Постанова № 25464234, 30.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року справа №2а/0570/2668/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю представників:

від позивача: Костенко Н.І., Карачевцева Є.В.

від відповідача: Куріцький Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/2668/2012 за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Єнакієвської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.01.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулося Державне підприємство „Орджонікідзевугілля" з адміністративним позовом до Єнакієвської ОДПІ, у якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000262300, 0000282300, 0000242300, 0000322300 та частково недійсними податкові повідомлення-рішення №0000272300, 0000332300, 0000352300 від 19.01.2012 року.

Ухвалою від 07.05.2012 року відповідача у справі замінено його правонаступником - Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Заявою від 24.04.2012 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.01.2012р.: № 0000352300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 10943,27 грн., а саме 10 090,91 грн. - основний платіж та 852,36 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000332300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 24188,23 грн., а саме 22 257,50 грн.- основний платіж та 1 930,73грн - штрафні (фінансові) санкції; № 0000322300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 28 700,24грн., а саме 26 435,61 грн. - основний платіж та 2 264,63 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000272300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9 554,44грн., а саме 7 643,55 грн. - основний платіж та 1 910,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000242300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2 376,39 грн., а саме 1901,11 грн. - основний платіж та 475,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000282300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4414,78 грн., а саме 3 531,82 грн. - основний платіж та 882,96 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000262300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 5 941,56 грн., а саме 4 753,25 - основний платіж та 1 188,31 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач наводить, що при обрахуванні збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку він керувався рішенням Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди у навколишнє природне середовище». Цим рішенням речовина «метан» включена до додаткового переліку забруднюючих речовин та для неї встановлені нормативи збору.

У той самий час така забруднююча речовина відсутня у переліку забруднюючих речовин, який наведений у додатках до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 та пізніш у ст. 243 Податкового кодексу України (для яких безпосередньо встановлений норматив збору або ставка податку).

Сукупність цих умов на думку позивача дає підстави для обрахування наведеного збору та податку у відповідності з класами небезпечності або в залежності від орієнтовно безпечного рівня впливу речовин.

Додатково позивач зазначає, що він не згодний з виконаним відповідачем розрахунком заниження збору (податку), оскільки відповідачем не перевірена правильність їх обрахування для інших забруднюючих речовин, окрім метану, зокрема ксилолу, олії мінеральної, заліза, цинку, тощо.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року позовні вимоги Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» задоволені частково.

Визнано недійсними податкові повідомлення - рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.01.2012р.:

№ 0000352300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 462,06 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 37,22 грн.; № 0000332300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 364,19 грн.; № 0000322300 - у частині збільшення податкових зобов'язань з екологічного податку у сумі 28,30 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,21 грн.; № 0000272300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15,11 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3,78 грн.; № 0000242300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 110 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 27,50 грн.; № 0000282300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 69,69 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17,42 грн.; № 0000262300 - у частині збільшення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 5,5 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,37 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішене питання по судовим витратам (а.с.59, 60-64 т.2).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, та неповним з'ясуванням обставин справи, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.67-72 т.2).

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Представники позивача - апелянта наполягали на задоволенні апеляційної скарги, просили скасувати постанову та задовольнити уточнені вимоги у повному обсязі. Зазначають, що податкові-повідомлення рішення є незаконними.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Позивач - ДП «Орджонікідзевугілля» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 32276912, свідоцтво про державну реєстрацію А00 №292702.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011 року.

Результати даної перевірки відображені у акті №337/23/32276912 від 30.12.2011 року (надалі - Акт перевірки, а.с. 34-58.). У цьому акті зазначено, що позивачем за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року занижені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 31 697,34 грн. (т.1 а.с. 35).

Частина висновків відповідача про таке заниження ґрунтується на порушенні позивачем ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; п.3 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 (надалі - Порядок №303); п.п. 4.1 п. 4, п.п. 6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. N162/379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за N 544/3837 (надалі - Інструкція); наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 р. N 104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N322/6610, яким затверджений Перелік речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір (надалі - Наказ 104).

Відповідачем зазначено, що позивач невірно визначив норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища за викиди метану. У відповідності до Наказу 104 та Порядку метан відноситься до «вуглеводних» забруднюючих речовин, для яких на 2010 рік з урахуванням індексів інфляції застосовується норматив 19,09 грн./т. Позивачем невірно застосований норматив 12,71 грн./т., що призвело до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища (за відокремленими підрозділами): ОП «Шахта Вуглегірська» (Вуглегірська м/р) - 4 753,25 грн.; ОП «Шахта імені Карла Маркса» (Карло Марксівська с/р) - 7 643,55 грн.; ОП «Шахта Булавинська» (Булавинська с/р) - 3 531,82 грн.; ОП «Шахта «Ольховатська» (Ольховатська с/р) - 1901,11 грн.

Крім того, відповідачем встановлено порушення пп.240.1.1 п. 240.1 ст.240, пп.242.1.1 п. 242.1 ст. 242, п. 243.1 ст. 243, п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), Наказу 104, внаслідок чого позивачем занижений екологічний податок за викиди стаціонарними джерелами забруднення на суму 91974,62 грн. у тому числі (за відокремленими підрозділами у частині збору за викиди метану - т.1 а.с. 191): ОП «Шахта Вуглегірська» (Вуглегурська м/р) - 26 435,61 грн.; ОП «Шахта Булавинська» (Булавинська с/р) - 22 257,50 грн.; ОП «Шахта «Ольховатська» (Ольховатська с/р) - 10 090,91 грн.

Сутність встановленого відповідачем порушення полягає у невірному на думку відповідача застосуванні ставки (нормативу) податку (збору) за викиди метану, який згідно з Наказом 104 відноситься до «вуглеводних».

Як вбачається з проведеного сторонами на вимогу суду спільного математичного розрахунку, загальна сума встановленого ним заниження, пов'язаного з наведеним порушенням оподаткування викидів метану склала: зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - 17 829,73 грн.з екологічного податку - 59 120,02 грн.

На підставі наведеного Акту перевірки відповідачем 19 січня 2012 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення (у залежності від місцевої ради, на території якої знаходяться джерела забруднюючих речовин):

№ 0000352300, яким збільшені податкові зобов'язання з екологічного податку у сумі 10108,04 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 853,81 грн. (позивач оскаржує у частині основного платежу - 10 090,91 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 852,36грн.);

№ 0000332300, яким збільшені податкові зобов'язання з екологічного податку у сумі 22593,5грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1959,88 грн. (позивач оскаржує у частині основного платежу - 22 257,5 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1930,73грн.);

№ 0000322300, яким збільшені податкові зобов'язання з екологічного податку у сумі 26435,61 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 2264,63 грн. (позивач оскаржує повністю);

№ 0000272300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 15179,73 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3794,93 грн. (позивач оскаржує у частині основного платежу - 7643,55 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1910,89 грн.);

№ 0000242300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1901,11 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 475,28 грн. (позивач оскаржує повністю);

№ 0000282300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 3531,82 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 882,96 грн. (позивач оскаржує повністю);

№ 0000262300, яким збільшені податкові зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4753,25 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1188,31 грн. (позивач оскаржує повністю).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач визначав заниження податкових зобов'язань на підставі наданих позивачем податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, звітів про охорону атмосферного повітря ф. 2 ТП - повітря, звітів про інвентаризацію викидів в атмосферне повітря, журналів ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик», журналів ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з охорони атмосферного повітря», актів лабораторій відбору проб викидів стаціонарними джерелами.

В обґрунтування нормативів, що використовувалися у 4 кварталі 2010 року, позивач надав копію рішення Донецької обласної ради від 17.08.1999 року №28/7-177 «Про додатковий перелік забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди та скиди у навколишнє природне середовище» (т.1 а.с.104-107).

Згідно з додатком до цього рішення до переліку забруднюючих речовин включений метан. Крім того, на нього встановлений норматив збору - 2 грн./т.

Саме наявністю метану у цьому переліку керувався позивач при обрахування суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2010 році та екологічного податку у 2011 році.

У свою чергу відповідач під час перевірки керувався Переліком речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір, що затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 р. N 104 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 322/6610.

Цей перелік у таблиці «Вуглеводні» містить забруднюючу речовину з назвою «Метан».

Про належність метану до вуглеводнів також йдеться у листі Відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Єнакієвському регіону Державної екологічної інспекції Донецької області №12-02/422 від 22.11.2011 року (т.1 а.с. 88).

При розгляді даних спірних правовідносин, та приходячи до висновку про задоволення уточнених позовних вимог про скасування заявлених податкових повідомлень - рішень, колегія суддів зазначає наступне.

До набрання чинності ПК України (01.01.2011р.) єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища (екологічний податок), а також його стягнення визначалися Порядком №303.

Як вбачається з преамбули Наказу №104, він прийнятий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору", а отже з метою використання при обчисленні нормативу збору за забруднення.

