Ухвала суду № 25488263, 19.07.2012, Апеляційний суд Волинської області

Л Луцький міськрайонний суд Волинської області < позивач > ОСОБА_1 < відповідач > ОСОБА_2 < Текст > Бовчалюк < Текст > З. < Текст > А.

Справа № 0308/2801/2012 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/0390/1157/2012 Категорія:37 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З А

суддів - Стрільчука В.А., Веремчук Л.М.,

при секретарі Шереметі Т.Г.

з участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2012 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що державним нотаріусом Луцької районної державної нотаріальної контори правомірно видано ОСОБА_2, як спадкоємцю першої черги за законом, свідоцтво від 14 лютого 2009 року про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 3/4 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 і підстави для визнання такого свідоцтва недійсним відсутні.

Зазначені висновки суду ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи і нормах матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Підгайцівською сільською радою Луцького району Волинської області від ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.37). Після смерті ОСОБА_7 залишилось спадкове майно а саме: земельні ділянки, що знаходяться на території Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області та ѕ частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами розташованого в АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_2- дочка, онуки-Струцюк ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 діти сина ОСОБА_7 - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

02 жовтня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9, яка діє зі згоди законного представника ОСОБА_3 звернулись з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до Луцької районної державної нотаріальної контори та на підставі якої державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №442/08 (а.с.38). Отже ОСОБА_2 та ОСОБА_9 відповідно до вищезазначених норм цивільного кодексу прийняли спадщину у визначений законом строк.

Право особи на відмову від прийняття спадщини шляхом подання нотаріусу відповідної заяви протягом шести місяців від дня відкриття спадщини встановлено ст..ст. 1270, 1273 ЦК України.

Заявами від 05 серпня 2008 року та від 02 вересня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відмовились від належної їм частки спадкового майна на користь ОСОБА_9. Державним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу при посвідченні даних заяв встановлено осіб позивачів, перевірено їх дієздатність і роз'яснено їм наслідки подання заяви про відмову від спадщини, а також про можливість відкликання її протягом строку, для прийняття спадщини ( а.с. 37-38).

Отже скориставшись цим своїм правом позивачі ОСОБА_1, та ОСОБА_1 подали нотаріусу заяви про відмову від належної їм частки спадкового майна на користь сестри ОСОБА_9

Оформлення права на спадщину регулюється Главою 89 ЦК України, зокрема статтями 1296, 1297, 1298 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, яків працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватної нотаріальною діяльністю. Відповідно до Закону України «Про нотаріат», Цивільного та Сімейного кодексів України нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочин ( договори, заповіти, довіреності, тощо), вживають заходи щодо спадкового майна, видають свідоцтва про право на спадщину.

Розділ 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визначає, що на майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, нотаріусом за місце відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину, видача свідоцтва провадиться у строки, установлені цивільним законодавством України. Свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщині інших спадкоємців. Письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, при переході майна за правом спадкоємства за заповітом до інших учасників цивільних відносин свідоцтво про право на спадщину видається цим особам. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування доказів перевіряє: факт смерті спадкоємця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво, перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.

Таким чином діючим законодавством передбачено порядок оформлення спадкових прав, зокрема отримання свідоцтва про право на спадщину.

14 лютого 2009 року державним нотаріусом Луцької районної державної нотаріальної контори ОСОБА_11 на підставі ст.1261 ЦК України, було видано відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину, яка є спадкоємцем 1/2 частини майна ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з 3/4 частин житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ( а.с.41). А також, 14 лютого 2009 року державним нотаріусом на підставі п.1 ст. 1266 ЦК України, було видано ОСОБА_9 свідоцтво про право на спадщину, яка є спадкоємцем 1/2 частини майна ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з 3/4 частин житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ( а. с.41).

За змістом положень ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом видане відповідачу ОСОБА_2 нотаріусом з дотриманням вимог наведених вище норм цивільного законодавства, то у суду немає жодних підстав для визнання його недійсним.

При цьому слід брати до уваги ту обставину, що на час ухвалення судом оспорюваного рішення свідоцтво про право власності на будинок по АДРЕСА_1, видане ОСОБА_12 21.03.2001 року, на підставі якого в подальшому були видані свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину від 06.12.2005 року за № 1-901, № 1-903 ОСОБА_13, є чинними та ніким не скасовані.

Разом з тим , в судовому засіданні апелянт вказувала, що їй відомо було, що ще за життя ОСОБА_12 отримав свідоцтво про право власності на весь будинок по АДРЕСА_1, однак нею таке не оскаржувалось.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, правильно визначив характер існуючих між сторонами спірних правовідносин та з додержанням вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого ОСОБА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позову, у зв'язку з чим правомірно відмовив у його задоволенні.

Доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.

Таким чином, виходячи із визначених ст.303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначені в ньому висновки відповідають дійсним обставинам справи, а отже підстав для скасування даного рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4, подану в інтересах ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 травня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді :