Рішення № 25478895, 30.07.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 р. Справа № 5010/611/2012-18/28

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного Акціонерного Товариства "Банк Золоті Ворота", пр.Леніна,36, м. Харків,61200

адреса для листування: вул.Галицька,29, м. Івано-Франківськ, 76018.

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 79 171,65 грн. за участю представників сторін:

Представники :

Від позивача: Горейко М. Б. ( довіреність №36 від 03.01.2012 р. ) - представник,

Від відповідача: ОСОБА_7 (довіреність б/н від 09.07.12р ) - представник

ВСТАНОВИВ:Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота" зявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в сумі 79 171,65 грн..

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 01.04.2008 року між Акціонерно-комерційним банком " Золоті ворота" ( на даний час ПАТ " Банк Золоті ворота" ) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 укладено Договір №02/29Ю про надання кредиту , згідно якого позивач зобов"язався 01.04.2008 р. надати відповідачу ( позивчальник ) грошові кошти ( кредит) у розмірі 50 000,00 грн., а позичальник зобов"язався на умовах , передбачених Договором, повернути кредит у строк 25 березня 2010 р. та сплатити проценти за користування ним за ставкою 20,00 % річних ( п. 1.1 Договору) .

На виконання умов Кредитного договору 01.04.2008 року на поточний рахунок відповідача в філії АКБ " Золоті ворота " у м. Івано-Франківськ перераховано 50 000,00 гривень кредитних коштів на поповнення оборотних коштів, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією меморіального ордеру №1 від 01.04.2008 р. .

Пунктом 3.1 Кредитного договору передбачено, що проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку , на який надано кредит.

Згідно п. 3.2 Договору за користування кредитом Банк нараховує проценти, а позичальник у строк до 25 числа ( включно) кожного поточного місяця ( включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно)), а також на день закінчення строку дії Договору, сплачує проценти Банку за період з 21 числа попереднього місяця ( у місяці надання кредиту- з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно ( або по день, що передує дню повного погашення кредиту).

У відповідності із п. 3.3 Кредитного договору, за користування кредитом після закінчення строку на який було надано кредит ( з урахуванням додаткових угод до Договору) , проценти сплачуються позичальником за ставкою , на 5 процентних пунктів вищою ніж та, яка визначена у п. 1.1 Договору.

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань , відповідач прострочив повернення чергової частини кредиту та сплату процентів в квітні 2009 року .

Згідно поданого позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 08.04.2012 р. становить 79 171,65 грн., з яких : 48 208,61 грн.- кредит, 19 043,37 грн. - відсотки за період з 01.04.2008 р. по 08.04.2012 р. та 11 019,67 грн. - пеня нарахована за період з 25.03.2010 р. по 25.09.2010 р..

З метою досудового врегулювання господарського спору, позивач 06.08.2009 року направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 55 842,59 грн, яка залишена без відповіді та задоволення.

Представник відповідач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 48 208, 61 грн. та заборгованості за процентами в сумі 19043,37 грн..

В стягненні пені в сумі 11 919,67 грн. просить відмотиви, вказуючи на сплив строку позовної давності щодо стягнення пені .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог , при цьому виходячи з наступного :

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як передбачено ст.11,509,526 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору і повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст.ст.173,175,193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Також, обов'язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти встановлює ч. 1 ст. 1054 ЦК України.

Доказів повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за зазначений період у спірній сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу та його суми не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

За несвоєчасне погашення кредиту позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 25.03.2010р. по 25.09.2010р. в розмірі 11 919,67 грн.

Згідно п. 7.9 Договору , сторони домовились , що позовна давність про стягнення неустойки ( пені , штрафу)встановлюється тривалістю в три роки.

За несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 01.04.2008р. по 08.04.2012 р. в розмірі 19043,37 грн.

Порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, комісії, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 550 Цивільного кодексу України. Підстави виникнення права на неустойку. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 02/29ю про надання кредиту від 01.04.2008р. в розмірі 79171 грн. 65 коп.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України покласти на відповідача

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст. 11,258, 509,526,550, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 175 , 232 Господарського кодексу України , ст. 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в сумі 79 171,65 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1, ( (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства "Банк Золоті Ворота", пр.Леніна,36, м. Харків, 61200, ( ідентифікаційний код юридичної особи: 20015529) ареса для листування : вул. Галицька, буд 29, м. Івано-Франківськ, 76018) - 79171 , 65 грн. ( сімдесят дев"ять тисяч сто сімдесят одна грн. 65 коп. ) заборгованості за кредитом та 1 351, 56 грн. ( одна тисяча триста п"тдесят одна гривня 56 копійок ) - судового збору

Наказ видати після набрання рішеням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.12

Суддя Гриняк Б. П.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Михайлюк А. С. 31.07.12