Ухвала суду № 25485363, 18.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р.Справа № 2а-4490/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. по справі № 2а-4490/12/2070

за позовом Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

до Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод"

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. подання Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Державного підприємства «126 Харківський автомобільний ремонтний завод» про стягнення коштів за податковим боргом задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" (61034, м. Харків, вул. Цементна, б. 2, код ЄДРПОУ 07934846) суму податкового боргу у розмірі 1 550 890 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 03 коп. з розрахункових рахунків підприємства відкритих в АТ "Ерсте банк", МФО 380009 рахунки № 260017950, відкритий 16.09.09р., в валюті євро, 260023203, відкритий 28.09.08р., в валюті російський рубль, 260043092, відкритий 21.10.08р., в валюті українська гривня, 260053202, відкритий 28.10.08р., в валюті долар США, 26041000151698, відкритий 25.05.11р., в валюті українська гривня, АТ банк "Меркурій" у м. Харків, МФО 351663, рахунки № 260093001033, відкритий 06.06.02р., в валюті російський рубль, долар США, євро, українська гривня, ПАТ "ВіЕйБі банк", МФО 380537 рахунки № 26000200000027, відкритий 07.05.09р., в валюті українська гривня, філія ПАТ ПІБ МФО 351458, рахунки № 26004301816731, відкритий 16.06.07р., в валюті: російській рубль, долар США, українська гривня; Харківське ГРУ ПАТ "Приватбанк" МФО 351533; рахунки № 26005060013017, відкритий 17.10.08р., в валюті: українська гривня; 26025198718004, відкритий 16.06.99р. в валюті; українська гривня; 26050198718002, відкритий 12.05.99р., в валюті: українська гривня; АТ "Укрсиббанк" МФО 351005, рахунки № 26005205235500, відкритий 20.10.08р., в валюті: російській рубль, українська гривня, долар США, євро, на користь державного бюджету України.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні подання. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховано приписи ст.ст.106, 183-3,159 КАС України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" пройшло державну реєстрацію в установленому законодавством порядку та перебуває на обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 08.07.1997 року.

Відповідно до облікових даних Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби станом на 02.04.2012 року підприємство має податковий борг перед бюджетом України, який складає -1 550 890,03грн.

Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" подало до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби податкову декларацію зі плати за землю за 2011р., в якій ним самостійно було нараховано податкове зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб в зазначеній вище сумі, що не сплачено до держбюджету.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом владних повноважень 03.02.2012 року була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога за № 35, яка була отримана бухгалтером підприємства 08.02.2012 року, про що свідчить особистий підпис бухгалтера на корінці податкової вимоги, яка міститься в матеріалах справи, однак податковий борг не був погашений.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що платником податку в 2012 році було подано уточнюючий розрахунок № 9014384634 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому було виправлену помилку, збільшивши податкове зобов'язання на 63500,66 грн. за кожний місяць з січня по листопад, що автоматично сумарно зараховано в обліковій картці ( 25.01.2012 року) у розмірі 698507,26 р. Сума, визначена до сплати розрахунком за грудень 2011 року у розмірі 63500,68 грн. автоматично зарахована (30.01.2012 року). Також підприємством було подано до податного органу уточнюючий розрахунок № 9007043473 за 2010 рік, в якому виправлено помилку, збільшивши податкове зобов'язання на 63500,66 грн. за кожний місяць, з квітня по листопад, що автоматично сумарно зараховано в обліковій картці (25.01.2012 р.) у розмірі 508005,28 грн. Сума, визначена до сплати розрахунком за грудень 2011 року розмірі 63500,67 грн. автоматично зарахована (27.01.2012 року).За січень, лютий, березень 2010 року сума грошового зобов'язання було визначено вірно.

Так як підприємством помилково було визначено суму грошового зобов'язання, ним самостійно було нараховано штрафні фінансові санкції у розмірі 22 860,24 гр., та 17 145,18 грн. Суму, визначену до сплати податковою декларацією № 9002458409 за 2012 рік 01.03.2012 року, відповідачем було самостійно нараховано податкове зобов'язання на суму 84 234,98 грн.

У спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку),самостійно визначеного ним з доходу , що виплачується на користь платника податку-фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки , передбачені цим Кодексом

Перебіг визначених ст. 57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов'язку у спірних правовідносинах скінчився. Однак, доказів виконання податкового обов'язку в повному обсязі відповідно до положень ст.ст. 37 та 38 Податкового кодексу України щодо визначеної до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.

Судовим розглядом доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується долученою до справи роздруківкою картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом -Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

У зв'язку з не виконанням відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах встановлених Податковим кодексом України, головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, виконуючим обов'язки начальника Державної податкової інспекції Сердюк С.В. було прийнято рішення від 03.02.2012 року № 13 про опис майна у податкову заставу підприємства.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності ( господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків , крім випадків , передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно , на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У пункті 89.5 статті 89 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо на момент складення акта опису майна відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

В силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, колегія суддів зазначає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як зазначено вище, суб'єктом владних повноважень 03.02.2012 року була сформована та направлена на адресу відповідача податкова вимога за № 35, яка була отримана бухгалтером підприємства 08.02.2012 року, про що свідчить особистий підпис бухгалтера на корінці податкової вимоги, яка міститься в матеріалах справи, однак податковий борг не був погашений.

Відповідно до довідки Державне підприємство" 126 Харківський автомобільний ремонтний завод" має відповідні відкриті рахунки в різних установах банку.

Пунктом 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з пунктом 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

На час розгляду справи як судом першої інстанції, так і апеляційної, вказана сума податкового боргу у розмірі 1 550 890,03 грн. не сплачена, доказів самостійної сплати зазначеної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, сума боргу Державного підприємства " 126 Харківський автомобільний ремонтний завод" підлягає погашенню шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішенням суду, про ї винесено оскаржувану ухвалу судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції під час розгляду зазначеної справи приписів ст.ст. 106, 183-3, 159 КАС України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012р. по справі № 2а-4490/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.