Рішення № 25465887, 23.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/71/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа № 5009/2197/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі", м. Запоріжжя

До відповідача: Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя", м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Щетко В.А., представник за дов. № 639/12 від 04.05.2012р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі" до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" про стягнення 318897,37 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 04.07.2012 р. В судовому засіданні оголошено перерву до 23.07.2012р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судове засідання, продовжене 23.07.2012р., представник позивача не з'явився.

Від позивача, в судове засідання продовжене 23.07.2012р., надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Клопотання подано згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду.

Відповідач визнав суму основного боргу, просить суд зменшити пред'явлену до стягнення суму неустойки та надати відстрочку виконання рішення до 31.10.2012р. з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес завершено 23.07.2012 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду в присутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індра Енерджі»(позивач по справі, постачальник по договору) і Державним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»(відповідач по справі, покупець по договору) було укладено договір на постачання природного газу №110256А (далі договір).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати покупцю, в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п. 3.1. договору, постачальник передає покупцю газ в загальному потоці газу в пунктах виміру газу (ПВГ).

Згідно п. 3.2. договору, кількість газу, поставленого покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання - передачі газу, які підписуються постачальником та покупцем. Акт приймання-передачі газу оформлюється на підставі технічного акту про витрати газу, який підписується щомісячно представниками газорозподільної організації та покупця.

Відповідно до п. 3.3. договору, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписаних та скріплених печаткою покупця, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

В разі несвоєчасного надання актів приймання-передачі газу постачальник має право припинити газопостачання

На виконання умов договору позивач, у січні і лютому 2012 року, завів для потреб відповідача природний газ у обсязі 65,803тис. куб. м., що підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2012р. на суму 126874,78 грн. та актом приймання-передачі від 29.02.2012р. на суму 155750,17 грн. (копії актів долучено до матеріалів справи).

Згідно з п. 5.1. договору, вартість переданого покупцеві природного газу за одну тисячу кубічних метрів без ПДВ складає 3449,64 грн., ПДВ (20%) - 689,93 грн., всього з ПДВ- 4139,57 грн. за 1000 м куб. газу, яка включає:

- ціну за одну тисячу кубічних метрів природного газу без ПДВ в розмірі 3382,00 грн. , ПДВ (20%) - 676,40 грн.,

всього з ПДВ- 4058,40 грн.;

- цільову надбавку до тарифу на природний газ (2%) без ПДВ в розмірі 67,64 грн., ПДВ (20%) - 13,53 грн., всього з ПДВ-81,17 грн. за 1000 тис.куб.м.

Відповідно до п. 5.2. договору, загальна щомісячна вартість природного газу, що постачається згідно даного договору, буде визначена на підставі актів приймання-передачі за звітний місяць та ціни, що вказана в п 5.1. договору.

В п. 7.1 договору сторони погодили, що постачальник надає покупцю послуги по:

- здійсненню оптимального плану поставки природного газу;

- надання доручення ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз України»на заведення лімітів газу на покупця через ОДУ ДК «Укртрансгаз»;

- наданню інформації про виділення лімітів природного газу;

- коригування планових лімітів, узгоджених з відповідною місцевою газорозподільною організацією;

- коригування планових лімітів газу станом на 15 та 25 число кожного місяця з метою їх приведення до середньодобового споживання природного газу.

Інформація надається Покупцю в усному або в письмовому вигляді на обов'язковий запит уповноваженої особи Покупця.

Згідно п. 7.2. договору. покупець сплачує постачальнику за надані послуги згідно п. 7.1 з розрахунку за 1000,0 куб.м - без ПДВ - 25,00 грн., ПДВ (20%) - 5,00 грн., разом з ПДВ - 30,00 грн.

Відповідно до п. 7.3. договору, щомісяця до 5 числа місяця, наступного за місяцем споживання, сторони підписують акт виконаних послуг по забезпеченню поставки природного газу.

Відповідно до п. 7.4. договору, розрахунок за надані послуги згідно п. 7.1. покупець здійснює на умовах, викладених в розділі 6 цього договору.

Сторонами, відповідно до умов договору, за період січень-лютий 2012р., було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ИЄ-0000012 від 31.01.2012р. на суму 886,20 грн. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ИЄ-0000040 від 29.02.2012р на суму 1087,90 грн. (копії актів долучено до матеріалів справи).

Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 3-го числа місяця, наступного за звітним. При невиконанні покупцем вимог, передбачених у цьому пункті, постачальник має право надати письмове доручення газорозподільній організації чи Державній інспекції з енергозбереження України на обмеження постачання газу покупцю відповідно до рівня проплат або припинення постачання газу.

