Рішення № 25467897, 10.07.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Девляшевського В.А., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Возняк В.Д.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, з апеляційними скаргами представників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського міського суду від 22 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2011 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку, передбаченого ст. 180 СК України утримувати дітей. Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати, дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з нею, стягувати з відповідача на утримання дітей аліменти у розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

У січні 2012 року ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги, просила ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на утримання кожної дитини у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000 гривень щомісячно, визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 травня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано,

_______________

Справа № 2/0907/7041/2011 Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Провадження №22ц/0990/1403/2012 Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

Категорія 47

неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити на проживання з матір'ю ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей по 1000 гривень щомісячно до досягнення ними повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На дане рішення представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить змінити рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням та визнати його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням.

Заявлені вимоги обгрунтувала тим, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не враховано показання свідків що, ОСОБА_3 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 понад рік.

На рішення суду подав апеляційну скаргу також представник ОСОБА_3, просила змінити його в частині стягнення аліментів на утримання обох дітей в розмірі по 1000 гривень , ухваливши рішення в цій частині про стягнення аліментів у єдиній частці від доходу ОСОБА_3, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину, визначеного для дітей відповідного віку, починаючи з 02 вересня 2011 року щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Представник апелянта в скарзі зазначає, що суд при визначенні розміру аліментів не врахував його матеріальне положення та розмір заробітку. Суд безпідставно вважав, що його дохід є нерегулярним та мінливим, або його частину отримує в натурі, тому безпідставно стягнув аліменти в твердій грошовій сумі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, який вимоги скарги підтримав, представника ОСОБА_3, яка вимоги апеляційної скарги також підтримала, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, а скарга представника ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 суд першої інстанції правильно встановив, що ці правовідносини між сторонами як бувшим подружжям які проживали в приватизованій квартирі ОСОБА_1 повинні регулюватись ст. 405 ЦК України.

Відповідно до ч.2 цієї норми член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

На час звернення із вимогами про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в квартирі №15 позивачка вказувала, що він не проживає в квартирі понад сім місяців, тому суд першої інстанції правильно зазначив про відсутність підстав відповідно до ст. 405 ЦК для визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування квартирою.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів для утримання дітей суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_3 як батько відповідно до ст.180 СК зобов"язаний утримувати дітей до досягнення повноліття.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у зв»язку із зайняттям підприємницькою діяльністю дохід відповідача є нерегулярним та мінливим, тому є всі підстави для стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

Однак, визначаючи розмір аліментів про стягнення по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, суд першої інстанції не в повній мірі врахував матеріальне становище платника аліментів як це передбачено ст. 182 Сімейного Кодексу.

Зокрема, відповідно до довідки з місця праці, його заробіток з серпня 2011 року по січень 2012 року становить 6200 гривень, а розмір отриманих доходів за рік згідно даних податкової інспекції є невеликим, за 2011 рік 3500 гривень, а за 1-й квартал 2012 року загальна сума доходу становить 3150 гривень.

Тому, у зв»язку з неповним з»ясуванням обставин справи, рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру аліментів підлягає зміні. Враховуючи всі обставини справи колегія суддів вважає, що на користь позивачки для утримання дітей необхідно стягувати по 800 гривень щомісячно.

На підставі ст. ст. 180, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ши л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 травня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 по 1000 гривень аліментів щомісячно на кожну дитину змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітних дітей по 800 гривень на кожну дитину у твердій грошовій сумі.

В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 22 травня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: В.А. Девляшевський

Я.Ю. Ковалюк