На момент його прийняття компетенція Міністерства екології та природних ресурсів України визначалася Положенням про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженим Указом Президента України від 29 травня 2000 року N 724/2000.

Згідно з п.п. 21 п. 4 цього Положення Міністерство екології та природних ресурсів України відповідно до покладених на нього завдань у порядку, встановленому законодавством розробляє нормативи відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України, плати за використання природних ресурсів, розміщення відходів, за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Пунктом 8 вказаного Положення визначено, що Міністерство екології та природних ресурсів України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінекоресурсів України є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1. ст. 240 ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Об'єктом та базою оподаткування екологічним податком згідно з п.п. 242.1.1. п. 242.1. ст. 242 того самого кодексу є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення наведені у п. 243.1. ст. 243 ПК України у формі таблиці.

Аналогічно механізму обрахування збору за забруднення, п. 243.2. ст. 243 ПК України окремо визначені ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності. Пунктом 243.3 ст. 243 ПК України окремо встановлені ставки для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю) - залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовнобезпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з пунктом 243.2 цієї статті (п. 243.5 ст. 243 ПК України).

Щодо встановлених відповідачем порушень п.п.240.1.1 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242, п.243.4 ст.243, п.249.3. ст.249 Податкового кодексу України, Наказу №104 і визначення сум грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (екологічного податку) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15 Порядку №303, який діяв на час наявних спірних правовідносин до 01.01.2010 року, до дня набрання чинності ПК України, зазначено, що контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби, які згідно з планом перевірок залучають за попереднім погодженням працівників спеціальних підрозділів Мінприроди для перевірки правильності визначення платниками збору фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Крім того, зазначені положення, тобто вимоги що стосуються здійснення перевірки з цього податку, знайшло своє відображення і в п.250.12 Податкового кодексу України, яким встановлено, що органи державної податкової служби залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Колегія суддів зазначає, що правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів, в межах спірних правовідносин впливає на правильність визначення, обчислення відповідного податку. Тобто, питання полягає у тому, що податковий орган є контролюючим органом в сфері справляння екологічного податку, але ж законодавством чітко визначено, що для правильності визначення, повноти сплати збору, останній повинен залучати для цього відповідні органи влади.

Зазначені вимоги законодавства є абсолютними та обов'язковими для податкового органу в межах спірних правовідносин.

Як встановлено актом перевірки, відповідачем-податковим органом визначення розміру податкових зобов'язань, збору, здійснене самостійно, в супереч п.250.12 ст.250 ПК України, без залучення до перевірки відповідних органів влади.

Колегія суддів зазначає, що допущення порушення з боку відповідача порядку здійснення контролю за повнотою сплати збору, виявлення правильності визначення позивачем збору не надає підстав для визнання спірних податкових повідомлень - рішень від 19 січня 2012 року вважати таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами. Перегляд правомірності та надання оцінки зазначеними податковим повідомленням рішенням, прийнятих на підставі висновків акту перевірки, проводилось судом апеляційної інстанції з урахуванням положень ст.19 Конституції України, ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідачем порушена обов'язкова умова, при здійсненні такої перевірки щодо залучення відповідного органу влади з питань охорони навколишнього природного середовища, залучення якого, в даному випадку є обов'язковим, та положення п.250.12 ст.250 ПК України носять у даному випадку імперативний характер для податкового органу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач безпідставно провів донарахування позивачеві грошового зобов'язання відповідно до податкових повідомлень - рішень від 19 січня 2012 року, що доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів враховуючи допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, з урахуванням ст.202 КАС України, приходить до висновку про скасування постанови суду, з ухваленням нової про задоволення вимог позивача.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/2668/2012 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 19.01.2012 року : № 0000352300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 10943,27 грн., а саме 10 090,91 грн. - основний платіж та 852,36 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000332300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 24188,23 грн., а саме 22 257,50 грн. - основний платіж та 1 930,73грн - штрафні (фінансові) санкції; № 0000322300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 28 700,24грн., а саме 26 435,61 грн. - основний платіж та 2 264,63 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000272300 у частині донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9 554,44грн., а саме 7 643,55 грн. - основний платіж та 1 910,89 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000242300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2 376,39 грн., а саме 1901,11 грн. - основний платіж та 475,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000282300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 4414,78 грн., а саме 3 531,82 грн. - основний платіж та 882,96 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000262300, яким донарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 5 941,56 грн., а саме 4 753,25 - основний платіж та 1 188,31 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 липня 2012 року. У повному обсязі складена 03 серпня 2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар