Рішення № 25466804, 17.04.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5027/112/2012.

За позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ

до генерального агентства по туризму в Чернівецькій області -відкрите акціонерне товариство "Туристичний комплекс "Черемош", м. Чернівці

про стягнення боргу в сумі 6736,40 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача -Карпюк О.С., дов. від 30.12.2011 р. № 1490

Від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за надані телекомунікаційні послуги в сумі 6736,40 грн., у тому числі 6566,73 грн. основного боргу, 9,63 грн. інфляційних, 25,16 грн. 3% річних та 134,88 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного з позивачем договору про надання послуг електрозв'язку від 10.10.2006 р. № 628/18 у частині своєчасної оплати наданих послуг, унаслідок чого за період з 01.10.2011 р. по 12.02.2012 р. по особових рахунках відповідача № 1067 та № 5822 виникла заборгованість, відповідно, в сумі 6574,84 грн. та в сумі 161,53 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою від 23.02.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 15.03.2012 р., позивача зобов'язано провести звірку розрахунків з відповідачем, відповідача зобов'язано надати відзив на позов.

У подальшому ухвалами від 15.03.2012 р. та від 29.03.2012 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладався в зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням відзиву на позов, востаннє -на 17.04.2012 р.

Після відкладення розгляду справи ухвалою від 29.03.2012 р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 9005,27 грн., у тому числі 8355,33 грн. основного боргу, 10,70 грн. інфляційних, 29,06 3% річних та 610,18 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній вимозі.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив, що позивач не збільшив заявлені у позовній заяви вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за особовими рахунками № 1067 та № 5822 на підставі договору про надання послуг електрозв'язку від 10.10.2006 р. № 628/18, а фактично звернувся з новою позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2268,87 грн. по особовому рахунку № 8093 на підставі договору про надання послуг зв'язку найвищої якості від 04.09.1996 р. № 112/93, об'єднавши нову позовну вимогу з уже заявленими в позовній заяві вимогами.

Одна таке не відповідає положенням ч. 4 ст. 22 ГПК України і не є збільшенням розміру позовних вимог у розумінні зазначеної статті Кодексу, тому суд не приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог і розглядає справу в межах вимог згідно з позовною заявою.

У судовому засіданні 17.04.2012 р. представник позивача просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 17.04.2012 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на заяву відповідач не надав.

Надіслана відповідачеві ухвала від 23.02.2012 р. повернулася без вручення з відміткою підприємства зв'язку, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Докази вручення відповідачеві ухвал від 15.03.2012 р. та від 29.03.2012 р. до суду не надійшли, однак належне надіслання відповідачеві цих ухвал підтверджується матеріалами справи (відмітки служби діловодства про відправку ухвал, копії реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції).

У відповідності до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам провадження за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи наведені положення закону, а також те, що ухвали направлялися відповідачеві на його адресу, що зазначена в ЄДРПОУ (а.с. 25,39), відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, тому неявка його представника і неподання відзиву на позов не перешкоджають вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 17.04.2012 р., розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

10 жовтня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (правонаступником якого є позивач, а.с. 36) і відповідачем відкритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Черемош" було укладено договір № 628/18 про надання послуг електрозв'язку, на умовах якого позивач (за текстом договору Підприємство зв'язку) зобов'язався, зокрема, надавати відповідачеві послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, а відповідач (за текстом договору Споживач) -своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит, та інші послуги, надані по телефону (пункти 1, 2.1, 3.2.8 договору, а.с. 10-13).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.5 договору № 628/18 від 10.10.2006 р. про надання послуг електрозв'язку послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством, Споживач оплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

З додатку № 1 до договору № 628/18 від 10.10.2006 р. (а.с. 14-22) та рахунків-актів за телекомунікаційні послуги видно наступне:

1) за період з 01 жовтня 2011 р. по 31 січня 2012 р. відповідачеві пред'явлено до оплати вартість телекомунікаційних послуг на загальну суму 6229,41 грн., у тому числі за жовтень 2011 р. -1890,78 грн., за листопад 2011 р. -1832,30 грн., за грудень 2011 року -1191,42 грн., за січень 2012 р. -1314,91 грн. (особовий рахунок № 1067, а.с. 28-31),

2) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 січня 2012 року відповідачеві пред'явлено до оплати абонплату за телефон на загальну суму 89,35 грн. у тому числі за жовтень 2011 р. -44,63 грн. за листопад 2011 р. -44,63 грн. (особовий рахунок № 5822, а.с. 32-35).

Як вказано в зазначених рахунках-актах, вони одночасно є актами передавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період; згідно з листом відповідача від 17.11.2006 р. № 1061 рахунки-акти по особовому рахунку № 1067 надавалися йому для одержання представником споживача за адресою м. Чернівці, вул. Канівська, 57 (за місцезнаходженням філії позивача в м. Чернівці), рахунки-акти по особовому рахунку № 5822 доставлялися відповідачеві на його юридичну адресу (а.с. 27).

Як стверджує позивач, відповідач заборгував йому по оплаті за надані телекомунікаційні послуги за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 року 6477,47 грн. по особовому рахунку № 1067 та 89,26 грн. по особовому рахунку № 5822, а всього борг складає 6566,73 грн.

За поясненням представника позивача, наданими в судовому засіданні 17.04.2012 р., зменшення нарахованої до оплати суми відбулося внаслідок зарахування попередніх платежів відповідача.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статей 173 - 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вирішуючи позов у частині вимог про стягнення основного боргу по оплаті за надані телекомунікаційні послуги, суд виходить з того, що за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р. підтверджена матеріалами справи заборгованість відповідача, строк сплати якої настав до звернення позивача з позовом до господарського суду, складає 89,26 грн. по особовому рахунку № 5822 (а.с. 7) та 5763,41 грн. по особовому рахунку № 1067 (а.с. 9), а всього 5852,67 грн.

Щодо вимог в сумі 714,06 грн. боргу за період з 01.02.2012 р. по 12.02.2012 р., то позивачем на його підтвердження не надано відповідних доказів, зокрема рахунку-акту, окрім того, враховуючи, що строк сплати за надані у лютому 2012 р. послуги згідно з п. 4.5 договору № 628/18 від 10.10.2006 р. настає 20.03.2012 р., вимога позивача стягнути зазначений борг є передчасною, оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті за лютий 2012 року на день звернення позивача з позовом до господарського суду ще не настав.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 5852,67 грн., у стягненні боргу в сумі 714,06 грн. належить відмовити.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.ст. 546 та 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, якщо це встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8 договору № 628/18 від 10.10.2006 р. обумовлено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки пені (а.с. 7, 9), суд встановив, що для розрахунку пені по особовому рахунку № 5822 позивач застосував ставку в розмірі 1% від суми заборгованості, що не передбачено ані Законом України "Про телекомунікації", ані договором № 628/18 від 10.10.2006 р.

Відтак, пеня по особовому рахунку № 5822 має бути перерахована виходячи з облікової ставки НБУ 7,75% річних і за період з 21.11.2011 р. по 23.02.2012 р. складатиме:

1) за жовтень 2011 р.: 44,63 грн. х 7,75% : 365 дн. х 95 дн. = 0,90 грн.

2) за листопад 2011 р.: 44,63 грн. х 7,75% : 365 дн. х 65 дн. = 0,62 грн., а всього 1,52 грн.

Пеня по особовому рахунку № 1067 в сумі 63,47 грн. за період з 21.11.2011 р. по 23.02.2012 р. обчислена правильно, відповідно, підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені в сумі 64,99 грн. (63,47 грн. + 1,52 грн.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 7,9), суд встановив, що інфляційні у розмірі 9,63 грн. за грудень 2011 р. та січень 2012 р. і 3% річних за період з 21.11.2011 р. по 23.02.2012 р. в сумі 25,16 грн. нараховані позивачем правильно, тому в цій частині вимог позов також підлягає задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з генерального агентства по туризму в Чернівецькій області -відкрите акціонерне товариство "Туристичний комплекс "Черемош" (м. Чернівці, вул. Комарова, 13-А, код ЄДРПОУ 02574248) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ, Бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560776) 5852,67 грн. боргу, 9,63 грн. інфляційних, 25,16 грн. 3% річних, 64,99 грн. пені та 1422,15 грн. судового збору.

3. У решті вимог у позові відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 17.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 17.04.2012 р.

Суддя Т.І.Ковальчук