Постанова № 25457885, 20.07.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р. 15 год.15 хв.Справа № 2-а-1175/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Леутській Н.І.,

за участю:

представника позивача - Омельченко Т.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство"

до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій незаконними, зобов'язання утриматись від вчинення дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ) у якому просить визнати протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону дії відповідача з проведення перевірки за наказом від 19.03.2012р. №36, визнати дії відповідача, щодо встановлення порушень за актом перевірки такими, що не відповідають дійсності та вимогам закону, визнати незаконними висновки акту про результати позапланової перевірки позивача від 26.03.2012р. № 133/231/31289407 та зобов'язати відповідача утриматись від використання у своїй діяльності та передачі третім особам цього акту перевірки.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час складення спірного акту перевірки відповідач неправомірно оцінив результати його господарських відносин з ПП "Торг сервіс Інвес" результатом чого стало визнання недійсними показників декларацій з ПДВ. Позивач стверджує, що показники його податкової звітності сформовані на підставі належним чином складених податкових та бухгалтерських документів, а придбані товари та послуги використані для отримання оподатковуваних доходів. Товарність цих операцій підтверджується документами постачальника, покупців та СПД перевізників. На думку позивача, відповідач при складені спірного акту перевірки використав недостовірні дані про обставини здійснення господарської діяльності платника податків, а визнаючи нікчемними правочини, складені за результатами цих господарських відносин, без рішення суду, перевищує надані йому повноваження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених у запереченнях на позов і просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Предметом даного спору є законність проведення позапланової перевірки позивача на підставі наказу Бериславської МДПІ від 19.03.2012р. №36, та результати перевірки, що викладені у акті від 26.03.2012р. №133/231/31289407 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тягінське ХПП" з питань підтвердження правильності нарахування сум податку на додану вартість при проведених взаєморозрахунках з контрагентом-постачальником ПП «Торг сервіс Інвест» та подальшій реалізації, придбаної у постачальника продукції на адресу покупців» (далі - акт №133).

Щодо законності організації та проведення перевірки позивача суд відмічає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто обов'язковими умовами для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків є ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, надісланий у зв'язку із отриманням податкової інформації про факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що податковим органом 12.10.2011р. підприємству надісланий запит про надання інформації та її документального підтвердження про господарські відносини із ПП «Торг сервіс Інвест» за липень 2009р.

Позивач 19.10.2011р. надав відповідь, проте відповідь на запит не містить посилання на додатки. Представник позивача наголосила, що зазначений період (липень 2009р.) перевірявся МДПІ під час проведення планової виїзної перевірки 15.03.2010р. якою встановлено відсутність нікчемних правочинів та інших порушень.

19 березня 2012р. начальник Бериславської МДПІ прийнято наказ № 36 "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" з питань підтвердження правильності нарахування сум податку на додану вартість при проведених взаєморозрахунках з контрагентом-постачальником ПП «Торг сервіс Інвест» та подальшій реалізації, придбаної у постачальника продукції. Як підставу для прийняття наказу зазначено п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 78.1.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Наказ та повідомлення про проведення перевірки були вручені посадовій особі ТОВ "Тягінське ХПП" до початку проведення перевірки, що не заперечується позивачем.

Суд не приймає твердження позивача про те, що оскільки у запиті про надання інформації податковим органом було зроблено посилання на п.п. 73.3., 73.5 ст. 73 ПК, то у МДПІ відсутні підстави для проведення перевірки, а отримавши відповідь, податковий орган мав право лише провести зустрічну звірку та оформити її наслідки довідкою. Суд вважає, що МДПІ, як суб'єкт владних повноважень, на який покладено повноваження по контролю за правильністю обчислення та сплати податків мала право на проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі отриманих документів, за умови надіслання платнику наказу та повідомлення про її проведення.

За таких обставин суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій податкового органу по призначенню та проведенню позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тягінське ХПП".

Разом із тим, суд не погоджується із висновками, до яких дійшов податковий орган під час проведення перевірки.

Так, за висновками акту перевірки №133 відповідач встановив, що позивач у липні 2009 року порушив вимоги ч.1 ст.203, 215, 662, 655,656 Цивільного кодексу України при укладені правочинів з ПП "Торг сервіс Інвест" та з покупцями СТОВ "Таврійська перспектива" та ПП "Поліекспо".

За результатами виявлених порушень відповідач вважає недійсним податковий кредит, сформований за рахунок постачальника ПП "Торг сервіс Інвест", недійсними дані, наведені у деклараціях з ПДВ за період липень, вересень, грудень 2009 року про обсяги придбання у розмірі 707430,0грн. та як наслідок недійсними обсяги продажу у сумі 872410,0 грн. З урахуванням вимог "Методичних рекомендацій (орієнтований алгоритм дій) органів державної податкової служби по руйнуванню схем ухилення від оподаткування та формування доказової бази у справах про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами" наведених листом ДПА України від 03.02.2009р. № 2012/10-1017 відповідач вважає, що матеріали перевірки (акту №133) мають бути направлені до наступних ДПІ , на обліку яких перебувають підприємства покупці, для встановлення реального вигодонабувача по ланцюгам постачання.

Підставою для такого висновку відповідача слугували матеріали зустрічних перевірок постачальника товарів ПП "Торг сервіс Інвес".

Як встановив відповідач під час проведення перевірки за актом №133 у липні, вересні, грудні 2009 року одним із постачальників сільськогосподарської продукції (насіння ячменю та ріпаку) було ПП "Торг сервіс Інвес". Придбання-постачання товару від ПП "Торг сервіс Інвест" підтверджено бухгалтерськими документами та податковими накладними, розрахунки за наслідками цієї операції проведені у безготівковій формі. Транспортування товарів здійснювали автопідприємства ПП "ОСОБА_1", ПП "Костик", ПП "ОСОБА_2", ПП "ОСОБА_3", ПП "ОСОБА_4", ПП "ОСОБА_5" СПД "ОСОБА_6", ПП "ОСОБА_7", ПП "ОСОБА_8", ПП "ОСОБА_9" та підтверджені товарно-транспортними накладними.

Придбаний товар позивачем продано СТОВ "Таврійська перспектива" у складі загального продажу товарів у сумі 4.200.000грн. за податковою накладною від 31.12.2009р. №228 та ПП "Поліекспо" у складі загального продажу у сумі 6.504.494грн. за податковою накладною від 08.09.2009р. №172. Виходячи з ціни одиниці проданих товарів відповідачем було обчислено дохід від продажу товарів позивачем, придбаних у ПП "Торг сервіс Інвест" та проданих СТОВ "Таврійська перспектива " та ПП "Поліекспо" який складає 872410,0 грн. у тому числі ПДВ 174482,0грн.

При досліджені обставин здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачеві ПП "Торг сервіс Інвест" було встановлено, що цей постачальник не є виробником насіння ячменю та ріпаку, а задокументував придбання цих товарів у ПП "ТД "Галера" та ПП "Техпром Групп-Сервіс". Під час проведення зустрічної перевірки ПП "ТД "Галера" документів по відносинам з ПП "Торг сервіс Інвес" не надало посилаючись на те, що вони вивчались під час проведення планової перевірки. У зв'язку з ненаданням документів відповідач вважає, що такі документи, що підтверджують відносини між СПД, у постачальника, у тому числі і про транспортування товару, відсутні. За даними відповідача ПП "ТД "Галера" у публічній звітності не декларує наявність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення задокументованої господарської операції з поставки товарів ПП «Торг сервіс Інвест». Відсутність умов для здійснення господарських операцій та документів, які засвідчують транспортування товарів, на думку відповідача, свідчить про безтоварність цієї операції та є операцією що здійснена з метою отримання податкової вигоди. Тому правочини цих СПД є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Інший постачальник ПП "Торг сервіс Інвест" - ПП "Техпром Групп-Сервіс" не надав жодних документів, які свідчать про переміщення (транспортування) товарів до покупця ПП "Торг сервіс Інвест", а у публічній звітності не декларує наявність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення постачальницької підприємницької діяльності. Відсутність умов для здійснення господарських операцій та документів, які засвідчують транспортування товарів, на думку відповідача, свідчить про безтоварність цієї операції та є операцією що здійснена з метою отримання податкової вигоди. Тому правочини цих СПД є недійсними (нікчемними) оскільки їх недійсність встановлена законом.

Враховуючи обставини придбання товарів ПП "Торг сервіс Інвест" відповідач вважає, що цей постачальник не міг здійснити фактичні поставки позивачеві насіння ячменю та ріпаку через відсутність факту їх придбання. Аналогічно позивач, на думку відповідача, не міг здійснювати поставку товарів іншим СПД через відсутність поставки цих товарів від постачальника ПП "Торг сервіс Інвест".

Як зазначає відповідач, через відображення у податковій звітності вказаних операцій, позивач неправомірно задекларував податкові зобов'язання з ПДВ від цих операцій у сумі 174482,0 грн., валовий дохід для обчислення податку на прибуток у сумі 872410 грн., валові витрати для обчислення податку на прибуток у сумі 707430,0 грн.

За даними позивача по операціям з ПП "Торг сервіс Інвест" сформовано податкового кредиту на суму 141.486,0 грн.

Суд не може погодитись з тією оцінкою господарських операцій позивача з ПП "Торг сервіс Інвест", яку надав відповідач у акті перевірки №133.

Суд вважає, що головним елементом визначення витрат платника податків на придбання товарів (робіт, послуг) та віднесення ПДВ до податкового кредиту є фактична сплата вартості товарів (робіт, послуг) їх постачальникові. Перерахування коштів від позивача до постачальника зменшує фінансові ресурси платника та збільшує їх розмір у отримувача коштів. Тому суд вважає, що незважаючи на податковий статус постачальників по спірним операціям поставки товарів економічну вигоду і як наслідок податкову отримали саме постачальники товарів, а не позивач. На думку суду економічна та податкова вигода позивача по операціям з придбання товарів могла бути отримана саме ПП "Торг сервіс Інвест", а не позивачем.

Про правомірність думки суду з цього питання свідчать документи про транспортування товарів від ПП "Торг сервіс Інвест" до позивача, які складали треті особи - автотранспортні підприємства що є економічно незалежними від сторін спірної господарської операції. Покладаючи відповідальність за можливу неналежну організацію господарської діяльності ПП "Торг сервіс Інвес" на позивача, відповідач беззаперечно не доводить участь позивача у операціях з придбання товарів цим постачальником та отримання зиску саме позивачем у документуванні можливих безтоварних операцій з придбання товарів ПП "Торг сервіс Інвес" . За таких обставин суд вважає безпідставними висновки акту перевірки №133 про завищення позивачем показників податкової звітності внаслідок відображення операцій з ПП "Торг сервіс Інвест".

Відповідно до Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР та "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. №168/97-ВР належний до сплати ПДВ визначається як різниця між задекларованими податковими зобов'язаннями та податковим кредитом платника податку, а податок на прибуток обчислюється з оподатковуваного прибутку визначеного як різниця між задекларованими ваговитими доходами та валовими витратами платника податку.

Таким чином судом з'ясовано, що відповідач за наслідками перевірки зменшив зобов'язання позивача з ПДВ на 32996 грн. (174482-141486) та зменшив оподатковуваний прибуток (встановив від'ємне значення об'єкту оподаткування) на 164980,0 грн. ( 872410-707430), що могло бути підставою для зменшення податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток на 41245,0 грн. 164980*25%)

Відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до ст. 58 ПК України податкове повідомлення рішення приймається податковим органом у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу . Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже за висновками акту перевірки №133 відповідач мав скласти податкові повідомлення - рішення, які зменшують зобов'язання позивача з ПДВ та з податку на прибуток. Невиконання зазначених вимог Податкового кодексу щодо реалізації матеріалів перевірки свідчить про невизнання їх результатів самим контролюючим органом і не спричиняє інших наслідків ніж визнання протиправними висновків цього акту перевірки. На думку суду, через протиправність ці висновки акту перевірки №133 не можуть бути підставою для перегляду податкових зобов'язань інших платників податків.

Щодо висновків акту перевірки про визнання недійсними даних, наведених у деклараціях позивача із ПДВ за липень, вересень, грудень 2009р. суд зазначає наступне.

На час подачі позивачем податкових декларацій із ПДВ діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2181-ІІІ Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином податковий орган, отримавши декларацію із ПДВ та не знайшовши підстав для не визнання її податковою декларацією, позбавлений права визнавати недійсними будь-які дані, внесені до такої декларації, в інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення.

Отже податковий орган, визнавши недійсними дані, наведені у деклараціях з ПДВ за період липень, вересень, грудень 2009 року про обсяги придбання у розмірі 707430,0грн. та як наслідок недійсними обсяги продажу у сумі 872410,0 грн., перевищив надані йому повноваження без законних на те підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає а необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними дії Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки від 26.03.2012р. № 133/231/31289407 недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість ТОВ "Тягінське хлібоприймальне підприємство" за період липень, вересень, грудень 2009 року.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання податкового органу утриматись від використання у своїй діяльності та передачі третім особам акту № 133, суд зазначає наступне.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків та обов'язкових платежів до бюджетів покладено на органи державної податкової служби України. Одним із засобів організації такого контролю є проведення перевірок у буд-якому вигляді (планові, позапланові, виїзні невиїзні та інше), що визначається податковим органом під час здійснення такого контролю. Суд вважає, що в задоволені викладеної позовної вимоги належить відмовити, оскільки дана вимога, фактично є вимогою про заборону МДПІ виконувати її повноваження, передбачені законом.

За таких обставин суд частково задовольняє вимоги позивача.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, зобов'язання утриматись від вчинення дій.

Визнати неправомірними дії Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки від 26.03.2012р. № 133/231/31289407 недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість ТОВ "Тягінське хлібоприймальне підприємство" за період липень, вересень, грудень 2009 року.

Визнати дійсними дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість ТОВ "Тягінське хлібоприймальне підприємство" за період липень, вересень, грудень 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 липня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8