Постанова № 25410851, 25.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2012 р. Справа № 5023/678/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

прокурора - Кабанець В.О.

позивача - Заболоцька А.А.

третьої особи -Іванов О.А.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Чугуївського міжрайонного прокурора (вх. № 1719 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 26 квітня 2012 року у справі № 5023/678/12

за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради, м. Чугуїв Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція, м. Чугуїв Харківської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд", м. Харків

про стягнення 9 197,52 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року Чугуївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд" (далі - відповідач) заборгованість по орендній платі в сумі 9 197,52 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів оренди від 19.09.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 квітня 2012 року у справі № 5023/678/12 (суддя Добреля Н.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що права прокурора та позивача не порушено, оскільки відповідачем ще до звернення прокурора до суду з даним позовом було сплачено орендну плату за землю за грудень 2011 року в сумі 9197,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 23.01.2012 р.

Чугуївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі позивача із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26 квітня 2012 року у справі №5023/678/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Крім того, зазначає про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати та наявність заборгованості по її сплаті.

Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція (далі - третя особа) надала пояснення по апеляційній скарзі, в яких посилається на приписи Податкового кодексу України та пояснює процедуру надходження грошових коштів платниками податків до місцевого бюджету.

Позивач та відповідач письмових відзивів на апеляційну скаргу прокурора не надали.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, не реалізував своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку свого представника в судове засідання.

Враховуючи те, що явка представника відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники позивача та третьої особи підтримали апеляційну скаргу прокурора.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та уповноважених представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договорів оренди земельної ділянки № 311, 312, 313 від 09.09.2008 р., відповідно до умов яких відповідач (орендар) отримав від позивача (орендодавець) в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4071 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Робоча, 55-А; земельну ділянку площею 1,8505 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Щорса, 57-Ж; земельну ділянку площею 1,9998 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Щорса, 57-Е.

Зазначені договори зареєстровані у Чугуївському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 19 вересня 2008 року за № 040868200049, № 040868200050, № 040868200051.

Передача земельних ділянок у користування відповідачу підтверджується актами приймання-передачі земельних ділянок від 29.09.2008 р.

Пунктом 8 договорів сторони передбачили, що їх укладено строком на 10 років.

Приписами пунктів 9-15 договорів оренди земельної ділянки сторони визначили розмір, порядок обчислення та внесення орендної плати за землю, зокрема, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне її внесення або невнесення.

Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки № 311 від 09.09.2008 р. сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 17 430,15 грн. на рік, у розмірі 6 % до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю", відповідно до рішення ХХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.10.2007 р. за № 952-V.

Відповідно до пункту 9 договору оренди земельної ділянки № 312 від 09.09.2008 р. орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 65 540,21 грн. на рік, у розмірі 5 % до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю", відповідно до рішення ХХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.10.2007 р. за № 952-V.

Згідно з пунктом 9 договору оренди земельної ділянки № 313 від 09.09.2008 р. орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 70 854,28 грн. на рік, у розмірі 5% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно ст. 7 Закону України "Про плату за землю", відповідно до рішення ХХХІІ сесії V скликання Чугуївської міської ради від 26.10.2007 р. за № 952-V.

За умовами пунктів 10, 11 вищезазначених договорів орендна плата за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та сплачується щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця на спеціальний міський бюджетний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач зазначають, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договорами оренди землі щодо своєчасної сплати орендної плати за землю, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по орендній платі за грудень 2011 року в сумі 9 197,52 грн., що стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що права прокурора та позивача не порушено, оскільки ще до звернення прокурора з відповідним позовом відповідачем сплачено орендну плату за землю за грудень 2011 року в сумі 9 197,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 23.01.2012 р.

Однак колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі ґрунтуються на обставинах справи та викладені без врахування норм чинного законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 13 Закону договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписи статті 288 Податкового кодексу України регулюють порядок внесення та мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку, підставою для нарахування якої є договір оренди земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі між орендодавцем (власником) та орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.

Положення статті 287 Податкового кодексу України визначають строк сплати плати за землю. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що сума несплачених вчасно узгоджених грошових зобов'язань складає 20 964,6 грн. При цьому, згідно довідки про нарахування та сплату орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 30.03.2012 р. № 30 ним було погашено податковий борг зі сплати орендної плати за 2011 рік в повному обсязі та сплачено орендну плату за січень-лютий 2012 року. На думку відповідача, ним сплачено в повному обсязі суми узгоджених грошових зобов'язань зі сплати за землю, які визначені у податковій декларації № 831 від 26.01.2011 р.

Проте, колегія суддів вважає, що відповідачем не враховано, а судом не надану належну правову оцінку нарахуванню штрафних санкцій за несвоєчасне внесення орендної плати за землю (грошового зобов'язання).

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З приписів зазначеної норми вбачається, що пеня вважається податковим боргом, а відповідно до статті 89 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Нарахування пені здійснюється відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, якою передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Тобто у разі погашення податкового боргу (за рахунок сплати коштів на рахунки, відкриті органами Державної казначейської служби, або за рахунок зменшення грошових зобов'язань, визначеного у податковій звітності (у тому числі уточнюючій), або за рахунок бюджетного відшкодування тощо) пеня нараховується на суму такого погашеного податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені та відсотків за користування розстроченням (відстроченням)) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення такого податкового боргу та на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за період починаючи з першого робочого дня, наступного за граничним днем сплати, по календарний день, що передує погашенню податкового боргу (його частини), включно.

Колегія суддів приймає до уваги доводи прокурора та третьої особи стосовно того, що на виконання статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Таким чином, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, з урахуванням дат виникнення складових такого податкового боргу, у першу чергу повинні бути зараховані в рахунок погашення заборгованості з основного платежу. Після повного погашення вказаної складової податкового боргу кошти, сплачені платником, в наступну чергу зараховуються в рахунок погашення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та після повного погашення такої заборгованості в останню чергу зараховуються в погашення залишку несплаченої пені.

Системний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства разом з дослідженими матеріалами справи, зокрема, умов договорів оренди земельних ділянок, дають підстави колегії суддів вважати, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про погашення відповідачем в повному обсязі боргу по орендній платі за землю за вище укладеними договорами, зокрема, платіжним дорученням № 13 від 23.01.2012 р., не врахувавши відрахування пені, нарахованої на суму податкового боргу (боргу по сплаті орендної плати).

Крім того, колегія суддів зауважує, що ухвалою від 03.07.2012 р. суд запропоновував відповідачу надати докази відсутності заборгованості по сплаті орендної плати за землю за вищевказаними договорами, зокрема, можливість в повному обсязі сплатити заборгованість в сумі 9 197,52 грн. Проте, відповідач таких доказів не представив, в судове засідання для обґрунтування своїх заперечень та пояснень свого представника не направив.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що заборгованість відповідача з орендної плати в сумі 9 197,52 грн. за грудень 2011 року за договорами оренди земельної ділянки №311, 312, 313 від 09.09.2008 р. документально підтверджується, зокрема, розрахунком третьої особи, доданим до матеріалів справи, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та приписах чинного законодавства, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та не правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення не може вважатися обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, задовольняючи апеляційну скаргу колегія суддів вважає за доцільне покласти судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України. При стягненні судового збору колегія суддів враховує ставки судового збору, визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір», що застосовуються при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 3, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чугуївського міжрайонного прокурора задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 квітня 2012 року у справі № 5023/678/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд" (61007, м.Харків, вул. Північна, 11, код 32564237) на користь Чугуївської міської ради (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. К. Лібкнехта, 35а, р/р 332108812700020, УДКС у Чугуївському районі, код 33792204, ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) 9 197,52 грн. заборгованості з орендної плати за грудень 2011 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмбуд" (61007, м.Харків, вул. Північна, 11, код 32564237) до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, рахунок отримувача 31216206782003, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) 1 609,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та 804,75 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст постанови по справі підписаний 19 липня 2012 року.