Рішення № 25466675, 19.07.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2012 р.Справа № 18/34/5022-537/2012(5/37-226)

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув заяву ВАТ "Тернопільське об'єднання Текстерно" № 8/42-618 від 26.06.2012 р. (вх. № 13291(н) від 27.06.2012 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.1999р. у справі № 5/37-226:

за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29, м. Київ 150

до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль

про звернення стягнення на заставне майно в загальній сумі 488 692,07 грн.

За участю представників:

Позивача: Мулик П.М., довіреність № 08.7-03/8813 від 23.12.2011р.

Відповідача: Дупіряк О.М., довіреність № 8/167-642 від 21.09.2011р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: 27 червня 2012 р. до господарського суду Тернопільської області надійшла заява ВАТ "Тернопільське об'єднання Текстерно" № 8/42-618 від 26.06.2012 р. (вх. № 13291(н) від 27.06.2012 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.1999 р. у справі № 5/37-226.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 27.07.2012 р. заяву за нововиявленими обставинами №8/42-618 від 26.06.2012р. у справі № 5/37-226 передано на розгляд судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.07.2012 р. справу №5/37-226 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" вул. Ковпака, 29, м. Київ 150, до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, про звернення стягнення на заставне майно в загальній сумі 488 692,07 грн., для розгляду заяви ВАТ "Тернопільське об'єднання Текстерно" № 8/42-618 від 26.06.2012 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.1999 р. прийнято суддею Охотницькою Н.В. до свого провадження, присвоївши їй №18/34/5022-537/2012(5/37-226) та призначено до розгляду на 11.07.2012 р.

В судовому засіданні 11.07.2012р. оголошувалася перерва до 19.07.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України у зв'язку з необхідністю ознайомлення з відзивом на заяву позивача у справі.

Представник заявника(відповідача) в судовому засіданні підтримав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.1999 р. з наведених в ній підстав.

Представник позивача в судових засіданнях та згідно відзиву на заяву про перегляд рішення суду в даній справі за нововиявленими обставинами заперечує проти задоволення заяви відповідача, стверджуючи, що згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.1981р. "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" та п. 1.1. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не можуть бути визнані нововиявленими, зокрема, обставини, що виникли або змінилися після прийняття рішення, відтак, оскільки постанова Вищого господарського суду України від 13.06.2012р. у справі №1/Б-294 та рішення від 02.12.2008р. у справі №11/45-818 (1/213-4265) прийняті після постановлення рішення в даній справі, позивач вважає, що вони не можуть слугувати нововиявленими обставинами в розумінні вищевказаних роз'яснень.

Крім того, вказує, що підставою для прийняття рішення у справі №5/37-226 від 27.01.1999р. не було жодне інше судове рішення, а тому застосування підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, передбаченої в п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України, є незаконним.

Також просить суд врахувати, що заява про перегляд рішення суду в даній справі за нововиявленими обставинами подана після закінчення встановлених ст. 112 ГПК України строків, а саме: місячного строку з дня виявлення обставин, що мають істотне значення для даної справи, та трирічного строку на перегляд рішення за нововиявленими обставинами з дня набрання ним законної сили, тому просить суд в порядку п.п. 1, 4 ч. 6 ст. 113 ГПК України повернути заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду. Наводить інші заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.1999р. у справі №5/37-226 задоволено позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Тернопіль та постановлено звернути стягнення на заставлене майно ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно", м. Тернопіль на загальну суму 488 692,07грн.

Дане рішення ґрунтується на тій обставині, що в порушення умов кредитних договорів від 01.12.1995р., 06.12.1995р. та 08.12.1995р. (з урахуванням додаткових угод від 01.12.1995р. 06.12.1995р., та від 08.12.1995р. до кредитних договорів, укладених 07.04.1998р., та додаткової угоди від 28.04.1998р. Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно" не належно виконувало свої обов'язки Позичальника, у зв'язку з чим допустило заборгованість в заявленій до стягнення сумі (з яких 189629,42 грн. заборгованості по кредиту, 175 402,00 грн. пені та 123660,65 грн. боргу по непогашених відсотках за користування кредитом).

У зв'язку з наведеною обставиною, арбітражним судом звернуто стягнення на передане відповідачем в заставу, згідно договору застави від 23.10.1995р., майно в сумі 6000000 грн., про що зазначено в рішенні №5/37-226 від 27.01.1999р.

Разом з тим, рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.12.2008р. у справі №11/45-818 (1/213-4265), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2009р. задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" та визнано недійсними кредитні договори від 30.08.1995р., від 31.08.1995р., від 07.09.І995р., від 01.11.1995р., від 15.11.1995р., від 06.12.1995р., від 04.01.1996р., від 25.01.1996р., від 06.03.1996р., від 23.04.1996р., від 24.04.1996р., від 25.04.1996р., від 29.04.1996р., від 29.04.1996р., від 14.08.1996р., від 25.10.1996р., від 06.09.1996р. та додаткові

угоди від 06.02.1997р., від 06.09.1997р., від 20.01.1998р., від 20.07.1998р., від 01.03.2000р., кредитний договір від 29.09.1997р. та додаткові угоди від 29.07.1998р., від 25.09.1998р., від 29.12.1998р., кредитний договір від 29.04.1998р. та додаткові угоди від 30.06.1998р., від 30.11.1998р., від 26.02.1999р., додаткові угоди до кредитних договорів, укладених у 1995-1996рр., від 30.04.1998; угоди про внесення змін до кредитних договорів від 03.11.1999р., договорів застави: від 23.10.1995р., від 29.10.1996р., від 25.10.1996р., від 05.03.1997р., від 29.04.1998р., від 20.05.1999р., від 20.05.1999р., укладені між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільське об'єднання "Текстерно" та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" м. Київ в особі Тернопільської обласної філії з моменту укладення.

Крім того, вказаним рішенням здійснено двосторонню реституцію, відповідно до якої стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії, 4 062 652 грн. 60 коп.; стягнуто з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", 200 780 грн. 13 коп.

Також, судом встановлено, що в провадженні господарського суду Тернопільської області перебуває справа №1/Б-294 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", порушена 11.06.2003р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір", яка знаходиться на стадії розпорядження майном боржника.

Постановою Вищого господарського суду України №1/Б-294 від 13.06.2012р., винесеною за результатами перегляду в касаційному порядку ухвали господарського суду Тернопільської області ухвали від 20.02.2012р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" на суму 13 251 186,59 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу; окремо включено до реєстру вимог кредиторів шостої черги грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 590 564, 36 грн. неустойки.

Зазначена постанова Вищого господарського суду України мотивована тією обставиною, що заборгованість за кредитними договорами, що визнано недійсними під час розгляду справи №11/45-818 (1/213-4265), була стягнута з боржника на користь банку ще до порушення справи про банкрутство на підставі судових рішень від 27.01.1999 р. у справі №5/37-226, від 27.04.2000 р. у справі №5/161/1273 та від 25.08.2000 р. у справі № 10/174-269, які не скасовані, є чинними та згідно зі ст. 124 Конституції України обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, Вищим господарським судом України вказано, що рішення у справі № 11/45-818 (1/213-4265) про визнання недійсними договорів не можуть змінювати підстав та встановлених Законом про банкрутство порядку визнання і задоволення грошових вимог Банку у справі про банкрутство.

Вказана обставина стала підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" з заявою №8/42-618 від 26.06.2012р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.1999р. у справі № 5/37-226, оскільки, за твердженням заявника, постанова Вищого господарського суду України призвела до того, що рішення від 27.01.1999р. в даній справі стало підставою для задоволення конкурсних вимог кредитора -Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", заявлених банком до того моменту, коли кредитні договори, на підставі яких і виникли вимоги кредитора в справі про банкрутство, визнано недійсними.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку нововиявленим обставинам, які виявлені після прийняття рішення зі спору, враховуючи їх істотність для вирішення спору, приймаючи до уваги зауваження касаційної інстанції в межах розгляду справи №1/Б-294, суд прийшов до висновку, що рішення у справі слід скасувати, а в позові відмовити, виходячи з наступного.

В силу вимог ст. 113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (ч. 2 ст. 112 ГПК України).

Заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами лише після набрання ним законної сили у передбаченому ГПК порядку.

Можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 ГПК, обмежена трирічним строком з дня набрання відповідним рішенням законної сили (з урахуванням, водночас, наведеного в пункті 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.12.2011 N 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства"). Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами після закінчення цього строку тягне за собою повернення відповідної заяви без права на її повторне подання (пункт 4 частини шостої статті 113 ГПК).

Подання ж відповідних заяв з інших підстав, зазначених у частині другій статті 112 ГПК, будь-яким строком не обмежується (п. 8.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року N 4176-VI, а саме п.п. 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що розгляд справ щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, провадження в яких було відкрито до набрання чинності цим Законом, здійснюється згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку розгляду та складу суду, які діяли до набрання чинності цим Законом.

Щодо судових рішень у цивільних, господарських та адміністративних справах, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої відповідно пунктом 1 частини другої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України, пунктом 1 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути подані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.1981р. "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", на яку, серед іншого, посилається позивач у відзиві на заяву про перегляд рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами визначено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона буда недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо). Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК.

Даючи правову оцінку вищевстановленим судом обставинами справи, господарський суд погоджується з твердженнями заявника про те, що факти, встановлені Вищим господарським судом України та викладені в постанові №1/Б-294 від 13.06.2012р., а саме: чинність судових рішень у справах №10/174-2269, №5/161-1273 та в даній справі, які прийнято до заявлення банком грошових вимог в межах справи про банкрутство ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно" та до визнання недійсними договорів від 30.08.1995р., від 31.08.1995р., від 07.09.І995р., від 01.11.1995р., від 15.11.1995р., від 06.12.1995р., від 04.01.1996р., від 25.01.1996р., від 06.03.1996р., від 23.04.1996р., від 24.04.1996р., від 25.04.1996р., від 29.04.1996р., від 29.04.1996р., від 14.08.1996р., від 25.10.1996р., від 06.09.1996р. та додаткових угод від 06.02.1997р., від 06.09.1997р., від 20.01.1998р., від 20.07.1998р., від 01.03.2000р., кредитного договору від 29.09.1997р. та додаткових угод від 29.07.1998р., від 25.09.1998р., від 29.12.1998р., кредитного договору від 29.04.1998р. та додаткових угод від 30.06.1998р., від 30.11.1998р., від 26.02.1999р., додаткових угод до кредитних договорів, укладених у 1995-1996рр., від 30.04.1998; угод про внесення змін до кредитних договорів від 03.11.1999р., договорів застави: від 23.10.1995р., від 29.10.1996р., від 25.10.1996р., від 05.03.1997р., від 29.04.1998р., від 20.05.1999р., від 20.05.1999р. є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України, та, незважаючи на проведення господарським судом в порядку ст. 216 ЦК України в межах розгляду справи №11/45-818 (1/213-4265) двосторонньої реституції за договорами, що визнані судом недійсними, останні стали підставою для визнання грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" в межах розгляду справи №1/Б-294 про банкрутство останнього.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.12.2008р. у справі №11/45-818 (1/213-4265), яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, здійснено двосторонню реституцію, відповідно до якої стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії, 4 062 652 грн. 60 коп.; стягнуто з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", 200 780 грн. 13 коп.

Частиною 4 ст. 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України №1/Б-294 від 13.06.2012р., (факти, встановленій в якій є нововиявленою обставиною для перегляду рішення суду в даній справі), зазначено, що рішення у справі № 11/45-818 (1/213-4265) про визнання недійсними договорів не може змінювати підстав та встановлених Законом про банкрутство порядку визнання і задоволення грошових вимог Банку у справі про банкрутство; разом з тим, виходячи з принципу обов'язковості всіх судових рішень, які набрали законної сили, до виконання, рішення господарського суду Тернопільської області від 02.12.2008р. у справі № 11/45-818 (1/213-4265) повинно бути виконане у визначеному судом обсязі, зокрема, шляхом проведення між сторонами двосторонньої реституції та застосування інших наслідків недійсності правочину, зокрема тих, що стосуються виконання судового рішення в справі №5/37-226.

Невиконання рішення господарського суду Тернопільської області у справі № 11/45-818 (1/213-4265) буде порушенням ч. 4 ст. 124 Конституції України, так само, як і невиконання рішення у справі №10/174-2269, що зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 13.06.2012р. у справі №1/Б-294.

Оцінюючи заперечення відповідача з приводу порушення заявником встановленого ч. 1 ст. 213 ГПК України місячного строку звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення суду в даній справі за нововиявленими обставинами від дати їх виявлення, суд, з огляду на те, що постанова Вищого господарського суду України, якою змінено підставу та порядок розгляду заявлених позивачем кредиторських вимог, що були визначені ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.02.2012р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р., прийнята 13.06.2012р., а Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно" звернулося до господарського суду з заявою №8/42-618 про перегляд рішення від 27.01.1999р. у даній справі 27 червня 2012р. (вх. №13290), відхиляє дані заперечення як неспроможні.

Слід звернути увагу також на п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ратифікованої Верховною Радою України згідно Закону України від 17.07.97 № 475/97-ВР), яка гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків та визначає одним з основних складових елементів "суду" виконання остаточного судового рішення, прийнятого у відповідній справі.

У ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Тобто ст. 6 Конвенції захищає право кожного у випадку спору про його права та обов'язки, у тому числі і право особи, про права якої суд прийняв рішення, не залучивши цю особу до розгляду справи.

У рішеннях Європейського суду з прав людини в справах Waite проти Канади, Prince Hans-Adam II проти Ліхтенштейну, Levages Prestations Services проти Франції також

зазначено, що право доступу до правосуддя, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою,ці обмеження будуть відповідати п. 1 ст. 6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Як вже зазначалося господарським судом, п.п. 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року N 4176-VI визначено, що розгляд справ щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, провадження в яких було відкрито до набрання чинності цим Законом, здійснюється згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку розгляду та складу суду, які діяли до набрання чинності цим Законом.

Щодо судових рішень у цивільних, господарських та адміністративних справах, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років, заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої відповідно пунктом 1 частини другої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України, пунктом 1 частини другої статті 112 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути подані протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що Закон України N 4176-VI набрав чинності 15.01.2012р., відтак, суд погоджується з твердженням позивача, що передбачений п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону тримісячний строк перегляду за нововиявленими обставинами рішень у цивільних, господарських та адміністративних справах, з моменту набрання законної сили якими до дня набрання чинності цим Законом включно пройшло три або більше років закінчився 15.04.2012р.

Разом з тим, станом на момент закінчення вказаного строку нововиявлена обставина, тобто постанова Вищого господарського суду України (згідно якої рішення від 27.01.1999р. в даній справі стало підставою для задоволення конкурсних вимог кредитора -Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", заявлених банком до того моменту, коли кредитні договори, на підставі яких і виникли вимоги кредитора в справі про банкрутство, визнано недійсним) не існувала, оскільки прийнята Вищим господарським судом України лише 13.06.2012р.

У зв'язку з наведеним, застосування строку, зазначеного в п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року N 4176-VI як на підставу повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 25.08.2000р. у даній справі призведе до того, що рішення господарського суду Тернопільської області від 02.12.2008р. у справі №11/45-818 (1/213-4265), яке набрало законної сили у встановленому законом порядку не буде виконане взагалі, оскільки неможливим буде застосування двосторонньої реституції між сторонами за договорами, що визнані недійсними, по причині того, що грошові вимоги, які ґрунтуються на недійсних договорах будуть задовольнятися в межах розгляду справи про банкрутство ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно".

Зазначена обставина стала б порушенням ст. 124 Конституції України, норми якої в силу положень її ст. 8 мають найвищу юридичну силу та є нормами прямої дії та суперечила б положенням ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікованої Верховною Радою України згідно Закону України від 17.07.97 № 475/97-ВР), оскільки в даному випадку обмеження права доступу відповідача до правосуддя шляхом подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами порушує саму суть здійснення правосуддя, відтак, твердження позивача про необхідність повернення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без розгляду відхиляються судом.

Заперечення позивача, викладені в відзиві на позов щодо того, що згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.1981р. "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" не можуть бути визнані нововиявленими обставини, що виникли або змінилися після прийняття рішення не заслуговують на увагу суду, оскільки п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.1981р. "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" визначено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона буда недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо)

Посилання позивача на п. 1.1. Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002р. № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" не може бути взято судом до уваги, оскільки останнє втратило чинність згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".

При цьому, суд погоджується з твердженнями позивача, викладеними в відзиві на заяву про те, що трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з дня набрання рішенням законної сили, визначеними ст. 113 ГПК України не ототожнюється зі строком позовної давності, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, передбаченого ст. 256 ЦК України, тому твердження заявника з цього приводу відхиляються судом.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що підстави вказані заявником в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами являються нововиявленими обставинами, відтак, оцінивши документальні докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що заява про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.1999р. у справі №5/37-226 за нововиявленими обставинами є документально обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі запиту господарського суду Тернопільської області №1210/2012 від 12.07.2012р. відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №3095/1.5 від 13.07.2012р. згідно якої вбачається, що 14.06.2010р. державним реєстратором внесено запис №44 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого зареєстровано зміни до установчих документів юридичної особи в частині зміни найменування банку на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", відтак, господарський суд Тернопільської області вважає за необхідне з змінити найменування позивача з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

На підставі наведеного, рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.1999р. у справі №5/37-226 підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на заставлене майно ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно", м. Тернопіль на загальну суму 488692,07 грн. на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", м. Тернопіль, - слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 2443,47 грн. покласти на позивача -Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" в дохід Державного бюджету України 2 443,45 грн. судового збору, недоплаченого заявником при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85, 112-114, 115-117 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Змінити найменування позивача у справі №18/34/5022-537/2012(5/37-226) з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29, Голосіївський район, м. Київ, ідент. код 00039019, на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29, Голосіївський район, м. Київ, ідент. код 00039019.

2. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання Текстерно" №8/42-618 від 26.06.2012 р. (вх. № 13291(н) від 27.06.2012 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Тернопільської області від 27.01.1999р. у справі №5/37-226 задовольнити.

3. Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.01.1999р. у справі №5/37-226 скасувати.

4. В позові відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29, Голосіївський район, м. Київ, ідент. код 00039019, на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, ідент. код 00306650 2 443 (дві тисячі чотириста сорок три) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, ідент. код 00306650 в дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001 2 443(дві тисячі чотириста сорок три) грн. 45 коп. судового збору.

7. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 20.07.2012р., через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька