Постанова № 25496615, 19.01.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14:20

19.01.2012 Справа № 2а-8326/11/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54046 простягнення боргу зі сплати єдиного податку в сумі 720,00 грн., В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва (надалі-позивач) звернулась до суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) на користь місцевого бюджету Центрального району заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 720 грн.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, свого представника не направив про причини неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, заперечень проти позову не подав.

Враховуючи те, що відповідач був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи суд встановив таке.

ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 24.01.2007, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (ар.с. 7).

24.01.2009 за № 21526 відповідач був узятий на облік в якості платника податків в Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, що підтверджується довідкою від 26.01.2009 № 21526/29 (ар.с. 7).

Згідно із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (ар. с. 6) з 2009 року відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку. В заяві відповідач вказав види діяльності: 60.21.1 "Перевезення пасажирів і багажу маршрутними таксомоторами".

Згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 18.08.2006 № 4/14 ставка єдиного податку за видом діяльності "Перевезення пасажирів і багажу маршрутними таксомоторами" складає 90 грн. на місяць.

Як вказано у частинах 2 і 3 статті 2 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (надалі -Указ № 727/98), ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У відповідності з частиною 6 статті 2 Указу № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок (ар. с. 4), має податковий борг за єдиним податком в сумі 720 грн.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення спорів здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У частині 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Згідно з підпунктом 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, 54046, на користь місцевого бюджету Центрального району м. Миколаєва податковий борг з єдиного податку в сумі 720 грн. (сімсот двадцять гривень) на р/р 34217379700006, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, отримувач-місцевий бюджет, м. Миколаїв, Центральний район, ОКПО 23626096.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник