Рішення № 25466341, 25.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/43/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.12 Справа № 5009/2027/12

м. Запоріжжя

За позовом: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Леніна, 164, ідентифікаційний код 20497824)

до відповідача: Комунального підприємства "Ритуальна служба "Ритуал" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 72, ідентифікаційний код 36618081)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 12-рш від 21.03.2012р.

суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Голубова І.О., заступник начальника аналітично-правового відділу, довіреність № 2 від 10.02.2012р.

від відповідача: Додудзинський М.М., довіреність № б/н від 21.06.2012р.

від третьої особи: Бєляєв А.В., адвокат, свідоцтво НОМЕР_2 від 26.11.2010р., на підставі договору про надання правової допомоги від 24.07.2012р.

Запорізьке обласне територіальне відділення АМКУ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача КП "Ритуальна служба "Ритуал" про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії від 21.03.2012р. № 12-рш.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 31.05.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 17, 22, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 48, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 12, 54-57 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2027/12 (провадження № 3/43/12), справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.06.2012р. об 11 годині 40 хвилин.

Ухвалою від 26.06.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного підприємця ОСОБА_1 (72305, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Комінтерна, 247, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1). Розгляд справи відкладений на 12.07.2012р. о 15 годині 40 хвилин.

Ухвалою від 12.07.2012р. розгляд справи перенесений на 25.07.2012р. о 10 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 25.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 30.07.2012р.

Під час розгляду справи представники сторін та третьої особи вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві № 01-29.2/04-2402 від 30.05.2012р., та просить суд зобов'язати відповідача виконати рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМКУ від 21.03.2012р. № 12-рш шляхом укладання договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік з ПП ОСОБА_1 на підставі заяви від 09.12.2011р. № 32, оформленої відповідно до вимог "Типового положення про ритуальну службу в Україні", затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003р. № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2004р. № 1110/9709.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

У розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", КП "Ритуальна служба "Ритуал" в межах наданих чинним законодавством та статутом повноважень по утриманню кладовищ та укладенню договорів про надання ритуальних послуг з суб'єктами господарювання є органом адміністративно-господарського управління та контролю, а в частині надання ритуальних послуг - суб'єктом господарювання.

Відповідно до Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004р. за № 1110/9709, ритуальна служба забезпечує укладання договорів про надання ритуальних послуг із суб'єктами господарювання, які виявили бажання працювати на ринку ритуальних послуг.

На заяви ПП ОСОБА_1 від 10.11.2011р. № 7231200591310 та від 09.12.2011р. № 7231200418694 щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік КП "Ритуальна служба "Ритуал" договір не уклало.

Листами від 05.01.2012р. № 1 та від 17.01.2012р. № 12 КП "Ритуальна служба "Ритуал" повідомило, що для укладення договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік ПП ОСОБА_1 необхідно надати документи, проте, перелік необхідних документів Підприємством не було зазначено.

ПП ОСОБА_1 були надані КП "Ритуальна служба "Ритуал" всі документи, передбачені Типовим положенням, необхідні для укладення договору про надання ритуальних послуг.

З аналогічною пропозицією щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік до підприємства, крім ПП ОСОБА_1 зверталися і інші суб'єкти господарювання.

Єдиним суб'єктом господарювання, з яким підприємство уклало договір про надання ритуальних послуг на 2012 рік є ТОВ "Фобос плюс".

Безпідставна відмова відповідача в укладанні договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік іншим суб'єктам господарювання має негативний вплив на конкуренцію на ринку ритуальних послуг в межах м. Мелітополя і може призвести до його монополізації.

Тому, 21.03.2012 адміністративною колегією тервідділення АМКУ було прийняте рішення № 12-рш, яким дії КП "Ритуальна служба "Ритуал", які полягають у безпідставній відмові суб'єктам господарювання в укладанні договорів про надання ритуальних послуг на 2012р., визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Цим же рішенням КП "Ритуальна служба "Ритуал" зобов'язано укласти договори про надання ритуальних послуг з суб'єктами господарювання, які звернулися до Підприємства з відповідними заявами, оформленими відповідно до вимог Типового положення.

Термін виконання зобов'язання - один місяць з дня одержання рішення.

Засвідчена копія рішення від 21.03.2012 № 12-рш була отримана відповідачем 28.03.2012р. Таким чином відповідач повинен був виконати рішення у строк до 30.04.2012р., чого зроблено не було.

На підставі ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" позивач просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судових засіданнях просить суд в задоволенні позову відмовити повністю з підстав, наведених у відзиві від 21.06.2012р.

Зокрема зазначив, що у м. Мелітополі існує ринкова конкуренція між відповідачем та суб'єктами господарювання, про що свідчить те, що в 2012р. відповідні договори укладені з ТОВ "Фобос-плюс", ПП ОСОБА_5, ТОВ "Скорбота".

Доводи позивача стосовно того, що КП "Ритуальна служба "Ритуал" є органом адміністративно-господарського управління та контролю є хибними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

З листом від 10.11.2011р. № 7231200591310, яким позивач обґрунтовує позов, ПП ОСОБА_1 до КП "Ритуальна служба "Ритуал" не звертався (лист від 09.11.2011р. № 29).

У листі від 09.12.2011 № 32, на який посилається позивач, ПП ОСОБА_1 надав перелік ритуальних послуг, які не відповідають необхідному мінімальному переліку окремих видів ритуальних послуг, затвердженому Наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003 N 193.

КП "Ритуальна служба "Ритуал" листом від 05.01.2012р. та від 17.01.2012р. повідомила ПП ОСОБА_1 щодо невідповідності запропонованих ритуальних послуг необхідному мінімальному переліку.

Після цього ПП ОСОБА_1 будь-яких дій стосовно укладання договору про надання ритуальних послуг не проводив.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що всупереч ст. 179, 180, 181 ГК України, ПП ОСОБА_1 проект договору на адресу КП "Ритуальна служба "Ритуал" не надсилав. У позовній заяві також не вказано, в якій конкретно редакції повинен відповідач укласти договори.

Більш того, в рішенні адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМКУ зобов'язано КП "Ритуальна служба "Ритуал" виконати дії щодо невизначеного кола суб'єктів та не зазначено на який строк повинні бути укладені договори. Позивач звернувся до суду у травні 2012 року, проте просить зобов'язати виконати рішення шляхом укладання договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік.

На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог повністю.

ПП ОСОБА_1 (третя особа) надав письмові пояснення від 09.07.2012р., якими просить позовні вимоги задовольнити.

Зазначив, що у відповідності до ст. 179 ГК України, укладення договору про надання ритуальних послуг є обов'язковим для відповідача, якщо суб'єкт господарювання іншої (не комунальної) форми власності звернувся до нього з пропозицією укласти такий договір.

Відповідач протиправно та необґрунтовано відмовляючи в укладенні договору про надання ритуальних послуг, порушує право третьої особи на свободу підприємницької діяльності.

Також третя особа звертає увагу суду на те, що рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 12-рш від 21.03.2012р. відповідачем оскаржене не було і тому воно є обов'язковим до виконання.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2011р. ПП ОСОБА_1 звернувся до КП "Ритуальна служба "Ритуал" з заявою № 29 від 09.11.2011р. про укладення договору про надання мінімального переліку ритуальних послуг.

Згідно акта опису вкладення у поштову кореспонденцію, до заяви було надано:

копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

копія Дозволу на розміщення об'єкта торгівлі чи сфери послуг;

копія Свідоцтва про сплату єдиного податку;

перелік послуг, тарифи;

режим роботи;

договір про надання ритуальних послуг на 2012 рік (2 штуки);

копія техпаспорта на катафалк.

14.11.2011р. вказані документи отримані КП "Ритуальна служба "Ритуал", про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

09.12.2011р. ПП ОСОБА_1 звернувся до КП "Ритуальна служба "Ритуал" з заявою № 32 від 09.12.2011р. про укладення договору про надання ритуальних послуг.

Згідно акта опису вкладення у поштову кореспонденцію, до заяви було надано:

копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи;

копія Дозволу на розміщення об'єкта торгівлі чи сфери послуг;

копія Свідоцтва про сплату єдиного податку;

перелік послуг, тарифи, що пропонуються надання СПД;

режим роботи та номер телефону;

договір про надання ритуальних послуг на 2012 рік (2 екземпляри);

копія техпаспорта на катафалк.

13.12.2011р. вказані документи отримані КП "Ритуальна служба "Ритуал", про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом № 1 від 05.01.2012р. КП "Ритуальна служба "Ритуал" повідомило ПП ОСОБА_1 про те, що на виконання п. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затверджену наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. № 193, керуючись п.8.1 Типового положення та п. 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", заявнику необхідно, для укладення договору про надання ритуальних послуг, доукомплектувати і додати до КП "Ритуальна служба "Ритуал" засвідчені у встановленому порядку копії відсутніх документів.

Листом від 11.01.2012р. № 04 ПП ОСОБА_1 повідомив КП "Ритуальна служба "Ритуал" про наявність всіх необхідних документів, доданих до заяви від 09.12.2011р. Та просив її розглянути в належні строки. До заяви повторно надані 11 документів, що були додатками при зверненні 09.12.2011р.

Листом № 12 від 17.01.2012р. КП "Ритуальна служба "Ритуал" повідомило ПП ОСОБА_1 про те, що на виконання п. 8 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затверджену наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003р. № 193, керуючись п.8.1 Типового положення та п. 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", заявнику необхідно, для укладення договору про надання ритуальних послуг, додати до КП "Ритуальна служба "Ритуал" необхідний мінімальний перелік видів ритуальних послуг, затверджений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.

Після отримання даного листа ПП ОСОБА_1 до КП "Ритуальна служба "Ритуал" стосовно укладання договору про надання ритуальних послуг не звертався.

21.03.2012р. за зверненням ПП ОСОБА_1 від 10.01.2012р. стосовно неправомірних дій КП "Ритуальна служба "Ритуал", які полягають у відмові ПП ОСОБА_1 в укладанні договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік, адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення АМКУ прийнято рішення № 12-рш по справі № 03/07-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Вказаним рішенням визнано дії КП "Ритуальна служба "Ритуал", які полягають у безпідставній відмові суб'єктам господарювання в укладанні договорів про надання ритуальних послуг на 2012 рік, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкуретних дій органів адміністративно-господарського управління та контролю, шляхом вчинення дій, які призвели до обмеження конкуренції на ринку ритуальних послуг у м. Мелітополі.

Зобов'язано КП "Ритуальна служба "Ритуал" припинити порушення, зазначене у пункті 1 рішення, шляхом укладання договорів про надання ритуальних послуг з суб'єктами господарювання, які звернулися до комунального підприємства "Ритуальна служба "Ритуал" Мелітопольської міської ради Запорізької області з відповідними заявами, оформленими відповідно до вимог Типового положення.

Термін виконання зобов'язання -один місяць з дня одержання рішення.

Рішення № 12-рш від 21.03.2012р. по справі № 03/07-12 направлено на адресу КП "Ритуальна служба "Ритуал" 23.03.2012р. (вих. № 03-29.3/05-1420) та отримано адресатом 28.03.2012р.

Рішення № 12-рш від 21.03.2012р. по справі № 03/07-12 КП "Ритуальна служба "Ритуал" не оскаржено.

Позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМКУ від 21.03.2012р. № 12-рш шляхом укладання договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік з ПП ОСОБА_1 на підставі заяви від 09.12.2011р. № 32.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України від 26.11.1993р. № 3659-ХП "Про Антимонопольний комітет України" до основних завдань Антимонопольного комітету України віднесено участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

"1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;..."

"4) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;..."

"15) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції..."

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Процесуальні засади діяльності Антимонопольного комітету України визначені статтею 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", якою встановлено, що діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинен забезпечувати дотримання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і держави.

В рішенні від 21.03.2012р. № 12-рш по справі № 03/07-12 адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення АМКУ визначено зобов'язання КП "Ритуальна служба "Ритуал" укласти договори про надання ритуальних послуг з суб'єктами господарювання, які звернулись до відповідача з відповідними заявами, оформленими відповідно до вимог Типового положення.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

З огляду на приписи зазначеного законодавства, суд визнає безпідставними посилання позивача у рішенні № 12-рш від 21.03.2012р. про те, що суб'єкти господарювання при укладанні договорів про надання ритуальних послуг не є вільними у виборі контрагента, як це передбачено нормами ЦК України.

Пунктом 8.1 Типового положення "Про ритуальну службу в Україні", затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 N 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004р. за N 1110/9709 передбачено, що суб'єкт господарювання (далі - СГ), що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім'я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи:

копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи;

копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

перелік послуг, що пропонуються для надання СГ;

режим роботи та номер телефону.

Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 10.07.2003р. N 1102-IV "Про поховання та похоронну справу", надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Частинами 2, 3 ст. 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначено, що ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.

Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу (ст. 630 ЦК України).

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначені ст. 179 ГК України.

Зокрема, відповідно до ч.2 цієї статті, Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Частиною 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Примірний договір про надання ритуальних послуг затверджений в якості Додатку до п.8.2 Типового положення про ритуальну службу в Україні від 19.11.2003 N 193.

Як зазначено в п.1.2, 1.3. Примірного договору, взаємовідносини між Ритуальною службою і Виконавцем послуг регулюються Конституцією України, Законом України "Про поховання та похоронну справу", іншим законодавством України та цим договором.

Господарські відносини між Ритуальною службою та Виконавцем послуг визначаються за згодою сторін.

Зміст Примірного договору та діюче законодавство свідчать про те, що вільне волевиявлення сторін цього Договору повинно мати місце при визначенні таких істотних умов договору:

при визначенні переліку ритуальних послуг (п.п.2.2.1. "Виконавець послуг має право");

при визначенні терміну і механізму передачі замовлення на поховання (п.п. 3.1.7 "Ритуальна служба зобов'язана");

при визначенні порядку доведення Виконавцем до Ритуальної служби нової ціни на ритуальні послуги (п.п.3.2.1 "Виконавець послуг зобов'язаний");

при визначенні відповідальності Ритуальної служби за безпідставну відмову Замовнику в оформленні договору - замовлення (п.п.4.1.4 "Ритуальна служба несе відповідальність");

при визначенні "Інших умов"(Розділ 6);

при визначенні строку дії договору (п.7.1 "Прикінцеві положення").

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 180 ГК України визначено істотні умови господарського договору:

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст.181 ГК України, якою визначений загальний порядок укладання господарських договорів, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Звернувшись із позовною заявою про зобов'язання відповідача укласти з ПП ОСОБА_1 договір про надання ритуальних послуг (який за правовою природою є господарським договором), позивачем не додано всупереч вимогам ст. 181 ГК України доказів дотримання загального порядку укладення господарського договору між його сторонами.

Оскільки надання ритуальних послуг є можливим за договором, обов'язковість укладення якого ґрунтується на законі, відсутній факт порушення права саме позивача у справі щодо не укладення з боку відповідача такого договору внаслідок недодержання порядку укладення господарських договорів.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ГПК України, якою визначено зміст рішення, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Як зазначено в п. 9.8, 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

При цьому господарські суди повинні зазначати:

9.8. у рішенні зі спору, що виник при укладенні або зміні договору, - рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору;

9.9. у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Якщо ж умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, то решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладається в резолютивній частині судового рішення.

Позивачем такий проект договору суду не наданий.

Відсутність додержання встановленого ст. 181 ГК України порядку укладення договору та ненадання позивачем проекту самого договору про надання ритуальних послуг, свідчить про неможливість врегулювання спірних правовідносин саме між позивачем та відповідачем шляхом задоволення позову, оскільки суд позбавлений визначити відповідність (невідповідність) істотних умов договору вимогам Закону у розумінні ст. 203 ЦК України.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також приймає до уваги наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

В силу ч.1 ст.2 Закону України від 07.07.2010р. N v1636323-10 "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, прокурор (заступник), юридичні особи та фізичні особи-підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, чи у прокурора, який звернувся з позовом в інтересах в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про:

визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди;

стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України;

безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та (або) копій виробів іншого суб'єкта господарювання;

вилучення, накладення арешту на майно, документи, предмети, інші носії інформації у місцях проживання та інших володіннях особи;

з інших підстав, передбачених законом.

Таким чином, законом не передбачено права територіальному відділенню АМКУ на звернення до суду з позовом про зобов'язання суб'єкта господарювання укласти господарський договір з іншим суб'єктом господарювання.

Згідно ст. 181 ГК України саме сторонам за договором надане право на звернення до суду з вимогою про врегулювання розбіжностей, які виникають при укладення господарського договору.

Запорізьке територіальне відділення АМКУ не може бути стороною за договором про надання ритуальних послуг і тому не є належним позивачем у справі, предметом якої є зобов'язання укласти договір про надання ритуальних послуг.

Правові поняття "припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції", "зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України", про які йдеться у ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", не є тотожними поняттю "зобов'язання укласти договір", оскільки порядок врегулювання спорів, які виникають при укладенні господарських договорів має особливості, визначені ст. 181 ГК України.

Приймаючи судове рішення на користь відповідача, господарський суд враховує також наступне.

Рішенням № 12-рш від 21.03.2012р. по справі № 03/07-12 адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення АМКУ зобов'язало КП "Ритуальна служба "Ритуал":

припинити порушення, зазначене у пункті 1 рішення, а саме: безпідставну відмову суб'єктам господарювання в укладанні договорів про надання ритуальних послуг на 2012 рік та вчинення дій, які призвели до обмеження конкуренції на ринку ритуальних послуг у м. Мелітополі.

При цьому, таке припинення порушення вимагалось:

шляхом укладання договорів про надання ритуальних послуг з суб'єктами господарювання (невизначеним колом осіб);

які (суб'єкти господарювання) звернулись до КП "Ритуальна служба "Ритуал" з відповідними заявами;

заяви вказаних осіб повинні бути оформленими відповідно до вимог Типового положення.

Позивачем не спростовано відомості відповідача, викладені в листі № 81 від 21.06.2012р. про те, що КП "Ритуальна служба "Ритуал" було укладено договори про надання послуг в 2012р. з наступними суб'єктами підприємницької діяльності:

ТОВ "Фобос-плюс";

ПП ОСОБА_5;

ТОВ "Скорбота".

Причому, як вказано в рішенні № 12-рш від 21.03.2012р. по справі № 03/07-12, станом на час прийняття цього рішення Запорізьким обласним територіальним відділенням АМКУ єдиним суб'єктом господарювання, з яким КП "Ритуальна служба "Ритуал" уклало договір про надання ритуальних послуг на 2012 рік, було ТОВ "Фобос-плюс".

Укладення договорів про надання ритуальних послуг на 2012 рік з ПП ОСОБА_5 на підставі його заяви від 02.04.2012р., та з ТОВ "Скорбота" на підставі заяви товариства від 26.03.2012р. саме і є припиненням з боку КП "Ритуальна служба "Ритуал" порушення, зазначеного в пункті 1 рішення № 12-рш від 21.03.2012р. - безпідставну відмову суб'єктам господарювання в укладанні договорів про надання ритуальних послуг на 2012 рік та припиненням вчинення дій, які призвели до обмеження конкуренції на ринку ритуальних послуг у м. Мелітополі.

Відтак, порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку відповідача вже припинилось. Доказів відмови в укладенні договору про надання ритуальних послуг на 2012 рік з ПП ОСОБА_1 після винесення рішення № 12-рш від 21.03.2012р., як і доказів звернення ПП ОСОБА_1 до відповідача з такою заявою після прийняття рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення АМКУ суду не надано.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.07.2012р.

Суддя В.М. Соловйов