Ухвала суду № 25490767, 02.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2012 р. Справа № 53909/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Обрізка І.М.,

Довгополова О.М.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. по справі № 2а-3206/11/0970 за позовом Приватного підприємства "Лідер" Калуської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ПП „Лідер" звернулося до суду із адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242302/0 та № 0000252302/0 від 28.02.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень безпідставно дійшов висновку про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій із ПП „Рем-Будінвест Експрес" та ПП „Експертльвівмаркетбуд", оскільки такий висновок ґрунтується на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання та документами по факту реалізації придбаного товару, в наслідок чого отримано прибуток.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції за №0000242302/0 від 28.02.2011 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції за № 0000252302/0 від 28.02.2011року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства „Лідер" 3,40 грн. понесених судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду 1 інстанції Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду від 13 січня 2012 року прийнята без врахування фактичних обставин справи та постановлена з порушенням норм матеріального права. В апеляційній скарзі апелянт в основному покликається на вимоги які викладені у письмовому запереченні на позов та у зв'язку з цим просить рішення суду 1 інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Посадовими особами Калуської об'єднаної державної податкової інспекції проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП „Лідер" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП „Рем- Будінвест Експрес" за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року за результатами якої складено акт№ 134/23-02/31563452 від 11.02.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.І ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме - здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийняття до виконання та складання документів на операції, що порушують публічний порядок, і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам України.

Як наслідок, перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.З, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.П, п.5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 89505 грн., завищено податковий кредит на суму 82364 грн., завищено податок на додану вартість в сумі 2918 грн. та занижено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2009 року в сумі 4223 грн., а також завищено валовий дохід за 2009 рік в сумі 4447524 грн., завищено витрати в сумі 411821 грн., завищено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 8925 грн.

Зокрема перевіркою встановлено, що у відповідності до угоди №29-л від 02.11.2009 року, в листопаді-грудні 2009 року позивачем придбано у ПП „Рем-Будінвест Експрес" щебінь та пісок на суму 494184,89 грн., в тому числі ПДВ - 82364,15 грн. Згідно договору №03 від 04.01.2008 року придбаний у ПП „Рем-Будінвест Експрес" щебінь та пісок реалізований позивачем в листопаді-грудні 2009 року ПП „Експертльвівмаркетбуд" на суму 537028,32 грн., в тому числі ПДВ - 89504,72 грн.

У відповідності до висновків осіб, які здійснювали перевірку, господарські операції між ПП „Рем-Будінвест Експрес" та ПП „Лідер", між ПП „Лідер" та ПП „Експертльвівмаркетбуд" є операціями без мети настання реальних наслідків та відповідно до частини 1, 2 ст. 215, частини 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з їх недійсністю, а також є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000252302 від 28.02.2011 року, яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8925 грн. та № 0000242302 від 28.2.2011 року, яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2918 грн.

Судом встановлено, що ПП „Лідер" зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради 08.08.2001 року, 16.06.2001 року взяте на податковий облік в Калуській ОДПІ, відповідно до свідоцтва №13098412 від 15.06.2001 року є платником ПДВ. Основними видами діяльності ПП „Лідер" є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля паливом, оптова торгівля хімічними продуктами.

Відповідно до угоди №29-л від 02.11.2009 року укладеної між позивачем та ПП „Рем- Будінвест Експрес", останнє зобов'язується передати у власність покупця щебінь фракцій 5- 20 мм, 10-20 мм, 20-40 мм з природного або (та) гранітного каменю, пісок природний та (або) кварцовий, а позивач зобов'язувався оплатити за товар на умовах передбачених угодою.

ПП „Рем-Будінвест Експрес" зареєстровано як юридична особа 28.09.2005 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.09.2005 року № 14151020000007422 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 11.10.2005 року за № 33805911.

В підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано податкові накладні № 1102500005 від 02.11.2009 року, № 1104000001 від 04.11.2009 року, №1106000001 від 06.11.2009 року, № 1202000001 від 02.12.2009 року, № 1204000002 від

04.12.2009 року, видаткові накладні № РН-11-0206 від 02.11.2009 року, № РН-11-401 від

04.11.2009 року, № РН-11-0601 від 06.11.2009 року, № РН-12-0201 від 02.12.2009 року, №РН- 12-0402 від 04.12.2009 року (а.с.12-21), відповідно до яких позивачем придбано щебінь гранітний, щебінь з природного каменю, пісок природний на загальну суму 494184,89 грн., в т.ч. ПДВ 82364,15 грн. Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується виписками банку про рух коштів на розрахункових рахунках позивача ( а.с. 22).

Судом також встановлено, що ПП „Лідер" на виконання укладеної угоди №03 від

року на поставку щебеневої продукції із ПП "Експертльвівмаркетбуд" діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Відповідно до п.1.7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ. Вказані обставини також не заперечується відповідачем у справі. Спірна сума податкового кредиту з податку на додану вартість відображена позивачем в податкових деклараціях в розрізі контрагентів, підтверджена наявними у позивача податковими накладними, що також не заперечується відповідачем.

Відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем із його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення господарських операцій підтверджується договорами, податковими та видатковими накладними, фактом оплати придбаного та реалізованого товару.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції , що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Пунктами 5.1 та 5.2.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" чітко встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно п. 4.1. зазначеного закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Пунктом 1.32 статті 1 цього ж Закону визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктами 5.3-5.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлено обмежень щодо віднесення до складу валових витрат вартості цих витрат у разі порушення іншим платником податку норм податкового законодавства України, а пунктом 5.11 статті 5 цього ж Закону України визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Щодо ж до посилань відповідача на пункт 5.3.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", то ці норми Закону передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише у випадках повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально. Однак в даному випадку у позивача були в наявності необхідні документи.

Однією з підстав відповідача при запереченні позову є відсутність у позивача сертифікату якості щебеневої продукції та піску придбаної у ПП „Рем-Будінвест Експрес".

Однак, продукція, до якої ставиться обов'язкова вимога наявності сертифікату якості, перерахована в Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01 лютого 2005 року, і щебінь та пісок до даного переліку не входить.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у позивача документів, які б підтверджували транспортування товару, що свідчить, на думку податкового органу, про безтоварність господарських операцій, то з пояснень даних в суді 1 інстанції представником позивача вбачається, що за домовленістю сторін транспортування товару здійснювалось ПП „Експертльвівмаркетбуд" безпосередньо з ПП „Рем-Будінвест Експрес". А тому суд 1 інстанції вірно дійшов висновку , що за таких обставин відсутність документів у позивача про транспортування товару не є безумовним доказом безтоварності операцій між позивачем та ПП „Рем-Будінвест Експрес" і ПП „Експертльвівмаркетбуд". Такі документи не є обов'язковими згідно з правилами податкового обліку, а лише є документами, що необхідні для супроводження в дорозі відповідного вантажу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що віднесення до складу валових витрат і валового доходу сум, формування податкового кредиту та сум податкових зобов'язань, за результатами господарських операцій із ПП „Рем-Будінвест Експрес" та ПП „Експертльвівмаркетбуд" позивачем здійснено на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (договорами, видатковими накладними, іншою документацією), виданих на отриманий та реалізований товар, призначений для використання в господарській діяльності, що ґрунтується на вимогах Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України „Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищезазначене, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку ,що податкові повідомлення-рішення № 0000242302/0 від 28.02.2011 року та № 0000252302/0 від 28.02.2011 Калуської об'єднаної державної податкової інспекції є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2012р. по справі № 2а-3206/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.Я. Макарик

Судді І.М. Обрізко

О.М. Довгополов