Ухвала суду № 25467853, 30.05.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-74/12/2770

30.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю:

представника позивача - Семеняко С.В.,

представника відповідача - Нікольської К.Б.,

Прокурора - Гукасян Х.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Дудкіна Т.М. ) від 23.02.12 по справі № 2а-74/12/2770

за позовом Приватного підприємства "КВВМПУ" (вул. Репина, 15/2,Севастополь,99045)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 23.02.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 0000692310/0 від 19 жовтня 2010 року про визначення Приватному підприємству "КВВМПУ" (ідентифікаційний код 31338726) податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19 255 760,85 грн., з яких: за основним платежем -12 837 173,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -6 418 586,95 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 23.02.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні наполягали на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 17.09.2010 по 30.09.2010 ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя проведена виїзна позапланова перевірка ПП "КВВМПУ" з питань правових взаємовідносин з Приватним підприємством "Авант" та Приватним підприємством "Контур Прим" за період - травень 2010 року (акт перевірки від 05.10.2010 № 3141/10/23-123/31338726/173). З тексту зазначеного акту слідує, що на підставі акту перевірки Роздільнянської міжрайонної ДПІ Одеської області від 29.07.2010 № 41/23-00/35279701 з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період квітень-травень 2010 року ПП «Контур Крим»та акту перевірки від 29.07.2019 № 40/23-00/32189715 ПП «Авант», відповідач дійшов висновку про нікчемність угод між позивачем та ПП «Контур прим»та ПП «Авант»згідно з частинами 1, 5 ст. 203, 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, оскільки у останніх відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення операцій будь-якого виду діяльності; вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

За наслідками перевірки, ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя зроблено висновок про порушення ПП «КВВМПУ»п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість ", що спричинило завищення у травні 2010 року податкового кредиту на суму 12 837 173,90 грн. по податкових накладних, безпідставно виписаних ПП "Авант" та ПП "Контур Прим", у результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у травні 2010 року на суму 12 837 173,90 грн.

На підставі акта перевірки 05.10.2010 № 3141/10/23-123/31338726/173 відповідачем стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000692310/0 від 19.10.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 19 255 760,85 грн., з яких: 12 837 173,90 грн. - основний платіж, 6 418 586,95 грн. - штрафні санкції.

Судом встановлено, що 09.12.2008 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Авант»укладено договір №227, предметом якого є передача Приватним підприємством «Авант»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 1, а.с.64-69/.

Відповідно до умов поставки (п. 3.1, 3.2 договору) поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах -станція Вантажоотримувача (Інкотермс 2000) або на інших умовах, викладених у Специфікації, відповідно реквізитам, вказаним в Специфікації. Умови поставки автомобільним транспортом -за погодженням з покупцем. Моментом переходу права власності на товар є дата акту прийому-передачі ф. 69 (ф. 19), оформленого Вантажоотримувачем -кінцевим споживачем.

23.10.2009 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Авант»укладено договір №23-10, предметом якого є поставка та передача Приватним підприємством «Авант»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 1, а.с.70-72/.

Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на умовах -СРТ (поставщик здійснює доставку металобрухту своїми силами та засобами до місця доставки, визначеному Покупцем), або на інших умовах, оговорених у Специфікації. Прийняття металобрухту по кількості та якості здійснюється у місці поставки та оформляється актом прийняття-передачі. З моменту оформлення акту прийняття-передачі право власності на металобрухт переходить до покупця.

26.04.2010 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Контур Прим»укладено договір №441, предметом якого є поставка та передача Приватним підприємством «Контур Прим»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 2, а.с.1-3/.

05.05.2010 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Контур Прим»укладено договір №443, предметом якого є поставка та передача Приватним підприємством «Контур Прим»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 2, а.с.4-6/.

05.05.2010 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Контур Прим»укладено договір №444, предметом якого є поставка та передача Приватним підприємством «Контур Прим»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 2, а.с.7-9/.

05.05.2010 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Контур Прим»укладено договір №445, предметом якого є поставка та передача Приватним підприємством «Контур Прим»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 2, а.с.10-12/.

Відповідно до умов поставки (п. 3.1, 3.2 вказаних договорів між ПП «КВВМПУ»та ПП «Контур Прим») поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах -станція Вантажоотримувача (Інкотермс 2000) або на інших умовах, викладених у Специфікації, відповідно реквізитам, вказаним в Специфікації. Умови поставки автомобільним транспортом -за погодженням з покупцем. Моментом переходу права власності на товар є дата акту прийому-передачі ф. 69 (ф. 19), оформленого Вантажоотримувачем -кінцевим споживачем.

05.02.2010 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Контур Прим»укладено договір №12-11, предметом якого є поставка та передача Приватним підприємством «Контур Прим»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 2, а.с.13-15/.

05.04.2010 між ПП «КВВМПУ»та ПП «Контур Прим»укладено договір №12-92, предметом якого є поставка та передача Приватним підприємством «Контур Прим»у власність Приватному підприємству «КВВМПУ»брухту та відходів чорних металів -ДСТУ 4121-2002 (товар) /т. 2, а.с.16-18/.

Відповідно до п. 4.1 договорів №12-11, №12-92, поставка товару здійснюється окремими відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс (у редакції 2000 року). Умови поставок Товару деталізовані у Спеціфікації -додатку № 1 до цього договору.

