Ухвала суду № 25477738, 27.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2012 року справа №2а/0570/2257/2012

у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційнмй адміністративний суду у складі:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. у справі № 2а/0570/2257/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Чумаківська" до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. позов задоволено

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збачувальна фабрика «Чумаківська» зареєстрований 03.06.2010 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ЄДРПОУ 37133604.

Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «НВП Промтехнологія ВС» за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт №858/23-0/37133604 від 09.09.2011р (надалі - Акт перевірки) у якому зафіксовані порушення: ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України; п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі Акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, підпунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.10.2011 року №0000142300, відповідно до якого ТОВ «ЦЗФ «Чумаківська» збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 75272,00 гривень, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 11940,00 гривень, а всього по податковому повідомленню-рішенню нараховано 87212,00 гривень.

16.09.2011 року позивач надав до інспекції заперечення до акту перевірки. На підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дослідження обставин щодо віднесення до складу валових витрат ТМЦ, придбаних у ТОВ «НВП Промтехнологія ВС». За результатами перевірки була складена довідка від 04.10.2011 року №1213/23-00/37133604. Надалі позивач скористувався порядком досудового врегулювання спору, в задоволенні його вимог було відмовлено

Згідно Акту перевірки, відповідачем зафіксовано, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1, п.7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством сформований податковий кредит за операціями по виконанню правочину, укладеного між ТОВ «ЦЗФ «Чумаківська» та ТОВ «НВП Промтехнологія ВС», який відповідно до ч.1, 5 ст.203, п.1 ст.215, ст.228 ЦК України є нікчемним. Згідно зі ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Такого висновку відповідач дійшов на підставі документів, а саме акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВП Промтехнологія ВС», листів Алчевської ОДПІ від 01.04.2011 року № 10843/236-2, №10733/236-2 стосовно ПП «Енерго Атлас» та інш.

На підставі чого було зробулно висновок, що договір між позивачем та ТОВ «НВП Промтехнологія ВС» є нікчемним.

Судом першої інстанції також встановлено, що між ТОВ «НВП Промтехнологія ВС» (Постачальник) та ТОВ «ЦЗФ «Чумаківська» (Покупець) був укладений договір поставки від 01.09.2010р. №1/09/2010/17. За його умовами:

«1.1. Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, в асортименті, якості, в строк, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

1.2 Покупець зобов'язується прийняти поставлену у його власність продукцію та своєчасно сплатити її вартість у відповідності до умов договору».

Між сторонами були укладені специфікації від 01.09.2010 року №1/09/2010/17.

Відповідно до п.2 вищенаведених специфікацій поставка продукції здійснюється автотранспортом Постачальника на умовах DDP (склад Покупця: м. Донецьк, вул. Баранникова, 27).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем були надані: податкові накладні, що видані ТОВ «НВП Промтехнологія ВС» за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року, видаткові накладні, акти звірення розрахунків, подорожні листи; платіжні доручення, довіреності на отримання товару від ТОВ «НВП Промтехнологія ВС», журнал реєстрації довіреностей, прибуткові ордери.

На підтвердження використання у господарській діяльності продукції, отриманої від ТОВ «НВП Промтехнологія ВС» за спірним договором, позивачем були надані картки складського обліку матеріалів, накладні - вимоги на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів, дефектні акти, акти установки.

На підтвердження виконання умов договору між позивачем та ТОВ «НВП Промтехнологія ВС» були надані письмові пояснення директора ТОВ «НВП Промтехнологія ВС» та їх документальне підтвердження.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" надано поняття податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону, Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що вважається датою виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Тобто, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів, не приймає до уваги, твердження апелянта про відсутність товарно-транспортних накладних, які нібито є беззаперечним доказом відсутності факту перевезення товару, оскільки, як зазначено судом першої інстанції, цей факт підтверджується іншими доказами, зокрема, подорожніми листами.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

Статтею 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити (перелік визначений відповідною статтею).

Аналогічні реквізити податкових накладних передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися в час здійснення господарської операції, але якщо не можливо, то після її закінчення.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (перелік визначений відповідною статтею).

На підставі чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані видаткові та податкові накладні, складені уповноваженими особами у відповідності із зазначеними вище нормами, а тому можуть вважатися первинними документами.

З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. у справі № 2а/0570/2257/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Чумаківська" до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. у справі № 2а/0570/2257/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п*ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд у апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.