних запчастин на загальну суму 1158900 грн., в т.ч. ПДВ 193150 грн., а саме: двигуни дизельні НОМЕР_2 в кількості 5 шт. вартістю 487416,67 грн. та двигуни дизельні НОМЕР_3 в кількості 5 шт. вартістю 478333,33 грн. Вищевказані двигуні отримані ОСОБА_1 за дорученням НБЕ від 18.12.07 р. № 585328;
- від 26.12.07 р. № 1291 на перевезення автомобільних запчастин на загальну суму 1148000 грн., в т.ч. ПДВ 191333,33 грн., а саме: двигуни дизельні НОМЕР_3 в кількості 10 шт. вартістю 956666,67 грн. Вищевказані двигуні отримані ОСОБА_1 за дорученням ЯОМ від 26.12.07 р. № 998269;
- від 24.12.07 р. № 1277 на перевезення автомобільних запчастин на загальну суму 1169800 грн., в т.ч. ПДВ 194966, 67 грн., а саме: двигуни дизельні НОМЕР_2 в кількості 10 шт. вартістю 974833,33 грн. Вищевказані двигуні отримані ОСОБА_1 за дорученням ЯОМ від 24.12.07 р. № 998254;
- від 17.12.07 р. № 1241 на перевезення автомобільних запчастин на загальну суму 1158900 грн., в тому числі ПДВ 193150 грн., а саме: двигуни дизельні НОМЕР_2 в кількості 5 шт. вартістю 487416,67 грн. та двигуни дизельні НОМЕР_3 в кількості 5 шт. вартістю 478333,33 грн. Вищевказані двигуні отримані ОСОБА_1 за дорученням НБЕ від 17.12.07 р. № 585325;
- від 12.12.07 р. № 1215 на перевезення автомобільних запчастин на загальну суму 1158900 грн., в тому числі ПДВ 193150 грн., а саме: двигуни дизельні НОМЕР_2 в кількості 5 шт. вартістю 487416,67 грн. та двигуни дизельні НОМЕР_3 в кількості 5 шт. вартістю 478333,33 грн. Вищевказані двигуні отримані ОСОБА_1 за дорученням НБЕ від 06.12.07 р. № 585275.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2007 р. позивач не здійснив оприбуткування отриманого товару, в бухгалтерському та податковому обліках операції отримання товару згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних, які відображені не були.
Суд вважає, що відповідно до умов пунктів 4.1, 5.4 вищевказаного договору поставки, згідно частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності на куплений товар перейшло до позивача з моменту видачі накладної, тобто з грудня 2007 р.
Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
Суд встановив, що в порушення вимог пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР отримані у грудні 2007 р. двигуни дизельні загальною вартістю 4828750 грн. позивачем не були включені до розрахунку приросту балансової вартості запасів за 2007 р., що призвело до заниження ним валового доходу за IV квартал 2007 р. на суму 4828750 грн.
Перевіркою також встановлено, що позивач отримав у грудні 2007 р. двигуни дизельні загальною вартістю 5794500 грн., в т.ч. ПДВ 965750 грн., які були оприбутковані у січні і лютому 2008 р. за внутрішніми накладними на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей:
- від 11.01.08 р. № 1248/16 на суму 965750 грн.;
- від 11.01.08 р. № 1291/14 на суму 956666,7 грн.;
- від 11.01.08 р. № 1277/13 на суму 974833,3 грн.;
- від 11.01.08 р. № 1241/15 на суму 965750 грн.;
- від 01.02.08 р. № 1215/161 на суму 965750 грн.
Позивач в податковому обліку вартість отриманих двигунів дизельних у сумі 4828750 грн. включив до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за I квартал 2008 р. по рядку А1 "На складах, місцях зберігання" таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2008 р.
Таким чином, в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивач занизив балансову вартість запасів на складах (місцях зберігання) на кінець 2007 р. в сумі 4828750 грн. та відповідно занизив балансову вартість запасів на складах (місцях зберігання) на початок 2008 р., що призвело до заниження скоригованого валового доходу за 2007 р. на загальну суму 4828750 грн., у тому числі за IV квартал 2007 р. на суму 4828750 грн. та завищив скоригований валовий дохід за I квартал 2008 р. в сумі 4828750 грн.
Стосовно встановлення порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР в частині господарської операції придбання кабельно-провідникової продукції від ПП ОСОБА_2
Згідно пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
На порушення вказаної норми позивач до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів за півріччя 2007 р. позивач безпідставно включив безкоштовно отриману кабельно-провідникову продукцію на суму 300462 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 08.02.07 р. № 37 укладеному позивачем з ПП ОСОБА_2, останній зобов'язався у 2007 р. поставити покупцю паливно-мастильні матеріали (бензин, дизельне паливо, масла, технічні змазки, робочі рідини та інші продукти нафтопереробки) на суму 800000 грн. Поставка кабельно-провідникової продукції вказаним договором не передбачена.
Відповідачем підтверджено і не спростовано позивачем, що останній до перевірки не надав розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР, які могли підтвердити факт отримання вказаної кабельно-провідникової продукції на суму 300462,32 грн. від ПП ОСОБА_2 у квітні 2007 р.
На порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивач в податковому обліку включив до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів вартість безоплатно отриманий товар на суму 300462,32 грн. Тому залишки вартості безкоштовно отриманих позивачем товарно-матеріальних цінностей були правомірно виключені відповідачем з розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів.
Таким чином, в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивач завищив скоригований валовий дохід у II кварталі 2007 р. на суму 300462 грн. оприбуткованої продукції без первинних документів.
Відповідно до пункту 5.9 статі 5 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки позивач надав накладну від 05.11.07 р. видану ПП ОСОБА_2 за № 72 на суму 420000,48 грн., в т.ч. ПДВ 84000,1 грн. В бухгалтерському обліку позивач вказаний товар за вищевказаною накладною не оприбуткував.
На порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивач у 2007 р. не включив до розрахунків приросту (убутку) балансової вартості запасів вартість придбаної кабельно-провідникової продукції в сумі 420000,48 грн. по накладній ПП ОСОБА_2 від 05.11.07 р. № 72 на суму 420000,48 грн.
На порушення цього ж пункту Закону позивач у січні 2008 р. безпідставно включив до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів частину вартості придбаної кабельно-провідникової продукції в сумі 119538 грн. по вищевказаній накладній від 05.11.07 р. № 72 на суму 420000,48 грн.
Судом з'ясовано, що внаслідок порушення пункту 5.9 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивач занизив валовий дохід за період з 01.04.07 р. по 30.06.08 р. в сумі 300462 грн., в т.ч. за 2007 р. занизив валовий дохід на суму 420000 грн., а також за півріччя 2008 р. завищив валовий дохід на суму 119538 грн., в тому числі за I квартал 2008 р. завищив валовий дохід на суму 119538 грн.
Судом встановлено порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР, оскільки позивачем до складу валових доходів у півріччі 2007 р. не була включена вартість товарів, безоплатно наданих йому у квітні 2007 р. на суму 300462,32 грн. Це підтверджується матеріалами Акту перевірки, в якому зазначено, що у квітні 2007 р. позивач оприбуткував кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 300462,32 грн. за наступними накладними на оприбуткування:
- від 19.04.07 р. № 507 на суму 1873 грн.;
- від 19.04.07 р. № 508 на суму 53494,07 грн.;
- від 19.04.07 р. № 509 на суму 245095,25 грн.
Згідно відомостей в перелічених накладних зазначено про отримання позивачем кабельно-провідникової продукції від ПП ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи та Акту перевірки позивачем не були надані розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР та які б підтверджували факт отримання вказаної продукції на суму 300462,32 грн. від ПП ОСОБА_2 у квітні 2007 р.
В податковому обліку позивача до складу валових витрат у 2007 р. не були віднесені витрати на придбання ним вказаної кабельно-провідникової продукції.
Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР до складу валових доходів належать також доходи з інших джерел, зокрема, доходи у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Водночас, до перевірки була надана накладна від ПП ОСОБА_2 від 05.11.07 р. за № 72 на суму 420000,48 грн., в т.ч. ПДВ 84000,1 грн. за аналогічним переліком та кількістю кабельно-провідникової продукції, але за іншою ціною.
Згідно письмового поясненням головного бухгалтера підприємства позивача Рибалкіної С.М. вона не змогла пояснити по суті проведення господарської операції від 20.11.08 р.
Таким чином, оприбуткування позивачем у квітні 2007 р. кабельно-провідникова продукція на суму 300462,32 грн. та у листопаді 2007 р. на суму 420000,48 грн. було безпідставним.
З огляду на викладене, відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР вартість товарів, безоплатно наданих платнику податку у II кварталі 2007 р. в сумі 300462 грн., збільшує скоригований валовий дохід позивача за 2007 р. на суму 300462 грн.
Стосовно господарської операції позивача з придбання та наладки комплекту апаратури сповіщення від ТОВ "Леда-Ен", суд вважає, що в порушення підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статі 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1, підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР позивач безпідставно завищив валові витрати у II кварталі 2007 р. на суму 8500 грн., виходячи з наступного.
Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР визначено, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.00 р. № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.00 р. за № 288/4509 основні засоби, це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Відповідно до пунктів 7, 8 вищевказаного Положення придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з наступних витрат:
- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
На думку суду, відповідно підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334/94-ВР, пунктів 4, 7, 8 Положення № 92, комплект апаратури сповіщення є основним засобом (основним фондом), оскільки використовувався позивачем у господарській діяльності починаючи з квітня 2007 р. і вартість якого перевищує 1000 грн. та складала 8500 грн.
Згідно підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів. Такі витрати підлягають амортизації, відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 цього Закону.
Таким чином, в порушення вищевказаних норм та вимог Положення № 92 позивач завищив валові витрати на вартість придбаних основних засобів за 2007 р. в сумі 8500 грн.
Наведене свідчить про порушення позивачем порядку формування валового доходу, валових витрат які вплинули на визначення оподатковуваного прибутку, що підлягає оподаткуванню, а саме, призвели до його заниження на загальну суму 477553 грн. та відповідно до заниження суми податку, що підлягає сплаті з такого прибутку в загальній сумі 119388 грн. Тому, відповідач правомірно визначив позивачу податкові зобов'язання .
Стосовно неправильно визначеної відповідачем суми штрафу за кожний з податкових періодів (кварталів).
Згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ, зі змінами та доповненнями (надалі -Закон № 2181) у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно підпункту 6.1.3 пункту 6.1 статті 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01 р. № 110 (надалі -Інструкція № 110), якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
Для дотримання вимог щодо максимального (50%) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:
1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;
2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;
3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.
До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом. Періодом, на який припадає недоплата, слід вважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.
Згідно підпункту 2.8 пункту 2 Інструкції № 110, недоплатою є заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.
З урахуванням вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно здійснив нарахування штрафних санкцій саме в розмірі 10% від суми недоплати за кожен з податкових періодів, в яких виявлено недоплату, починаючи з періоду, на який припадає недоплата та закінчуючи періодом. на який припадає отримання податкового повідомлення (розрахунок додається).
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову Державного підприємства "Миколаївський ремонтно-механічний завод" - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку
Головуючий суддя О. Ф. Середа
05.04.2012 року
Судове рішення № 25496698, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а - 1475/09/1470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.