Позивач укладав договори поставки брухту та відходів чорних металів з наступними контрагентами: ВАТ «АзовЄлектроСталь»№40-039/101 АЄсен від 14.08.2009; ВАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг»№5 від 31.12.2009; ВАТ «Запоріжсталь»№20/2099/120 від 31.12.2009; ВАТ «ММК ім. Ілліча»№4709 від 30.12.2009; ТОВ «Промислова група «Союз»№ПГС 55 від 02.11.2009 при поставці товару на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат». У зазначених договорах позивач виступає в якості продавця товару.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2010 року ПП «Авант»та ПП «Контур Прим»здійснювали постачання металобрухту чорних та кольорових металів покупцеві ПП "КВВМПУ" на умовах DDU, СРТ ІНКОТЕРМС 2000. Зазначені умови ІНКОТЕРМС 2000 (DDU, СРТ) передбачають обов'язок продавця укласти договір перевезення та за свій рахунок поставити товар до місця призначення, вказаного покупцем, а покупець повинен прийняти товар у місці доставки та оплатити його. Так, відповідно до залізничних квитанцій про приймання вантажу, відправлення товару здійснювалося ПП «Авант»та ПП «Контур Прим»згідно з умовами DDU, СРТ ІНКОТЕРМС 2000 відповідних договорів, тобто до станції вантажоотримувача -кінцевого споживача, як це визначив позивач. Аналізуючи договори, укладені між позивачем та ПП «Контур Прим»і ПП «Авант», а також між позивачем та ВАТ «АзовЄлектроСталь», ВАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ТОВ «Промислова група «Союз»при поставці товару на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», слід визнати, що позивач придбавав брухт чорних та кольорових металів з метою перепродажу третім особам, виступаючи при цьому посередником. Моментом переходу права власності на товар є дата акту прийому-передачі ф.69 (ф.19), оформленого Вантажоотримувачем -кінцевим споживачем. Як вбачається з матеріалів справи, акти прийому-передачі ф.69 підписані Вантажоотримувачами -кінцевими споживачами товару, тобто саме в цей момент позивач набував права власності на товар, та одразу ж після придбання товару відчужував його іншим особам. Дана обставина є кваліфікуючою ознакою для оподаткування операції з поставки товару.

Позивач, як покупець товару сплатив Приватному підприємству «Авант»та Приватному підприємству «Контур Прим»вартість придбаного металобрухту з урахуванням податку на додану вартість та отримав податкові накладні, і як продавець за угодами з ВАТ «АзовЄлектроСталь», ВАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ТОВ «Промислова група «Союз»при поставці товару на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», отримав кошти за проданий товар з урахуванням податку на додану вартість, видав податкові накладні своїм покупцям.

У травні 2010 року ПП «Авант»та ПП «Контур Прим»здійснювали постачання металобрухту чорних та кольорових металів покупцеві ПП "КВВМПУ" на умовах DDU, СРТ ІНКОТЕРМС 2000.

За Інкотермс-2000 - Офіційних правил тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати, термін DDU означає, що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення товару до місця призначення за власний рахунок. Термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Указом Президента України N 567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" (із змінами і доповненнями) встановлено, що правила Інкотермс застосовуються при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних.

Товарно-транспортна накладна, відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»є необхідною для перевізника.

Оскільки за умов поставки, зазначених вище, позивач не мав правовідносин з перевізниками при виконанні договорів зі своїми контрагентами, будь-яких витрат по доставці товару не мав, то як наслідок у нього відсутні товарно-транспортні накладні та витрати на перевезення товару (відсутні за даними бухгалтерського обліку).

Сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, якщо такі операції підтверджується іншими первинними документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктами 2.1 та 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктами 7.2.1., 7.2.3., 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту платника податків є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Отже, витрати (податковий кредит) для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З урахуванням принципу персональної відповідальності, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Отже, неподання Приватним підприємством «Контур Прим»податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2010 року не може бути покладено в основу висновку про нікчемність угод, укладених ним з ПП «КВВМПУ».

Як вбачається із актів приймання брухту та відходів кольорових металів приймання товару здійснювалося позивачем не за місцезнаходженням поставщиків - ПП «Авант»та ПП «Контур Прим», а у різних населених пунктах. У відповідних актах ПП «Авант»та ПП «Контур Прим»зазначені як «Відправник», ПП «КВВМПУ»зазначено як «Постачальник», а ЗАТ «АзовЕлектроСталь», ВАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ТОВ «Промислова група «Союз», - зазначені як «Одержувач»/т. 11, а.с.46-249/. Тобто позивач, як вже зазначалося вище, у момент прийняття товару набував права власності на нього за умовами договорів з постачальниками -ПП «Авант»та ПП «Контур Прим», й без перевантаження товару і без зміни місця його знаходження одразу ж передавав його покупцям - ЗАТ «АзовЕлектроСталь», ВАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ТОВ «Промислова група «Союз», шляхом підписання актів приймання-передачі, без складання та передавання додаткової до наявної чи нової документації на товар, у тому числі щодо його доставки. Такі дії зазначених учасників господарсько-фінансових відносин не суперечать умовам договорів та чинному законодавству України.

За вказаних вище обставин виконання позивачем зобов'язань за договорами придбання товару у ПП «Авант»та ПП «Контур Прим»та продажу товару ЗАТ «АзовЕлектроСталь», ВАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ТОВ «Промислова група «Союз», та з урахуванням тієї обставини, що безпосередньо позивач перевезення товару не здійснював, судом визнається, що фізичний рух товару, його фактичне переміщення за ланцюгом ПП «Авант»та ПП «Контур Прим»- ПП «КВВМПУ»- ЗАТ «АзовЕлектроСталь», ВАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ММК ім. Ілліча», ТОВ «Промислова група «Союз», мало місце, а позивач у цих відносинах виступав у ролі посередника.

З врахуванням наведеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.02.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.02.12р. по справі № 2а-74/12/2770 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 23.02.12р. по справі № 2а-74/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва