Постанова № 25466654, 25.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року Справа №5021/176/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач -Ювченко Г.І.;

відповідач -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2055 С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 03 квітня 2012 року у справі №5021/176/12

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми,

до Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист", м. Суми,

про дострокове розірвання договору користування та виселення з нежитлового приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист" (відповідач) про дострокове розірвання укладеного сторонами договору користування нерухомим майном №УМКВк -015 від 30.10.2008 року, та виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення по вул. Жовтневій, 25 у місті Суми.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.04.2012 року у справі № 5021/176/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено; розірвано договір користування нерухомим майном № УМКВк-015 від 30.10.2008 року, укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради; виселено Сумське міське громадське формуванням з охорони громадського порядку "Захист" із займаного нежитлового приміщення по вул. Жовтневій, 25 в м. Суми; стягнуто з Сумського міського громадського формування з охорони громадського порядку "Захист" на користь Державного бюджету України 1073 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, та прийняти нове, яким в позові відмовити.

У судове засідання відповідач не з'явився, повноважного представника до суду не направив, хоча про дату і місце судового розгляду був повідомлений належним чином ухвалою суду від 21 червня 2012 року.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності заявника скарги за наявними у справі матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим судом, на підставі рішення Сумської міської ради V скликання XIII сесії від 06.02.2008 "Про передачу в безкоштовне постійне користування майна комунальної власності територіальної громади м. Суми" між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради (наймодавець) та Сумським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку "Захист" (наймач) було укладено договір користування №УМКВк -015 від 30.10.2008 року (далі - Договір).

Про факт передачі майна свідчить наявний в матеріалах справи акт прийняття-передачі нерухомого майна від 30.10.2008 року.

Відповідно до умов вказаного Договору наймодавець передає, а наймач приймає у безкоштовне постійне користування, на умовах, визначених Договором, майно згідно опису, а саме: нежитлові приміщення, розташовані по вул. Жовтневій, 25 у м. Суми загальною площею 83,7 кв. м., вартістю 36384 грн.

Умовами Договору сторони передбачили, що вказане майно передається у безкоштовне постійне користування наймачу для використання його в якості службового приміщення.

Із Договору вбачається, що приміщення надавалось відповідачу для здійснення статутної діяльності, а саме, взаємодії з органами внутрішніх справ.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у рішенні вказав, що, оскільки співпраця відповідача з підрозділами міліції та будь-якими іншими територіальними органами внутрішніх справ припинилась, Сумське міське громадське формування з охорони громадського порядку "Захист" було виключено із програми Сумської міської ради "профілактика правопорушень".

Також, місцевий суд зазначає, що 28.09.2011 року Сумською міською радою було прийнято рішення "Про передачу в господарське відання та на баланс комунальному підприємству "Муніципальна охорона" Сумської міської ради майна комунальної власності територіальної громади м. Суми", відповідно пункту 1 якого управляння майна комунальної власності Сумської міської ради зобов'язано передати КП "Муніципальна охорона" спірне нежитлове приміщення.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов помилкового, на думку колегії суддів, висновку щодо права позивача на дострокове розірвання Договору, у зв'язку з тим, що відповідач своєю статутною діяльністю не займається і нібито використовує приміщення всупереч вимог пункту 2.1 Договору та статті 651 Цивільного кодексу України.

Однак, судова колегія з таким твердженням погодитись не може і зазначає, що такий висновок суду першої інстанції спростовується пунктом 1.3 Договору, яким зазначено, що майно надається у безкоштовне постійне користування наймачу для використання його як службового приміщення.

Також, у пункті 2.1 Договору вказано, що наймач зобов'язаний використовувати майно у відповідності до умов та за призначенням, визначеним п.1.3 цього Договору, без права перепрофілювання.

Однак, ні в позовній заяві, ні в судовому рішенні не наведено фактів того, що нежитлові приміщення використовуються інакше, ніж службові.

Посилання суду першої інстанції на Закон України "Про оренду державного та комунального майна" також не є підставним, оскільки, згідно з ст. 2 цього Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, а предметом спірного Договору є безкоштовне постійне користування майном (нежитловими приміщеннями).

При цьому, слід також зазначити, що статтею 188 Господарського процесуального кодексу України передбачений порядок розірвання господарських договорів, відповідно до якого сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, остання у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду і, у разі, якщо сторони не досягай згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, позивачем не було дотримано наведеного порядку.

Відповідач стверджує, що не одержував від позивача ні пропозицій про розірвання Договору, ні листа від 21.10.2011р. за №09-1509/01-09 про звільнення приміщення.

Окрім того, колегія суддів не може розглядати лист №09-1509/01-09 від 21.10.11 в якості доказу пропозиції дострокового розірвання Договору, оскільки в ньому йдеться про необхідність звільнення відповідачем приміщення для передачі його комунальному підприємству "Муніципальна охорона", однак не розірвання Договору.

Між тим, сторони під час укладення Договору, розділами 2, 3 чітко передбачили і узгодили умови і випадки, у яких можливе розірвання Договору, в тому числі, і дострокове.

Із пункту 3.2 Договору випливає, що наймодавець має право достроково розірвати Договір лише у разі невиконання наймачем покладених на нього обов'язків, зокрема, використання майна у відповідності до умов Договору без права перепрофілювання, передача майна у піднайом третім особам без згоди на те наймодавця, а також, якщо наймач навмисно або з необережності погіршує стан майна.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних доказів, які б свідчили про наявність зазначених судом порушень, закріплених Договором.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Приписами статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Втім, колегія суддів вважає, що позивач, звертаючись із позовом до суду, порушив умови Договору, оскільки доказів навмисного або з необережності погіршення стану або загибелі орендованого майна, передачі його у піднайом з боку відповідача не існує.

У той же час, норми статті 629 Цивільного кодексу України вимагають обов'язковості виконання договору сторонами.

З аналізу вищенаведених норм колегія суддів не вбачає достатніх правових підставі для задоволення позовних вимог

З огляду на те, що господарським судом Сумської області не установлено фактів порушення відповідачем договірних зобов'язань, суд неправомірно задовольнив позов Управляння майна комунальної власності Сумської міської ради про розірвання Договору, матеріали справи спростовують висновки, викладені в рішенні суду.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 2, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 03.04.12 року у справі №5021/176/12 скасувати. Прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Повний текст постанови підписаний 23.07.2012 року.