Вирок № 25491862, 26.07.2012, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 2404/993/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2012 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді Пухарєвої О.В.,

при секретарі - Климус Г.В.,

з участю прокурорів - Данка А.В., Плохути Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ч.2 ст.304 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 03 квітня 2012 року, біля 14:00 годин, знаходячись в с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, переслідуючи умисну корисливу мету направлену на таємне викрадення чужого майна, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 мешканець с. Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області, являється малолітнім, шляхом усного прохання схилив останнього вчинити крадіжку грошей з будинку ОСОБА_3 та домовився з малолітнім ОСОБА_2 про подальший спільний розподіл викрадених грошей між ними. Після чого малолітній ОСОБА_2 згідно вищевказаного прохання та усної домовленості з ОСОБА_1, 03.04.2012 року, біля 14:30 годин, з метою скоєння крадіжки зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_2, де скориставшись відсутністю господарів, через незачинені на замок двері проник до приміщення будинку вказаного домогосподарства, звідки з серванту таємно викрав гроші належні ОСОБА_3 в загальній сумі 600 гривень, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму. Після чого малолітній ОСОБА_2 з викраденими грошима з місця скоєння зник та в подальшому викрадені гроші малолітній ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розділили між собою.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчинених діяннях визнав повністю, щиро покаявся, та показав суду, що 3 квітня приблизно о 14 год. дня до нього прийшов ОСОБА_2, він попросив у ОСОБА_2 позичити 100 грн., останній відповів, що не має і не знає де їх взяти. Він запропонував ОСОБА_2 піти вкрасти гроші у ОСОБА_3 і сказав, що вони лежать у серванті, яку суму не говорив. ОСОБА_2 приніс йому 600 грн., з них 100 грн. віддав йому, а 500 грн. залишив собі та сховав. Він знав, що ОСОБА_2 12 років та свідомо втягував дитину в такі обставини.

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_2 надав пояснення про те, що 3 квітня він прийшов до ОСОБА_4 та почав допомагати прибиранню в хаті. ОСОБА_4 повідомив, що йому треба забрати дружину із пологового будинку та просив позичити йому грошей. Він відповів, що грошей у нього немає. ОСОБА_4 попросив його піти купити цигарки до тьоті ОСОБА_3 та попросив взяти в серванті гроші щоб ніхто не знав. Оскільки він був винен одну гривню тьоті ОСОБА_3, ОСОБА_4 дав йому цю гривню і він пішов до будинку ОСОБА_3. Він прийшов, віддав гривню дяді ОСОБА_5, а коли той пішов у долину він зайшов у будинок взяв 600 грн., щоб не було замітно. ОСОБА_4 сказав, щоб він взяв з тих, що викрав 100 грн. собі, а йому дав 100 грн., решту сказав, щоб він сховав. Він сховав під камінь у ОСОБА_4 на подвір'ї 500 грн. Він хотів зробити щось добре для ОСОБА_4, оскільки вони дружили. Так він розумів що робить не добре.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона поїхала в м. Заставна, взяла із собою тільки 100 грн., 900 грн. залишила дома в серванті. Коли повернулася, хотіла взяти гроші, щоб купити хліб і побачила, що крупних купюр немає, залишилось 300 грн. дрібними. Вона запитала у чоловіка він сказав, що не брав гроші та згадав, що на подвір'ї був малий ОСОБА_2. Вона пішла до них додому, хлопчик сказав, що не брав гроші. Вона повернулася додому, та подзвонила у міліцію, коли міліція приїхала їй одразу принесли гроші. Всі гроші їй повернули, претензій до підсудного ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 не має.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він був на подвір'ї, двері в будинку були відчинені, він вийшов із-за будинку і побачив на подвір'ї малого ОСОБА_2, який приніс гривню, віддав йому гроші і пішов. Він повернувся до своєї роботи, в будинок не заходив, прийшла дружина, зайшла в будинок і помітила, що пропали гроші, які стояли у серванті. Дружина пішла до ОСОБА_2, однак той, повідомив, що не брав грошей і у нього їх немає. Пізніше ОСОБА_2 приніс 500 грн., а ще пізніше 100 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що 3 квітня 2012 року він приїхав з ОСОБА_8 із Заставни. Вдома у ОСОБА_8 вони побачили потерпілу і почули історію про викрадення гошей. ОСОБА_2 не признавався, що взяв гроші, боявся тата, що той буде бити його. ОСОБА_2 признався йому, показав сховані під каменем гроші, які він віддав співмешканці ОСОБА_5.

Крім визнання підсудним своєї вини, показань потерпілої та свідків, його вина у вчиненні інкримінованих злочинів повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

- рапортом оперативного чергового Заставнівського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_5 від 03.04.2012 року, в якому зафіксовано повідомлення ОСОБА_3 про те, що 3.04. 2012 року в період часу з 10 по 15 год. невідомий з її будинку викрав гроші в сумі 600 грн. (а.с. 8);

- протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_3 від 03.04.2012 року, в якій зафіксовано, що ОСОБА_2, через незачинені двері проник до її будинку звідки викрав гроші в сумі 600 грн. (а.с. 9);

- протоколом ОМП від 03.04.2012 року, в якому зафіксовано розташування домогосподарства ОСОБА_3, що в АДРЕСА_2 Заставнівського району та обстановка в будинку звідки було скоєно крадіжку (а.с. 11-19);

- протоколом явки з повинною ОСОБА_1 від 03.04.2012 року, в якій зафіксовано, обставини, при яких ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 домовилися щодо крадіжки грошей у ОСОБА_3;

- актом добровільної видачі від 03.04.2012 року, в якому зафіксовано, що ОСОБА_3 добровільно видала гроші в сумі 500 гривень, купюри номіналом 200 гривень - 2шт., 50 гривень - 2 шт., які їй повернула мачуха малолітнього ОСОБА_9 - ОСОБА_10 (а.с.22-24);

- актом добровільної видачі від 03.04.2012 року, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 добровільно видав 100 гривневу купюру, отриману ним від малолітнього ОСОБА_2 (а.с.32-33).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які йому пред'явлено обвинувачення, а дії останнього правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в приміщення. Також правильною є кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.304 КК України, як втягнення малолітнього у злочинну діяльність.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує, у відповідності до вимог ст.65 КК України ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що обтяжують і пом"якшують покарання.

Так, при призначенні покарання суд враховує, що скоєні підсудним злочини належить до тяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При обранні виду та міри покарання, суд враховує особу підсудного ОСОБА_1 те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, потерпіла не має до нього претензій матеріального та морального характеру

На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених у санкціях статей, що передбачають відповідальність за вчинені підсудним злочини. При цьому виправлення підсудного ОСОБА_1 можливо без реального відбування покарання і до нього доцільно застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України. Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.

Вимогу про відшкодування витрат за проведення експертиз, суд вважає обґрунтованою, оскільки витрати досудового слідства по проведенню експертизи покладаються на винну особу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321-325 КПК України, суд, -

З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 304 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України -три роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст.304 КК України - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області ( ЄДРПОУ 25575279, р/р 31256272210002, банк УДК в Чернівецькій області, МФО 856135) витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 235 (двісті тридцять п'ять гривень) 20 копійок.

Речовий доказ по справі: сейф-пакет з вмістом поліетиленового файлу залишити при справі.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Заставнівський районний суд.

Суддя: Пухарєва О. В.