Постанова № 25496555, 23.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2012 р. № 2а-568/12/1370

м. Львів

17 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Коморний О.І.,

судді Москаль Р.М., Мричко Н.І.

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представник позивача Равлюк Т.І.

представник відповідача Тістечко Ю.Я.

представник прокуратури Каваль Р.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля»до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи.

Позивач, дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай-Любеля», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000052300 і №0000042300, прийнятих 05.01.2012 р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, а відповідачем невірно тлумачено та застосовано норми чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з тих підстав, що позивачем невірно віднесено понесені витрати до валових витрат, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник прокуратури проти позову заперечив, вважає що позивачем допущені викладені у акті перевірки порушення вимог податкового законодавства, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін та представника прокуратури, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області з 27.10.2011р. по 16.11.2011р. проведено планову виїзну перевірку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»код за ЄДРПОУ 22343338 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р. про що 16.12.2011р. складено акт №1650/23-0/22343338.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 05.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052300 про зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35808055 грн. та податкове повідомлення рішення №0000042300 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 481470 грн. (основний платіж 481469 грн., штрафна санкція - 1 грн.).

Підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є викладений у акті перевірки висновок відповідача про порушення позивачем:

- п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.5.2.1п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1 п. 8.2, пп.8.4.2 п.8.4, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» занижено валові доходи на суму 83 332грн. та завищено валові витрати на суму 37 501 828грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2009 рік на суму 7 963 075 грн., за 2010 рік на суму 10 627 267грн., за 1 квартал 2011 року на суму 18 994 818грн.

- пп.139.1.5, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст. 142, п.143,1 ст.143, п.144.1 ст.144, п. 150.1 ст.150 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010р. №2755-VI, пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено завищення від ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток попередніх податкових періодів, яке відображене в II кварталі 2011 року на суму 35 808 055грн. (в тому числі на суму 28 488 889грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування 2009 року, на суму 6 596 891грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, на суму 722 275грн.- від'ємне значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року) та безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на суму 1562862грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 481469грн., в тому числі в II кварталі 2011 року на суму 481469грн.

Вказані порушення полягають у неправомірному віднесенні позивачем до складу валових витрат сум витрат не пов'язаних з господарською діяльністю позивача, невірним відображенням витрат пов'язаних з капітальним будівництвом і як наслідок, невірне відображення від'ємного об'єкта оподаткування у поданих деклараціях.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено віднесення позивачем у період з 01.04.2009 р. по 31.03.2011р. до складу валових витрат вартість послуг оренди, зв'язку, придбання товарно-матеріальних цінностей, пального, малоцінки, витрати на відрядження та інші витрати в сумі 8480260 грн. з яких витрати на оренду приміщення у ТзОВ «Рутил-ільменітова компанія»- 1790716 грн., витрати на оренду приміщення у ФОП ОСОБА_4 -498028,45 грн., витрати на оренду приміщення у ФОП ОСОБА_3 -72402,23 грн., витрати на оренду приміщення у Яворівської квартирно-експлуатаційної частини -570822,52 грн., витрати на оренду приміщення у ФОП ОСОБА_2 -603766,95 грн., витрати на оренду приміщення у ПП ОСОБА_1 -450000 грн.

Також позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по бурінню ТзОВ «Форт-Агро-Буд»контрольно-розвідувальної свердловини в сумі 633465 грн., витрати за послуги ВАТ «Геотехнічний інститут»в сумі 24530 грн., витрати за послуги ТзОВ Торговий дім «Елтехо»в сумі 338,68 грн. витрати за послуги ДП «Західний експертно-технічний центр ННДІ ПБ та ЄО»в сумі 857, грн., витрати за послуги від Юридичної компанії «Кватро-консалтинг»в сумі 452740 грн., витрати пов'язані з нарахуванням заробітної плати за період з 01.04.2009р. по 31.03.2011р. на суму 8520045 грн., витрати на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 1699668 грн., витрати із вартості послуг по страхуванню життя в сумі 50000 грн., витрати на придбання матеріалів для покращення основних засобів в сумі 131865 грн., витрати на службові відрядження, адміністративні витрати, консультаційні послуги, зв'язок, оплату праці, соціальні заходи в сумі 1460038 грн., витрати на оренду приміщення в сумі 210708 грн.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

У пункті 1.32 статті 1 названого Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином для формування валових витрат необхідна наявність відповідного зв'язку між спірними витратами та господарською діяльністю позивача.

Проте у матеріалах справи відсутні докази того, яким чином отримані позивачем послуги по оренді приміщень, юридичні послуги, послуги по страхуванню життя, консультаційні послуги та ін. використані у власній господарській діяльності, відсутнє обґрунтування щодо економічної доцільності витрат на спірні послуги, а саме, докази направлення таких витрат на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності.

Відповідно до пп.5.6.1 п.5.6. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат платника податку належать суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Під терміном "основні фонди" відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно пп.8.4.2 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Платники податку мають право згідно п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

З матеріалів справи судом встановлено, що за перевірений відповідачем період відповідач займався розробкою проектно-кошторисної документації, проектно-вишукувальної документації та іншими роботами пов'язаними із будівництвом шахти Любельська №1-2. Інших видів доходів від своєї діяльності позивач не отримував та іншої діяльності, яка не пов'язана з будівництвом шахти за перевірений період позивач не здійснював, докази протилежного у матеріалах справи відсутні

Таким чином всі витрати позивача пов'язані з будівництвом об'єкта (основні фонди групи 1), до моменту закінчення будівництва і введення готового об'єкта в експлуатацію не підлягають амортизації. Такі витрати у процесі їх здійснення накопичуються, а після введення будівлі (споруди) в експлуатацію на їх суму буде сформовано балансову вартість окремого об'єкта основних фондів групи №1, яка амортизується.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 Будівельні контракти витрати на будівництво будівлі накопичуються на по дебету субрахунку 151 Капітальне будівництво, аналітичний облік до якого ведеться щодо кожного об'єкта будівництва.

Вищенаведені норми податкового законодавства та встановлені судом, на підставі доказів у справі, фактичні обставини доводять правомірність викладеного у акті перевірки висновку відповідача про порушення позивачем п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.5.2.1п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1 п. 8.2, пп.8.4.2 п.8.4, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»від 22.05.97р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля»що призвело до заниження валового доходу на суму 83 332грн. та завищено валові витрати на суму 37 501 828грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2009 рік на суму 7 963 075 грн., за 2010 рік на суму 10 627 267грн., за 1 квартал 2011 року на суму 18 994 818грн.

Згідно п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 01 квітня 2011 року.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р., що діяв у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 цього Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Пунктом 150.1 статі 150 розділу III Податкового кодексу України "Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних періодах" визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового періоду є від'ємне значення, то сума такого і мною значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємною значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлює, що п. 150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.1 розділу XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України положення розділу III «Податок на прибуток»набрали чинності з 01 квітня 2011 року, які згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Якщо приймати до уваги висновки акта перевірки, то включати до декларації II кварталу 2011 року будь-які показники від'ємного значення І кварталу 2011 року було б неможливим.

Проте Податковий кодекс України не містить таких положень.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за II квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання лише за наслідками І кварталу 2011 року.

У нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року.

Зазначена законодавча норма не містить обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року,

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у І кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому - четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації І кварталу та перенесені до декларації II кварталу 2011 року.

Відповідно до ст..4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст.139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року».

Слід також наголосити, що аналогічна позиція з цього питання викладена в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011р. «Щодо права платників податку на перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на наступні звітні періоди».

Відтак, у разі виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами першого кварталу 2011 року така сума повністю включається до складу витрат другого кварталу 2011 року. При цьому, валові витрати першого кварталу 2011 року з метою визначення об'єкта оподаткування (від'ємного значення) будь-якому розподілу не підлягають, в тому числі на валові витрати від діяльності першого кварталу і валові витрати, які сформувалися за рахунок від'ємного значення попереднього 2010 року.

Відповідно при визначенні від'ємного значення за результатами діяльності першого кварталу 2011 року немає підстав проводити аналіз складових частин таких витрат та не враховувати у складі витрат окремі з них, зокрема ті, що утворилися за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року чи попередніх років.

Водночас враховуючи допущені позивачем викладені у акті перевірки порушення щодо неправомірно віднесення до складу валових витрат сум витрат, які відображені в р. 04.1, 04.3, 04.4, 04.5, 04.10 Декларації, та завищення показника від'ємного значення попередніх періодів, відображених в р 04.9 Декларації, суд погоджується з висновком відповідача про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток попередніх податкових періодів, яке відображене в II кварталі 2011 року на суму 35 808 055грн. (в тому числі на суму 28 488 889грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування 2009 року, на суму 6 596 891грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, на суму 722 275грн.- від'ємне значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року) та про безпідставне віднесення до складу валових витрат витрати на суму 1562862грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 481469грн., в тому числі в II кварталі 2011 року на суму 481469грн.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так як у даній справі позивачем оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки матеріали справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Львівської області при прийнятті податкових повідомлень-рішень вказані положення дотримані, висновки викладені у акті перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства підтверджуються зібраними у справі доказами та не спростовані позивачем, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у їх задоволенні повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві при відмові у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.07.2012 року.

Головуючий суддя Коморний О.І.

Суддя Москаль Р.М.

Суддя Мричко Н.І.