Рішення № 25466772, 24.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.Справа № 5023/2332/12 вх. № 2332/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю:

позивача - ОСОБА_2 (за дов. № 3475 від 14 листопада 2011 року);

Мкртчян О.П. (директор)

відповідача -1 - Ульяненко І.Г. (за дов. № 18 від 27 лютого 2012 року)

відповідача-2 - Квіцінської А.І. (за дов. № 01-62юр/4417 від 08 червня 2012 року)

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М.", м. Київ

2. Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

про спонукання до укладання договорів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про спонукання Акціонерної компанії "Харківобленерго" (надалі - Відповідач-2) підписати з ним договір на постачання електроенергії у нежитлові приміщення 1-го поверху №1б-12б за адресою: АДРЕСА_2. Також просить суд спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Т.М.М." (надалі - Відповідач-1) підписати з Позивачем типовий договір про надання послуг з утримання житлового будинку, затверджений Кабінетом міністрів України на обслуговування нежитлових приміщень 1-го поверху №1б-12б за адресою: АДРЕСА_2. Заявлені вимоги обгрунтовує небажанням обох Відповідачів укладати з Позивачем вищевказані договори.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 червня 2012 року.

11 червня 2012 року представник Відповідача-2 надав через канцелярію суду відзив (вх. № 7094), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що між ним та Позивачем вже було укладено договір про постачання електроенергії №050574/1/4 від 07 серпня 2009 року по зазначеній Позивачем адресі, а тому позовні вимоги є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 25 червня 2012 року.

25 червня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 8146) копію свідоцтва про зміну імені директора Позивача в підтвердження того, що всі попередні договори, що укладались з різними установами та підприємствами були підписані однією і тією ж особою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 24 липня 2012 року.

23 липня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 10344) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

24 липня 2012 року представник Відповідача-1 надав через канцелярію суду відзив (вх. № 12959), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він є виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території житлового будинку АДРЕСА_2, та, як виконавець відповідних послуг, підготував проект договору, згідно з типовим договором про надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року, який доданий до позовної заяви Позивачем. Відповідач-1 стверджує, що проект спірного договору неодноразово надавався Позивачу для погодження, тобто останній вчинив всі дії щодо укладення спірного договору. Щодо опломбування вузла обліку теплової енергії у споживача (Позивача), то останній повинен був звернутись з заявою про оформлення допуску вузла обліку до експлуатації до Відповідача-1, але цього не зробив. Крім того, Відповідач-1 зазначив, що не має права укладати окремий договір теплопостачання з Позивачем, оскільки він не належить до суб'єктів, на яких поширюється дія спеціального порядку, а саме, "Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01 червня 2011 року.

Також, 24 липня 2012 року представник Відповідач-2 надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 10458) витребувані судом документи на підтвердження своєї правової позиції. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 24 липня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача-1 у відкритому судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував. Наполягав на затвердженні підготовленого ним проекту спірного договору.

Представник Відповідача-2 у відкритому судовому засіданні проти позовних вимог заперечував. Зазначав про їх необгрунтованість, вважаючи їх такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

10 грудня 2003 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (Відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Т.М.М." (Відповідач-1) було укладено договір про постачання електричної енергії №050574 (надалі - Договір-1). Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до розділу 1 Договору-1, Відповідач-2 (Постачальник) зобов'язувався постачати електричну енергію Відповідачу-1 (споживач), а останній зобов'язувався оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.8.1.1 Договору-1, якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (субспоживачів), стосунки між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача, відповідальність за укладання та належне виконання якого покладається на споживача.

Згідно з п.8.1.8 Договору-1, споживач укладає із субспоживачем договори про технічне забезпечення електропостачання субспоживачів.

Відповідно до п.8.4.1 Договору-1, відносини між постачальником електричної енергії та основним споживачем у частині передачі електричної енергії споживачу (субспоживачу) регулюються договором про постачання електричної енергії, укладеним постачальником електричної енергії із основним споживачем.

06 лютого 2006 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Т.М.М." (Відповідач-1) було укладено інвестиційний договір № Кп/11Н-02-06, відповідно до якого Позивач виступив в ролі інвестора будівництва нежитлових приміщень по АДРЕСА_2, а Відповідач-1 взяв на себе обов'язки балансоутримувача.

На теперішній час Позивач є власником нежитлового приміщення 1-го поверху АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності САС № 041542 від 11 червня 2008 року (а.с. 15).

На виконання Договору-1 07 серпня 2009 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (Відповідач-2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) було укладено договір про постачання електричної енергії №050574/1/4 для електропостачання нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 (Договір-2). Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до розділу 1 Договору-2, Відповідач-2 (постачальник) зобов'язався продавати електричну енергію Позивачу (споживач за цим договором), а останній зобов'язався оплачувати Відповідачу-2 вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, які є його невід'ємними частинами.

За таких обставин, Постачальником спірних послуг по справі є Відповідач-2, основним споживачем є Відповідач-1, а Позивач є субспоживачем.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд відмовляє у позові частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо заявленої вимоги Позивача про спонукання до укладання договору на постачання електроенергії з Відповідачем-2, то суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.9.4 Договору-2, даний договір набирає чинності з дня його підписання, укладається до моменту надання Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Т.М.М." (основним споживачем) довідки про виконання технічних умов, і діє до 01 листопада 2009 року. До того ж, цим пунктом було встановлено, що цей договір не підлягає пролонгації і вважається продовженим тільки після укладання додаткової угоди щодо продовження терміну дії цього договору з енергопостачальною організацією на підставі відповідної заяви споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, дію Договіру-2 було продовжено на підставі наступних додаткових угод:

- додаткова угода № б/н від 12 липня 2010 року про продовження дії Договору-2 за період з 01 листопада 2009 року по 01 серпня 2010 року;

-додаткова угода № б/н від 28 грудня 2010 року про продовження дії Договору-2 за період з 01 серпня 2010 року по 01 лютого 2011 року;

- додаткова угода № б/н від 25 березня 2011 року про продовження дії Договору-2 за період з 01 лютого 2011 року по 01 травня 2011 року;

- додаткова угода № б/н від 10 червня 2011 року про продовження дії Договору-2 за період з 01 травня 2011 року по 01 липня 2011 року;

- додаткова угода № б/н від 25 червня 2011 року про продовження дії Договору-2 за період з 01 липня 2011 року по 01 жовтня 2011 року;

- додаткова угода № б/н від 26 жовтня 2011 року про продовження дії Договору-2 за період з 01 жовтня 2011 року по 31 січня 2012 року;

- додаткова угода № б/н від 13 березня 2012 року про продовження дії Договору-2 за період з 01 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року;

- додаткова угода № б/н від 22 червня 2012 року про продовження дії Договору-2 за період з 31 травня 2012 року по 01 грудня 2012 року;

Тобто, на сьогоднішній день Договір-2, продовжений на підставі вищевказаних додаткових угод та довідок про виконання технічних умов, діє, а вимога Позивача щодо укладання даного договору є безпідставна.

Щодо заявленої вимоги Позивача про спонукання до укладання договору про надання житлово-комунальних та інших послуг з Відповідачем-1, то суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.3 ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Пункт 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24 травня 2004 року встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. До того ж, балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна (п.1 ч.2 ст.24 цього Закону).

Статтею 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24 травня 2004 року встановлено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. До того ж, процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін (ч.3 цієї статті.)

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем-1 неоднаразово надавались проекти відповідних договорів Позивачу для їх укладання, а останній надавав негативні відповіді на їх підписання. Даний факт підтверджується наступними листами:

- лист № 162 від 26 липня 2007 року;

- лист № 26 від 10 лютого 2012 року;

- лист № 105 від 01 червня 2012 року;

- лист № б/н від 02 вересня 2011 року;

- лист № 35 від 24 лютого 2012 року;

Позивач відмовлявся від їх підписання, посилаючись на те, що його не влаштовує калькуляція з розрахунком вартості теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року N 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», на яку посилається Позивач, затверджений «Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води». Цей Порядок застосовується під час установлення Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Відповідач-1 не має у власності або в користуванні теплогенеруючих установок, що є однією з обов'язкових умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води. Отже, останній не належить до суб'єктів, на яких поширюється дія відповідного Порядку і не має підстав для укладення окремого договору на теплопостачання.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне зобов'язати Позивача та Відповідача-1 укласти відповідний договір про надання житлово-комунальних та інших послуг.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Позивача у розмірі 1073,00 гривні та на Відповідача-1 у розмірі 1073,00 гривні.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

У задоволенні позовної вимоги про спонукання Акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо укладання з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору на постачання електроенергії у нежитлові приміщення 1-го поверху АДРЕСА_2 відмовити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Т.М.М." укласти з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір про надання житлово-комунальних та інших послуг, відповідно до умов типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М." (03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-б, код ЄДРПОУ 14073675, п/р 260019800772 в ВАТ "Т.М.М.-банк" м. Києва, МФО 300896) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61052, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 1073,00 гривні.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 липня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/2332/12