Рішення № 25479845, 24.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5023/2112/12 вх. № 2112/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю:

позивача - Коваля А.П. (за дов. № б/н від 21 березня 2011 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром", м.Харків

до Науково-виробничого об'єднання "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Харків

про стягнення 48600,00 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Науково-виробничого об'єднання "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 48600,00 гривень. Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору підряду №3015, укладеного між сторонами 11 квітня 2011 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача витрати по сплаті послуг адвоката у сумі 4300,00 гривень та суму судового збору у розмірі 1642,00 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 травня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 червня 2012 року.

11 червня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 6973) витребуваний судом акт звірки взаєморозрахунків на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено наданий акт та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 24 липня 2012 року. Також відповідною ухвалою було продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України та клопотання (вх. № 7511) представника Позивача від 15 червня 2012 року.

До канцелярії господарського суду Харківської області 25 червня 2012 року повернулась ухвала від 07 червня 2012 року про відкладення розгляду справи з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

До канцелярії господарського суду Харківської області 02 липня 2012 року повернулась ухвала від 15 червня 2012 року про відкладення розгляду справи з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 14 травня 2012 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, що підтверджується поштовим повідомленням від 21 травня 2012 року, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представника Відповідача.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

11 квітня 2011 року між Акціонерним товариством закритого типу науково-технічного підприємства "Котлоенергопром" та Науково-виробничим об'єднанням "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Відповідач) було укладено договір підряду №3015 (далі - Договір -1). Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» та приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність до цього Закону Акціонернерне товариство закритого типу науково-технічного підприємства «Котлоенергопром» змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство науково-технічного підприємства "Котлоенергопром", що підтверджується копією статуту (а.с. 48-49).

27 квітня 2012 року між Приватним акціонерним товариством науково-технічним підприємством "Котлоенергопром" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" (cторона-2) було укладено угоду № 1 про заміну кредитора в зобов'язанні. Дану угоду було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов вищевказаної угоди, сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла на себе право вимоги сторони-1 та стала кредитором по договору №3015 від 11 квітня 2011 року (Договір-1). За умовами даної угоди сторона-2 отримала право вимагати від боржника (Відповідача) сплати заборгованості за Договором-1 у сумі 48600,00 гривень, тобто далі за текстом сторона-2 буде вказана, як Позивач.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2. Договору-1, за дорученням замовника (Відповідача) підрядник (Позивач) зобов'язувався виконати роботи по виготовленню, поставці, демонтажу, пусконаладочні роботи і еколого-технологічні випробування трьох котлів на природному газі ТЕЦ TOB СП «Білий Колодязь» згідно додатку №1 до основного договору, а замовник (Відповідач) зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. Договору-1, загальна вартість робіт становила 328600,00 гривень, а додаткові об'єми робіт можуть бути оформлені додатковими угодами.

Відповідно до п.п.3.1.1., 3.1.2. Договору-1, за виготовлення і поставку пальників, замовник (Відповідач) зобов'язувався на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання відповідного договору перерахувати на рахунок підрядника (Позивача) аванс у розмірі 87000,00 гривень. Іншу частину вартості робіт по виготовленню і поставці пальників в сумі 58000,00 гривень замовник (Відповідач) зобов'язувався сплатити впродовж 2-х банківських днів з моменту повідомлення підрядника (Позивача) про готовність устаткування до відгрузки.

Відповідно до п.п.3.2.1., 3.2.2. Договору-1, замовник (Відповідач) впродовж 5-ти банківських днів після отримання від підрядника (Позивача) рахунку перераховує на рахунок останнього аванс у розмірі 21600,00 гривень. Іншу частину вартості робіт по демонтажу і монтажу устаткування в сумі 64800,00 гривень замовник (Відповідач) зобов'язувався сплатити на підставі двостороннього акту приймання-передачі робіт впродовж 10-ти календарних днів з моменту його підписання.

Відповідно до п.п.3.3.1., 3.3.2. Договору-1, замовник (Відповідач) впродовж 5-ти банківських днів після отримання від підрядника (Позивача) рахунку перераховує на рахунок останнього аванс у розмірі 24000,00 гривень. Іншу частину вартості робіт по демонтажу і монтажу устаткування в сумі 73200,00 гривень замовник (Відповідач) зобов'язувався сплатити на підставі двостороннього акту приймання-передачі робіт впродовж 10-ти календарних днів з моменту його підписання.

Згідно з п.7.1 Договору-1, строки виконання робіт визначаються календарним планом (додаток №2 до цього договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач передав (виконав) роботи та здійснив поставку Відповідачу пальників на загальну суму 335600,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000007 від 31 травня 2011 року на суму 145000,00 гривень та наступними актами приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 190600,00 гривень:

- акт приймання-передачі від 31 травня 2011 року на суму 2000,00 гривень;

- акт приймання-передачі за червень 2011 року на суму 86400,00 гривень;

- акт приймання-передачі за грудень 2011 року на суму 97200,00 гривень;

- акт приймання-передачі за грудень 2011 року на суму 5000,00 гривень.

Відповідач, в свою чергу, виконав свої договірні зобов'язання по оплаті виконаних робіт та поставки пальників частково, а саме, сплатив Позивачу 287000,00 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи наступними банківськими виписками:

- банківська виписка від 29 грудня 2011 року на суму 48600,00 гривень;

- банківська виписка від 12 квітня 2011 року на суму 87000,00 гривень;

- банківська виписка від 27 травня 2011 року на суму 58000,00 гривень;

- банківська виписка від 31 травня 2011 року на суму 2000,00 гривень;

- банківська виписка від 08 червня 2011 року на суму 21600,00 гривень;

- банківська виписка від 21 липня 2011 року на суму 69800,00 гривень.

Отже, на момент розгляду справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором-1 складає 48600,00 гривень, яка до цього часу залишається не погашеною.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дішов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 48600,00 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача витрат по сплаті послуг адвоката у розмірі 4300,00 гривень, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

В розумінні ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на Відповідача.

27 квітня 2012 року між Позивачем (замовником) та адвокатом Ковалем А.П. (виконавцем) було укладено договір №1 на доручення на ведення справи в суді, згідно умов якого, замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання щодо надання юридичних та консультаційних послуг по захисту прав замовника у господарському суді Харківської області по даній справі шляхом підготовки позовних матеріалів і особистої участі та представництва відповідних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач здійснив оплати за вищевказані послуги у розмірі 4300,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №159 від 27 квітня 2012 року. Адвокат Коваль А.П., в свою чергу, під час розгляду справи виконував свої зобов'язання, у тому числі, був присутній у всіх судових засіданнях.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу Позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката у розмірі 4300,00 гривень.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" на 2012 рік установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня -1073,00 гривні.

Враховуючи викладене, сума мінімального судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1609,50 гривні, а немайнового характеру 1073 гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1642,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №160 від 27 квітня 2012 року, замість суми судового збору у розмірі 1609,50 гривень. До того ж відповідний платіж було здійснено за невірними реквізитами господарського суду Харківської області, а саме, на рахунок №31210206700003.

На виконання листа Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області № 06-37/162-973 від 27 січня 2012 року, починаючи з 06 лютого 2012 року, реквізити рахунку, відкритого для сплати судового збору за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", по Дзержинському району м. Харкова було змінено на наступни реквізити:

- отримувач коштів - "УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області";

- код отримувача коштів - "37999654";

- рахунок отримувача - "31215206783003";

- банк отримувача - "ГУДКСУ у Харківській області";

- код банку отримувача - "851011";

- код класифікації доходів бюджету - "22030001".

За таких обставин, судовий збір у розмірі 1642,00 гривень, сплачений Позивачем, на рахунок господарського суду Харківської області не поступив, а тому підлягає стягненню у розмірі 1609,50 гривень з останнього до Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір у розмірі 1609,50 гривень та витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 4300,00 гривень покладаються на Відповідача, а стягнення судового збору до Державного бюджету України у розмірі 1609,50 гривень за подання позовної заяви покладається на Позивача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничого об'єднання "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61002, м.Харків, Київський р-н, вул.Мироносицька, буд.72, код ЄДРПОУ 31236842, р/р 26006209021300 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, код ЄДРПОУ 35072985, р/р 26007840830251 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» в м.Харкові, МФО 351016) суму заборгованості у розмірі 48600,00 гривень, витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 4300,00 гривень та судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Котлоенергопром" (61145, м.Харків, вул. Космічна, 21-А, код ЄДРПОУ 35072985, р/р 26007840830251 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» в м.Харкові, МФО 351016) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Дзержинському р-ні м.Харкова Харківської області, рахунок №31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) суму судового збору у розмірі 1609,50 гривень.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 липня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/2112/12