Ухвала суду № 25493652, 30.07.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2149/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 39 Гончарук В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б.Б. суддівХрапка В.Д., Бондаренка С.І.при секретаріПоповій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника апелянта, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_1 впродовж 2010, 2011, початку 2012 років, допустив грубі порушення його особистих немайнових прав, завдавши своїми неправомірними діями, шкоди честі та гідності, як громадянина України. Висловлював негативні твердження, які заключаються в наступному:

- в жовтні 2010 року, подаючи апеляційну скаргу на ухвалу Уманського міськрайонного суду в справі № 2-2412-2010 року, яка була адресована до апеляційного суду Черкаської області і там розглядалась висловив фактичне твердження, що принижує його честь та гідність, вказавши: «оскільки відповідачем являється ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 - голови Вищої Ради Юстиції, який насильно ввів її співзасновником ВТФ «Сяйво» та в даний час фактично керує рейдерською атакою на заволодіння майном… , ... це колись може бути враховано головою Вищої Ради Юстиції при призначенні на чергову посаду тощо. Так роблять Пукачі при Кравченках»;

- в грудні 2010 року ОСОБА_1 подав до Уманського міськрайонного суду позов «Про визнання рішення зборів засновників ТОВ «ВТФ «Сяйво» про усунення від виконання обов'язків директора товариства, звільнення з роботи неправомірними, поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди», в позовній заяві указав: «Таке беззаконня зі сторони співзасновників скеровано чоловіком співзасновниці ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який працює головою Вищої Ради Юстиції ...»;

- під час судового розгляду вказаної цивільної справи відповідач подаючи відвід головуючому-судді ОСОБА_4 в заяві про відвід вказав про надання ним вказівок ОСОБА_4 на незаконні рішення; в лютому 2011 році ОСОБА_1 звернувся до Уманського РВ УМВС України в Черкаській області із заявою в якій висловив твердження: «... Тобто бистріше всього волю ОСОБА_2 Поскільки мені відомо, що він тисне на слідство як прокуратури так і міліції, в основному він контролює процеси в Уманському міськрайонному суді. Він кришує незаконні дії ОСОБА_5 та інших ...»;

- в жовтні 2011 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Черкаської області в тексті якої висловив фактичне твердження про те, що головуючий суддя діє під тиском голови господарського суду Черкаської області ОСОБА_8, якій він дає прямі вказівки, що робити з його справою;

- 11 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про вчинення злочину до прокуратури Уманського району висловивши фактичне твердження: «... дані висновки були нею підписані під впливом голови Вищої Ради Юстиції ОСОБА_2...» та «... виходячи з наведеного, чітко видно, що ОСОБА_7 була в зговорі з засновниками ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також з в.о. директора ОСОБА_5 сприяла фальсифікації внеску...»;

- 13 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про вчинення злочину шляхом підробки документів до прокуратури Уманського району висловивши фактичне твердження: «... при поданні позовних заяв до судів ОСОБА_2 впливав на їх рішення і мені за першими інстанціями безпідставно було відмовлено в позовах, але злочини, вчинені суддями також будуть розглянуті ВККС України, а потім і до прокуратури».

Вважає, що вищеперелічені висловлювання принижують його чест та гідність, як громадянина України, крім того, зазначені відомості стосуються його сім'ї, дружини та принижують його ділову репутацію, як керівника Вищої Ради Юстиції, оскільки відповідачем неодноразово зверталася увага на його посаду.

Позивач вважає, що такими діями відповідача, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що впродовж всього періоду з 2010 по 2012 роки він був вимушений переносити моральні страждання стосовно написаних безпідставних наклепів та обвинувачень у тяжких злочинах, в зв'язку з чим необхідні додаткові зусилля для організації свого життя та сімейних стосунків. Через приниження ділової репутації шляхом подання скарг та заяв ОСОБА_1 до судів всіх рівнів та органів прокуратури, вимушений організовувати своє життя для відновлення репутації, умисно та безпідставно заплямованої відповідачем, оскільки такі відомості поширені значному колу осіб, в тому числі, які виконують функції державних органів. Моральну шкоду оцінює в сумі 160 тисяч гривень .

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року позов задоволено.

Визнано недостовірними фактичні твердження ОСОБА_1:

«оскільки відповідачем являється ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 - голови Вищої Ради Юстиції, який насильно ввів її співзасновником ВТФ «Сяйво» та в даний час фактично керує рейдерською атакою на заволодіння майном. . , ... це колись може бути враховано головою Вищої Ради Юстиції при призначенні на чергову посаду тощо. Так роблять Пукачі при Кравченках», викладені в апеляційній скарзі від 17 жовтня 2010 року на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 07.10.2010 року по цивільній справі № 2-2412-2010 року;

«Таке беззаконня зі сторони співзасновників скеровано чоловіком співзасновниці ОСОБА_3 ОСОБА_2, який працює головою Вищої Ради Юстиції ...», викладені в позовній заяві до ВТФ «Сяйво», ОСОБА_6, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди від 7 грудня 2010 року, адресованій Уманському міськрайонному суду Черкаської області;

«про надання ОСОБА_2 вказівок ОСОБА_4 на незаконні рішення», що викладені в поданій заяві про відвід головуючого-судді ОСОБА_4 від 5 травня 2011 року по справі № 2-253-2011 року;

«бистріше всього волю ОСОБА_2 По скільки мені відомо, що він тисне на слідство як прокуратури, так і міліції, в основному він контролює процеси в Уманському міськрайонному суді. Він кришує незаконні дії ОСОБА_5 та інших», викладених в заяві поданій до Уманського РВ УМВС України в Черкаській області від 13 лютого 2011 року;

«Вважаю, що дані висновки були нею підписані, під впливом голови Вищої Ради Юстиції ОСОБА_2» та «Виходячи з вище наведеного, чітко видно, що ОСОБА_7 була в зговорі з засновниками ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також в. о. директора ОСОБА_5, сприяла фальсифікації внеску», викладені в заяві про вчинення злочину до прокуратури Уманського району від 11 січня 2012 року;

«... при поданні позовних заяв до судів ОСОБА_2 впливав на їх рішення і мені за першими інстанціями було безпідставно відмовлено в позовах, але злочини, вчинені суддями також будуть розглянуті ВККС України, а потім і до прокуратури», викладених в заяві прокурору Уманського району від 13 січня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану поширенням недостовірної інформації, приниженням честі, гідності та ділової репутації в сумі 160000 (сто шістдесят тисяч) грн. та судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 90 копійок, а всього 161921 (сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривень 90 копійок.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно ОСОБА_1 просить скасувати ухвали Уманського міськрайонного суду від 16.05.2012 року та від 15.06.2012 року про відмову в задоволенні заяви про відвід судді.

ОСОБА_1 повторно не з*явився в судове засідання незважаючи на те, що він був своєчасно повідомлений апеляційним судом про місце та час розгляду даної справи.

Керуючись п.4 ст.169 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Згідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 подаючи до апеляційного суду Черкаської області апеляційну скаргу від 17 жовтня 2010 року на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 07.10.2010 року по цивільній справі № 2-2412-2010 року вказав недостовірні відомості, а саме: «оскільки відповідачем являється ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 - голови Вищої Ради Юстиції, який насильно ввів її співзасновником ВТФ «Сяйво» та в даний час фактично керує рейдерською атакою на заволодіння майном, ... це колись може бути враховано головою Вищої Ради Юстиції при призначенні на чергову посаду тощо. Так роблять Пукачі при Кравченках».

Звертаючись до Уманського міськрайонного суду із позовною заявою до ВТФ «Сяйво», ОСОБА_6, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди від 7 грудня 2010 року зазначив: «Таке беззаконня зі сторони співзасновників скеровано чоловіком співзасновниці ОСОБА_3 ОСОБА_2, який працює головою Вищої Ради Юстиції ...».

В поданій заяві про відвід головуючого-судді ОСОБА_4 від 5 травня 2011 року вказав про надання ОСОБА_2 вказівок ОСОБА_4 на незаконні рішення.

В заяві, поданій до Уманського РВ УМВС України в Черкаській області від 13 лютого 2011 року вказав: «бистріше всього волю ОСОБА_2 По скільки мені відомо, що він тисне на слідство як прокуратури, так і міліції, в основному він контролює процеси в Уманському міськрайонному суді. Він кришує незаконні дії ОСОБА_5 та інших».

Подаючи заяву про вчинення злочину до прокуратури Уманського району від 11 січня 2012 року зазначив: «Вважаю, що дані висновки були нею підписані, під впливом голови Вищої Ради Юстиції ОСОБА_2» та «Виходячи з вище наведеного, чітко видно, що ОСОБА_7 була в зговорі з засновниками ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також в. о. директора ОСОБА_5, сприяла фальсифікації внеску».

В заяві прокурору Уманського району від 13 січня 2012 року зазначив: «... при поданні позовних заяв до судів ОСОБА_2 впливав на їх рішення і мені за першими інстанціями було безпідставно відмовлено в позовах, але злочини, вчинені суддями також будуть розглянуті ВККС України, а потім і до прокуратури».

Вищевказане підтверджується матеріалами справи, а саме: апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 17 жовтня 2010 року на ухвалу Уманського міськрайонного суду від 07.10.2010 року по цивільній справі № 2-2412-2010 року (а.с. 23-25), позовною заявою ОСОБА_1 до ВТФ «Сяйво», ОСОБА_6, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди від 7 грудня 2010 року (а.с. 19-22), заявою, поданою до Уманського РВ УМВС України в Черкаській області від 13 лютого 2011 року (а.с. 27), заявою про вчинення злочину до прокуратури Уманського району від 11 січня 2012 року (а.с. 29-32) та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Ст. 201 ЦК України, встановлено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Постановою ПВС України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», дані роз'яснення: п.4 - під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи, як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. П.15 вказаної Постанови встановлено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі.

Згідно ч.3 ст.277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що інформація, поширена ОСОБА_1 є негативною по відношенню до позивача, не відповідає дійсності, а тому є недостовірною.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 згадується в процесуальних документах та в заявах до правоохоронних органів як посадова (службова) особа, а тому у нього відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом.

За характером інформація, яку виклав в процесуальних документах ОСОБА_1 є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, останніми відповідно до ч.2 ст.471 Закону України «Про інформацію» є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені, як такі, що містять фактичні дані. Відповідачем не доведено протилежного, хоч згідно ст.277 ЦПК України, обов*язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача. Позивачем доведено в судовому засіданні факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права, тому між діями ОСОБА_1 та наслідками є причинний зв*язок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що в діях ОСОБА_1 є сукупність юридичного складу правопорушення, це поширення інформації, яка була доведена певному колу осіб, способом письмових звернень до різних державних органів; поширена інформація стосується конкретної фізичної особи - позивача ОСОБА_2 і дана інформація не пов*язана із зайняттям позивачем посади голови Вищої Ради Юстиції та його посадових обов*язків; зазначена інформація не відповідає дійсності, а також в справах по яких ОСОБА_1 подавав документи, ОСОБА_2 не являвся стороною по справі чи учасником процесу; поширена інформація, порушує особисті немайнові права позивача на недоторканість особистого сімейного життя, на повагу до честі та гідності і ділової репутації та завдає шкоди особистим немайновим благам.

Колегія суддів вважає, що в ході судового розгляду ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження того, що викладена ним інформація є його оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями, а тому суд правомірно прийшов до висновку про те, що відповідач поширив інформацію саме з метою створення позивачу негативного іміджу та з метою завдати шкоди особистим немайновим правам позивача та його ділової репутації, як голови Вищої Ради Юстиції України, оскільки відповідач в кожному документі наголошував про зайняття ОСОБА_2 вказаної посади. Жодний поданий документ, в якому відповідач виклав свої твердження, не стосувався самого ОСОБА_2, а подавався ОСОБА_1 відносно дій інших осіб по різних судових справах.

Обґрунтованим є висновок суду про те, що в зв*язку з розповсюдженням негативної інформації стосовно ОСОБА_2, йому завдана моральна шкода, яка полягає в приниженні його честі і гідності, престижу та ділової репутації, що відобразилося на стосунках з оточуючими, рідними, дружиною. Зазначена неправдива інформація поширювалася тривалий термін з 2010 по 2012 рік в різні державні органи в зв*язку з чим стала відома широкому колу осіб, в тому числі які слухали справу за позовом ОСОБА_1 до ВТФ «Сяйво», ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання рішення зборів засновників ТОВ «ВТФ «Сяйво» про усунення від виконання обов*язків директора товариства, звільнення з роботи неправомірними, поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, яка розглядалася в Уманському міськрайонному суді Черкаської області та переглядалася в Апеляційному суді Черкаської області, це і судді, і секретарі судових засідань, свідки по справах, сторони, інші учасники судового розгляду.

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 всупереч вимогам ст.277 ЦК та ст.10 ЦПК України не надано суду жодних доказів на підтвердження достовірної поширеної ним інформації відносно позивача ОСОБА_2, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, та стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації, приниженням честі, гідності та ділової репутації.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, відповідно до Постанови ПВС України №4, від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової» шкоди», зокрема п.9, судом правильно враховано характер та розмір страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, їх тривалість та можливість відновлення, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

Оскаржуване рішення суду є законним, обґрунтованим на зібраних по справі доказах, відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, не спростовують висновків суду та не дають підстав для його відміни або зміни.

Посилання ОСОБА_1 у скаргах та заявах про порушення порядку автоматичного розподілу даної справи спростовується протоколом автоматизованого розподілу даної справи від 04.07.2012р. (а.с.146).

Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року відхилити.

Заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :