Рішення № 25484701, 24.07.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2523/282/2012 Провадження № 22-ц/2590/2070/2012 Головуючий у I інстанції - Козак В. І.Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Острянського В.І., суддів: Горобець Т.В., Страшного М.М., при секретарі: Мартиновій А.В. за участю: ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду від 18 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Іванівської сільської ради Чернігівського району і Чернігівської райдержадміністрації про визнання права власності на будинок і про зобов"язання присвоїти поштову адресу,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2012 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до Іванівської сільської ради Чернігівського району і Чернігівської райдержадміністрації про визнання права власності на будинок і про присвоєння йому поштової адреси, посилаючись на те, що 14 березня 1996 року її батько ОСОБА_7 на підставі договору купівлі продажу придбав у власність нежитлову будівлю (колишній центр радіозв"язку) у продавця: підприємства ДАП „Універсал-Авіа", за що сплатив у бухгалтерію підприємства 16.800.000 карбованців; що її батько ІНФОРМАЦІЯ_3 помер і вона, як спадкоємець першої черги, прийняла спадщину. Проте на спірний будинок, який вона продовжує ремонтувати, позивачка не може оформити правовстановлюючі документи, оскільки при укладенні договору купівлі-продажу від імені батька не було дотримано нотаріального порядку його оформлення, дане нерухоме майно не є зареєстрованим в БТІ і не має поштової адреси, а підприємство ДАП „Універсал-Авіа" ліквідовано і знято з реєстрації як господарюючий суб"єкт без правонаступника. Що покійний батько і вона безперервно, відкрито та добросовісно володіють цим нерухомим майном понад 16 років. Тому позивачка, посилаючись на правила ст.ст. 328, 344 ЦК України просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на будинок (нежитлову будівлю), як об"єкт нерухомості, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 91,81 кв.м і зобов"язати Іванівську сільську раду присвоїти поштову адресу цьому будинку.

Рішенням Чернігівського районного суду від 18 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Іванівської сільської ради і Чернігівської райдержадміністрації про визнання права власності на будинок та про зобов"язання присвоїти йому поштову адресу було відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування оскаржуваного нею судового рішення і про ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що суд помилково не застосував правила ст.344 ЦК України щодо набувальної давності і про те, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є. Що суд не взяв до уваги правила п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу, якими встановлено, що правила ст.344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Що обставини вільного, відкритого та безперервного володіння цим нерухомим майном, як батьком позивачки, так і нею особисто, підтверджуються належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи. Зазначає, що суд безпідставно застосував ст.ст. 47,128 ЦК УРСР та ст.ст. 210, 334, 640 ЦК України. Також зазначила, що місцевий суд помилково не взяв до уваги факт надання Іванівською сільською радою 24.03.2008 року її покійному батьку довідки про те, що спірний будинок має поштову адресу: АДРЕСА_1, що підтверджує знаходження спірного будинку на території Іванівської сільської ради.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що спірні правовідносини є предметом регулювання Цивільного кодексу УРСР 1963 року, що згідно з ст.ст. 47, 220, 227, 242, 244, 426 цього Кодексу законодавством передбачалось обов"язкове нотаріальне посвідчення угод про відчуження нерухомого майна і оскільки наданий позивачем договір купівлі-продажу нерухомого майна (будівлі колишнього радіоцентру) від 14 березня 1996 року в нотаріальному порядку не посвідчувався, то такий договір згідно з правилами ст.220 ЦК України 2003 року є нікчемним. За таких обставин, вважав суд, відсутні головні умови набуття права власності за набувальною давністю: добросовісне і правомірне володіння майном. Тому і прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд.

Згідно з договором купівлі-продажу від 14 березня 1996 року, укладеного в простій письмовій формі (ст.ст. 44,224 ЦК УРСР, 1963 року) Чернігівське ДАП „Універсал-Авіа" продало, а ОСОБА_7 придбав списаний будинок (акт на списання від 02.02.1996 року) колишнього радіоцентру біля с.Іванівка за ціною залишкової балансової вартості - 16800000 крб. (а.с.10). Згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11), а з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.12 зі зворотом) вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_7, 1951 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, є його дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка у даній справі.

З висновку про вартість об"єкта оцінки - спірного будинку, виконаного ТОВ ЕКФ „Десна-Експерт" 16.03.2012 року (а.с.15-39) слідує, що загальна площа спірного будинку складає 91,81 кв.м..

З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.07.2012 року видно, що Державне підприємство „Аеропорт Чернгів" припинено, а з копій довідок Державного архіву Чернігівської області № Д-1313 від 11.07.2012 року та архівного відділу Чернігівської міської ради 839 від 23.07.2012 року, приєднаних до справи апеляційним судом, слідує, що документи Чернігівського державного авіаційного підприємства „Універсал-Авіа" (остання назва ДП „Аеропорт Чернігів") відповідно - до державного архіву області та архівного відділу міської ради не надходили.

З матеріалів справи видно, що спадкодавець ОСОБА_7 добросовісно з 14 березня 1996 року (а.с.10) і по ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11) володів нежитловою будівлею (приміщення колишнього радіоцентру ДАП „Універсал-Авіа") при відсутності інших претендентів на це майно; що після його смерті позивачка ОСОБА_5, як дочка померлого, продовжує відкрито та безперервно користуватись цим нерухомим майном; що за життя спадкодавець не зареєстрував своє право власності на зазначену нежитлову будівлю у КП „Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації" через відсутність нотаріального посвідчення договору (а.с.82) та здійснював ремонтні роботи в будинку, вважаючи себе його власником і ці роботи в будинку продовжує виконувати позивачка до даного часу (а.с.15-39).

Положеннями ст.344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом; що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є та що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Згідно з п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, тобто з 01.01.2001 року.

Отже, позивачка добросовісно володіє чужим майном і продовжує ним відкрито та безперервно користуватись і на час заявлення нею вимог до суду термін такого користування складає понад одинадцять років (11 років 03 місяці і 22 дні).

Суд вважає, що ОСОБА_5 з урахуванням наведеного згідно з нормами матеріального закону має право за рішенням суду набути право власності на будинок загальною житловою площею 91,81 кв.м (нежитлове приміщення колишнього радіоцентру ДАП „Унівесал-Авіа"), що знаходиться в АДРЕСА_1 за правилами набувальної давності згідно з положеннями ст. 344 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд помилково не застосував правила ст.344 ЦК України щодо набуття нею права власності за набувальною давністю на спірний об"єкт нерухомості, а послався на норми матеріального закону, які не можуть регулювати спірні правовідносини підлягають задоволенню.

За таких обставин рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимог позивачки про визнання права власності за набувальною давністю на будинок (нежитлове приміщення колишнього радіоцентру ДАП „Універсал-Авіа") не може вважатись законним та обгрунтованим, останнє в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в зазначеній частині про задоволення позовних вимог.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення місцевого суду в частині вирішення вимог про зобов"язання Іванівської сільської ради присвоїти поштову адресу будинку, що знаходиться АДРЕСА_1, апеляційний суд вважає, що позивачка передчасно заявила ці вимоги, оскільки на час звернення до суду вона ще не набула права власності на спірне майно. Отже, висновок суду першої інстанції в цій частині рішення є законним і обгрунтованим.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, ст.344 ЦК України та п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського районного суду від 18 травня 2012 року - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати право власності ОСОБА_5 на будинок загальною площею 91,81 кв.м (нежитлове приміщення колишнього радіоцентру ДАП „Універсал-Авіа"), що знаходиться в АДРЕСА_1.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: