Постанова № 25487141, 12.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 р. Справа № 2а-246/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-246/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УБФ" (далі -ТОВ "УБФ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004042305 від 31 серпня 2011 року, прийнятого на підставі акту № 3292/2305/35702245 від 12.07.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вказує, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача. Так, за результатами перевірки було встановлено, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із контрагентом -ТОВ "Наваліс".

Разом з тим, відповідно до інформації отриманої за результатами перевірки даного підприємства, а саме Акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаїва від 07.06.2011 року № 762/23-300/37104552 встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Враховуючи наведене, оскільки ДПІ у Центральному районі м. Миколаїва була встановлена неможливість підтвердження реального вчинення господарських операцій ТОВ "Наваліс" у перевіряємий період, то відповідач дійшов висновку, що всі договору укладені даними суб'єктами господарювання із продавцями та покупцями, у т.ч. ТОВ "УБФ" не створюють реального настання правових наслідків.

У судове засідання, призначене на 12.07.2012 рок представники сторін не з'явились, причини неявки не повідомили, витребувані документи не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю підтверджено факт взаємовідносин із контрагентом -ТОВ "Наваліс".

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова 12.07.2011 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "УБФ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складено Акт № 3292/2305/35702245 від 12.07.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0004042305 від 31.08.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі за основним платежем 52161,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн. ( а.с. 10).

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість слугувала інформація щодо перевірки контрагенту ТОВ «Наваліс», за результатами якої встановлено, що правочини, укладені із даним контрагентом є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у спірний період мав господарські відносини із ТОВ "Наваліс" на підставі усних договорів від 01 лютого 2011 року, 02 лютого 2011 року, 10 лютого 2011 року, 15 лютого 2011 року, позивач отримав товар на загальну суму 312 965 грн. 22 коп., в т.ч. ПДВ 52 161 грн.

На підтвердження факту отримання товару, позивачем надано до суду видаткові, податкові накладні.

В обґрунтування підтвердження факту проведення розрахунків за отриманий товар, позивач посилається на укладену із ТОВ "Наваліс" угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2011 року, відповідно до якої ТОВ "УБФ" та ТОВ "Наваліс" маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги на підставі договорів №11969-Х від 01.09.2010 року та №010211-1 від 01.02.2011 року, строк виконання яких настав.

Колегія суддів зазначає, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем на вимогу суду не надано, та під час судового розгляду не встановлено наявності договорів поставки ( надання послуг), на підставі яких у позивача з ТОВ Наваліс» виникли зустрічні однорідні вимоги, які в послідуючому були зараховані сторонами.

Також матеріали справи не містять первинних документів, які б засвідчували факт виконання сторонами договору поставки №11969-Х від 01.09.2010 року, в зв'язку з чим не вбачається можливим визначити наявність у ТОВ "УБФ", як кредитора, вимоги до ТОВ "Наваліс", як боржника, на загальну суму 312965,22 грн., яка в послідуючому була зарахована на погашення зобов'язання за спірними господарськими операціями.

Висновки суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивача з ТОВ «Наваліс» колегія суддів вважає помилковими, оскільки під час судового розгляду не було встановлено фактичного руху активів чи зміни власного капіталу позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. ап

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі № 2а-246/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "УБФ" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 17.07.2012 р.