Рішення № 25479216, 24.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.12 р. Справа № 5006/7/130/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сгара Е.В.

при помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг», м. Київ

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дружківка

Предмет спору: стягнення 30 936,62 грн., з яких: 26 103,54 грн. - заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 2655,53 грн. - пеня, 2 016,98 грн. - 3% річних,160,57 - інфляційні.

За участю представників:

від позивача: Бессараб Р.В. - директор.

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дружківка про стягнення 30 936,62 грн., з яких: 26 103,54 грн. - заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 2655,53 грн. - пеня, 2 016,98 грн. - 3% річних,160,57 - інфляційні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу №744-С від 02.04.2009р.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав, надав додаткові документи для залучення у справу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, причин такого не повідомив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №14292684 від 18.07.2012р. та №14337389 від 24.07.2012р., відповідач зареєстрований за адресою: 84200, АДРЕСА_1.

Відповідно до вищевказаних витягів №14292684 від 18.07.2012р. та №14337389 від 24.07.2012р., відповідач знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, проте запис про припинення відповідача на час прийняття рішення господарським судом по даній справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутній.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу №744-С від 02.04.2009р. (далі Договір), предметом якого є надання лізингодавцем (позивачем) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (відповідачу) предмета лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, технічний стан, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (додаток №2 до Договору) - далі за текстом Договору - «майно» або «предмет лізингу», для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Строк дії Договору встановлено до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.18.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що в спірний період Договір був чинним.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що майно є власністю лізингодавця.

Відповідно до додатку №2 до Договору, відповідачу фактично передається бувший використанні автомобіль ГАЗ 33104-318-Т «Валдай» (фургон термічний) з холодильним устаткуванням V 200 maх 10 2008 року випуску.

Лізингоодежрувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до Договору) та п.3.5 Договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з урахуванням коригування, зазначеного в пункті 3.5 Договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.5 Договору, усі лізінгові платежі за Договором здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок.

Датою виконання будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на банківський рахунок лізингодавця (п.3.11 Договору).

Графік сплати лізингових платежів визначено сторонами в додатку №1 до Договору, який доданий до матеріалів справи.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997р. №723/97-ВР із змінами та доповненнями, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів встановлюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав майно за Договором відповідачу, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі, актом прийому-передачі від 23.04.2009р.

Разом з цим, відповідач порушив умови Договору, лізингові платежі за графіком визначеним в додатку №1 за червень - жовтень 2009р. в повному обсязі та у встановлені строки не здійснив.

На підставі наведеного, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26 103, 54 грн.

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем значиться заборгованість в сумі 26 103, 54 грн., у зв'язку з чим, вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаного, посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем Договірних зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача за період з 15.06.2009р. по 23.03.2012р. 3% річних в сумі 2 016, 98 грн. та інфляційні в сумі 160, 57 грн.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом, ці суми нараховані позивачем арифметично вірно, відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2 016, 98 грн. та інфляційних в сумі 160, 57 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 11.2.1 Договору передбачено, що за порушення обов'язку із своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів передбачених п.3.1 Договору та графіком сплати лізингових платежів (додаток №1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення.

Разом з цим, згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 655, 53 грн. за період з 15.06.2009р. по 23.03.2012р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ, що відповідає приписам чинного законодавства та умовам Договору.

Пеня перерахована судом, нарахована позивачем арифметично вірно та у відповідності до приписів законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 2 655, 53 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст.11, 509, 526, 527, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 144, 173, 174, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Закону України «Про фінансовий лізинг», керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг», м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дружківка про стягнення 30 936,62 грн., з яких: 26 103,54 грн. - заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 2655,53 грн. - пеня, 2 016,98 грн. - 3% річних,160,57 - інфляційні задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84200, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізинг» (04073, м.Київ, пров.Балтійський, 20, ЄДРПОУ 33635277, п/р 26008060294196 в філії «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «Приват Банк» у м.Києві, МФО 320649) 26 103,54 грн. боргу, 2655,53 грн. пені, 2 016,98 грн. 3% річних,160,57 грн. інфляційних, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 30.07.2012р.

Суддя Сгара Е.В.