Постанова № 25493963, 26.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 р. Справа № 2а-16940/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача - Вороніна М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа VIT" на Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. по справі № 2а-16940/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа VIT"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа VІТ" (далі -ТОВ"Константа VІТ" ) про стягнення податкового боргу з плати за землю загальному розмірі 17762,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскільки за ТОВ"Константа VІТ" рахується сума податкового боргу з плати за землю загальному розмірі 17762,24 грн., яка складається із суми податкового зобов'язання, визначеної на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №000361/1503 та №000199/1503 у розмірі 12289,78 грн. (з урахування часткової сплати) та нарахованої пені 5963,16 грн., то дана сума підлягає сплаті у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, ТОВ"Константа VІТ" подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову, якою в цій частині в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про наявність у відповідача суми податкового боргу з плати за землю. Апелянт вказує, що у 2008 році суму орендної плати за земельну ділянку підприємством було проведено у повному обсязі, про що свідчать відповідні платіжні доручення із зазначенням призначення платежу. Щодо нарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати за 2009 рік та штрафних санкцій за несвоєчасну їх сплату зазначив, що оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2008 року по справі №37/201-08, яке набрало законної сили 13.01.2009 року, було розірвано договір оренди земельної ділянки, то обов'язок щодо сплати за землю після рішення суду у відповідача відсутній, та як наслідок нарахування контролюючим органом суми податкового зобов'язання є необґрунтованим.

Судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), було витребувано у ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова помісячний розрахунок донарахованої ТОВ"Константа VІТ" суми податкового боргу з плати за землю.

В зв'язку з невиконанням позивачем рішення суду та ненаданням витребуваних документів, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи на підставі наявних матеріалів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за відповідачем рахується узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена у добровільному порядку, то вона підлягає стягненню за рішенням суду.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Як було встановлено під час розгляду справи, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства, встановлені за результатом проведених камеральних перевірок ТОВ"Константа VІТ".

Так, 09.11.2011 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було проведено камеральну перевірку відповідача з питання порушення податкового законодавства, за результатами якої складено Акт №5225/1503/32675429 від 09.11.2011 року.

На підставі Акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №000199/1503 від 18.04.2012 року про визначення суми штрафу у розмірі 490,71 грн.

Також, співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача, за результатами якої складено Акт №3456/1503/32675429 від 26.07.2011 року.

Під час перевірки було встановлено порушення п.287 ст. 287 Податкового кодексу України (далі -ПК України), в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю у 2008-2009 роках у загальному розмірі 15467,19 грн., у т.ч. за 2008 рік 8651,32 грн. та за 2009 рік -6815,87 грн.

На підставі Акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №000361/1503 від 31.08.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «оренда землі» у загальному розмірі 19333,99 грн., у т.ч. за основним платежем 15467,19 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 3866,88 грн.

Також у зв'язку з несвоєчасною сплати суму податкового зобов'язання, визначеної на підставі вище зазначених податкових повідомлень-рішень, контролюючим органом було нараховано пеню у розмірі 5963, 16 грн.

Колегія суддів зазначає, що фактичною підставою для визначення відповідачу суми податкового зобов'язання та нарахування пені, які заявлені до стягнення у даній справі, слугував висновок контролюючого органу про не проведення або проведення не в повному обсязі позивачем впродовж 2008-2009 років сплати за землю, у розмірі визначеному Договором оренди землі по вул. Трінклера в м. Харкові №63134/04 від 04.08.2004 року, який було укладено між Харківською міською радою та ТОВ"Константа VІТ".

Перевіряючи наявність у відповідача податкового боргу з плати за землю (у т.ч. пені)за 2008-2009 роки, та як наслідок наявність підстав для його стягнення у примусовому порядку, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Щодо висновків контролюючого органу викладених у акті перевірки від №000361/1503 від 31.08.2011 року, які в послідуючому слугували підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, про відсутність факту сплати позивачем суми орендної плати за землю, у розмірі визначеному Договором оренди №63134/04 від 04.08.2004 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як було зазначено контролюючим органом в акті камеральної перевірки, розмір орендної плати за місяць на підставі вище зазначеного договору складає у 2008 році (з урахуванням інфляції) 5522,12 грн.

Згідно із наданою відповідачем податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, визначений платником податків розмірі орендної плати складає 5522,12 грн. на місяць, тобто відповідає умовам договору.

Підприємством у 2008 році було повністю сплачено суму орендної плати за земельні ділянки на підставі Договору оренди №63134/04 від 04.08.2004 року, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень із відповідним призначенням платежу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи об'єктивно засвідчуються факт відсутності у позивача заборгованості з орендної плати за 2008 рік, та як наслідок відсутність підстав для стягнення даної суми у примусовому порядку.

Щодо висновків контролюючого органу викладених у акті перевірки від №000361/1503 від 31.08.2011 року про наявність у позивача боргу зі сплати орендної плати за землю у 2009 році та посилання у акті перевірки №5225/1503/32675429 від 09.11.2011 року про несвоєчасну їх сплату, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998 року (далі - Закон України № 161-XIV), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України № 161-XIV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 34 Закону України № 161-XIV зазначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до пп. 288.1 - 288.3 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Як було встановлено під час розгляду справи, та не заперечується контролюючим органом у висновках камеральних перевірок, рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2008 року по справі №37/201-08, яке набрало законної сили 13.01.2009 року, було розірвано договір оренди земельної ділянки №63134/04 від 04.08.2004 року.

Згідно з п.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо, зокрема, договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки рішенням Господарського суду Харківської області, яке набрало законної сили, було розірвано договір оренди земельної ділянки №63134/04 від 04.08.2004 року, то у позивача відсутній обов'язок щодо виконання умов, зазначених у ньому, в т.ч. сплати орендної плати.

А відтак, висновки контролюючого органу щодо наявності у відповідача боргу зі сплати суми орендної плати за 2009 рік та порушення термінів його сплати, колегія суддів вважає неправомірними, в зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, оскільки контролюючим органом, в порушення вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів наявності у відповідача суми боргу, який виник на підставі не сплати у встановлений законом строк суми узгодженого податкового зобов'язання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав на стягнення даної суми у примусовому порядку.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа VIT" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2012 року по справі № 2а-16940/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа VІТ" про стягнення податкового боргу з плати за землю загальному розмірі 17762,24 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2012 р.