Згідно п. 6.2. договору, у випадку сплати покупцем суми, що перевищує вартість фактично спожитого ним місячного обсягу газу, . постачальник зараховує її як оплату наступного періоду споживання газу за цінами, згідно з п. 5.1. даного договору.

Відповідно до п. 6.3. договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами до 25 числа місяця наступного за звітним на підставі фактичної оплати вартості спожитого газу покупцем та актів приймання-передачі газу. При необхідності вказана звірка оформлюється актом.

Відповідно до п. 6.4. договору, обсяг газу, що зазначений в реєстрі фактично протранспортованих обсягів природного газу, затверджений газорозподільною та газотранспортною організаціям, підлягає оплаті, навіть у випадку, коли одна із сторін свідомо відмовляється підписувати акт прийому-передачі природного газу, є підставою для проведення розрахунків та підписання всіх необхідних документів за цим договором.

Відповідач свої обов'язки по договору не виконав поставлений газ та надані послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті утворилася заборгованість в розмірі 284599,05 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 284599,05 грн. боргу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Претензій щодо якості та обсягів поставленого газу відповідачем до позивача не пред'являлося. Сума заборгованості відповідачем визнана, про що відповідачем вказано у відзиві.

За таких обставин, вимога про стягнення 284599,05грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 11068,03 грн. пені. та 19921,93 грн. штрафу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 8.2. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, у строки що зазначені у п.6.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.

Протокол розбіжностей судом до уваги не може бути прийнятий, поскільки датою підписання протоколу зазначено 23.12.2011р., а сам договір № 110256А датовано 26.12.2011р. Крім того, напис у договорі про наявність протоколу розбіжностей здійснено рукописним текстом лише зі сторони покупця без зазначення дати протоколу розбіжностей, а в позовній заяві позивач посилається лише на договір, не вказуючи про наявність погоджених сторонами змін до нього, відтак суд приходить до висновку про необхідність застосування п. 8.2. в редакції, зазначеній у договору № 110256А від 26.12.2011р.

Судом здійснено перерахунок суми пені пред'явленої до стягнення позивачем згідно якого, сума пені складає 10888,86 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 11069,03 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 10888,86 грн., а вимога про стягнення 19921,93 грн. штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному об'ємі.

Врешті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити як необґрунтованій.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: збитки внаслідок інфляційних процесів в сумі 1109,31 грн. та 3% річних в сумі 2199,25 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом перевірено правильність нарахування сум, заявлених до стягнення у відповідності до законодавства та встановлено, що стягненню підлягає: 2159,44 грн. 3% річних, 1109,31 грн. втрат від інфляції.

В решті пред'явленої до стягнення суми 3% річних слід відмовити, як необґрунтованій.

Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та відстрочення виконання рішення, викладене у відзиві на позовну заяву, судом залишено без задоволення з огляду на наступне:

- пунктами 3, 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вищезазначені норми закону регулюють можливість використання саме права, а не обов'язку суду, яким він користується, керуючись своїм внутрішнім переконанням, спираючись на повне та всебічне дослідження всіх обставин та матеріалів конкретної справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В своєму відзиві відповідач зазначає, що підприємство відповідача прикладає максимум зусиль для погашення існуючої заборгованості, однак жодних належних доказів в підтвердження того, що відповідачем поступово, частково здійснюється оплата боргу суду не надано.

В п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) (1798-12 ), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача не є винятковим випадком та підставою для застосування судом приписів п. 3, 6 ст. 83 ГПК України.

Згідно ч.1 ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Також, сума штрафних санкцій заявлена позивачем до стягнення є незначною в порівняні з основним боргом.

Крім того, сторони мають можливість, на стадії виконання рішення, укласти мирову угоду щодо узгодження графіку погашення боргу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, інтереси обох сторін по справі, суд, на теперішній час, не знаходить належних, об'єктивних підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та про відстрочку виконання рішення.

Судові витрати, в частині задоволених вимог, в розмірі 5975,13 грн., на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 - 232, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індра Енерджі»до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Запоріжжя" (69600 м. Запоріжжя, Аеропорт, вул. Блакитна, 4, код ЄДРПОУ 01130561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індра Енерджі" (69037 м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 7 кв. 25, код ЄДРПОУ 36576639) 284599 (двісті вісімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 05 коп. боргу, 10888 (десять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 86 грн. пені, 19921 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. 93 коп. штрафу, 1109 (одна тисяча сто дев'ять ) грн. 31 коп. втрат ввід інфляції, 2159 (дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 44 коп. 3% річних, 5975 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 13 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили по закінченню 10-денного терміну з дати його підписання.

Дата підписання рішення 26.07.2012р.

Присутньому в судовому засіданні представнику відповідача судом роз'яснено порядок і строк направлення (отримання) рішення суду (ст. 87 ГПК України).

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет