Рішення № 25466380, 23.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/30/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа № 5009/1749/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост" (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64, кв. 4)

до Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (70000, Запорізька область, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32)

про стягнення 77 822 грн. 11 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Жаворонкова І.Г., дов. № б/н від 29.05.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомост" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області 70 199 грн. 82 коп. основного боргу, 4 531 грн. 11 коп. інфляційних витрат, 3 091 грн. 18 коп. 3% річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 10.05.2012р., справу № 5009/1749/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 11.05.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1749/12, присвоєно справі номер провадження 27/30/12 та призначено судове засідання на 11.06.2012р.

Ухвалою суду від 11.06.2012р. розгляд справи відкладено, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору та неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача. Засідання суду призначено на 09.07.2012р.

Ухвалою суду від 09.07.2012р. продовжено строк розгляду справи № 5009/1749/12 на 15 днів -до 24.07.2012р, відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 23.07.2012р.

23.07.2012р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/1749/12.

23.07.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 23.07.2012р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 70 199 грн. 82 коп. основного боргу, 4 531 грн. 11 коп. інфляційних витрат, 3 091 грн. 18 коп. 3% річних.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 11.06.2012р., 09.07.2012 р. та 23.07.2012р. не з'явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання отримано уповноваженим представником відповідача 16.05.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (оригінал містяться в матеріалах справи), ухвалу суду від 11.06.2012р. про відкладення розгляду справи на 09.07.2012р. було надіслано відповідачу 12.06.2012р., про що свідчить штамп вихідної кореспонденції № 09-11а/7139 від 12.06.2012р. та реєстр відправки поштової кореспонденції, ухвалу суду від 09.07.2012р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів, відповідно до ст. 69 ГПК України та відкладення розгляду справи на 23.07.2012р. було надіслано на адресу відповідача 11.07.2012р., про що свідчить штамп вихідної кореспонденції № 09-11а/8405 від 11.07.2012р. та реєстр відправки поштової кореспонденції.

Суд зазначає, що господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка представника відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено, що 09.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ напівфабрикатів»(первісний кредитор) та ТОВ «Продрезерв-Україна» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до п. 1.1 договору вартість доручених підряднику робіт по цьому контракту складає 36,068 міл. грн. в договірних цінах, базисна ціна 0,025 міл. грн.

Відповідно до п. 2.2 договору первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги грошових коштів в розмірі 325464,78 грн., що виникло за поставлену первісним кредитором третім особам продукції підтверджується накладними та актами звірки.

Третіми особами (боржниками) за даним договором є:

- підприємство Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області, право вимоги до якого передається новому кредитору в розмірі 88 295,64 грн.;

- підприємство Бердянська виправна колонія № 77 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області право вимоги до якого передається новому кредитору в розмірі 28969,55 грн.;

- підприємство Вільнянська виправна колонія № 20 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області право вимоги до якого передається новому кредитору в розмірі 24045,12 грн.;

- підприємство Оріхівська виправна колонія № 88 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області право вимоги до якого передається новому кредитору в розмірі 46009,99грн.;

- підприємство Солонянська виправна колонія № 21 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпроаетровській області право вимоги до якого передається новому кредитору в розмірі 89 795,94 грн.;

- підприємство Софіївська виправна колонія № 55 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області право вимоги до якого передається Новому кредитору в розмірі 48348,54 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору кредитор зобов'язаний повідомити боржника про перехід права первісного кредитора до нового кредитора та оформити належними чином всі пов'язані з цим документи.

Відповідно до п. 4.1 договору первісний кредитор несе відповідальність перед новим кредитором за дійсність переданої вимоги, але не відповідає за невиконання боржником його зобов'язань.

Відповідно до п. 5 договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

09 червня 2009 року між ТОВ «Продрезерв-Україна»(кредитор) та ТОВ «Екомост»(новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії).

Відповідно до п. 1 договору кредитор передає новому кредитору право вимоги від Підприємство Білнеківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області сплати 88295,64 грн. заборгованості за поставлену на його адресу ТОВ «Торговий дім «Світ напівфабрикатів»продукцію в об'ємі згідно видаткових накладних, а новий кредитор набуває право вимоги від БВК № 99 сплатити 88295,64 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Право вимоги, що відступається за цим договором, належить кредитору на підставі договору від 09.06.2009р., укладеного ним з ТОВ «Торговий дім «Світ напівфабрикатів».

Відповідно до п. 2 договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінено сторонами в сумі 88295,64 грн.

Згідно п. 5 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтями 516-517 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, на підставі викладеного вище позивач після підписання договору цесії набув право стягувача по договору постачання продукції у розмірі несплаченого боргу відповідачем на суму 88295,64 грн.

15 червня 2009р. між ТОВ «Продрезерв-Україна»(сторона-1) та Біленківською виправною колонією № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (сторона-2) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п. 1 договору сторона-1 має перед стороною-2 непогашене грошове зобов'язання у сумі 18595,82 грн., яке виникло на підставі договору № 47 від 24.03.2008р. між стороною-1 та стороною-2.

Відповідно до п. 2 договору сторона-2 має перед стороною-1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 89795,44 грн., яке виникло на підставі накладної № 5 від 28.04.2009р. на суму 1500,00 грн. та на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 09.06.2009р. на суму 88295,64грн.

Згідно п. 5 сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні вимоги за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1 п. 2 цієї угоди.

Зобов'язання сторони-2 перед стороною-1 складають 71 199 грн. 82 коп.

Згідно актів звірок взаєморозрахунків, остання виплата за боргом склала 2 000 грн. 00 коп., заборгованість Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Екомост" складає 70 199 грн. 82 коп.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області 70 199 грн. 82 коп. основного боргу.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2009р. між ТОВ «Екомост»та Біленківською виправною колонією № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області підписаний акт звірки на суму 71 199,82грн. та скріплений печатками сторін, з якого вбачається, що станом на 01.12.2009р. заборгованість на користь ТОВ «Екомост»71199,82грн підтверджена відповідачем у справі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 091 грн. 18 коп. 3% річних та 4 531 грн. 11 коп. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3 091 грн. 18 коп. 3% річних та 4 531 грн. 11 коп. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області 70 199 грн. 82 коп. основного боргу, 4 531 грн. 11 коп. інфляційних витрат, 3 091 грн. 18 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

На підставі статті 85 ГПК України -23.07.2012року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост" до Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з Підприємства Біленківська виправна колонія № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (70000, Запорізька область, с. Біленьке, вул. Запорізька, 32, код ЄДРПОУ 08680106, р/р 26002919800558 в ЗФ «Кредит промбанк», МФО 373135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомост" (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64, кв. 4, код ЄДРПОУ 35764060, р/р 26007001317850 в ПАТ 2отп Банк»м. Київ, МФО 300528) 70 199 (сімдесят тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 82 коп. основного боргу, 4 531 (чотири тисячі п'ятсот тридцять одна) грн. 11 коп. інфляційних витрат, 3 091 (три тисячі дев'яносто одна) грн. 18 коп. 3% річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 27.07.2012р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва