Ухвала суду № 25492282, 22.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2011 р.справа № 2а-3732/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

«Запорізький електровозоремонтний завод»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 11.08.2009р.

у справі № 2а-3732/09/0870

за позовом Приватного акціонерного товариства

«Запорізький електровозоремонтний завод»,

вул. Залізнична, 2, м. Запоріжжя, 69095;

до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про скасування Акта, -

встановив: Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод»подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000240803/0.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Малиш Н.І.) своєю постановою від 11.08.2009р. у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що з огляду на приписи Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992р. N 2535-XII земельний податок сплачують власники земельних ділянок та землекористувачі. При цьому, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі, Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод», Позивач, вказує на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник вказує на те, що Державні акти посвідчують право постійного користування земельними ділянками.

В той же час, Товариство не є землекористувачем земельних ділянок під житловими будинками, які ним передано до комунальної власності.

Таким чином, Позивач не повинен сплачувати земельний податок за земельні ділянки, які він не міг фактично використовувати.

Крім того, безпідставно нарахований земельний податок по земельній ділянці площею 957 м. кв. за адресою Дзержинського, 91 в місті Запоріжжі, так як така земельна ділянка у користування Товариству не надавалась.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, Відповідач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказував на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод»з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки складений Акт № 69/08-03/01056273 від 09.06.2009р.

Перевіркою встановлено порушення статей 14, 15, 17 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року N 2535-XII.

На підставі Акту перевірки, 18.06.2009р. керівником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000240803/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до статті 14, статті 15, статті 17 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року N 2535-XII, на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Відкритому акціонерному товариству «Запорізький електровозоремонтний завод»визначено суму податкового зобов'язання за платежем -5013050100, земельний податок, у розмірі 24.716,55 грн. В їх числі 16.477,70 грн. за основним платежем та 8.238,85 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкового повідомлення-рішення № 0000240803/0 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

За позицією фахівців держподаткінспекції, з чим погодився суд першої інстанції, Державні акти, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками під житловими будинками, що передані у комунальну власність, оформлено на ВАТ «ЗЕРЗ». Відповідно, Товариство є платником земельного податку.

Заявник апеляційної скарги, напроти, наполягає на тому, що Товариство не є землекористувачем земельних ділянок під житловими будинками, які ним передано до комунальної власності. Таким чином, Позивач не повинен сплачувати земельний податок за земельні ділянки, які він не міг фактично використовувати.

В той же час, згідно до статті 5 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року N 2535-XII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

В силу статті 126 Земельного кодексу України «Документи, що посвідчують право на земельну ділянку»право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Державні акти, які посвідчують право користування земельними ділянками, оформлено саме на ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод». ( а. с. 11 -12 ).

Підставою для нарахування земельного податку, стаття 13 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року N 2535-XII, є дані державного земельного кадастру,

Державний земельний кадастр, стаття 193 Земельного кодексу України, це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Державні акти, які посвідчують право постійного користування земельними ділянками під житловими будинками, що передані у комунальну власність, оформлено на ВАТ «ЗЕРЗ». Відповідно, Товариство є платником земельного податку.

Щодо безпідставного нарахування земельного податку по земельній ділянці площею 957 м. кв. за адресою Дзержинського, 91 в місті Запоріжжі.

У розрахунках до акту перевірки допущено очевидну описку, оскільки мова йде про земельну ділянку, розташовану по вулиці Дзержинського, 94 в місті Запоріжжі.

Проте, дана описка не призвела до викривлення загальної площі,та, відповідно, суми податкового зобов'язання.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод»залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2009р. у справі № 2а-3732/09/0870 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя: М.А. Руденко