Рішення № 25478757, 01.08.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р. Справа № 5004/841/12

за позовом Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство», смт.Маневичі

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛК-ЕКСПОРРТ», м. Луцьк

про стягнення 18 878,00 грн.

Суддя Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Приймаченко А. О., дов. № 8/966 від 30.07.2012 року.

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач -Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство»ставить вимогу стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛК-ЕКСПОРТ»18 878,00 грн. заборгованості за поставлену лісопродукцію.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що заборгованість виникла в результаті неоплати лісопродукції поставленої згідно товарно-транспортних накладних від 21.06.2010 року, 23.06.2010 року, 08.10.2010 року, 12.10.2010 року, 18.10.2010 року, 19.10.2010 року, 10.11.2010 року та довіреностей від 21.06.2010 року НБЛ № 243895, № 121 від 08.10.2010 року, № 128 від 12.10.2010 року, № 162/1 від 03.11.2010 року. Згідно платіжних доручень № 192 від 03.11.2010 року, № 124 від 06.102010 року проведено лише часткову оплату товару, заборгованість становить 18 878,00 грн. на яку 20.07.2010 року направлено лист-вимогу про погашення заборгованості протягом 7-ми днів та 05.01.2011 року лист-вимогу № 05/01-2011, які залишені без задоволення.

При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на положення ч.2 ст. 530 ЦК України, ст. ст. 6, 18 Лісового кодексу України.

Відповідач пояснень по суті заявлених позивачем вимог не представив, в судове засідання не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 11.07.2012 року повернулась без вручення адресату з відміткою поштового відділення «організація відсутня».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку", а саме п. 99 даної Постанови, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Таким чином, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "організація відсутня", з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

При цьому судом також взято до уваги, те що у відповідності до долученого до матеріалів справи (а.с. 52-53) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.07.2012р. №14381179 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛК-ЕКСПОРТ» з реєстраційним номером юридичної особи ЄДР 10029627862 зареєстрований виконавчим комітетом Луцької міської ради 16.11.2007 року. за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, на даний час стан юридичної особи зареєстрований.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників господарського процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема, позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі, коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675).

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав відкладення розгляду справи є нез'явлення в судове засідання представників сторін, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 31.07.2012р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається наступне.

01.07.2010 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу лісопродукції № 142 (а.с.13-14).

Відповідно до п. 1.1 даного договору Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідач), а останній прийняти та оплатити лісопродукцію на загальну суму 230 000,00 грн.. Кількісні та якісні показники товару зазначаються в додаткових угодах або додатках до договору.

Додатком № 1 до договору сторони узгодили назву товару, його об'єм та ціну за куб.м. лісопродукції (а.с.15).

Згідно товарно-транспортних накладних № 358444 від 21.06.2010 року (специфікація № 1178 від 21.06.2010 року), № 358450 від 23.06.2010 (специфікація № 1184), № 824551 від 23.06.2010 року (специфікація № 1185), № 428973 від 08.10.2010 року (специфікація № 2353), № 865354 від 12.10.2010 року (специфікація № 2360), № 865369 від 19.10.2010 року (специфікація № 2366), № 865371 від 19.10.2010 року (специфікація № 2367), № 865486 від 10.11.2010 року (специфікація № 2325) (А.С. 5-12, 36-44), відповідачем на підставі довіреностей НБЛ № 243895 від 21.06.2010 року, № 121 від 08.10.2010 року, № 128 від 12.10.2010 року, № 162/1 від 03.11.2010 року (а.с. 24-27) було отримано лісопродукції на загальну суму 33543,00 грн..

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами договору купівлі-продажу лісопродукції № 142 від 01.07.2010 року, зокрема п. 3.1, оплата товару здійснюється Покупцем протягом 14-ти банківських днів з дня отримання товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця або іншим способом у відповідності з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 135.

Відповідачем платіжними дорученнями № 124 від 06.10.2010 року та № 192 від 03.11.2010 року проведена оплата поставленого позивачем товару на суму 14 665,00 грн. (а.с. 28).

Заборгованість по оплаті складає 18 878,00 грн. (33543-14665), яку позивач просить стягнути згідно заявленої вимоги.

Враховую те, що заборгованість в сумі 18 878,00 грн. підтверджена належними та допустимими доказами представленими позивачем та не спростовуються відповідачем, суд вважає вимогу позивача обґрунтованою та задовольняє позов.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір»витрати позивача по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 550, 551, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛК-ЕКСПОРРТ» (м. Луцьк, вул. Стрілецька,4, р/р 26004000120327 в ПАТ «СЕБ Банк»м.Луцьк, МФО 300175, код ЄДРПОУ 35494880) на користь Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство»(смт.Маневичі, вул.К.Маркса, 31, р/р 26002055462800 в КБ «Приватбанк»смт.Маневичі, МФО 303440, код ЄДРПОУ 00991545) 18 878,00 грн. заборгованості, а також 1609,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

01.08.12