Ухвала суду № 25486751, 05.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р.Справа № 2а-12236/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Атлантспец" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2011р. по справі № 2а-12236/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Атлантспец"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Атлантспец" (далі -ПП "Атлантспец") до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень рішень.

Не погодившись з даною постановою суду, ПП "Атлантспец" подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити, а саме: визнати недійсним рішення ДПІ Київського району м. Харкова відповідно Акт №1389/235/34630065 від 12.04.2011 р.; скасувати повністю повідомлення-рішення № 0002212302 від 03 червня 2011 р. ДПІ Київського району м. Харкова з грошовим зобов'язанням у розмірі 9 763,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0002192302 від 03 червня 2011 р. у розмірі 13 065,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПП «Атлантспец» зазначило, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. У позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Техностройсервіс" (далі -ТОВ "ТД "Техностройсервіс"), а тому він має встановлене законом право на віднесення суми витрат до складу валових та сплачених сум податку на додану вартість в ціні товару до складу податкового кредиту.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем як під час проведеної перевірки, так і під час судового розгляду не було підтверджено реальне виконання укладених із контрагентом -ТОВ "ТД "Техностройсервіс" господарських операцій, а тому контролюючим органом було обґрунтовано визначено позивачу суму грошового зобов'язання та зменшено суму від*ємного значення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова у період з 30.03.2011 року по 05.04.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Атлантспец"щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ТД "Техностройсервіс" за період серпня 2009 року, за результатами якої складно Акт № 1389/235/34630065 від 12.04.2011р.

На підставі вище зазначеного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №0002192302 від 03.06.2011р. про нарахування податку на прибуток у розмірі за основним платежем - 13065,0 грн. та штрафними санкціями - 3266,0 грн.;

- 0002212302 від 03.06.2011р. про нарахування податку на додану вартість у розмірі за основним платежем 9763,00 грн та штрафними санкціями - 2441,00 грн.

Фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, слугував висновок контролюючого органу про те, що правочин укладений між позивачем та контрагентом - ТОВ "ТД "Техностройсервіс", є таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. ( далі - Закон №334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток , який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Разом з тим, відповідно до абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2009 року між ТОВ ТД "Техностройсервіс"(Продавець) в особі директора ОСОБА_1 та ПП "Атлантспец"(Покупець) в особі директора ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу №АС - 03/08-09, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується виробити та передати, а Покупець прийняти та сплатити товари та послуги у кількості та асортименті, вказаному Продавцем у рахунку-фактурі (а.с.21).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надані до матеріалів справи

рахунки, видаткові накладні, податкової накладні, платіжні доручення.

Проте, вище зазначений договір не містить умов поставки товару від продавця до покупця, моменту переходу права власності на товар. Позивачем як під час перевірки так і під час судового розгляду не було надано доказів транспортування товарів та довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей.

Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що транспортування здійснювалось за допомогою транспортної компанії «Нова Пошта», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки жодного первинного документу на підтвердження користування даними послугами позивачем надано не було. Будь-які зміни чи доповнення до договору , укладеного між позивачем та ТОВ ТД «Техностройсервіс», стосовно способу поставки товару позивачем надано не було.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підтвердження реальності виконання договору, змісту, обсягу наданих постуг та їх вартість.

Надані позивачем копії документів, щодо використання товару в господарській діяльності, не беззаперечним доказом реальності господарської операції з ТОВ ТД «Техностройсервіс», оскільки під час судового розгляду не було встановлено та не надано позивачем доказів, що саме придбаний у ТОВ ТД «Техностройсервіс» товар був використаний у взаємовідносинах з ТОВ «ВО Техна».

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак правомірної відмови судом першої інстанції у їх задоволенні.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Атлантспец" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року по справі № 2а-12236/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.