Ухвала суду № 25465907, 23.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

Справа № 5011-46/2401-2012 23.07.12

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" (ідентифікаційний код 31245438)Пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від боржникаУсик Є.С. - представник за довіреністю від 14.03.2012 р.Арбітражний керуючий Микитьон В.В.- розпорядник майнаВід осіб, які заявили грошові вимоги до боржника: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "TVT"- не з'явився; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок" - Середа Н.А.(довіреність від 31.05.2012 р.); 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" -Бондаренко В.М. (довіреність від 21.06.2012 р.); 4. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" - Груєнко С.С. (довіреність від 11.05.2010 р.); 5. Тернопільська митниця -Дубчак С.П. (довіреність від 13.03.2012 р.); 6. Товариство з обмеженою відповідальністю Lemken GmbH & Co.KG -Булгакова А.С. (довіреність від 01.06.2012 р.); 7. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" -Динник В.В. (довіреність від 23.12.2011 р.); 8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" -Гапон В.В. (довіреність від 21.06.2012 р.); 9. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" - Оборський Я.В. (довіреність від 26.03.2012 р.); 10. Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва - не з'явився; 11. Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва - Гукасян Н.П. (довіреність від 13.07.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" (далі -боржник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на наявність у нього простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 125 882 000,00 грн. та з підстав, встановлених у ч. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон), вказуючи, що задоволення вимог одного або кількох його кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами, а також у зв'язку з тим, що орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-46/2401-2012 від 28.02.2012 р., яку призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 16.03.2012 р.

02.04.2012 р. у справі № 5011-46/2401-2012 винесено ухвалу підготовчого засідання з відповідними процесуальними наслідками, якою зокрема, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича, визначено дату проведення попереднього засідання на 11.06.2012 р.

24.04.2012 р. через канцелярію суду від боржника надійшли докази публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" в газеті Голос України № 71 (5321) від 19.04.2012 р.

Після публікації вказаного оголошення до суду надійшло тринадцять заяв з грошовими вимогами до боржника від Товариства з обмеженою відповідальністю "TVT", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк", Тернопільської митниці, Товариства з обмеженою відповідальністю Lemken GmbH & Co.KG, Компанії KUHN S.A., Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек", Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та Фермерського господарства "Кулевча".

В подальшому ухвалою суду від 23.05.2012 р. заяву Компанії KUHN S.A. з грошовими вимогами до боржника було повернуто заявнику без розгляду з підстав відсутності доказів оплати судового збору.

Крім того, відповідно до ухвали від 18.06.2012 р. заяву Фермерського господарства "Кулевча" з грошовими вимогами до боржника судом також було повернуто без розгляду у зв'язку з пропуском заявником встановленого законодавством строку для її подання.

11.06.2012 р. та 25.06.2012 р. розгляд справи відкладався для отримання додаткових документів, необхідних для розгляду та затвердження реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія".

Крім того, за клопотанням розпорядника майна ухвалою суду від 25.06.2012 р. було зобов'язано боржника надати розпоряднику майна необхідну для проведення відповідного аналізу бухгалтерську та фінансову документацію .

09.07.2012 р. розгляд справи в попередньому засіданні судом в черговий раз було відкладено, а також окремою ухвалою повторно зобов'язано керівника боржника надати розпоряднику майна бухгалтерську та фінансову документацію та вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони керівнику та органам управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" без згоди і письмового погодження розпорядника майна приймати певні рішення та укладати угоди.

11.07.2012 р. розпорядником майна було подано до суду додаткові документи по справі.

16.07.2012 р. від Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва надійшла заява про погашення боржником заборгованості перед фондом у повному обсязі.

18.07.2012 р. та 20.07.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Lemken GmbH & Co.KG було подано до суду уточнення до заяви з грошовими вимогами до боржника.

20.07.2012 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" судом було отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 23.07.2012 р. з'явився розпорядник майна, представники боржника та дев'яти осіб, які заявили грошові вимоги до боржника.

Представник боржника надав суду письмові пояснення у справі з доданими до них додатковими документами, підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване поданням ним апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. про зобов'язання керівника боржника надати розпоряднику майна бухгалтерську та фінансову документацію та вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, а також необхідністю додаткового часу (один місяць) для надання розпоряднику майна витребуваних судом документів з огляду на їх значну кількість.

Розпорядник майна та представник Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" заперечили проти відкладення розгляду справи. Присутні в засіданні представники інших осіб з вимогами до боржника заперечень не навели.

Розглянувши заявлене клопотання та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки подання апеляційної скарги на зазначену вище ухвалу суду та результати її розгляду на даному етапі процедури банкрутства, а саме: на стадії розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника, ніяким чином не впливають на правомірність затвердження реєстру вимог кредиторів, що є основною метою проведення попереднього засідання.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" мало достатньо часу для належної підготовки та надання розпоряднику майна витребуваних документів і доказів, адже, починаючи з 25.06.2012 р. суд неодноразово зобов'язував боржника вчинити вказані дії.

Таким чином, з огляду на викладене та зважаючи на обмеженість строку проведення попереднього засідання суду та розпорядження майном в цілому, суд вважає за необхідне відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" про відкладення розгляду справи.

Присутні в попередньому засіданні представники осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, не подали суду заперечень щодо заяв інших кредиторів, підтримали свої вимоги та просили визнати їх довірителів кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" відповідно до поданих до суду заяв, а також включити їх вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна доповів про наслідки розгляду кредиторських вимог та клопотав про затвердження реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія".

Представник боржника не заперечив проти затвердження наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Станом на час розгляду справи від боржника заперечень щодо вимог кредиторів не надійшло.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті "Голос України" № 71 (5321) від 19.04.2012 р.

Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "TVT" № 14-1/05 від 14.05.2012 р. про визнання кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів на суму 100 889,39 грн. надійшла до суду 15.05.2012 р.

Як слідує з поданої заяви та приєднаних до неї документів, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім обов'язку з оплати вартості отриманого товару відповідно до договору купівлі-продажу № 18042010/УАЛ від 18.04.2010 р., право вимоги за яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "TVT" перейшло відповідно до угоди про заміну кредитора від 03.10.2011 р. та складаються з суми основного боргу в розмірі 75 286,71 грн., 5 665,39 грн. 3 % річних, 17 020,06 грн. інфляційних нарахувань, а також 1 505,73 та 1 411,50 грн. судового збору у справах Господарського суду міста Києва № 5011-10/23-2012 та № 5011-10/28-2012.

На підтвердження заявлених вимог суду подано рішення Господарського суду міста Києва у справах 5011-10/23-2012 та № 5011-10/28-2012 від 13.03.2012 р. та наказів про їх примусове виконання від 29.03.2012 р.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що у зв'язку з простроченням боржника у відносинах з Товариством з обмеженою "TVT" (новим кредитором за договором купівлі-продажу № 18042010/УАЛ від 18.04.2010 р.) рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. у справі № 5011-10/23-2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" було стягнуто 75 286,71 грн. боргу та 1 505,73 грн. судових витрат, а рішенням у справі № 5011-10/28-2012 від 10.03.2012 р. -5 665,39 грн. 3 % річних, 17 020,06 грн. інфляційної складової боргу та 1 411,50 грн. судового збору.

Боржник заявлені вимоги не заперечив та не спростував.

Розпорядником майна грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "TVT" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою "ТVT" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 101 962,39 грн., а саме: 1 073,00 грн. -вимоги першої черги зі сплати судового збору у справі про банкрутство, 97 972,16 грн. -вимоги четвертої черги (борг та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України), 2 917,23 грн. -вимоги шостої черги (судові витрати у справах № 5011-10/23-2012 та № 5011-10/28-2012).

Поряд з викладеним, суд не вбачає необхідності включати до реєстру вимог кредиторів 40,00 грн., сплачених даним кредитором як плати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок" № 173 від 14.05.2012 р. про визнання грошових вимог кредитора на суму 108 113,00 грн. надійшла до суду 18.05.2012 р.

Як слідує з поданої заяви та приєднаних до неї документів, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім обов'язку з оплати вартості отриманих послуг з організації участі у 4-й Міжнародній виставці рентабельного високоефективного сільського господарства відповідно до заявки-договору № 46 від 5.06.2008 р. та складаються з суми основного боргу в розмірі 107 000,00 грн., 1 073,00 грн. судового збору у справі Господарського суду міста Києва № 5011-46/2401-2012 та 40,00 грн. витрат за внесення до Єдиної бази даних підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство інформації щодо кредитора.

На підтвердження заявлених вимог суду подано заявку-договір № 46 від 25.06.2008 р. на участь у виставці, претензію про сплату боргу в розмірі 107 000,00 грн., акт звірки розрахунків від 01.03.2012 р.

За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок" боржнику було надано обумовлені договором послуги вартістю 685 457,00 грн., які він оплатив частково, у зв'язку з чим у нього утворився борг у сумі 107 000,00 грн.

Боржник заявлені вимоги не заперечив, обставини прострочення у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок" та порушення грошового зобов'язання не спростував.

Розпорядником майна грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 108 073,00 грн., а саме: 1 073,00 грн. -вимоги першої черги зі сплати судового збору у справі про банкрутство, 107 000,00 грн. -вимоги четвертої черги зі сплати заборгованості.

Поряд з викладеним, суд не вбачає необхідності включати до реєстру вимог кредиторів 40,00 грн., сплачених даним кредитором як плати за внесення до Єдиної бази підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство інформації щодо кредитора та його грошових вимог, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

16.05.2012 р. заяву про грошові вимоги до боржника в розмірі 122 084,04 грн. № 276 від 15.05.2012 р. до суду направило Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо".

Як слідує з поданої заяви та приєднаних до неї документів, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через заподіяння шкоди майну (транспортному засобу) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" під керуванням співробітника підприємства.

На підтвердження заявлених вимог, що складаються з 120 621,04 грн. витрат на відновлювальний ремонт автомобіля та придбання запчастин, 350,00 грн. витрат на оплату послуг експерта з визначення матеріального збитку, 1 073,00 грн. витрат зі сплати судового збору у справі банкрутство та 40,00 грн. внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство № 5011-46/2401-2012, суду подано копії постанови у справі про адміністративне правопорушення, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, виписки з трудової книжки, наказу про направлення у відрядження, дорожнього листа, полісів, договору про проведення ремонту, рахунків-фактур та накладних на оплату ремонту і придбання запчастин, платіжних доручень про оплату вартості робіт, вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

З приєднаних до матеріалів справи доказів судом встановлено, що 22.07.2010 р. на автошляху "обхід м. Суми" сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_2, що належить боржникові, під керуванням ОСОБА_1, працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" та автомобіля Toyota Avalon, державний номер НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" під керуванням Брюханова Володимира Олександровича, співробітника названого підприємства.

З постанови Лутугинського районного суду Луганської області від 03.02.2011 р. у справі № 3-152-2011 р. вбачається, що вина ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення автомобілів та їх пошкодження підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, рапортом слідчого, протоколами огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів тощо.

Відповідно до висновку Приватного підприємства "Національний центр незалежних експертиз" від 06.10.201 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Avalon, державний номер НОМЕР_1, складає 111 022,11 грн.

На відновлювальний ремонт та купівлю запчастин до пошкодженого автомобіля Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" витратило 120 621,04 грн. (первинні бухгалтерські документи в матеріалах справи), а також понесло 350,00 грн. витрат на оплату вартості висновку експерта.

Боржник заявлені вимоги заперечує повністю, посилаючись на те, що водій автомобіля, який є його співробітником, не виконував під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди службові (трудові) обов'язки. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" вказує на те, що цивільно-правова відповідальність водія Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_2 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна".

Розпорядником майна грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Tорговий дім "Техекспо" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі та дослідивши подані докази, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" правомірно заявлено грошові вимоги до боржника, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, наведені правові норми передбачають право особи, якій заподіяно матеріальну шкоду на відновлення своїх порушених прав, тобто відшкодування шкоди власником джерела підвищеної небезпеки незалежно від факту страхування цивільної відповідальності водія транспортного засобу, а також працедавцем винної у заподіянні шкоди особи.

При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство не встановлює обов'язку управленої сторони пред'явлення вимоги до страховика джерела підвищеної небезпеки, у зв'язку з чим заперечення боржника проти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Tорговий дім "Техекспо" судом відхиляються.

Крім того, суд критично ставиться до тверджень боржника про те, що його співробітник ОСОБА_1 не виконував під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди службові (трудові) обов'язки, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи, де містяться його особисті пояснення та накази про направлення у відрядження та про закріплення за ОСОБА_1 службового автомобіля, а також через відсутність доказів його притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення трудового законодавства.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 112 445,11 грн., а саме: 1 073,00 грн. -вимоги першої черги зі сплати судового збору у справі про банкрутство, 111 372,11 грн. -вимоги четвертої черги зі сплати заборгованості (111 022,11 грн. шкоди згідно з висновком про визначення вартості матеріального збитку та 350,00 грн. витрат на оплату послуг експерта з визначення матеріального збитку).

Поряд з викладеним, суд не вбачає необхідності включати до реєстру вимог кредиторів 40,00 грн., сплачених даним кредитором як плати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

21.05.2012 р. до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" № 39(5)-8/424 від 18.05.2012 р. з вимогами до боржника на суму 19 676 542,56 грн., а саме:

1) 1 915 000,00 грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/27.2/071120-137 від 20.11.2007 р. (відсоткових іменних облігацій підприємства);

2) 8 734 572,56 грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р. щодо сплати вартості переданих облігацій;

3) 1094,00 грн. судового збору у справі про банкрутство та 40,00 грн. оплати за внесення до Єдиної бази даних підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

На підтвердження заявлених вимог суду подано розрахунок заборгованості, копії договорів купівлі-продажу цінних паперів, виписок про рух коштів, виписки про стан рахунків у цінних паперах, повідомлень про встановлення процентних ставок по облігаціях, договору застави, рішення Господарського суду міста Києва у справі 20/247 від 13.12.2011 р.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що у зв'язку з простроченням боржника у правовідносинах з Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/27.2/071120-137 від 20.11.2007 р. у останнього з вересня 2009 року утворилася заборгованість з виплати купонного доходу по проспекту емісії на 5 000 облігацій, яка станом на 27.02.2012 р. складає 1 915 000,00 грн. (розрахунок, правильність проведення якого перевірена судом в матеріалах справи).

Боржник факту порушення грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/27.2/071120-137 від 20.11.2007 р. не заперечив, доказів своєчасного та поновного виконання обов'язку з оплати купонного доходу суду не подав.

Також, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. у справі № 20/247 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було встановлено факт порушення боржником грошового зобов'язання у зв'язку з чим стягнуто з нього 8 272 245,67 грн. боргу за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р. з оплати вартості облігацій, розрахованого станом на 26.10.2011 р., 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу цінних паперів № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р. в редакції договору № 1 від 18.02.2009 р. про внесення змін до зазначеної угоди сторони дійшли згоди про те, що вартість облігацій, що передаються за даним договором, збільшуватиметься за відповідною формулою у разі невиконання покупцем своїх зобов'язань з оплати їх вартості залежно від загальної вартості кожного пакету цінних паперів, їх кількості і номінальної вартості кожного та кількості прострочених днів.

Відповідно до поданого Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" розрахунку, заборгованість боржника за договором № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р. станом на 27.02.2012 р. складає 8 734 501,29 грн. (з урахуванням боргу, присудженого до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. у справі № 20/247).

Боржник не визнає вимоги, заявлені за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р., оскільки вважає, що йому неправомірно була нараховано пеню.

Наведені заперечення боржника спростовуються умовами спірного договору та поданим Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" розрахунком заборгованості, адже сума в розмірі 8 734 501,29 грн. являє собою лише основний борг з оплати вартості цінних паперів, розрахований згідно з п. 2.3 договору за наведеною у ньому формулою.

Крім того, слід зазначити, що при вирішенні спору у справі № 20/247 судом було надано правову оцінку посиланням боржника на недійсність п. 2.3 договору № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р. та встановлено, що умови даного пункту не є положеннями про встановлення договірної неустойки за порушення грошового зобов'язання, а є збільшенням ціни договору, чого не забороняє діюче законодавство з огляду на принцип диспозитивності та волі сторін на укладення правочинів на визначених ними умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання боржником грошових зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за договором № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р. щодо оплати цінних паперів, неустойки і можливих збитків забезпечувалося заставою рухомого майна боржника внаслідок укладення сторонами договору застави № 09-1793/3-1 від 23.12.2008 р.

Відповідно до договору застави її предметом виступили товари на складі та засоби захисту рослин, оцінені сторонами в сумі 1 842 259,12 грн.

За наведених обставин, грошові вимоги за договором № Д/27.2/081223-210 від 23.12.2008 р. підлягають віднесенню до вимог першої черги.

З матеріалів справи слідує, що розпорядником майна грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 10 676 481,56 грн., а саме: 8 735 645,56 грн. -вимоги першої черги (1 073,00 грн. -витрати зі судового збору у справі про банкрутство та 8 734 572,56 грн. -основний борг, забезпечений заставою), 1 915 000,00 грн. -вимоги четвертої черги (основний борг, не забезпечений заставою), 25 936,00 грн. -вимоги шостої черги (судові витрати у справі № 20/247).

Поряд з викладеним, суд не вбачає необхідності включати до реєстру вимог кредиторів 40,00 грн., сплачених даним кредитором як плати за внесення до Єдиної бази даних підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

18.05.2012 р. Тернопільською митницею було надіслано на адресу суду заяву № 18/1.1-3612 від 14.05.2012 р. про визнання кредитором у справі № 5011-46/2401-2012 на суму 1 330 894,94 грн.

Як слідує з указаної заяви, грошові вимоги до боржника становлять бюджетну заборгованість, що виникла у зв'язку з неправильною класифікацією боржником товарів при їх ввезенні на митну територію України та застосуванням невірної ставки ввізного мита.

Зазначені порушення законодавства були зафіксовані в акті про проведення невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" № н/0019/1/403000000 /0031245438 від 10.10.2011 р., відповідно до якого були винесені податкові повідомлення рішення від 10.11.2011 р. № 90 та № 89 про донарахування наступних сум:

- 221 815,83 грн. заборгованості з податку на додану вартість (177 452,66 грн. -основний борг та штрафні санкції);

- 1 109 079,11 грн. заборгованості з ввізного мита (887 263,29 грн. -основний борг, 221 815,82 грн. -штрафні санкції).

Боржник заперечив заявлені вимоги через оскарження вищевказаних податкових повідомлень рішень до суду та посилався, у зв'язку з цим, на неможливість визнання грошових вимог Тернопільської митниці через те, що суми визначеного йому податкового боргу не можуть вважатися узгодженими, що відповідає абз. 4 п. 29 Постанови Пленуму Верхового суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15.

Розпорядником майна вимоги Тернопільської митниці не включені до реєстру вимог кредиторів.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.06.2012 р. постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-19356/11/2670 боржникові було відмовлено у позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2011 р. № 89 та № 90.

За твердженнями представника боржника, постанова окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 р. оскаржуватиметься ним до апеляційної інстанції.

В абз. 4 п. 29 Постанови Пленуму Верхового суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 зазначено, що якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі та дослідивши її матеріали, суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень боржника проти грошових вимог Тернопільської митниці, оскільки у п. 29 Постанови Пленуму Верхового суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 ведеться мова про обставини, у зв'язку з якими податкове зобов'язання слід вважати узгодженим саме для визначення наявності чи відсутності у податкового органу підстав для подання до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, зокрема, для з'ясування питання безспірності грошових вимог.

За таких обставин, грошові вимоги Тернопільської митниці до боржника видаються обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 1 330 894,94 грн. (1 064 715,95 грн. -вимоги третьої черги зі сплати податкової заборгованості за основним платежем та 266 178,49 грн. -вимоги шостої черги зі сплати штрафних санкцій).

22.05.2012 р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" № 01-18/05-2012 від 18.05.2012 р. про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на суму 102 708,84 євро надійшла до суду 22.05.2012 р. (надіслана 18.05.2012 р.).

У заяві від 18.05.2012 р. вказувалося, що боржник має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" у сумі 102 708,84 євро, що виникла через неоплату товарів, що постачалися йому відповідно до умов контракту № L/UAL-02/12-2009 та додатковою угодою № 3 до нього. Так, у заяві стверджується, що між сторонами було укладено два контракти на поставку техніки від 09.12.2008 р. -№ L/UAL-01/12-2008 на суму 788 490,55 євро, за яким було внесено попередню плату в розмірі 38 490,55 євро та контракт № L/UAL-02/12-2008 на суму 4 286 193,34 євро. У зв'язку з важким фінансовим становищем боржника 30.04.2009 р. сторони уклали додаткову угоду про розірвання контракту № L/UAL-01/12-2008 та про зарахування перерахованої за ним попередньої оплати в рахунок оплати вартості товарів за контрактом № L/UAL-02/12-2008. Також сторони погодили зменшення обсягів постачання та суми контракту № L/UAL-02/12-2008 до 974 981,61 євро. Згідно з заявою від 18.05.2012 р. кредитор здійснив поставку товарів на суму 974 981,61 євро, тоді як останній прийняв товар, але розрахувався за нього частково, заборгувавши 102 708,84 євро.

До вказаної заяви було приєднано копії контрактів від 09.12.2008 р. № L/UAL-02/12-2008 та № L/UAL-01/12-2008, листа боржника від 25.01.2012 р. про неможливість погашення заборгованості у розмірі 33 272,93 євро, документ під назвою "звірка кредитора".

Ухвалою від 23.05.2012 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" було повернуто без розгляду через неподання доказів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала.

Усунувши недоліки, вказані в ухвалі від 23.05.2012 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" повторно подало до суду заяву про визнання кредитором.

Боржник вимоги, вміщені в заяві від 18.05.2012 р., заперечив повністю, посилаючись на відсутність документів, якими доводиться статус кредитора як юридичної особи, а також на те, що заява була підписана особою, повноваження якої документально не підтверджені. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" не заперечує наявність заборгованості в сумі 38 197,22 євро та посилається на безпідставність нарахування йому пені, яка договорами сторін не передбачена.

12.06.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" подало до суду письмові уточнення до заяви кредитора без вихідного номера від 08.06.2012 р., де йдеться про укладення сторонами не двох, а чотирьох контрактів, зокрема:

1) контракту № L/UAL-07/07-08 від 22.07.2008 р. на суму 70 175,00 євро, заборгованість за яким становить 4 035,49 євро;

2) контракту № L/UAL-10/09-08 від 02.10.2009 р. на суму 77 364,00 євро, заборгованість за яким становить 27 576,73 євро;

3) контракт № L/UAL-01/12-2008 від 09.12.2008 р. на суму 788 490,55 євро, який у подальшому було розірвано;

4) контракт № L/UAL-02/12-2008 від 09.12.2008 р. на суму 974 981,61 євро, оплату за яким боржник не здійснив, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" нарахувало йому 8,2 відсотки річних товарного кредиту за умовами додатку № 1 до додаткової угоди № 5 від 27.11.2009 р., надіславши рахунки від 26.11.2009 р. на суму 19 458,14 євро та від 30.09.2010 р. на суму 49 997,77 євро. За твердженнями кредитора, оплата за даним контрактом була здійснена не безпосередньо боржником, а банком внаслідок використанням банківської гарантії.

Поряд з цим, у письмових уточненнях від 08.06.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" заявляє до боржника грошові вимоги на суму 102 729,19 євро, що складаються, на його думку, з 19 458,14 євро і 49 997,77 євро заборгованості за товарний кредит, а також 1 661,06 євро витрат на обслуговування банківської гарантії, які, як вказує кредитор, ні чим не підтверджені.

До письмових уточнень від 08.06.2012 р. приєднано копію додатку № 1 до додаткової угоди № 5 від 27.11.2009 р. до контракту № L/UAL-02/12-2008, рахунку від 03.12.2009 р. на суму 19 458,14 євро та розрахунку суми процентів за продовження товарного кредиту станом на 30.09.2010 р.

05.05.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" подало до суду заперечення на заперечення боржника № 02-05/07-2012 від 03.07.2012 р., де вказується, що боржник має заборгованість в сумі 4 035,49 євро за контрактом № L/UAL-07/07-08 від 22.07.2008 р. та 27 576,73 євро за контрактом № L/UAL-10/09-08 від 02.10.2009 р. і яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" визнає у більшому розмірі, а саме: 38 197,22 євро. Крім того, кредитор посилається на неправомірність тверджень боржника про нарахування йому пені та штрафу, адже нараховані суми в розмірі 19 458,14 євро та 49 997,77 євро являють собою товарний кредит в розмірі 8,2 відсотки річних за несвоєчасну оплату товару за контрактом № L/UAL-01/12-2008 від 09.12.2008 р., розрахований згідно з додатковою угодою № 5 до нього.

18.07.2012 р. до суд надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" № 03-05/07-2012, в якій заявлені до боржника вимоги перераховано у гривневому еквіваленті по курсу гривні до євро станом на день надходження складання заяви з грошовими вимогами до суду - 18.05.2012 р., що сатновив10,134186 за1 євро та станом на день надходження заяви до суду - 22.05.2012 р., що становив 10,189163 грн. за 1 євро. Згідно з вказаною заявою заявленими до боржника є 1 041 076,72 грн. (по курсу станом на 18.05.2012 р.) або ж 1 046 724,56 грн. (по курсу станом на 22.05.2012 р.).

Відповідно до останніх пояснень боржника, наданих 23.07.2012 р. в судовому засіданні, підприємством визнаються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" повністю в сумі 1 100 206,41 грн.

Розпорядник майна підтримав позицію боржника.

Зважаючи на те, що боржник не заперечив факту свого прострочення у правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG", а також приймаючи до уваги погодженість між сторонами оплати товару з відстрочкою платежу на умовах товарного кредиту в розмірі 8.2 відсотків річних за контрактом № L/UAL-01/12-2008 від 09.12.2008 р., суд вважає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" на суму 19 458,14 євро та 49 997,77 євро правомірно заявленими. При цьому, заперечення боржника щодо безпідставності нарахування йому пені судом відхиляються, оскільки за своєю правовою природою суми в розмірі 19 458,14 євро та 49 997,77 євро не є пенею, а є збільшенням ціни товару, тобто основного боргу. Також суд відхиляє заперечення боржника щодо відсутності документів на підтвердження у кредитора статусу юридичної особи, адже він сам вступив з ним у правовідносини і отримував товар, вносив часткову оплату, надсилав листи про неможливість проведення остаточних розрахунків.

Поряд з цим, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" на суму 1 661,06 євро судом відхиляються, адже вимогу про відшкодування шкоди кредитор не заявляв і доказів на підтвердження даної суми подано не було. Так, кредитором не доведено факту понесення додаткових витрат у сумі 1 661,06 євро, пов'язаних із застосуванням банківської гарантії (не надано жодного письмового доказу).

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Lemken Gmbh & Co.KG" підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на суму 101 068,13 євро (вимоги четвертої черги зі сплати основного боргу), що еквівалентно 1 029 799,65 грн. та 1 073,00 грн. (вимоги першої черги -судовий збір у справі про банкрутство у розмірі, встановленому чинним законодавством на дату сплати).

Для визначення еквіваленту вказаної суми в національній грошовій одиниці України судом використано офіційний курс, встановлений Національним банком України щодо євро станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" надіслано на адресу суду заяву № 86/223 від 17.05.2012 р. про визнання кредиторських вимог на суму 1 192 169,60 грн., з яких:

1) 213 569,29 грн. за договором кредиту № 24-11/53 від 07.04.2008 р., а саме:

- 158 410,00 грн. заборгованості за кредитом;

- 37 757,67 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з жовтня 2010 року по квітень 2012 року;

- 7 753,43 грн. заборгованості зі сплати комісії;

- 5 781,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту станом на 27.02.2012 р.;

- 3 083,46 грн. пені станом за несвоєчасну сплату відсотків станом на 28.02.2012 р.;

- 783,37 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії станом на 27.02.2012 р.

2) 978 600,31 грн. за договором кредиту № 24-11/54 від 07.04.2008 р., а саме:

- 709 900,00 грн. заборгованості за кредитом;

- 187 887,29 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з вересня 2010 року по квітень 2012 року;

- 34 216,53 грн. заборгованості зі сплати комісії;

- 26 404,99 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту станом на 27.02.2012 р.;

- 16 713,37 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 27.02.2012 р.;

- 3 478,49 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії станом на 27.02.2012 р.

З поданої заяви слідує, що заявлені до боржника грошові вимоги є вимогами першої черги в розумінні ст. 31 Закону, оскільки забезпечені заставою рухомого мана.

На підтвердження заявлених вимог суду подано договори кредиту, за якими у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", договори застави, детальний розрахунок заявлених сум, меморіальні ордери, претензію про сплату боргу.

Боржником заявлені вимоги було заперечено через проведення розрахунку сум боргу в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто після порушення провадження у справі № 5011-46/2401-2012, а також у зв'язку з тим, що до заяви з грошовими вимогами до боржника не було приєднано доказів на підтвердження повноважень особи, яка її підписала. Також боржник не погодився з нарахуванням йому пені та її віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.

11.06.2012 р. на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2012 р. щодо надання обґрунтованого розрахунку заборгованості боржника станом на 27.02.2012 р. Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" було подано до суду заяву про уточнення кредиторських вимог № 08.6-03/6386 від 08.06.2012 р., згідно з якою сума заявлених до боржника грошових вимог становить 1 169 593,55 грн.

До зазначених уточнень було приєднано оновлені розрахунки заборгованості станом на 27.02.2012 р.

В ході розгляду по суті грошових вимог банку його представником було підтримано вимоги в наступному розмірі:

1) 209 450,63 грн. за договором кредиту № 24-11/53 від 07.04.2008 р., а саме:

- 158 410,00 грн. заборгованості за кредитом;

- 34 096,64 грн. відсотків за користування кредитними коштами станом на 27.02.2012 р.

- 7 295,80 грн. заборгованості зі сплати комісії;

- 5 781,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту станом на 27.02.2012 р.;

- 3 083,46 грн. пені станом за несвоєчасну сплату відсотків станом на 28.02.2012 р.;

- 783,37 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії станом на 27.02.2012 р.

2) 960 142,92 грн. за договором кредиту № 24-11/54 від 07.04.2008 р., а саме:

- 709 900,00 грн. заборгованості за кредитом;

- 171 480,72 грн. відсотків за користування кредитними коштами станом на 27.02.2012 р.;

- 32 165,71 грн. заборгованості зі сплати комісії;

- 26 404,99 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту станом на 27.02.2012 р.;

- 16 713,37 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 27.02.2012 р.;

- 3 478,49 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії станом на 27.02.2012 р.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконання боржником грошових зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк" забезпечувалося заставою рухомого майна, а саме:

- за договором застави № 02-10/1273 від 07.04.2008 р. в забезпечення виконання всіх зобов'язань за договором кредиту № 24-11/53 від 07.04.2008 р. боржником було передано банку у заставу чотири транспортні засоби загальною заставною вартістю 285 150,00 грн.

Згідно з п. 1.3 указаного договору забезпеченими заставою є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та передбачених договором комісій, а також можливих штрафних санкцій та інших витрат на здійснення забезпечених заставою вимог;

- за договором застави № 02-10/1274 від 07.04.2008 р. в забезпечення виконання всіх зобов'язань за договором кредиту № 24-11/54 від 07.04.2008 р. боржником було передано банку у заставу п'ятнадцять транспортних засобів загальною заставною вартістю 1 271 284,06 грн.

Відповідно до п. 1.3 указаного договору забезпеченими заставою є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та передбачених договором комісій, а також можливих штрафних санкцій та інших витрат на здійснення забезпечених заставою вимог.

Відповідно до останніх пояснень боржника та реєстру вимог кредиторів, наданих 23.07.2012 р. в судовому засіданні, підприємством визнаються вимоги Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк" повністю в сумі 1 169 593,27 грн.

Як слідує з матеріалів справи, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів як вимоги першої (1 113 348,23 грн.) та шостої (56 245,04 грн.) черг.

Таким чином, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, перевіривши правильність проведення розрахунку заявлених грошових вимог та дослідивши подані докази, суд вважає за доцільне визнати Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на суму 1 170 666,55 грн. вимог першої черги (1 073,00 грн. -судові витрати у справі про банкрутство, 1 169 593,55 грн. -заборгованість з повернення кредиту, сплати відсотків та пені, що забезпечена заставою рухомого майна боржника).

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" № 1505/02 від 15.05.2012 р. про визнання грошових вимог до боржника на суму 130 438,28 грн. була надіслана на адресу суду 18.05.2012 р.

Як слідує з поданої заяви, заявленими до боржника є вимоги, що виникли через невиконання останнім грошових зобов'язань за договором суборенди № 15 від 01.04.2009 р., що виявились в несплаті ним заборгованості за орендоване майно, використану електроенергію та спожиту воду.

На підтвердження заявлених вимог суду подано копію договору суборенди № 15 від 01.04.2009 р. з подальшими додатковими угодами до нього, акту приймання-передачі в суборенду майна від 01.04.2009 р., актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також детальний розрахунок заборгованості.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" складається з 125 474,28 грн. боргу за користування майном, 1 981,45 грн. боргу за спожиту електроенергію та 2 982,55 грн. боргу за спожиту воду.

Боржником заявлені вимоги було заперечено частково через проведення кредитором розрахунку сум боргу в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто після порушення провадження у справі № 5011-46/2401-2012, а також у зв'язку з неподанням документів, які підтверджують посадове становище особи, яка підписала заяву з кредиторськими вимогами.

07.06.2012 р. на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2012 р. щодо надання обґрунтованого розрахунку заборгованості боржника станом на 27.02.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" було подано до суду письмові уточнення до заяви про визнання грошових вимог кредитора, відповідно до яких розмір заборгованості зменшився до 76 901,26 грн.

Як вбачається з останніх пояснень боржника та приєднаного до них реєстру вимог кредиторів, наданих 23.07.2012 р. в судовому засіданні, боржником визнаються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" в розмірі 130 438,28 грн., що включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів як четвертої черги.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд не погоджується з боржником та розпорядником майна в частині включення до реєстру вимог кредиторів вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" у первісному їх розмірі, та за власним перерахунком вважає за необхідне визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на суму 77 953,78 грн., з яких 1 073,00 грн. як вимоги першої черги та 76 880,78 грн. -вимоги четвертої черги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 18.05.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" надіслало на адресу суду заяву № 140-0-0-00/8/329 від 17.05.2012 р. про визнання грошових вимог кредитора на суму 62 254 588,95 грн., з яких:

3) 2 734 085,25 грн. за кредитним договором № 010/42/047 від 17.06.2009 р. і додатками угодами до нього відповідно до генеральної кредитної угоди № 010/08/4137 від 11.11.2008 р. зі змінами та доповненнями, а саме:

- 2 508 429,58 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з січня 2010 року по березень 2011 року;

- 225 655,67 грн. пені станом на 28.02.2012 р.;

4) 596 006,86 грн. за кредитним договором № 010/42/167 від 03.12.2009 р. і додатками угодами до нього відповідно до генеральної кредитної угоди № 010/08/4137 від 11.11.2008 р. зі змінами та доповненнями, а саме:

- 546 815,88 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з січня 2010 року по липень 2010 року;

- 49 190,98 грн. пені станом на 28.02.2012 р.;

5) 47 889 063,05 грн. за кредитним договором № 010/42/190 від 25.12.2009 р. і додатками угодами до нього відповідно до генеральної кредитної угоди № 010/08/4137 від 11.11.2008 р. зі змінами та доповненнями, а саме:

- 28 544 607,64 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 14 674 668,17 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з січня 2010 року по травень 2012 року;

- 3 466 054,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2011 р. по 28.02.2012 р.;

- 1 203 732,91 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з січня 2010 року по січень 2012 року;

6) 1 838,70 євро або 18 897,24 грн. за курсом Національного банку України станом на 15.05.2012 р. за договором про надання акредитиву № 019/08-1474 від 16.07.2008 р. та додатковими угодами до нього, що становить сплачену банком технічну комісію банків-кореспондентів та/або авізуючи банків;

7) 1 093,58 євро або 11 239,27 грн. за курсом Національного банку України станом на 15.05.2012 р. за договором про надання резервного акредитиву № 019/42/023 від 16.06.2009 р.;

8) 2 881,16 євро або 29 611,12 грн. за курсом Національного банку України станом на 15.05.2012 р. за договором про надання резервного акредитиву № 019/42/026 від 26.06.2009 р.;

9) 236,29 євро або 2 428,47 грн. за курсом Національного банку України станом на 15.05.2012 р. за договором про надання резервного акредитиву № 019/42/051 від 27.08.2009 р.;

10) 25 065,55 євро або 257 611,19 грн. за курсом Національного банку України станом на 15.05.2012 р. за договором про надання контргарантії № 019/08-1548 від 26.12.2008 р.;

11) 33 891,85 доларів США або 270 795,88 грн. за курсом Національного банку України станом на 15.05.2012 р. за договором про надання контргарантії № 019/08-1550 від 26.12.2008 р.;

12) 37 031,83 доларів США або 295 884,32 грн. за курсом Національного банку України станом на 15.05.2012 р. за договором про надання контргарантії № 019/08-1551 від 26.12.2008 р.;

13) 585 114,38 грн. за кредитним договором № 011/08/3554 від 27.03.2007 р. і додатками угодами до нього, а саме:

- 395 562,36 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 175 210,14 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з січня 2010 року по травень 2012 року;

- 14 341,86 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 28.02.2012 р.;

14) 5 703 905,29 грн. за договором овердрафту № 015/08/3806 від 08.11.2007 р. і додатками угодами до нього, а саме:

- 3 981 701,88 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 1 264 395,12 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з лютого 2010 року по травень 2012 року;

- 14 341,86 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 28.02.2012 р.;

15) 3 445 748,11 грн. за договором купівлі-продажу облігацій № Д 58-0-1-233 від 12.11.2008 р. та додатковою угодою до нього, а саме:

- 2 457 820,75 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 931 734,72 грн. відсотків за облігаціями за період з 20.11.2007 р. по 15.11.2011 р.

У поданій заяві зазначено, що заявлені до боржника грошові вимоги є вимогами першої черги в розумінні ст. 31 Закону, оскільки забезпечені заставою та іпотекою.

На підтвердження заявлених вимог суду подано договори, за якими у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", договори застави та договори іпотеки, довідки про стан заборгованості боржника та розрахунок боргу, виписки про стан рахунків в цінних паперах, витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Боржником заявлені вимоги було заперечено через проведення розрахунку сум боргу в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто після порушення провадження у справі № 5011-46/2401-2012, а також у зв'язку з тим, що не всі зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" перед банком були забезпечені заставою та іпотекою. Також боржник не погодився з нарахуванням йому пені та її віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів.

06.06.2012 р. на виконання вимог ухвали суду від 24.05.2012 р. щодо надання обґрунтованого розрахунку заборгованості боржника станом на 27.02.2012 р. Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" було подано до суду письмові уточнення до заяви про визнання грошових вимог кредитора від 17.05.2012 р.

Згідно з поданими уточненнями сума грошових вимог становить 61 780 126,86 грн., з яких 60 399 307,64 грн. -вимоги першої черги, що забезпечені заставою майна боржника та 1 380 819,22 грн. -вимоги четвертної черги.

До зазначених уточнень було приєднано оновлені розрахунки заборгованості, виписки з рахунків та меморіальні ордери на підтвердження перерахування кредитних коштів, заяви про відкриття акредитивів, письмові заяви і вимоги банку тощо.

09.07.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" надало письмові пояснення № 140-0-0-00/8/513 від 09.07.2012 р. на заперечення боржника проти його грошових вимог. Відповідно до даних пояснень грошові вимоги в розмірі 61 780 126,86 грн. розділені на першу (59 459 552,18 грн.), четверту (2 286 450,74 грн.) та шосту (34 123,94 грн.) черги задоволення вимог кредиторів.

В ході розгляду по суті грошових вимог банку його представником було підтримано вимоги в наступному розмірі:

1) 2 733 022,94 грн. за кредитним договором № 010/42/047 від 17.06.2009 р. і додатками угодами до нього відповідно до генеральної кредитної угоди № 010/08/4137 від 11.11.2008 р. зі змінами та доповненнями, а саме:

- 2 508 429,58 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з січня 2010 року по березень 2011 року;

- 224 593,36 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 27.02.2012 р.;

2) 595 775,28 грн. за кредитним договором № 010/42/167 від 03.12.2009 р. і додатками угодами до нього відповідно до генеральної кредитної угоди № 010/08/4137 від 11.11.2008 р. зі змінами та доповненнями, а саме:

- 546 815,88 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з січня 2010 року по липень 2010 року;

- 48 959,40 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 27.02.2012 р.;

3) 47 450 634,83 грн. за кредитним договором № 010/42/190 від 25.12.2009 р. і додатками угодами до нього відповідно до генеральної кредитної угоди № 010/08/4137 від 11.11.2008 р. зі змінами та доповненнями, а саме:

- 28 544 607,64 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 14 254 298,13 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з січня 2010 року по лютий 2012 року;

- 3 453 965,76 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 01.08.2011 р. по 27.02.2012 р.;

- 1 197 763,30 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з січня 2010 року по січень 2012 року;

4) 1 838,70 євро або 18 734,82 грн. за курсом Національного банку України станом на 22.05.2012 р. за договором про надання акредитиву № 019/08-1474 від 16.07.2008 р. та додатковими угодами до нього, що становить сплачену банком технічну комісію банків-кореспондентів та/або авізуючи банків;

5) 1 093,58 євро або 11 142,66 грн. за курсом Національного банку України станом на 22.05.2012 р. за договором про надання резервного акредитиву № 019/42/023 від 16.06.2009 р.;

6) 2 881,16 євро або 29 356,61 грн. за курсом Національного банку України станом на 22.05.2012 р. за договором про надання резервного акредитиву № 019/42/026 від 26.06.2009 р.;

7) 236,29 євро або 2 407,60 грн. за курсом Національного банку України станом на 22.05.2012 р. за договором про надання резервного акредитиву № 019/42/051 від 27.08.2009 р.;

8) 718 267,00 грн. за договором про надання контргарантії № 019/08-1548 від 26.12.2008 р., а саме:

- 718 267,00 грн. борг зі сплати комісії від суми гарантії;

- 31 123,94 грн. пені за порушення строків сплати комісії;

9) 33 891,85 доларів США або 270 846,72 грн. за курсом Національного банку України станом на 22.05.2012 р. за договором про надання контргарантії № 019/08-1550 від 26.12.2008 р.;

10) 37 031,83 доларів США або 295 939,87 грн. за курсом Національного банку України станом на 22.05.2012 р. за договором про надання контргарантії № 019/08-1551 від 26.12.2008 р.;

11) 579 218,23 грн. за кредитним договором № 011/08/3554 від 27.03.2007 р. і додатками угодами до нього, а саме:

- 395 562,36 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 169 364,79 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з лютого 2010 року по лютий 2012 року;

- 14 271,06 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 27.02.2012 р.;

12) 5 643 080,15 грн. за договором овердрафту № 015/08/3806 від 08.11.2007 р. і додатками угодами до нього, а саме:

- 3 981 701,88 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 1 205 757,49 грн. відсотків за користування кредитними коштами за період з лютого 2010 року по лютий 2012 року;

- 356 503,45 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту станом на 27.02.2012 р.

- 99 117,33 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків станом на 27.02.2012 р.;

13) 3 397 576,21 грн. за договором купівлі-продажу облігацій № Д 58-0-1-233 від 12.11.2008 р. та додатковою угодою до нього, а саме:

- 2 457 820,75 грн. заборгованості з повернення кредиту;

- 931 734,72 грн. невиплачених відсотків за облігаціями за період з 20.11.2007 р. по 15.11.2011 р.

- 8 020,74 грн. нарахованих відсотків на облігації.

З матеріалів справи судом встановлено, що виконання боржником грошових зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" забезпечувалося заставою рухомого та нерухомого майна, а саме шляхом укладення сторонами наступних правочинів як:

1) іпотечний договір від 08.09.2008 р. реєстраційний № 2737 в забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором овердрафту № 015/08/3806 від 08.11.2007 р. щодо повернення кредиту, відсотків, комісій, неустойок та інших платежів;

2) іпотечний договір від 12.11.2008 р. реєстраційний № 3532 в забезпечення повного виконання зобов'язань з договору купівлі-продажу облігацій № Д-58-0-1-233 від 12.11.2008 р. щодо повернення суми облігацій, сплати неустойки, відшкодування витрат і збитків, завданих порушенням умов договору;

3) договір застави від 30.03.2007 р. реєстраційний № 833 з додатками в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 011/08/3554 від 27.03.2007 р. щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та неустойки;

4) договір застави товарів в обігу від 25.12.2009 р. № 12/24/177 з додатками в забезпечення вимог банку як заставодержателя, що витікають з кредитного договору № 010/42/190 від 25.12.2009 р. щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, кредитного договору № 010/24/167 від 03.12.2009 р. щодо повернення кредиту, сплати капіталізованих відсотків, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу), договору купівлі-продажу облігацій № Д 58-0-1-233 від 12.11.2008 р. щодо виконання зобов'язання в сумі договору та відшкодування можливих збитків;

5) договір застави товарів в обігу від 25.12.2009 р. № 12/42/178 з додатком в забезпечення банку як заставодержателя, що витікають з кредитного договору № 010/42/190 від 25.12.2009 р. щодо повернення суми кредиту та сплати капіталізованих відсотків, та договору купівлі-продажу облігацій № Д 58-0-1-233 від 12.11.2008 р. щодо виконання зобов'язання в сумі договору та відшкодування можливих збитків;

6) договір застави майнових прав від 29.06.2010 р. № 12/42/271 в забезпечення вимог банку як заставодержателя, що витікають з кредитного договору № 010/42/190 від 25.12.2009 р. щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, кредитного договору № 010/24/167 від 03.12.2009 р. щодо повернення кредиту, сплати капіталізованих відсотків, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу), договору купівлі-продажу облігацій № Д 58-0-1-233 від 12.11.2008 р. щодо виконання зобов'язання в сумі договору та відшкодування можливих збитків.

Відповідно до останніх пояснень боржника та реєстру вимог кредиторів, наданих 23.07.2012 р. в судовому засіданні, підприємством визнаються вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в повному обсязі.

Як слідує з матеріалів справи, грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів як вимоги першої (55 004 133,98 грн.) та шостої (5 395 173,66 грн.) черг.

Таким чином, з наявних у справі доказів судом встановлено обґрунтованість грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та правомірність порядку визначення сум основної заборгованості і нарахування відсотків та договірної неустойки. Поряд з цим, суд не погоджується з правовою позицією банку щодо необхідності віднесення до вимог першої черги суми пені, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № 010/42/190 від 25.12.2009 р. і додатками угодами до нього щодо повернення суми кредиту (3 453 965,76 грн.) та пені, нарахованої на несвоєчасно сплачені відсотки за керування кредитом (1 197 763,30 грн.), оскільки договори застави з врахуванням додаткових угод до них від 25.12.2009 р. № 12/24/177, від 25.12.2009 р. № 12/42/178 та від 29.06.2010 р. № 12/42/271 не передбачають забезпечення виконання обов'язку зі сплати договірної неустойки, а лише забезпечують вимоги з повернення суми кредиту, яка може збільшуватися за рахунок капіталізації процентів.

Отже, заслухавши пояснення учасників провадження у справі та дослідивши подані докази, суд вважає за доцільне визнати Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на суму 57 360 811,78 грн., з них вимоги першої черги -53 015 608,62 грн. (1 073,00 грн. -судові витрати у справі про банкрутство, 53 014 535,62 грн. -заборгованість з повернення кредиту, сплати відсотків та пені, що забезпечена заставою рухомого та нерухомого майна боржника), вимоги четвертої черги -3 226 696,58 грн. та 6 049,73 євро, що еквівалентно 61 309,09 грн. і 70 923,68 доларів США, що еквівалентно 566 751,13 грн. (заборгованість з повернення кредиту, відсотків, комісійної винагороди, що не забезпечена заставою), вимоги шостої черги -490 446,36 грн. (вимоги зі сплати пені, що не забезпечені заставою).

Для визначення еквіваленту вказаної суми в національній грошовій одиниці України судом використано офіційний курс, встановлений Національним банком України щодо євро станом на дату подання кредитором до суду заяви з грошовими вимогами до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2012 р. Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва склала заяву про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" № 2314/9/0009 на суму 86 188,29 грн.

Згідно з указаною заявою заявленими до боржника є грошові вимоги щодо непогашеної податкової заборгованості перед бюджетом.

На підтвердження заявлених до боржника грошових вимог суду подано довідки про суми податкового боргу платника податків, акти звіряння розрахунків з бюджетом, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, акт про результати виїзної позапланової перевірки, податкові повідомлення-рішення.

З аналізу поданих документів вбачається, що заявленими до боржника є грошові вимоги з декількох видів податкових платежів до бюджету, у тому числі зі сплати пені та штрафу, а саме:

- 53 149,08 грн. з податку на додану вартість, з яких 52 253,00 грн. борг, 2 513,00 грн. штраф та 383,08 грн. пеня;

- 33 038,81 грн. за порушення приписів Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з яких 32 866,44 грн. та 170,00 грн. штраф та 2,77 грн. пеня.

Боржник заявлені вимоги заперечує, оскільки заява податкової інспекції надійшла до суду 30.05.2012 р.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва звернулася до суду з заявою про відновлення строку давності.

23.07.2012 р. в судовому засіданні з'ясувалося, що боржником і розпорядником майна вимоги податкового органу включені до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі.

Факт проведення уточненого розрахунку податку на додану вартість та обставин недотримання підприємством приписів Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тобто прострочення у відносинах з бюджетом боржник не заперечив.

З матеріалів справи судом встановлено, що заява Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" № 2314/9/0009 на суму 86 188,29 грн. була помилково адресована Господарському суду Київської області та помилково надіслана до вказаного суду 18.05.2012 р., тобто в межах строку, встановленого ст. 14 Закону.

Дану заяву було переслано Господарським судом Київської області за належністю, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 30.05.2012 р.

З огляду на той факт, що боржник не заперечує наявності у нього податкової заборгованості, зважаючи на принцип справедливості, а також враховуючи важливість інтересів держави, суд, при вирішенні заяви Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, вважає за належне виходити з дати надіслання кредиторської заяви до суду, незважаючи на допущення помилки при оформленні такої заяви, що виявилася у невірному зазначені судового органу.

Зважаючи на описану позицію суду, заява Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про відновлення пропущеного строку залишається судом без розгляду, а заперечення боржника відхиляються, оскільки не вірне оформлення вступної частини кредиторської заяви не спростовує факту наявності податкової заборгованості та не може звільняти від зобов'язань перед бюджетом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає за належне визнати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на суму 86 188,29 грн. (50 253,00 грн. основний борг (третя черга задоволення вимог кредиторів) 35 935,29 грн. штрафи і пеня (шоста черга задоволення вимог кредиторів), оскільки такі вимоги документально підтверджені та доведені належними доказами.

Заява Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва № 5984/02 від 21.05.2012 р. з грошовими вимогами до боржника на суму 22 614,64 грн. була подана до суду 24.05.2012 р.

Як слідує з вказаної заяви, грошові вимоги до боржника виникли зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до поданих боржником звітів про нарахування єдиного внеску за січень, лютий, березень 2012 року.

Боржник заперечив заявлені вимоги через пропуск установленого законодавством строку для їх пред'явлення.

Розпорядником майна вимоги Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва визнані та включені до реєстру вимог кредиторів.

16.07.2012 р. від Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва надійшла заява № 7784/02 від 04.07.2012 р., в якій вказується, що боржник погасив наявну заборгованість.

Як вже було встановлено судом, публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" відбулася 19.04.2012 р. і закінчення тридцятиденного строку для звернення до боржника з грошовими вимогами припало на 19.05.2010 р. , що є вихідним днем, а тому останнім днем строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону, слід вважати 21.05.2012 р. (наступний робочий день).

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва склало свою заяву № 5884/02 про визнання кредитором у справі № 5011-46/2401-2012 21.05.2012 р. та подало її до суду лише 24.05.2012 р., тобто з пропуском вказаного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

На підставі викладеного, вимоги вказаного кредитора не підлягають розгляду судом та вважаються погашеними.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи реєстру вимог кредиторів, боржником визнані та розпорядником включені до реєстру грошові вимоги Компанії KUHN S.A. у розмірі 399 455,95 грн. та Фермерського господарства "Кулевча" у розмірі 2 227 619,30 грн.

Проте, як було вище зазначено, заяви вказаних осіб з грошовими вимогами до боржника були повернуті судом без розгляду, а недоліки, допущені Компанією KUHN S.A. в заяві про визнання кредитором божника, в подальшому усунуті не були.

Таким чином, зважаючи на відсутність в матеріалах справи заяв з кредиторськими вимогами зазначених осіб, їх розгляд судом по суті неможливий.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з виплат, вказаних у абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону, суду не подано.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Для затвердження реєстру вимог кредиторів згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону судом досліджено відомості щодо наявності у боржника майна, яке обтяжене та встановлено, що відомості про останнє розпорядником майна в повному обсязі внесено до реєстру вимог кредиторів відповідно до приписів абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону.

Станом на 23.07.2012 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд в цілому погоджується з розпорядником майна, щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

Поряд з цим, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог заявлених та визнаних судом кредиторів та розміру їх вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія":

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "TVT" на суму 101 962,39 грн. (1 073,00 грн. - перша черга, 97 972,16 грн. -четверта черга, 2 917,23 грн. -шоста черга;

1.2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок" на суму 108 073,00 грн. (1 073,00 грн. -перша черга, 107 000,00 грн. -четверта черга);

1.3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" на суму 112 445,11 грн. (1 073,00 грн. - перша черга, 111 372,11 грн. -вимоги четвертої черги зі сплати заборгованості);

1.4 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" на суму 10 676 481,56 грн. (8 735 645,56 грн. -перша черга, 1 915 000,00 грн. - четверта черга, 25 936,00 грн. - шоста черга);

1.5 Тернопільську митницю на суму 1 330 894,94 грн. (1 064 715,95 грн. -вимоги третя черга, 266 178,49 грн. -шоста черга);

1.6 Товариство з обмеженою відповідальністю Lemken GmbH & Co.KG на суму 101 068,13 євро, що еквівалентно 1 029 799,65 грн. (четверта черга) та 1 073,00 грн. (перша черга);

1.7 Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на суму 1 170 666,55 грн. (перша черга);

1.8 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Інтерагротек" на суму 77 953,78 грн. (1 073,00 грн. -перша черга, 76 880,78 грн. -четверта черга);

1.9 Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на суму 57 360 811,78 грн. (53 015 608,62 грн. -перша черга, 3 226 696,58 грн. та 6 049,73 євро, що еквівалентно 61 309,09 грн., і 70 923,68 доларів США, що еквівалентно 566 751,13 грн. -четверта черга, 490 446,36 грн. -шоста черга);

1.10 Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва на суму 86 188,29 грн. (50 253,00 грн. -третя черга, 35 935,29 грн. - шоста черга);

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія".

3. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" арбітражного керуючого Микитьона В.В. у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 р. № 788.

4. Призначити збори кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрна лізингова компанія" на 03.08.2012 р.

5. Зобов'язати розпорядника майна Микитьона В.В. арбітражного керуючого Микитьона В.В. провести збори кредиторів, повідомивши їх про дату, час і місце проведення зборів не пізніше ніж за 3 робочих дні.

6. Зобов'язати розпорядника майна Микитьона В.В. арбітражного керуючого Микитьона В.В. надати суду у строк до 20.08.2012 р. протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

7. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

8. Копію ухвали для відома направити прокуратурі м. Києва та державному органу з питань банкрутства.

Суддя Л.В. Омельченко