Ухвала суду № 25492050, 16.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.справа № 2а-5970/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мірошниченко М.В. , Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 21.12.2009р.

у справі № 2а-5970/09/0870

за позовом Публічного акціонерного товариства

по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»,

вул. Заводська, 7, м. Запоріжжя, 69035;

до відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі,

пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про скасування акта;

встановив: Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправним та скасування Рішення № 0000880805/0 від 11.09.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7.137,61 грн.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Конишева О.В.) своєю постановою від 21.12.2009р. адміністративний позов задовольнив.

Постанова суду мотивована наступним:

розрахункові операції підтверджені підзвітними особами ВАТ у відповідності до вимог чинного законодавства, тому застосування санкцій в сумі 4.360,00 грн. на підставі пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95 є помилковим;

448,86 грн. санкцій за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, а також 2.328,75 грн. за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, застосовані поза межами строку давності, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59, підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про оподаткування прибутку підприємств».

До авансових звітів підзвітними особами надавались документи, які не відповідають визначенню «розрахунковий документ»з огляду на приписи Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.

Крім того, відповідно до вимог статті 4 Господарського кодексу України адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, не є предметом регулювання цього Кодексу.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Сутність спору: В період з 06.07.2009р. по 14.08.2009р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», код за ЄДРПОУ 03345716, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки складений Акт від 31.08.2009р. № 144/08-05-03345716.

В Акті перевірки вчинено записи:

про порушення пунктів 2.11, 7.41 (7.43) Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 -

за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. підприємством проводились розрахунки без подання одержувачем коштів (підзвітною особою) платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера, іншого письмового документа) який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на загальну суму 5.451,06 грн.;

виявлено перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 9.315,00 грн. Зведені дані наведені у Додатку 3.5.3.5.2.

На підставі акта перевірки керівником Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі 11.09.2009р. прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000880805/0.

На підставі абзаців 5, 6 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 8.042,81 грн.

Скасування Рішення № 0000880805/0 від 11.09.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7.137,61 грн. було предметом судового позову у даній справі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженого рішення, виходить з наступного.

За змістом апеляційної скарги, про що зазначено вище, за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. до авансових звітів підзвітними особами надавались документи, які не відповідають визначенню «розрахунковий документ»відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як з'ясовано судом першої інстанції, стосовно чого спору між сторонами немає:

із загальної суми 5.451,06 грн. виявленого порушення спірними стали -

4.360,00 грн. придбання товарів (послуг), де, за позицією ДПІ, до авансових звітів підзвітними особами надавались документи, які визначенню «розрахунковий документ»не відповідають;

а також 448,86 грн. санкцій за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, і 2.328,75 грн. за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, які Позивач не оспорює, та санкції за які застосовані поза межами строку давності, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України.

Із суми 4.360,00 грн. фахівці контролюючого органу не заперечують, що розрахунки з підзвітними особами здійснювались на підставі підтвердних документів.

За позицією заявника апеляційної скарги, надані документи не відповідають визначенню «розрахунковий документ».

В той же час, у відповідності з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, розрахунковим документом є документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо) <…>

В силу Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року N 59, підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому, згідно до підпункту 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Отже, в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР), не виключно надрукований реєстратором розрахункових операцій, а будь-який документ, що підтверджує факт понесення витрат.

Таким чином, розрахункові операції з приватними підприємцями на суму 4.360,00 грн. підтверджені підзвітними особами. Застосування санкцій в цій частині було помилковим.

Щодо строку давності, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України.

За позицією заявника апеляційної скарги, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання не є предметом регулювання цього Кодексу.

Разом з тим, адміністративно-господарський штраф, з огляду на приписи статті 241 Господарського кодексу України, це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В межах апеляційної скарги СДПІ підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2009р. у справі № 2а-5970/09/0870 -без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.В. Мірошниченко

Суддя М.А.Руденко