Постанова № 25486759, 26.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2012 р. Справа № 2а-1870/6111/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ПВКП "Копманьон" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. по справі № 2а-1870/6111/11

за позовом ПВКП "Копманьон"

до ДПІ в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПВКП "Копманьон", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ в м.Суми про скасування податкового повідомлення-рішення №0000521545 від 11.08.2011 року про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48397,0 грн. та застосовані суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року в задоволенні адміністративного позову ПВКП "Компаньон" відмовлено в повному обсязі.

ПВКП "Копманьон" , не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу , вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом невірно застосовані та порушені норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року , прийняти у справі нове рішення, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000521545 від 11.08.2011 року.

ДПІ в м.Суми заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2011 р. без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками ДПІ в м. Суми проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПВКП "Компаньон"з питань достовірності визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р., за результатами якої складено акт №5610/2312/31499398/71 від 25.07.2011р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст.187,п.188.1 ст. 188,п.198.2,п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість , яка підлягає сплаті до бюджету за квітень 2011р. в сумі 48397,0 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0000521545 від 11.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48397 грн. та застосовано суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,0 грн.

Підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що позивач формує податковий кредит за рахунок придбання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі і по господарським операціям з ТОВ "Лобос-Трейд", який в свою чергу мав господарські взаємовідносини з ПП «Українский центр екології», по яким встановлено порушення щодо складання товаро - транспортних накладних , за результатами проведеного автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності в податковому кредиті за квітень 2011р. в сумі 177731,0 грн., жодних документів в підтвердження виконання господарських операцій між ПП «Український центр екології» та ТОВ "Лобос-Трейд" не надано, тому усі операції з купівлі - продажу ТОВ "Лобос-Трейд" не спричиняють реального настання правових наслідків , а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення ПВКП "Копманьон" п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст.187,п.188.1 ст. 188,п.198.2,п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України щодо заниження суми податку на додану вартість , яка підлягає сплаті до бюджету за квітень 2011р. в сумі 48397,0 грн.

Пороте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог , виходячи з наступного .

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період підприємство позивача здійснювало господарські операції з ТОВ "Лобос-Трейд , який є постачальником.

Між ПВКП "Компаньон" та ТОВ "Лобос-Трейд" укладений договір купівлі-продажу № 29 від 14.02.2011 р.

Згідно п.1 договору ТОВ "Лобос-Трейд" зобов'язується поставити і передати у власність ПВКП "Компаньон" нафтопродукти, кількість яких обумовлюється усно, ціна - згідно виставленим рахункам, кількість - згідно виписаними накладними, якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, а ПВКП "Компаньон" зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

Пунктом 2 договору передбачено, що ТОВ "Лобос-Трейд" постачає товар на умовах EXW (франко-склад постачальника), а датою поставки товару є дата передачі товару перевізнику, зазначена у видатковій накладній, а право власності на товар та ризик переходять від ТОВ "Лобос-Трейд"до ПВКП "Компаньон" в моменту передачі товару перевізнику .

Зі змісту договору вбачається , що зобов'язання по поставці товару покладено на постачальника - ТОВ "Лобос-Трейд".

На виконання договору від 14.02.2011р. №29 ТОВ "Лобос-Трейд" виписано ПВКП "Компаньон" видаткову накладну від 05.04.2011р. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000162 від 05.04.2011р. , видаткову накладну №РН-0000208 від 08.04.2011р. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000162 від 05.04.2011р., видаткову накладну від 11.04.2011р. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000182 від 11.04.2011р., видаткову накладну від 11.04.2011р. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000180 від 08.04.2011р., видаткову накладну від 26.04.2011р. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000215 від 26.04.2011р., видаткову накладну від 26.04.2011р. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000216 від 26.04.2011р., видаткову накладну від 29.04.2011р. на підставі рахунку-фактури №СФ-0000231 від 28.04.2011р.

Колегія суддів зазначає , що умовами поставки , як вбачається з укладеного договору, передбачено EXW (франко-склад постачальника)

Правилами Інкотермс передбачені обов'язки покупця та продавця при застосуванні даних умов поставки «...франко-завод в місце виробництва.

Продавець вважається таким, що виконав свої зобв'язання по поставці товару з моменту передачі його Перевізнику, вказаному Покупцем, в пункті, де товар був вироблений чи зберігався (фабрика, завод, склад Продавця).

Саме з цього моменту Покупець повинен нести всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару. На Покупця покладається зобов'язання по виконанню всіх митних формальностей.

Термін EXW в порівнянні з іншими термінами покладає на Продавця мінімальні зобов'язання. Даний термін може бути використаний для перевезень будь-яким видом транспорту, в том числі для змішаних перевезень...».

Як вбачається з товарно-транспортних накладних поставка нафтопродуктів за вказаним договором із АЗС ТОВ "Лобос-Трейд" (м.Суми, вул. Чернігівська,3) на АЗС ПВКП "Компаньон" (м.Суми, вул. Машинобудівників,4) здійснювалась ТОВ "Платан Сервіс".

Колегією суддів встановлено , що замовником зазначеної поставки товару виступало ПВКП "Компаньон" на підставі договору на автомобільні вантажні перевезення нафтопродуктів №21/1 від 01.01.2011р., укладеного між ПВКП "Компаньон" та ТОВ "Платан Севіс".

На виконання зазначеного договору виписані товаро - транспортні накладні №РН-0000195 від 05.04.2011р.;№РН-0000208 від 08.04.2011р.;№РН-0000213 від 11.04.2011р.; №РН-0000214 від 11.04.2011р.; №РН-0000242 від 26.04.2011р.; №РН-0000239 від 26.04.2011р.; №РН-0000252 від 29.04.2011р. №РН-0000253 від 29.04.2011р., №РН-0000254 від 29.04.2011р., які залучені до матеріалів справи та підтверджують передачу матеріальних цінностей перевізнику, а потім і покупцю.

Наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні свідчать, що паливно- мастильні матеріали передавались перевізнику ТОВ «Платан сервіс» вантажовідправником - ТОВ «Лобос-Трейд» на АЗС останнього за адресою (м.Суми, вул. Чернігівська, 3).

Як свідчить інформація, викладена в акті позапланової перевірки ТОВ «Лобос-Трейд» дані місця зберігання паливно-мастильних матеріалів є орендованими.

Посилання суду першої інстанції , що постачальником ПВКП "Компаньон" було ПП "Український Центр Екології" є помилковим , оскільки таких доказів матеріали справи не містять , не встановлено перевіркою, та не знайшло підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Оплата за придбані паливно - мастильні матеріали була здійснена позивачем, що вбачається з рахунків-фактур та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631, які містяться в матеріалах справи.

В подальшому позивачем протягом квітня 2011 року реалізовано паливно- мастильні матеріали СЗАТ «Іскра» - на суму 253658,80грн. в т.ч. ПДВ - 42276,47грн.; ПАТ «Бель Шостка Україна» - на суму 272595,20грн. в т.ч. ПДВ - 45432,53грн.; ВАТ «ВБД Україна» - на суму 191909,90грн. в т.ч. ПДВ - 31984,98грн.; АФ «Орловська» - на суму 43435грн. в т.ч. ПДВ - 7239,17грн., що вбачається з акту перевірки та підтверджує його використання в господарській діяльності.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фактичне виконання господарських операцій ПВКП «Компаньон» з ТОВ «Лобос-Трейд» підтверджується договором, товарно-транспортними накладними, податкові накладними, документами податкової звітності, договором поставки, сертифікатами якості , рахунками-фактури тощо.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

На момент здійснення господарських операцій постачальник позивача ТОВ «Лобос-Трейд» був платником податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Статус постачальника позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем в ході судового розгляду.

Тобто , з наведеного вбачається , що всі господарські операції ПВКП «Компаньон» з ТОВ «Лобос-Трейд» проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів, отримання послуг та розрахунки з постачальниками таких активів та послуг, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ «Лобос-Трейд» правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ «Лобос-Трейд» не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано товар та перераховано грошові кошти.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що сплачені суми податку з придбання робіт позивачем підтверджено вищенаведеними документами, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст.187,п.188.1 ст. 188,п.198.2,п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене , колегія суддів дійшла висновку, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми №0000521545 від 11.08.2011 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ПВКП "Копманьон" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2011р. по справі № 2а-1870/6111/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ПВКП "Копманьон" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000521545 від 11.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48397,0 грн. та застосування суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,0 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст постанови виготовлений 02.04.2012 р.