Вирок № 25458071, 21.06.2012, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.06.2012 Справа № 1-147/11

В И Р О К

Іменем України

20 червня 2012 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарях Дудка А.С., Загорулько О.С.

за участю прокурора Авраменка М.І.

захисника ОСОБА_1

підсудної ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, розлученої, прибиральниці 4-ї МКЛ м. Полтави, має на утриманні неповнолітню дитину, не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в :

6 червня 2010 року в ході обшуку за місцем проживання підсудної ОСОБА_2 АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено медичний шприц об'ємом 2 мл, заповнений більш ніж на половину прозорою рідиною, яка згідно висновку експерта № 1387 від 23 липня 2010 року містить психотропну речовину, обіг якої заборонено -кустарно виготовлений препарат з ефедрину, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1121 г, який остання незаконно придбала та без мети збуту зберігала.

Органами досудового слідства підсудна ОСОБА_2 також обвинувачується в тому, що вона 28 травня 2010 року о 17 год. 30 хв., 29 травня 2010 року о 13 год. 45 хв., 31 травня 2010 року о 17 год. 55 хв., 2 червня 2010 року о 15 год. 30 хв., 3 червня 2010 року о 13 год. 40 хв., 4 червня 2010 року о 16 год., 5 червня 2010 року о 16 год. 25 хв. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 збула громадянину під вигаданими даними ОСОБА_3 0,07, 0,07, 0,07, 0,063, 0,0672, 0,042, 0,047 г відповідно кустарно виготовленого препарату з ефедрину; 2 червня 2010 року о 16 год. 05 хв. та 4 червня 2010 року о 15 год. 30 хв. у тому ж місці вона збула громадянину під вигаданими даними ОСОБА_4 0,0735 та 0,063 г відповідно кустарно виготовленого препарату з ефедрину; 3 та 4 червня 2010 року о 14 год. 10 хв. вона ж у вказаному місці збула громадянці під вигаданими даними 0,055 та 0,048 г відповідно кустарно виготовленого препарату з ефедрину.

Допитана в ході судового слідства по справі підсудна ОСОБА_2 вину у незаконному зберіганні без мети збуту психотропної речовини визнала та показала, що дійсно зберігала її, але наміру збувати не мала і ніколи не збувала ні психотропної речовини, ні наркотичних засобів. Вважає, що обвинувачення її у незаконному збуті психотропної речовини сфальсифіковано органами досудового слідства, а тому просить виправдати її за вказаними епізодами злочинної діяльності.

Відповідно до протоколу обшуку від 6 червня 2010 року (том 1 а. с. 161-165) у підсудної за місцем її проживання по АДРЕСА_1, крім іншого, було виявлено та вилучено медичний шприц об'ємом 2 мл, заповнений більш ніж на половину прозорою рідиною.

Згідно висновку експерта № 1387 від 23 липня 2010 року надана на експертизу рідина містить психотропну речовину, обіг якої заборонено -кустарно виготовлений препарат з ефедрину, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1121 г (том 2 а. с. 70-71).

Свідок ОСОБА_5, в суді, показала, що вона брала участь в якості понятої при проведенні закупівлі наркотичної речовини у підсудної. Було це в травні -червні 2010 року. Для участі в виконанні цієї слідчої дії вона була запрошена працівниками міліції. На службовому автомобілі приїхали до того місця, де мала відбуватися закупка наркотичної речовини у підсудної. Туди підходила особа, яка називала своє прізвище. Прізвище однієї особи «Скукіс»вона запам'ятала, інших ні. Серед тих, хто брав участь у закупці, була одна жінка. Після цього особа сідала в автомобіль, працівниками міліції проводився її поверхневий огляд -оглядались кишені, а також руками працівник міліції обмацував руками одяг зверху. Вона також підтвердила, що була присутньою при проведенні обшуку за місцем проживання підсудної 6 червня 2010 року, в ході якого у неї було вилучено медичний шприц об'ємом 2 мл, наповнений майже наполовину прозорою рідиною.

Аналогічні показання, які були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України (том 1 а. с. 195-200), дала свідок ОСОБА_6, яка була присутня в якості понятої при проведенні закупівлі психотропної речовини у підсудної та проведення її особистого огляду і обшуку за місцем її проживання, а також свідок ОСОБА_7, в присутності якої як понятої 29 травня 2010 року було проведено закупівлю психотропної речовини у підсудної особою під вигаданими даними ОСОБА_3 і показання якої також були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України (том 1 а. с. 201).

Аналізуючи зміст протоколів допитів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і їх пояснень, які вони давали оперативним працівникам ВБНОН після проведення оперативних закупок (том 1 а. с. 19-20, 21-28), суд вбачає в них дзеркальне відтворення як їх змісту, так і стилістики викладення та граматичних помилок, що дає підстави суду прийти до висновку про те, що допит свідків слідчим відповідно до вимог статті 167 КПК України не проводився, а було здійснено електронне переміщення їх показань з пояснень в протокол допиту та їх підписання свідками, в зв'язку з чим вони відповідно до вимог статті 82 КПК України не приймається до уваги як письмовий доказ по справі.

Допитавши підсудну і свідків по справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 82 КПК України встановлено, що тільки «протоколи слідчих і судових дій, складені і оформлені в порядку, передбаченому цим Кодексом, носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи».

Ці вимоги закону органами досудового слідства під час його проведення були грубо порушені.

Так, згідно з п. 2.4. Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності, затвердженої спільним наказом МВС, СБУ та ДПА України № 1065 від 30 листопада 2001 року (далі - Інструкція) безпосередньо перед початком проведення оперативної закупівлі за необхідності виділені грошові кошти перераховуються, переписуються номери та серії купюр або робляться їх ксерокопії, про що складається акт, який підписується двома оперативними працівниками, а купюри, виділені для проведення закупівлі, крім того, можуть позначатися для контролю за їх рухом спецзасобами. Огляд таких грошових коштів здійснюється за участю двох понятих і оформлюється актом.

Перед оперативною закупівлею, як встановлено в п. 2.5. Інструкції, покупець підлягає особистому огляду, про що складається акт, який підписується двома оперативними працівниками. В акті перераховуються всі речі та предмети, що є в покупця, а також зазначаються серії і номери виданих грошових купюр та їх номінали.

Ці вимоги законодавчого акту при проведенні оперативних закупівель у підсудної психотропної речовини працівниками ВБНОН ПМУ УМВС України в Полтавській області не були дотримані.

Відповідно до акту огляду покупця від 28 травня 2010 року, складеного старшим оперуповноваженим ВБНОН ПМУ УМВС України в Полтавській області (далі - ВБНОН) ОСОБА_8 та оперуповноваженим ВБНОН ОСОБА_9 (том 1 а. с. 6-7), було проведено огляд громадянина під вигаданими даними ОСОБА_3, в ході якого «в його одязі та взутті сторонніх предметів не виявлено», а також о 19 год. 30 хв. йому було вручено гроші в сумі 40 грн. для закупівлі наркотичних засобів у підсудної з зазначенням серії та номерів грошових купюр та долученням їх ксерокопій до акту. В порушення п. 2.4. Інструкції не складено акту огляду грошових купюр та не проведено їх огляд. В акті огляду покупця в порушення п. 2.5. Інструкції не перераховані всі речі та предмети, що були у покупця, а лише зазначено, що «сторонніх предметів не виявлено».

Аналогічні порушення були допущені при проведенні оглядів покупців 29 та 31 травня, 2, 3, 4 та 5 червня 2010 року ОСОБА_3, 2, 3 та 4 червня 2010 року ОСОБА_4, 4 червня 2010 року ОСОБА_10 старшим оперуповноваженим ВБНОН ОСОБА_8 та оперуповноваженим ВБНОН ОСОБА_11 (том 1 а. с. 14-15, 71-72, 87-88, 95-96, 104-105, 113-114, 121-122, 129-130, 138-139, 147-148).

Відповідно до п. 2.7. Інструкції відразу після проведення оперативної закупівлі придбані товари, предмети та речовини вилучаються оперативним працівником, про що ним складається протокол. До протоколу заносяться свідчення особи (без розкриття відомостей про неї), яка здійснила закупівлю.

Закуплені (вилучені) товари, предмети та речовини упаковуються, опечатуються печаткою органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, податкової міліції і, у разі необхідності, із супровідним листом, підписаним керівником цього органу (підрозділу), направляються на дослідження, проведення експертизи та для використання в подальших оперативно-розшуковик заходах.

В порушення зазначених вимог закону в кожному випадку оперативними працівниками підрозділів ВБНОН після проведення оперативних закупівель складалися не протоколи вилучення, а протоколи оперативної закупки (том 1 а. с. 16, 73, 89, 97, 106, 115, 123, 131, 140, 149), в яких не зазначалося як саме вилучений наркотичний засіб був упакований, якою печаткою опечатано вилучене (її номер та належність до органу (установи) та чи не позбавляло це в послідуючому сторонніх осіб доступу до вилученого з метою його підміни чи зміни кількості (не зазначалося про те, зав'язувався чи прошивався пакет, як саме, чи прикріплялася до місця зав'язування бірка і з яким написом тощо), що є порушенням вимог Інструкції. В жодному випадку в порушення вимог Інструкції при направленні вилученого на дослідження експерту не додавався супровідний лист, підписаний керівником оперативного підрозділу, в якому б зазначалося, що саме і в якому вигляді направляється на дослідження, хоча у висновках спеціаліста про це вказується. Однак, на думку суду, це не є свідченням відповідності Інструкції, оскільки після вилучення, проведеного з порушенням її вимог, та до направлення вилученого експертам, могли бути внесені зміни як в кількість і асортимент вилученого, так і в оформлення його упаковки. Пояснення осіб, що здійснювали закупівлю наркотичних засобів, в протоколі є досить лаконічними як по суті, так і формі і не відображають обставин закупівлі та її деталей, що, на думку суду, також є порушенням вимог Інструкції.

Тільки в двох випадках перед проведенням оперативних закупок було здійснено помітку грошових купюр, про що складено оперуповноваженими ВБНОН ОСОБА_9 та ОСОБА_12 складено акти огляду та помічення грошових купюр (том 1 а. с. 137, 146), які в порушення вимог Інструкції підписані одним, а не двома, як того вимагає Інструкція, оперативними працівниками, що позбавляє суд можливості приймати ці документи як докази по справі.

У всіх інших випадках до актів огляду покупців, яким перед проведенням оперативних закупівель вручались гроші, додані ксерокопії грошових купюр, процесуальна природа і походження яких невідоме, що також відповідно до ч. 1 ст. 65 та ст. 82 КПК України позбавляє суд можливості приймати ці документи як докази по справі.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що зазначені акти і протоколи про проведення оперативних закупівель психотропної речовини у підсудної не можуть з безумовною достовірністю свідчити про те, що оперативна закупка проводилася саме у неї, а не в інших осіб, тим більше, що вона заперечує факт її збуту. Особи, які були понятими, не були очевидцями збуту підсудною психотропної речовини, оскільки в місцях, де це відбувалося, не знаходились, а залишались на місці, де відбувалось оформлення дій по підготовці до проведення оперативної закупівлі та вилучення придбаного у особи, яка приносила психотропну речовину. Тому вони не бачили, куди саме, чи до підсудної, ходили особи, що здійснювали закупівлю, де саме і за яких обставин її придбавали і де протягом часу, який вони були відсутні на місцях вручення їм коштів і шприців для придбання психотропної речовини, знаходились. Їх показання не є прямими доказами вини підсудної у збуті психотропної речовини.

Згідно показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були присутні в якості понятих при проведенні оперативних закупок психотропних речовин у підсудної, перед проведенням закупок проводився поверхневий огляд кишень осіб, які залучались для проведення закупівлі психотропної речовини, а не огляд особи відповідно до вимог КПК, що давало змогу цим особам сховати під одягом інші шприци, а не ті, які їм вручались працівниками ВБНОН перед закупівлями.

В ході розгляду справи в суді встановлено, що вилучені у осіб, які здійснювали закупівлю у підсудної, медичні шприци з психотропною речовиною упаковувались таким чином, що давало змогу доступу до них та їх підміни. Ці обставини також викликають сумніви у суду з приводу можливості прийняття процесуальних документів, які за результатами проведення оперативних закупівель складалися працівниками міліції як джерела доказів по справі.

Свідок під вигаданим прізвищем ОСОБА_4, в суді, показав, що він працівниками міліції був залучений для проведення оперативних закупок психотропної речовини у підсудної, на що він дав свою згоду і провів три таких закупки. Кожний раз перед проведенням оперативних закупок він приходив до одного з будинків по вулиці Ціолковського в м. Полтаві, де в присутності понятих працівником міліції проводився його поверхневий огляд шляхом похлопування його по поверхні одягу, після чого вручалися гроші в сумі 40 грн. та медичний шприц об'ємом 2 мл в упаковці, з яким він йшов до квартири підсудної, яку знав раніше, попередньо зателефонувавши їй по мобільному телефону, і та виносила йому та передавала шприц з психотропною речовиною, після того як він віддавав йому гроші та свій шприц для цього. Придбане він відносив та віддавав працівникам міліції, які складали про це протокол. Зазначив, що ніколи перед проведенням оперативної закупки працівники міліції його не обшукували і речей з кишеней він не викладав. Ніколи перед проведенням оперативних закупок йому не вручались технічні засоби для відео - або -аудіо фіксування процесу придбання наркотичних засобів і ніхто із понятих чи інших сторонніх осіб не був очевидцем придбання ним психотропної речовини у підсудної.

Суд критично оцінює його показання, оскільки вони не відповідають даним, які містяться в матеріалах кримінальної справи, зокрема в частині кількості проведених ним оперативних закупівель та послідовності їх проведення.

Так, відповідно до постанови про притягнення підсудної як обвинуваченої свідок ОСОБА_4 здійснював у неї закупівлю психотропної речовини не три рази, а двічі 2 і 4 червня 2010 року і не підряд день за днем, а через два дні, хоча в матеріалах справи містяться три акти огляду покупця та протоколи оперативної закупівлі з його участю, що ставить під сумнів його участь у закупівлі взагалі. Крім того, викликають сумнів його твердження про місцезнаходження під'їзду в будинку підсудної та обставин спілкування з нею по мобільному телефону.

Протокол допиту свідка в ході досудового слідства в порушення вимог частини 2 статті 118 КПК України був проведений не слідчим, а оперуповноваженим ВБНОН ОСОБА_9, що позбавляє суд можливості приймати його до уваги як належний письмовий доказ по справі. Крім того, зміст протоколу допиту викладений лаконічною професійною термінологією, не характерною для тієї, яку використовує свідок, що, на думку суду, свідчить про його написання в порушення вимог ч. 4 ст. 167 КПК України не зі слів свідка. Зміст протоколу є настільки загальним, що він не містить інформації про рівень обізнаності свідка як про підсудну та характер стосунків з нею, так і про обстановку та обставини збуту останньою психотропної речовини.

Огляд покупців ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 та вилучення у них придбаної психотропної речовини були проведені з порушенням вимог п. п. 2.5 і 2.7. Інструкції (том 1 а. с. 6-8, 14-16, 71-73, 87-89, 95-97, 104-106, 113-115, 121-123, 129-131, 138-140, 147-149), що позбавляє суд можливості відповідно до статті 82 КПК України приймати ці процесуальні документи як докази по справі, оскільки така фіксація фактів закупівлі і видачі психотропних речовин у підсудної свідками не виключає можливості фальсифікації цих дій.

Отже, в ході розгляду справи в суді не встановлено будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували відповідність дійсності показань свідка під вигаданим прізвищем ОСОБА_4, підсудна ОСОБА_2 категорично заперечує факт збуту психотропної речовини за вказаних обставин, а тому суд, критично оцінивши його показання, які він давав як під час досудового, так і судового слідства, до уваги як доказ вини підсудної не приймає.

Аналогічні порушення були допущені при допиті як свідків на досудовому слідстві осіб під вигаданими даними ОСОБА_3 та ОСОБА_10, які проводили оперативні закупівлі психотропних речовин у підсудної 29, 31 травня, 2, 3, 4, 5 та 6 червня 2010 року (том 1 а. с. 6-8, 14-16, 71-73, 87-89, 104-106, 121-123, 138-140, 147-149), протокол про що були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України.

Зважаючи на процесуальні порушення, які були допущені при проведенні як оперативних закупівель з названими особами, так і їх допиті під час досудового слідства, що ставить під сумнів правдивість їх показань, суд усі сумніви тлумачить на користь винної особи.

Суд був позбавлений можливості допитати свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10, які за дорученням працівників міліції проводили закупівлю психотропної речовини у підсудної, оскільки в суд вони не з'явилися, а начальником ВБНОН, в обов'язки якого входить доставка таких осіб на допит в суд, не були доставлені.

Показання, які вони давали в ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті до уваги як доказ по справі, так як це суперечить положенням підпункту «d»ст. 3 Конвенції, оскільки позбавляє можливості підсудних і сторону захисту допитати їх безпосередньо в суді, а також п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р. № 11 «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ», в якому зазначено, що оголошення показань свідка, який до суду не викликався, є недопустимим. Суд не вправі у вироку посилатись на ці показання як на доказ у справі, оскільки вони не досліджувались у судовому засіданні.

Їх показання не можуть бути оголошені в суді і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України в зв'язку з неможливістю явки, оскільки їх явка можлива, але в цьому було відмовлено органом, який в силу закону зобов'язаний доставити свідків до суду, але який всупереч покладеному на нього обов'язку цього не зробив.

Крім того, в ході досудового слідства названі свідки всупереч вимог статей 118, 167, 170 КПК України були допитані не слідчим, а оперативним працівником ВБНОН ОСОБА_9, тобто неналежним суб'єктом, так як він не був повноважним проводити ці слідчі дії.

Частиною 4 статті 167 КПК України встановлений порядок допиту свідка слідчим, а не іншою особою.

Аналіз змісту протоколів допитів названих свідків та пояснень, які від них відбирались до порушення справи, свідчить про те, що допит їх був здійснений не тільки неналежним суб'єктом, а й з порушенням встановленого для цього порядку, зокрема без їх допиту шляхом електронного переміщення змісту їх показань з пояснень, які від них відбирались оперативними працівниками після проведення оперативних закупок, в протокол допиту.

Протоколи допиту цих осіб є неконкретними, а тому їх показання є сумнівними з приводу об'єктивності та можливості прийняття їх до уваги як належні докази по справі.

Так, протокол допиту свідка ОСОБА_4, який проводив оперативну закупку психотропної речовини у підсудної 2 та 4 червня 2010 року (том 1 а. с. 203-205), оперуповноваженим ВБНОН ОСОБА_9 скалькований з його пояснення без дати (том 1 а. с. 185-187) з дзеркальним відтворенням як його змісту, так і стилістики викладення та граматичних помилок. В такому ж вигляді електронним способом показання цього свідка переміщені в обвинувальний висновок, який був складений слідчим. Це дає підстави суду вважати, що допит свідка відповідно до вимог вищеназваної норми КПК України не проводився, а тому з урахуванням процесуальної некомпетентності особи, яка його проводила, та невідповідності його змісту дійсності не може прийматись до уваги як письмовий доказ по справі, що випливає з змісту статті 82 КПК України.

Аналогічні порушення були допущені також при проведенні допитів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (том 1 а. с. 180-184, 188, 206-210, 211-212), які залучались працівниками ВБНОН для проведення оперативних закупок психотропної речовини у підсудної, а тому з цих підстав протоколи їх допитів не приймаються до уваги як джерело доказів по справі.

Крім того, судом встановлено, що органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство було грубо порушено вимоги Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»під час її проведення.

Так, стаття 6 Закону встановлює підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, зокрема -це наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочин тощо.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

Вказаною нормою Закону забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Всупереч зазначеним вимогам Закону начальник УБНОН ОСОБА_13 19 травня 2010 року (том 1 а. с. 5) виніс постанову про проведення оперативних закупівель у підсудної ОСОБА_2, не навівши в постанові про це жодної із названих підстав, які б давали право їх проводити та пославшись при цьому лише на п. 2 ст. 8 вищеназваного Закону, який надає право проводити оперативну закупівлю, знехтувавши його положенням про те, що це допускається лише при наявності передбачених ст. 6 цього Закону підстав.

Це дає підстави суду визнати вказану постанову незаконною, а зібрані в результаті проведення відповідно до них даних такими, що не можуть враховуватись як доказ по справі і до уваги не приймати.

Оцінюючи дії працівників міліції, які організовували і проводили закупівлю наркотичних засобів у підсудної, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 9 червня 1998 року по справі Teixeira de Castro проти Португалії (v. Portugal, 9 june 1998, Reports of Judgments and Decisions 1998-IV), яким дії двох негласних працівників поліції, які придбали у заявника наркотики, були визнані такими, що спровокували кримінальну діяльність, що за інших обставин могли б і не відбутися та що суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання з боку поліції, тобто суд дійшов висновку, що працівники поліції вийшли за межі функцій негласних агентів, спровокували злочин, а тому немає жодних причин вважати, що без їхнього втручання злочин було б учинено, через що мало місце порушення п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Про порушення вказаної норми Конвенції, КПК України, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Інструкції, а також про провокацію до скоєння підсудною злочинів з боку працівників міліції, а отже про визнання недопустимими як докази по справі свідчать факти проведення оперативних закупівель психотропної речовини у підсудної 28, 29 та 31 травня, 3-6 червня 2010 року особою під вигаданими даними ОСОБА_3, 2 та 4 червня 2010 року особою під вигаданими даними ОСОБА_4, 3 та 4 червня 2010 року особою під вигаданими даними ОСОБА_10

На сумнівність проведення оперативних закупівель за вказаних вище обставин та можливість фальсифікації цих дій оперативними працівниками міліції вказує факт вилучення у підсудної під час її огляду після затримання 6 червня 2010 року грошових купюр номіналом 5 грн.: ЕЮ 3693759, ЕЯ 2294203, ВБ 2522593, АШ 5422260, АЩ 7666135 та номіналом 2 грн.: ВБ 1014703, ВЖ 9720154 (том 1 а. с. 155-159), які були вручені покупцям: ОСОБА_3 29 та 31 травня, 2, 3 червня 2010 року -АШ 5422260, ЕЯ 2294203, ЕЮ 3693759, АЩ 7666135 (том 1 а. с. 14, 71, 87, 104); ОСОБА_4 2 та 3 червня 2010 року - ВБ 2522593, ВБ 1014703, ВЖ 9720154 (том 1 а. с. 95, 113), тобто майже за кожним разом при проведенні оперативної закупівлі, що викликає сумнів в тому, що остання нібито умисно для викриття себе зберігала по одній купюрі отриманій від осіб, які здійснювали у неї закупівлю, зважаючи на те, що кошти їй були вкрай необхідні і вона їх витрачала на власні потреби. Крім того, при її затриманні 6 червня 2010 року у неї не було виявлено купюр, які їй за версією обвинувачення були вручені в цей день. Це викликає сумнів у суду, а тому на цій підставі суд не приймає до уваги протокол її огляду як доказ вини по справі.

Отже, проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про недоведеність вини підсудної у вчиненні нею збуту психотропної речовини за вказаних органами досудового слідства обставин.

Суд вважає доведеною її вину у незаконному придбанні та зберіганні без мети збуту психотропної речовини, яка у неї була вилучена 6 червня 2010 року під час обшуку її житла. В зв'язку з цим суд вважає, що її дії підлягають кваліфікації не за ч. ч. 1 і 2 ст. 307 КК України, як це зроблено органами досудового слідства, а за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки встановлено, що вона незаконно без мети збуту придбала та зберігала за місцем свого проживання психотропну речовину, обіг якої заборонено -кустарно виготовлений препарат з ефедрину.

При вирішенні питання про кримінальну відповідальність та призначення покарання підсудній суд враховує, що вона вперше вчинила злочин та притягається до кримінальної відповідальності, мету та обставини вчинення нею злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, характеристику її особи, а також те, що вона добровільно пройшла лікування від наркоманії (том 2 а. с. 238, 245).

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що вчинене нею діяння внаслідок зміни обстановки та її особа перестали бути суспільно небезпечними, а тому вона підлягає звільненню від покарання на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1387 від 23 липня 2010 року становлять 202,82 грн. (том 2 а. с. 69). Судові витрати за проведення інших експертиз підлягають віднесенню за рахунок держави, оскільки вину підсудної у вчиненні інших злочинних діянь не доведено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинені нею дії на підставі ч. 4 ст.309 КК України в зв'язку з зміною обстановки відповідно до ст. 7 КПК України.

Обраний щодо підсудної запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 202,82 грн. судових витрат за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів по справі, перерахувавши їх одержувачу НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області (рахунок отримувача № 35220002003664, Банк отримувача: ГУДК України в Полтавській області, Код -25574067, МФО-831019). Іншу частину судових витрат віднести на рахунок держави.

Речові докази по справі -наркотичні засоби, знищити, гроші передати за належністю (том 2 а. с. 105-106).

Арешт накладений на майно ОСОБА_2 (том 2 а. с. 142), - зняти.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

СуддяА.Г. Савченко