Постанова № 25479776, 01.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.07.2012 р. справа №5006/11/39пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Радіонової О.О., Татенка В.М.за участю представників сторін: від позивача:Баденко В.В. за довіреністю б/н від 10.01.2012р.від відповідача:ОСОБА_1 згідно свідоцтва №Р04053163Ф0010928 від 12.12.2011р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід14.06.2012р. (повний текст підписано 19.06.2012р.)у справі№5006/11/39пд/2012 (головуючий суддя Соболєва С.М., судді Гриник М.М., Мальцев М.Ю.)за позовомКомунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецькпрозобов'язання укласти договір №14 від 01.01.2012р. на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонті житлового фондуВ С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, про зобов'язання укласти договір №14 від 01.01.2012р. на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонті житлового фонду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. (повний текст підписано 19.06.2012р.) у справі №5006/11/39пд/2012 було відмовлено в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що договір №14 від 01.01.2012р. не містить окремих положень типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009р., що суперечить положенням ч.4 ст.179 Господарського кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції КП «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. у справі №5006/39пд/2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що договір на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонті житлового фонду є обов'язковим до укладання між сторонами та зміст договору №14 від 01.01.2012р. відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема положенням Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»та Методичним рекомендаціям щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності в утриманні будинків і прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.09.2011р. №176.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. у справі №5006/11/39пд/2012 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Представник скаржника у судовому засіданні 25.07.2012р. просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні 25.07.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №2640 від 03.11.2011р. КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька»направило на адресу ФОП ОСОБА_1 проект договору №14 від 01.01.2012р. про участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонті житлового фонду, разом із додатком до нього (розрахунок вартості витрат). Факт направлення підтверджений фіскальним чеком №9724 від 03.11.2011р., описом вкладення до цінного листа із відбитком поштового відділення датованим 03.11.2011р. Листом №3164 від 26.12.2011р. позивач вдруге звернувся до відповідача щодо укладення спірного правочину.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на листи не надав та договір №14 від 01.01.2012р. не підписав.

Оскільки сторони договір не уклали, позивач на підставі норм ст.ст.179, 187 Господарського кодексу України, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про спонукання ФОП ОСОБА_1 укласти договір №14 від 01.01.2012р. на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонті житлового фонду.

У відповідності до ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Частиною 7 ст.179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.ч. 3-5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України.

Частиною 3 ст.184 ГК України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальними послугами, у тому числі є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно із ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»зазначено, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Статтею 360 ЦК України зазначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Розпорядженням Донецького міського Голови №411 від 21.04.2006р. у зв'язку з виробничою необхідністю, на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передано у господарське відання Державному комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна організація Пролетарського району м. Донецька»2056 житлових будинків у м. Донецьку, зокрема, по вул. Комуністична, №20.

Згідно рішення Донецької міської ради №4/18 від 11.09.2006р. створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», шляхом перетворення та яке є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Пролетарського району м. Донецька»(п.1.1 статуту Позивача).

Матеріали справи містять копію договору від 17.07.2003р. купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, відповідно до якого відповідач придбав означене приміщення площею 126,6 кв.м. у власність.

Згідно рішення виконавчого комітету Пролетарської районної у м. Донецьку ради №163 від 25.03.2009р. вбудованому приміщенню, що належить відповідачу, присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1.

Отже, відповідач є власником приміщення вбудованого у б.20 по вул. Комуністичній у м. Донецьку із означеною поштовою адресою та в силу закону зобов'язаний здійснювати плату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі відповідного договору, укладення якого є обов'язковим за ініціативою позивача.

Посилання відповідача на те, що він не має потреби в обслуговуванні та ремонті будинку, а також в прибиранні прибудинкової території, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки вбудоване нежитлове приміщення відповідача є частиною єдиного житлового будинку, який обладнаний єдиними енергетичними, тепловими, водопровідними, каналізаційними мережами і послуги по утриманню будівлі, прибудинкової території, місць загального користування надаються централізовано для всього будинку.

У відповідності до ч.7 ст.28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно норм ст.ст.628, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.13 та ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо є житлово-комунальними послугами. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Тобто, в силу закону співвласник зобов'язаний здійснювати плату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі відповідного договору.

Дослідивши зміст договору №14 від 01.01.2012р. на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонті житлового фонду, апеляційний суд дійшов висновку, що спірний договір не у повному обсязі містить істотні умови, передбачені ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме: не вказано вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифів та їх складових на кожну з цих послуг; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок контролю та звіту сторін тощо.

Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що проект договору №14 від 01.01.2012р. розроблено не на підставі та в межах Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №529.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк укласти договір №14 від 01.01.2012р. на участь у загальних витратах з утримання прибудинкової території, поточному ремонті житлового фонду.

З урахуванням викладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. (повний текст підписано 19.06.2012р.) у справі №5006/11/39пд/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. (повний текст підписано 19.06.2012р.) у справі №5006/11/39пд/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.06.2012р. (повний текст підписано 19.06.2012р.) у справі №5006/11/39пд/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС