ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.07.12р. Справа № 27/5005/4485/2012
За позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»(м. Павлоград, Дніпропетровська область)
до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інженерні мережі і системи»(м. Дніпропетровськ)
про стягнення коштів
Суддя Татарчук В.О.
Секретар Білан О.В.
Представники:
від позивача -Скиба С.Г., дов. від 10.01.12р.
від відповідача -Курпіль А.М., дов. від 01.06.12р.
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інженерні мережі і системи»(далі ТОВ НВП «Інженерні мережі і системи») про стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені в сумі 2207969,46грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором №11-23/3462-ПД/И від 05.09.2011 щодо строків виконання робіт. З урахуванням підпункту 8.2 договору відповідач повинен сплатити штрафні санкції в сумі 2207969,46грн.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на наступне:
- позивачем не було здійснено передоплату і наведене перешкодило відповідачу виконати роботи;
- ТОВ НВП «Інженерні мережі і системи»роботи виконані частково на суму 32558,74грн.;
- стягнення пені є безпідставним з огляду на те, що згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка за порушення грошового зобов'язання, тоді як відповідно до підпункту 8.2.2 договору пеня нараховується за порушення строків виконання робіт;
- за змістом ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
- шляхом укладення додаткової угоди від 08.02.2012 сторони досягли згоди щодо припинення зобов'язань за договором №11-23/3462-ПД/И від 05.09.2011 - відповідачем було передано позивачу відступне на суму 1345000грн.
Відповідач звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи за позовом ТОВ НВП «Інженерні мережі і системи»до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»про визнання недійсним договору № 11-23/3462-ПДІ від 05.09.2011.
В судовому засіданні 26.07.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
05.09.2011 між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»(Замовник) і ТОВ НВП «Інженерні мережі і системи»(Підрядник) був укладений договір № 11-23/3462-ПД/И.
Відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах, передбачених даним договором, підрядник зобов'язаний своїми силами і на свій ризик виконати, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступні роботи: капітальний ремонт водоводу від камери перемикання водоводу ДЗД до ПСП «Шахта «Благодатна»(далі - роботи) філії «Прувокс»ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
Вартість робіт по договору узгоджується сторонами в договірній ціні, яка є невід'ємною частиною даного договору і складає 4460544грн.38коп., в тому числі ПДВ -20% - 743424грн.06коп. Вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів та/або обладнання, інших витрат підрядника, пов'язаних з виконанням робіт і плату за виконану ним роботу згідно з договірною ціною і кошторисною документацією, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 5.1 договору).
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як зазначено вище, між сторонами укладено договір № 11-23/3462-ПД/И від 05.09.2011.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що розрахунки по даному договору здійснюються шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок підрядника, на підставі наданого ним рахунку, в наступному порядку:
І етап -370000грн., в тому числі ПДВ, протягом двох календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору;
ІІ етап -500000грн., в т.ч. ПДВ, протягом 10 календарних днів з моменту початку робіт;
ІІІ етап -475000грн., в т.ч. ПДВ, протягом 10 календарних днів з моменту перерахування грошових засобів по другому етапу.
Кінцевий розрахунок за всі виконані роботи підрядником та прийняті замовником роботи здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.
ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»виконало свої зобов'язання щодо перерахування коштів в сумі 1345000грн. (І, ІІ, ІІІ етапи), що підтверджується платіжними дорученнями № 62195 від 07.09.2011, № 63378 від 16.09.2011 і № 65255 від 26.09.2011.
Відповідно до п. 3.1 договору строки виконання всіх робіт по договору: початок робіт -з моменту отримання підрядником попередньої оплати; закінчення робіт -протягом 135 календарних днів з моменту початку робіт. Роботи виконуються згідно затвердженого сторонами графіку виконання робіт (етапу робіт), що є невід'ємною частиною даного договору (Додаток №1). Сторони дійшли згоди, що етапом робіт є виконання робіт підрядником у відповідному календарному місяці, згідно графіку виконаних робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем не доведений факт виконання робіт в обсягах та строки, передбачених договором № 11-23/3462-ПД/И від 05.09.2011.
Так, ТОВ НВП «Інженерні мережі і системи»надана лише копія акту прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 32558,74грн.
Доказом неналежного виконання відповідачем зобов'язань є укладена сторонами додаткова угода від 08.02.2012 до договору № 11-23/3462-ПД/И від 05.09.2011.
Відповідно до вказаної угоди сторони констатували факт, що в порядку та строки, передбачені пунктом 5.3 договору замовник виконав взяті на себе зобов'язання за договором в частині перерахування попередньої оплати в сумі 1345000грн. в тому числі ПДВ. Підрядник в свою чергу порушив взяті на себе зобов'язання за договором в частині виконання робіт в строк, передбачений пунктом 3.1 договору, внаслідок чого, сума заборгованості підрядника перед замовником станом на 08.02. 2012 склала 1345000грн. в тому числі ПДВ.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.
Відповідно до п. 8.2 договору за порушення строків виконання робіт, обумовлених графіком виконання робіт до даного договору, а саме:
- невиконання робіт (етапів робіт) в строк, передбачений графіком виконання робіт підрядник сплачує замовник штраф в розмірі 10% від вартості робіт по договору;
- за невиконання робіт (етапів робіт) в строк, передбачений графіком виконаних робіт більше 10 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт по договору та пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт по договору за кожен день прострочення.
Позивачем наданий обґрунтований розрахунок, відповідно до якого штраф становить 446054,43грн., пеня за період з 09.02.2012 по 07.05.2012 -1761915,03грн.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачем не було здійснено передоплати і наведене перешкодило відповідачу виконати роботи.
Платіжні доручення № 63378 від 16.09.2011, № 62195 від 07.09.2011 і № 65255 від 26.09.2011, а також додаткова угода від 08.02.2012 свідчать про виконання позивачем зобов'язань щодо здійснення передплати в сумі 1345000грн.
Також, суд вважає безпідставним твердження відповідача про неможливість застосування штрафу та пені.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.
В інших випадках порушення господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Викладеними положеннями п. 8.2 договору чітко передбачена можливість застосування штрафу (10% від вартості робіт по договору) за невиконання робіт у встановлений строк і нарахування пені (0,5% від вартості робіт по договору за кожен день прострочення) в разі невиконання робіт в строк більше 10 календарних днів.
Про можливість застосування штрафу та пені у відповідних правовідносинах йдеться і в постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 по справі № 20/246-08.
Стосовно посилань відповідача на те, що шляхом укладення додаткової угоди від 08.02.2012 сторони досягли згоди щодо припинення зобов'язань за договором №11-23/3462-ПД/И від 05.09.2011 - відповідачем було передано позивачу відступне на суму 1345000грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 600 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.
Однак, аналіз додаткової угоди від 08.02.2012 не дозволяє стверджувати про те, що такою угодою припинені зобов'язання сторін за договором №11-23/3462-ПД/И від 05.09.2011 шляхом передання відступного.
Зокрема, згідно з додатковою угодою сторони підтвердили факти перерахування позивачем передплати в сумі 1345000грн., невиконання відповідачем підрядних робіт в строк, встановлений договором та внесли зміни до пункту 2.6 договору щодо передачі підрядником замовнику матеріалів в рахунок передплати останнього в сумі 1345000грн.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків згідно договору є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи за позовом ТОВ НВП «Інженерні мережі і системи»до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»про визнання недійсним договору № 11-23/3462-ПДІ від 05.09.2011 з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Наявність в провадженні суду справи про визнання недійсним договору № 11-23/3462-ПДІ від 05.09.2011 не свідчить про неможливість вирішення спору по справі № 27/5005/4485/2012.
На даний час вказаний договір є чинним і в разі встановлення судом недійсності такого договору ТОВ НВП «Інженерні мережі і системи»не позбавлене права звернутися із заявою про перегляд рішення суду по даній справі за нововиявленими обставинами.
Також, суд вважає за необхідне повернути позивачу 61коп. зайво сплаченого судового збору (платіжне доручення №111909 від 16.05.2012 знаходиться в матеріалах справи).
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Інженерні мережі і системи»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Універсальна, 13, ідентифікаційний код 32748884) на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) 446054,43грн. -штрафу, 1761915,03грн. -пені, 44159,39грн. -витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з державного бюджету публічному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля»(51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) 61коп. зайво сплаченого судового збору (платіжне доручення №111909 від 16.05.2012 знаходиться в матеріалах справи).
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.О. Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -30.07.2012.
Судове рішення № 25479161, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 01.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 27/5005/4485/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: