Постанова № 25464206, 25.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року справа №2а-11329/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Бадахова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю представників:

від позивача: Федотова О.В.

від відповідача: Гришакова Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби України та Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а-11329/10/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 02.06.2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень,-

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Авторадіатор" (надалі - Позивач) , звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя (надалі - Відповідач 1, Жовтнева МДПІ) про визнання недійним рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторної скарги від 16.04.2010 року №3692/6/25-0515 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 362581,00 грн. та, пропорційно, в частині нарахування штрафних санкцій 181 282,00 грн. та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя від 15.02.2010 року № 0001172342/3 в частині нарахування податку на прибуток в сумі 362581,00 грн. та, пропорційно, в частині нарахування штрафних санкцій 181 282,00 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року у справі залучено другого відповідача Державну податкову адміністрацію України (надалі - Відповідач 2, ДПА України).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2012 року у справі замінено: відповідача 1, Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м.Маріуполя на його правонаступника Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби; відповідача 2 Державну податкову адміністрацію України, на його правонаступника Державну податкову службу України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2012 року у справі замінено: позивача, Відкрите акціонерне товариство "Авторадіатор" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Авторадіатор".

Позивач, в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем за наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Авторадіатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, встановлені порушення та складено акт № 1969/23-2/00232093.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/0 від 28.08.2009 року.

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем 2 остаточно було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/4 від 02.06.2010 року, що оскаржується в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень.

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішенням, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що для формування висновку податкового органу про допущене позивачем порушення у вигляді перевищення суми валових витрат у 4 кварталі 2007 року та 4 кварталі 2008 року, використані відомості, що не відповідають відомостям, відображеним у звітних документах, що є в наявності у підприємства і які були надані під час перевірки. Вважає, що податковий орган з надуманих підстав дійшов висновку про порушення з боку позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР» позовні вимоги задоволені частково (а.с.138, 139-145 т.7).

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення від 02.06.2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 30 325,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 15162,50 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач звернулися з апеляційними скаргами, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким Позивач просив задовольнити вимоги у повному обсязі, Відповідач просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

На думку апелянта - Позивача будь яких порушень податкового законодавства щодо правомірності формування податку на прибуток за звітний податковий період 3 кварталу 2007 року допущено не було. Обчислення , формування відбувалось за результатами господарської діяльності, помилка виникла внаслідок не врахування податковим органом другої податкової Декларації на прибуток за зазначений квартал. Суд прийшов до помилкового висновку, що внаслідок поданої першої Декларації за 3 квартал 2007 року з відмінними показниками в рядку 04.1 від другої уточнюючої декларації за цей квартал, не можна вважати допущенням порушень.

На думку апелянта - Відповідача Жовтневої МДПІ судом першої інстанції порушені норми матеріального права- п.5.1., п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на те, що підприємством до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації про прибуток підприємства за 2008 рік включена сума витрат у розмірі 110 851 грн. (110 850, 50 грн.), яка не підтверджена документами, оформленими відповідним чином, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку та відповідно не пов'язана з господарською діяльністю ВАТ «Авторадіатор».

Представник позивача - апелянта заперечував проти доводів апеляційної скарги податкового органу, вважає постанову суду першої інстанції в цієї частині законною та обґрунтованою. Підтримав доводи своєї апеляційної скарги.

Представник апелянта - відповідача підтримав доводи свої апеляційної скарги, заперечував проти апеляційної скарги позивача.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи, що дає суду право провести апеляційний розгляд у його відсутність, проти чого не заперечував представники сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу Позивача задовольнити, а у замовленні апеляційної скарги Відповідача слід відмовити з наступних підстав.

Позивач, - Публічне акціонерне товариство «АВТОРАДІАТОР» - є юридичною особою, перебуває на податковому обліку як платник податку на додану вартість в Жовтневій МДПІ.

Відповідач 1, - Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби, є суб'єктом владних повноважень, правонаступником прав та обов'язків Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя.

За наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Авторадіатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, встановлені порушення та складено акт № 1969/23-2/00232093 від 02.06.2010 року (Далі за текстом,- акт перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/0 від 28.08.2009 року.

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем остаточно прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001172342/4 від 02.06.2010 року, що оскаржується в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень (Далі за текстом,- спірне рішення).

Спірним рішенням ВАТ «АВТОРАДІАТОР» за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 548185,00 гривень, з якої 365450,00 гривень основний платіж, 182725,00 гривень штрафна (фінансова) санкція.

Правовою підставою прийняття спірного рішення зазначено п.п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст.4, п.п. 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно висновків акта перевірки з боку ВАТ «АВТОРАДІАТОР», зокрема встановлені порушення : п.п. 4.1.6 п.4.1. ст.4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження податку на прибуток у періоді з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року всього у сумі 365450, у т.ч. за 4 квартал 2007 року у суму 335125,00 гривень, за 4 квартал 2008 року в сумі 30325,00 гривень.

Податковим органом в обґрунтування висновків акту перевірки, зокрема покладено обставини встановлені перевіркою відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року.

За даними вибіркової перевірки відображеного показника за 4 квартал 2007 року 1-4 квартал 2008 року встановлено завищення задекларованого суб'єктом господарювання показника у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» на суму 1451353 гривень, з якої за 4 квартал 2007 року 1339473 гривень, за 4 квартал 2008 року 110851 гривень.

Так за даними регістру податкового обліку витрати на придбання товарів (робіт/послуг) склали 3193429 гривень.

Згідно даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік з урахуванням даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року підприємством за 4 квартал 2007 року задекларовано суму 4532902 гривень, таким чином завищення складає 1339473 гривень.

До перевірки не надано первинних документів за 4 квартал 2007 року на суму 1339473 гривень, витрати по яким включено до рядка 04.1 декларації № 76809 від 11.02.2008 року.

Крім того, за період з 01.04.2006 року по 30.09.2007 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проводилася виїзна планова перевірка ВАТ "Авторадіатор" за результатами якої складно акт № 710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року. Згідно акту № 710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року перевірений показник декларації на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року (№ 56048 від 09.11.2007 року) по рядку 04.1 складає 7394290 гривень в частині визначення правильності нарахування та сплати податку на прибуток, акт підписаний директором ВАТ "Авторадіатор" та головним бухгалтером підприємства, без заперечень.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що показник рядка 04.1 декларації по податку на прибуток є самостійно обчислений та узгоджений з дня подання податкових декларацій, а саме декларації на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року (№ 56048 від 09.11.2007 року) та декларації про прибуток підприємства за 2007 рік (№ 76809 від 11.02.2008). Декларації підписані директором ВАТ "Авторадіатор" та головним бухгалтером підприємства та скріплені печаткою.

У періоді вчинення порушення відповідальними посадовими особами ВАТ "Авторадіатор" були директор (звільнений 03.12.2008) та головним бухгалтером підприємства (звільнена 01.12.2008).

Суд першої інстанції встановив, що «Авторадіатор» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя подано декларацію по податку на прибуток за 2007 рік № 76809 від 11.02.2008 року (том 1, а.с. 55-58).

Згідно даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік з урахуванням даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 року № 56048 від 09.11.2007 року (том 4 а.с. 122-125) підприємством за 4 квартал 2007 року задекларовано суму 4532902 гривень.

При цьому податковим органом за результатами дослідження договорів, контрактів, додаткових угод, прибуткових накладних, актів прийому - передачі матеріалів, актів прийому - передачі послуг, товарно-транспортних накладних, банківських виписок, платіжних доручень рахунків бухгалтерського обліку, оборотно - сальдової відомості по рахунку: ВР «Валові доходи/ «Валові витрати», картка рахунку: ВР «Валовідоходи/ «Валові витрати»: «Продаж (придбання) товарів (робіт/послуг)», які сформовані в автоматизованій системі бухгалтерського обліку «1С», що використовується на підприємстві, встановлено, що за даними регістру податкового обліку витрати на придбання товарів (робіт/послуг) склали - 3193429 гривень.

Згідно даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2007 рік з урахуванням даних рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємством за 4 квартал 2007 року задекларовано суму 4532902 гривень, таким чином завищення складає 1339473 гривень = (4532902грн. - 3193429 грн.).

Суд першої інстанції, з урахуванням п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не прийняв до уваги декларацію по податку на прибуток за 3 квартали 2007 року, що знаходиться на підприємстві із показником в рядку 04.1 у розмірі 8817160 гривень від 11.02.2008, оскільки актом № 710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року, складеним Жовтневою МДПІ м. Маріуполя за результатами проведеної виїзної планової перевірки ВАТ "Авторадіатор", перевірений показник декларації на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року (№ 56048 від 09.11.2007 року) по рядку 04.1 в частині визначення правильності нарахування та сплати податку на прибуток складає 7394290 гривень, акт підписаний директором ВАТ "Авторадіатор" та головним бухгалтером підприємства без заперечень.

Суд погодився із висновками акту перевірки щодо заниження податку на прибуток за 4 квартал 2007 року на суму 335125,00 гривень.

В той же час колегія суддів не може погодиться с висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За матеріалами справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, в той же час при вирішенні справи припустився порушень норм матеріального права, що вплинуло на правомірність постанови в цієї частині розглянутого питання.

Колегія суддів звертає увагу, що за наявними в матеріалах справи вбачається, що Жовтневою МДШ м. Маріуполь у липні - серпні 2009 року проводилася виїзна планова перевірка ВАТ "Авторадіатор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 р. по 31.03.09 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 р. по 31.03.07 р.

В період перевірки було виявлено, що у податкового органу та підприємства наявні дві рівноцінні звітні Декларації на прибуток за 3 квартал 2007 року з оригінальними штампами податкового органу, датовані однаковою датою подання, але ці декларації відрізняються сумою валових витрат, зазначеною у рядку 04.1 Декларації:

В екземплярі декларації, що наявний у податкового органу, в рядку 04.1 значиться сума 7394290,00 грн., у той час як в екземплярі декларації, що зберігається на підприємстві -8817160,00 грн.

При постановлені судового рішення в оскаржуваній частині, суд визнав правильним показник рядку 04.1 в сумі 7394290,00 грн. у декларації, що знаходиться у податкового органу, оскільки 3 квартали 2007 року - перевірений період, акт перевірки цього періоду №710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року підписаний без зауважень особами, які на той час обіймали посади директора та головного бухгалтера.

З таким визначенням обставин погодитися не можна, оскільки згідно з п.5.1. та п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Тобто, складання акту перевірки №710/23-2/00232093 від 24.03.2008 року та його підписання посадовими особами підприємства не є беззаперечними обставинами, що свідчать про узгодження податкового зобов'язання, а тому посилання суду в своєму рішенні на цей акт як на обставину для надання переваги тому екземпляру декларації, що знаходиться у податкового органу є неспроможним та таким , що не ґрунтується на законі.

Що стосується екземпляру Декларації на прибуток за 3 квартали 2007 року з оригінальними штампами податкового органу, що знаходиться у підприємства.

В спірний період (зокрема 2007 рік) обчислення, звітування та сплата податку на прибуток підприємства регулювалось Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами та доповненнями (далі Закон № 334/94-ВР), яким визначені певні вимоги до витрат підприємств.

Так, п. 5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР визначено термін «валові витрати виробництва та обігу», п. 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР визначено, що саме включається до складу валових витрат з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Підпункт 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат тільки випадок повної відсутності будь яких розрахункових, платіжних та інших документів, тобто неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, які не підтверджені документально.

Згідно з п. 16.4 ст. 6. Закону № 334/94-ВР та п. 1.5 Порядку складання Декларації з податку на прибуток, податок на прибуток розраховується з наростаючим підсумком з початку звітного календарного року, тобто звітний період для розрахунку податку на прибуток є рік.

Таким чином, для формування показників у рядку 04.1 як в Декларації на прибуток за З квартали 2007 року, так і в Декларації на прибуток за 2007 рік мають бути показники, що сформовані на підставі первинних документів, які відповідають вимогам чинного на у спірному періоді законодавства

В матеріалах справи наявні оборотно-сальдової відомості за рахунком: ВР - Валові витрати; Контрагенти: Продаж придбання товарів (робіт, послуг) та надані усі первинні документи на підтвердження витрат підприємства та правомірність їх врахування і відображення у декларації на прибуток за 3 квартали 2007 року в сумі 8 817 160,00 грн. та звітний період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 11 927 192 ,00 грн.

Згідно висновку судово-економічної експертизи документально не підтверджується висновок акту перевірки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 1969/23-2/00232093 від 02.06.2010 року в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362581,00 гривень, у вигляді штрафу на суму 181282,00 гривень (том 4 а.с.162).

Тобто проведеною в межах судової справи судовою економічною експертизою, також підтверджено правильність та обґрунтованість показників рядка 04.1 саме в екземплярі Декларації на прибуток за 3 квартали 2007 року, що наявна у підприємства.

Суд першої інстанції безпідставно та не обґрунтовано не прийняв висновки суду до уваги.

Колегія суддів зазначає, що відомості, що містяться в екземплярі Декларації на прибуток за 3 квартали 2007 року з оригінальними штампами податкового органу, що знаходиться у підприємства складено у відповідності з нормами Закону, підтверджено висновками економічної експертизи, а тому цей екземпляр декларації має враховуватися під час розгляду спірного питання. Тобто, саме документами первинного та податкового обліку підтверджують фактичні обставини справи зазначених показників.

Колегія вважає доводи Позивача, що у зв'язку з наявністю у підприємства Декларації на прибуток за 3 квартали 2007 року(звітної) з відміткою податкового органу, з показником в рядку 04.1 в сумі 8817160,00 грн., яка повністю співпадала з даними бухгалтерського обліку, підстав подавати уточнюючий розрахунок у підприємства не було, обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невідповідність показників та як наслідок визначений факт порушення податкового законодавства в частині податку на прибуток, відбулось внаслідок не врахування тієї податкової декларації, яка знаходиться у Позивача, яка документально підтверджена. Як зазначалось вище, та це підтверджується самими деклараціями, остання була здана до податкового органу та прийнята останнім, про що свідчить штам відбиток податкового органу. Зазначені обставини не оспорюються стороною відповідача.

Як зазначив представник відповідача під час апеляційного перегляду, зазначена декларація, на якій сформований податковий облік позивачем, не була прийнята до уваги податкового органу внаслідок не внесення її до обліку, при чому така деклараціє не прийнятою не визнавалась, таких рішень не приймалось та повідомлень Позивачу не направлялось.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган не визнаючи податкову звітність позивача, не приймаючи її та не обліковуючи, як документ податкової звітності, не зазначив порушення, яке стало підставою для невизнання декларацій позивача як податкової звітності.

Колегія суддів в цьому вбачає протиправну бездіяльність.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, який діяв на час спірних правовідносин (надалі - Закон № 2181).

П.4.1.2. Закону №2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків абз.5 п.4.1.2 ст.4 Закону 2181.

Відповідно до пункту 4.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Тобто законодавством, як Законом №2181, так і Наказом №166 чітко визначені підстави не визнання податкової декларації, містять вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації як такої.

Всі вказані вимоги як Закону №2181, так і Наказу №166 були додержані ПАТ «Авторадіатор».

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що податковим органом не визначені підстави не визнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2007 року, яка перебуває у Позивача, та яка не облікована податковим органом.

Наявність у Позивача податкової декларації, яка не врахована податковим органом також необхідно розцінювати, з урахуванням п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4, п.5.1. ст.5 Закону №2181, як самостійно обчисленою та узгодженою з дня її подання. Різниця складає в пріоритетності зазначених декларацій, як податкової звітності.

На думку колегія суддів, такий пріоритет має декларація за 3 квартал 2007 рік, на підстав якою у подальшому відбувалось обчислення податку на прибуток нарастающим підсумком, як така, що підтверджується первинними документами.

Крім того, в оскаржуваній постанові суду першої інстанції наявна невідповідність сум податкових зобов'язань та сум податків, заявленим в позові. Так, згідно з актом перевірки № 1969/23-2/00232093 від 18.08.2009 року, на думку перевіряючих, допущені підприємством порушення призвели: до завищення показників валових витрат:

А. 1. в сумі 1 340 500,00 грн. у 4 кв. 2007 року: за рядком 04.1 Декларації - 1 339 473, 00 грн за рядком 04.13 Декларації - 1 028,00 грн. і до заниження прибутку на податок за 4 квартал 2007 року в сумі 335 125, 00 грн. (334868,00 грн. і 257,00 грн. відповідно);

2. в сумі 110 851,00 грн. у 4 кв. 2008 року: за рядком 04.1 Декларації- ПО 851, 00 грн.

і до заниження прибутку на податок за 4 кв. квартал 2008 року в сумі 27 713,00 грн;

Б. до заниження показників валових доходів у рядку 01.6 Декларації податку на прибуток за 4 кв.2008 року в сумі 10 450,00 грн. і до заниження податку на прибуток за 4 кв. 2008 року в сумі 2 612,00 грн.

В даній справі оскаржувалося податкове повідомлення-рішен в частині нарахування податкового зобов'язання в сумі - 1 339 473, 00 грн. та податку в сумі на прибуток в сумі 334 868,00 грн. за рядком 04.1 Декларації за 4 квартал 2007 року, та податкового зобов'язання в сумі 110 851,00 грн. і податку на прибуток в сумі 27 713,00 грн - за 4 квартал 2008 року. Названі суми не знайшли свого відображення в судовому рішенні.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність заявлених вимог позивача в цієї частині, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги Відповідача - Жовтневої МДПІ, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо не згоди із висновками акту перевірки в частині заниження податку на прибуток у за 4 квартал 2008 року в сумі 30325,00 гривень.

В обґрунтування висновків акта перевірки щодо завищення задекларованого суб'єктом господарювання показника у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» за 4 квартал 2008 року на суму 110851 гривень, податковим органом покладено обставини неправомірності включення ВАТ "Авторадіатор" до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року суми у розмірі 110851 гривень без ПДВ сплаченої за придбання кольорових металів на виконання договору купівлі-продажу № 1149 Си, укладеного 08.11.2006 року з ХК «АвтоКрАЗ», у зв'язку із відсутністю відповідних первинних документів, що підтверджують факт отримання ТМЦ.

Станом на 13.08.2009 року до перевірки, крім податкової накладної № 6872 від 11.12.2008 року не надано інших документів, підтверджуючих факт реального проведення господарської операції (видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, шляховий лист, акт про приймання матеріалів за формою М-7) не надано.

При цьому, згідно табелю обліку робочого часу, у відрядженні 11.12.2008 року працівники підприємства не перебували.

У прибутковому ордері № 426 від 11.12.2008 року вказано, що товар отримано через Нестеренко (в.о. директора по комерції) без зазначення номеру та дати довіреності.

На запит працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 03.08.2009 року щодо надання пояснень факту включення до складу валових витрат у 4 кв. 2008 року суми 110850,5 гривень, було отримано відповідь від 10.08.2009 року та завірена копія акту приймання-передачі від 11.12.2008 року № 73463, згідно якого ТМЦ оприбутковані на підприємстві, оригінал даного акту до перевірки не надавався.

Наданий до перевірки документ не відповідає вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме складені в порушення норм п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, наказу Мінстатистики України № 193 від 21.06.1996 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів обліку сировини та матеріалів», оскільки не затверджений підписом директора ОСОБА_7, крім того ОСОБА_7 звільнено 03.12.2008 року.

На повторний запит працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 11.08.2009 року щодо надання пояснень стосовно встановленого порушення та їх документального підтвердження ВАТ «Авторадіатор» до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя (листом вх. № 664/11 від 14.08.2009 року) надано «нову» заврену копію акту приймання-передачі від 11.12.2008 року № 73463, згідно якого ТМЦ за договором оприбутковані на підприємстві.

При цьому зазначений акт відрізняється від попереднього наступним чином.

У акті наданому податковому органу на запит від 03.08.2009 року зазначено наступне.

Акт від 11.12.2008 року № 73463 приймання-передачі продукції згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року. Продавець : ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ в ос. заст. комерційного директора Гісляєва В.Н., діючого на підставі довіреності № 12 від 05.01.2009 року. Покупець ВАТ «Авторадіатор» в особі директора Гребенюка В.Б., прийняв згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року наступну продукцію. Сдав : ОСОБА_6, Прийняв: Гребенюк В.Б..

У акті наданому податковому органу на запит від 11.08.2009 року зазначено.

Акт від 11.12.2008 року № 73463 приймання-передачі продукції згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року. Продавець : ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ в ос. заст. генерального директора - комерційного директора Лавецького Н.В. діючого на підставі довіреності № 14 від 01.03.2009 року. Покупець ВАТ «Авторадіатор» в особі директора Прохорова П.В., діючого на підставі Статуту, прийняв згідно договору № 1449 Си від 08.11.2006 року наступну продукцію. Сдав : Лавецький Н.В.. Прийняв: Прохоров П.В..

Спірною обставиною у справі в цій частині є правомірність дій ВАТ «Авторадіатор» щодо включення витрат на придбання продукції у ВАТ ХК «АвтоКрАЗ», відповідно договору купівлі-продажу № 1149 Си від 08.11.2006 року, за актом приймання-передачі продукції № 73643 від 11.12.2008 року, до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року у сумі 110851 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки за наслідками якої прийнято спірні рішення, уповноваженим особам податкового органу, що проводили перевірку, були надані усі первинні документи, навіть разом з долученими до них проектами, факсограмами, листуванням. Оскільки господарські операції за договором № 1149 Си від 08.11.2006 року відбувалися під час зміни керівництва, тому факсом на узгодження документи направлялись іноді з помилками у визначенні посади або прізвища керівника. Після проведення процедури узгодження проектів документів складалися оригінали з урахуванням виправлень. При цьому оригінал акту приймання приймання-передачі продукції № 73643 від 11.12.2008 року з підписами В.о. Директора Прохорова П.В. був наданий під час перевірки разом з іншими документами. Проте всупереч зазначеним обставинам податковим органом його не було враховано, а навпаки було взято до уваги «факсовий» проект документа з підписом директора Гребенюк В.Б.

Судом також встановлено, що між ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ «Продавець» в особі ген. Директора Сазонова С.В. і ВАТ «Авторадіатор» «Покупець» в ос. Ген. Директора Гребенюк В.Б. діючого на підставі Статуту укладено договір купівлі-продажу № 1149 Си від 08.11.2006 року (Далі за текстом - договір) (том 6, а.с. 71-74).

Посадовими особами ВАТ «Авторадіатор», на підтвердження правомірності включення витрат на придбання згідно договору продукції у ВАТ ХК «АвтоКрАЗ», до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року у сумі 110851 гривень, надано акт приймання-передачі продукції № 73643 від 11.12.2008 року.

ВАТ «Авторадіатор» на повторний запит працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 11.08.2009 року щодо надання пояснень стосовно встановленого порушення та їх документального підтвердження листом вх. № 664/11 від 14.08.2009 року, надано засвідчену копію акту приймання-передачі від 11.12.2008 року № 73463, згідно якого ТМЦ отримані на виконання договору, оприбутковані на підприємстві (том 1 а.с.59-60). В акті відображені: кількість продукції, підстави, ціни, загальна сума, ПДВ 20%.

Вказаний акт підписаний відповідно уповноваженими особами ХК «АвтоКрАЗ» і ВАТ «Авторадіатор» і скріплений печатками.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, з урахуванням ст.3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, правомірно встановив відсутність невідповідності зазначених первинних документів приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, п.п. 2.15 п. 2.16 Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88.

Надані позивачем та досліджені судом первинний документ (акт прийму-передачі) за змістом і формою є первинним документом у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить інформацію про здійснені господарські операції, проведеною перевіркою податкового органу не встановлено обставин невідповідності акту прийму-передачі поставленим товарам.

Таким чином, ВАТ «Авторадіатор» під час перевірки надав відповідний первинний документ, що підтверджує правомірність включення витрат на придбання продукції у ВАТ ХК «АвтоКрАЗ», до складу валових витрат у 4 кварталі 2008 року у сумі 110851 гривень.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи, як і не приймає до уваги посилання апелянта податкового органу щодо невідповідності іншого акту прийму-передачі, оскільки в обґрунтування висновків акту перевірки було взято до уваги виключно його, що призвело до відображення в акті перевірки необґрунтованих даних у цій частині.

Таким чином, суд першої інстанції дослідивши первинні документи, надані позивачем, прийшов до правильного висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо заниження податку на прибуток у періоді з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року за 4 квартал 2008 року в сумі 30325,00 гривень.

Недоведеність податковим органом порушення платником податку, при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга податкового органу задоволенню не підлягає, в цієї частині суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, але враховуючи допущені порушення норм матеріального права щодо іншої частині вимог позивача, тому постанова суду підлягає скасуванню, з ухваленням нової про повне задоволення вимог позивача.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР» - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а-11329/10/0570 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АВТОРАДІАТОР» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02 червня 2010 року № 0001172342/4 в частині нарахування податку на прибуток у вигляді основного платежу на суму 362 581,00 гривень та у вигляді штрафної (фінансової) санкції у на суму 181 282,00 гривень.

Вступна та резолютивна частина постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 липня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 30 липня 2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П.Бадахова

А.В. Гайдар